Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки

Нормативна база

• Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI (ст.ст.55-59)
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 02.07.2004 N 13 "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів"

Хто вважається потерпілим у кримінальному провадженні? Порядок визнання потерпілим

Потерпілим у кримінальному провадженні є фізична та юридична особа:

• якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди (ч. 1 ст. 55 КПК України);
  

У справі про незакінчений злочин особа визнається потерпілим за умови фактичного заподіяння їй моральної, фізичної або майнової шкоди (п.2 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 02.07.2004 N 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів»).

• – яка звернулася із заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, що підлягає внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та служить передумовою для початку досудового розслідування (ч. 2 ст. 55 КПК України);
  

• – яка звернулася із заявою про залучення її до провадження як потерпілого, яка підлягає обов’язковому прийняттю і реєстрації.
  

Така заява має містити дані про потерпілого (фізичну чи юридичну особу), кримінальне провадження, до якого вона має бути залучена, зазначення і обґрунтування підстав для набуття статусу потерпілого, чітко висловлене клопотання про залучення її до кримінального провадження як потерпілого. Заява подається до органу чи посадової особи, яка в даний момент здійснює кримінальне провадження: під час досудового розслідування ‒ до слідчого чи прокурора, а під час судового провадження ‒ до суду. У разі коли заява подана до неналежної особи, вона направляється за належністю (ч. 2 ст. 55 КПК України);

• – яка звернулася із заявою про залучення її до провадження як потерпілого без попереднього звернення про вчинення кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 55 КПК України);
  

• – яка лише за її письмовою згодою визнана слідчим, прокурором, судом (за ініціативою будь-кого з цих суб’єктів) потерпілим (ч. 7 ст. 55 КПК України).
  

Згода має бути оформлена в письмовому вигляді і містити ті ж фактичні дані, що і заява про залучення особи до провадження як потерпілого. Строк отримання згоди на визнання особи потерпілою законом не встановлений, тому вона мас бути отримана протягом розумного строку.

Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої статті 55 КПК України поширюються на близьких родичів чи членів сім’ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім’ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого Відповідно до ч. 7 ст. 55 КПК України постраждала від кримінального правопорушення особа може й не набути статусу потерпілого, якщо вона цього не забажає. У такому разі її можна залучити до провадження лише як свідка.

Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства (ч.4 ст.55 КПК України)

Не можуть бути визнані потерпілими особи, які постраждали від злочину, вчиненого ними ж; водночас, оскільки закон не пов'язує позбавлення особи статусу потерпілого з неправомірністю її поведінки, суди мають визнавати особу потерпілим й у випадках, коли вчинення щодо неї злочину спровоковано її діями. При цьому неправомірність поведінки потерпілого може бути врахована при кваліфікації дій обвинуваченого або призначенні йому покарання.

Момент набуття процесуального статусу потерпілого

Згідно із ч. 2 ст. 55 КПК України права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Права потерпілого

Протягом кримінального провадження потерпілий має право:

1. бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені КПК України;
2. знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;
3. подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;
4. заявляти відводи та клопотання;
5. за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім’ї, майна та житла;
6. давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;
7. оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом;
8. мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;
9. давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;
10. на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;
11. знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, у тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження;
12. застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);
13. одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом;
14. користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом.
    

Під час досудового розслідування потерпілий має право:

1. на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;
2. отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
3. подавати докази на підтвердження своєї заяви;
4. брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;
5. отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.
   

Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право:

1. бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;
2. брати участь у судовому провадженні;
3. брати участь у безпосередній перевірці доказів;
4. підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення;
5. висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
6. знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
7. оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому цим Кодексом.
   

На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.

Обов’язки потерпілого

Потерпілий зобов’язаний:

1. прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
2. не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
3. не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.

Чи може потерпілий мати свого представника?

Відповідно до вимог ст.58 КПК України потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.

Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:

1. документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
2. копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
3. довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.
   

Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.

Згідно із ст. 59 КПК України якщо потерпілим є неповнолітня особа або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з нею залучається її законний представник.

Питання участі законного представника потерпілого у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.

Відмова у визнанні потерпілим

За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій статті 55 КПК України, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді у порядку передбаченому гл. 26 КПК України.

Оскільки рішення про визнання особи потерпілим вправі приймати і суд, то суду також надається право приймати рішення про відмову у визнанні особи потерпілим, яке оформлюється ухвалою і може бути оскаржене в апеляційному порядку.