Розірвання договору підряду та повернення сплачених коштів

Практика свідчить, що майже кожен другий укладений договір порушується на стадії його виконання. Іноді порушення є незначними або ж сторони, знаючи, що їм вдасться врегулювати свої стосунки неформально, не звертають на це належної уваги. Незважаючи на таку "толерантність", відносини сторін нерідко заходять у глухий кут, і тоді вже не залишається нічого іншого, як надсилати одна одній претензії або звертатися до суду. Поговоримо про те, як захиститися від недобросовісних дій контрагента в майбутньому, укладаючи договір.

Нормативно правова база:

1. Цивільний кодекс України;
2. Цивільний процесуальний кодекс України
3. Закон України “Про судовий збір”

Поняття договору підряду

ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Спеціальними видами договору підряду є:

1) договір побутового підряду (статті 865-874 ЦК України);

2) договір будівельного підряду (статті 875-886 ЦК України);

3) договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт (статті 887-891 ЦК України);

4) договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт (гл. 62 ЦК України).

Сторони в договорі підряду

Підрядник - це особа, яка бере на себе обов'язок виконання замовленої роботи. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Замовником є особа, яка замовляє виконання певної роботи, беручи на себе обов'язок прийняти й оплатити її результат.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дострокове одностороннє розірвання договору

Принцип свободи договірного регулювання правовідносин, утілений у чинному законодавстві, дозволяє сторонам договору на власний розсуд визначати свої взаємні права та обов'язки, у тому числі щодо односторонньої відмови від договору.

Сторони договору можуть передбачити:

- що кожна з них однаковою мірою за однакових обставин або ж кожна за різних обставин та однаковою мірою має право на одностороннє розірвання договору;

- що сторони (сторона) мають право в будь-який час розірвати договір, незалежно від наявності чи відсутності порушень договору з боку другої сторони, а також незалежно від наявності чи відсутності будь-яких інших суб'єктивних або об'єктивних обставин;

- що сторони можуть також змінити чи конкретизувати правила щодо розірвання договору, установлені законом.

Законодавством (ст. 651 ЦК, ст. 188 ГК**) передбачено правило: "Розірвання договорів здійснюється за згодою сторін, розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором".

Тобто для того щоб розірвати договір, необхідно дійти обопільної згоди та оформити таку згоду належним чином або ж, якщо згоди досягти не вдається, звернутися до суду з позовом про розірвання договору. Винятки із цього правила встановлюються договором або законом.

Статтею 849 ЦК України передбачено:

- Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

- Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

- Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Судове врегулювання:

Матеріальна шкода

Якщо все ж таки сусіди добровільно відмовились відшкодовувати збитки завдані при затопленні квартири звертаєтесь до суду. Згідно п. 1. ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина особи.

Моральна шкода

За приписом частини першої статті 1167 Кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно п. 4-5 постанови № 4 від 31.03.95 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди,та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позовна заява

При зверненні до суду Вам необхідно буде:

1. скласти позовну заяву відповідно до вимог ст.ст.175-177 Цивільно-процесуального кодексу України);
2. до позовної заяви обов`язково додати такі документи:

• акт про затоплення квартири;
• документи, що підтверджують право власності або володіння квартирою ;
• квитанція про сплату судового збору, якщо ви не належите до категорії осіб які звільнені від сплати судового збору (згідно ЗУ “Про судовий збір”)

Судові витрати

Слід звернути увагу на положення цивільного законодавства, що регулює порядок розподілу судових витрат. Так, згідно п. 12 ч.3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Відповідно до ст. 133 ЦПК України:

1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
2. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:

• на професійну правничу допомогу;
• пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
• пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
• пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 141 ЦПК України:

1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
2. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:

• у разі задоволення позову - на відповідача;
• у разі відмови в позові - на позивача;
• у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, при збиранні належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів виникають значні шанси отримати перемогу у справі і як наслідок відшкодувати судові витрати, в тому числі витрати на проведення експертизи.