Заходи забезпечення кримінального провадження

Нормативна база

• Конституція України №254к/96-ВР від 28.06.1998 року
• Кримінальний процесуальний кодекс України № 4651-VI від 13.04.2012 року
  
• Кримінальний кодекс України № 2341-III від 05.04.2001 року
• Положення про заходи стосовно дотримання вимог законодавства при затриманні без ухвали слідчого судді, суду осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, та при обранні стосовно підозрюваних запобіжного заходу – тримання під вартою під час кримінального провадження : спільний наказ МВС України, Міністерства юстиції України від 26 березня 2013 року № 289/540/5.
• Про затвердження Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1363.
  

Поняття та види заходів забезпечення кримінального провадження

Заходи забезпечення кримінального провадження (заходи кримінально-процесуального примусу) − це передбачені кримінально-процесуальним законом процесуальні засоби державно-правового примусу, що застосовуються уповноваженими на те органами (посадовими особами), які здійснюють кримінальне провадження, у чітко визначеному законом порядку стосовно осіб, котрі залучаються до кримінально-процесуальної діяльності, з метою досягнення дієвості кримінального провадження (для запобігання та припинення неправомірних дій, забезпечення виявлення та закріплення доказів тощо).

Види заходів забезпечення кримінального провадження:

• виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід
• арешт майна;
• відсторонення від посади;
• тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;
• затримання особи;
• тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;
• тимчасовий доступ до речей і документів;
• тимчасове вилучення майна;
• запобіжні заходи.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження

Заходи забезпечення кримінального провадження обираються, змінюються та скасовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом.

Клопотання про обрання, зміну, скасування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Обрання, зміна заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

• існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
• потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
• може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
  

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про обрання, зміну, скасування заходів забезпечення кримінального провадження сторони та інші учасники кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням учасників кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка, потерпілого чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення клопотання. До клопотання слідчого, прокурора про обрання, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання».