Підміна дитини: відмінності між версіями
Admin (обговорення | внесок) (Створена сторінка: == Номативна база == * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [http://zakon4.rada....) |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] | * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] | ||
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Кримінальний кодекс України] | * [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Кримінальний кодекс України] | ||
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 | * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 pоку] | ||
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_l54 Декларація | * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_l54 Декларація ООН про захист усіх осіб від насильницького зникнення від 18 грудня 1992 року] | ||
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України " | * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"] | ||
== | == Загальна інформація == | ||
[ | Відповідно до статті 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n939 Кримінального кодексу України] злочином визнається підміна чужої дитини, вчинена з корисливих або інших особистих мотивів. | ||
== Склад злочину == | |||
=== Об’єкт злочину === | |||
== Об’єкт злочину == | Безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують особисту недоторканість дитини та її нормальний розвиток. | ||
' | === Об’єктивна сторона злочину === | ||
== Об’єктивна сторона злочину == | З об'єктивної сторони злочин полягає у <u>підміні чужої дитини</u>. | ||
З | |||
'''Підміна''' - це звичайно заміна однієї дитини, яка щойно народилася в пологовому будинку, на іншу, або заміна одного немовляти на інше у будинку дитини. Цей злочин становить не тільки підміна чужої дитини на іншу чужу, а й підміна чужої дитини на свою (це може бути пов'язано, скажімо, зі станом здоров'я своєї дитини). Згода батьків однієї дитини на її підміну не змінює суті діяння, оскільки при цьому ігнорується воля інших батьків. Обмін власними дітьми за обопільною згодою батьків і наявністю | Під дитиною слід розуміти немовля як особу, ідентифікувати яку за її індивідуальними ознаками її батьки чи інші законні представники з тих чи інших причин ще у повній мірі неспроможні (скажімо, підміна відбулася до того, як мати здатна була запам'ятати щойно народжену дитину, або до передачі дитини батькові у разі смерті матері тощо). Чужою дитина є за змістом закону для особи, яка здійснює підміну дитини. Такою особою не можуть бути батько та мати дитини, навіть якщо один із них мешкає окремо від дитини. | ||
== Суб’єкт злочину == | |||
'''Підміна''' - це звичайно заміна однієї дитини, яка щойно народилася в пологовому будинку, на іншу, або заміна одного немовляти на інше у будинку дитини. Цей злочин становить не тільки підміна чужої дитини на іншу чужу, а й підміна чужої дитини на свою (це може бути пов'язано, скажімо, зі станом здоров'я своєї дитини). Згода батьків однієї дитини на її підміну не змінює суті діяння, оскільки при цьому ігнорується воля інших батьків. Обмін власними дітьми за обопільною згодою батьків і наявністю відповідної мети може бути кваліфікований за частиною другою статті 149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n939 Кримінального кодексу України] як здійснення незаконної угоди щодо сплатної передачі неповнолітнього іншим особам. | |||
== Суб'єктивна сторона злочину == | |||
Склад злочину - формальний (вважається закінченим з моменту підміни дитини). | |||
=== Суб’єкт злочину === | |||
Суб'єктом злочину може бути будь-яка особа (досягла 16 років), для якої у даний час одне із немовлят юридичне є чужим. | |||
=== Суб'єктивна сторона злочину === | |||
Суб'єктивна сторона злочину характеризується <u>прямим умислом і спеціальними - корисливими або іншими особистими - мотивами</u>. | |||
Інші особисті мотиви можуть бути низькими (задоволення садистських нахилів, помста, заздрість, ревнощі) або благородними (наприклад, вчинена із гуманних спонукань підміна тяжко хворого немовляти, яке відразу після народження знаходиться при смерті, в інтересах його матері на здорову дитину, від якої відмовилась мати останньої). У другому випадку з огляду на надзвичайно специфічний етичний бік справи може йтись про відсутність суспільної небезпеки діяння через малозначність. | Інші особисті мотиви можуть бути низькими (задоволення садистських нахилів, помста, заздрість, ревнощі) або благородними (наприклад, вчинена із гуманних спонукань підміна тяжко хворого немовляти, яке відразу після народження знаходиться при смерті, в інтересах його матері на здорову дитину, від якої відмовилась мати останньої). У другому випадку з огляду на надзвичайно специфічний етичний бік справи може йтись про відсутність суспільної небезпеки діяння через малозначність. | ||
[[Категорія: | == Санкція (покарання) == | ||
Підміна дитини карається <u>обмеженням волі</u> на строк до п'яти років або <u>позбавленням волі</u> на той самий строк. | |||
[[Категорія:Злочини]] | |||
[[Категорія:Діти]] | |||
Версія за 12:47, 23 квітня 2020
Номативна база
- Конституція України
- Кримінальний кодекс України
- Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 pоку
- Декларація ООН про захист усіх осіб від насильницького зникнення від 18 грудня 1992 року
- Закон України "Про охорону дитинства"
Загальна інформація
Відповідно до статті 148 Кримінального кодексу України злочином визнається підміна чужої дитини, вчинена з корисливих або інших особистих мотивів.
Склад злочину
Об’єкт злочину
Безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують особисту недоторканість дитини та її нормальний розвиток.
Об’єктивна сторона злочину
З об'єктивної сторони злочин полягає у підміні чужої дитини.
Під дитиною слід розуміти немовля як особу, ідентифікувати яку за її індивідуальними ознаками її батьки чи інші законні представники з тих чи інших причин ще у повній мірі неспроможні (скажімо, підміна відбулася до того, як мати здатна була запам'ятати щойно народжену дитину, або до передачі дитини батькові у разі смерті матері тощо). Чужою дитина є за змістом закону для особи, яка здійснює підміну дитини. Такою особою не можуть бути батько та мати дитини, навіть якщо один із них мешкає окремо від дитини.
Підміна - це звичайно заміна однієї дитини, яка щойно народилася в пологовому будинку, на іншу, або заміна одного немовляти на інше у будинку дитини. Цей злочин становить не тільки підміна чужої дитини на іншу чужу, а й підміна чужої дитини на свою (це може бути пов'язано, скажімо, зі станом здоров'я своєї дитини). Згода батьків однієї дитини на її підміну не змінює суті діяння, оскільки при цьому ігнорується воля інших батьків. Обмін власними дітьми за обопільною згодою батьків і наявністю відповідної мети може бути кваліфікований за частиною другою статті 149 Кримінального кодексу України як здійснення незаконної угоди щодо сплатної передачі неповнолітнього іншим особам.
Склад злочину - формальний (вважається закінченим з моменту підміни дитини).
Суб’єкт злочину
Суб'єктом злочину може бути будь-яка особа (досягла 16 років), для якої у даний час одне із немовлят юридичне є чужим.
Суб'єктивна сторона злочину
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальними - корисливими або іншими особистими - мотивами.
Інші особисті мотиви можуть бути низькими (задоволення садистських нахилів, помста, заздрість, ревнощі) або благородними (наприклад, вчинена із гуманних спонукань підміна тяжко хворого немовляти, яке відразу після народження знаходиться при смерті, в інтересах його матері на здорову дитину, від якої відмовилась мати останньої). У другому випадку з огляду на надзвичайно специфічний етичний бік справи може йтись про відсутність суспільної небезпеки діяння через малозначність.
Санкція (покарання)
Підміна дитини карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
