Звільнення від покарання за хворобою

Нормативна база

• Конституція України
• Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
• Кримінальний кодекс України
• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Кримінально-виконавчий кодекс України
• Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»
• Наказ Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі»
• Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України»

Загальні положення про звільнення від відбування покарання за хворобою

Одним із конституційних прав громадян є право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Не становлять виключення і засуджені особи, яким таке право гарантується також статтею 8 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Складовою частиною забезпечення права засудженої особи на охорону здоров’я є звільнення такої особи за хворобою, оскільки передбачає можливість дострокового звільнення з метою створення більш сприятливих умов для лікування та одужання.

Згідно положень статті 84 Кримінального кодексу України від відбування покарання за хворобою звільняються такі особи:

• особа, яка під час його відбування захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
• особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покаранню.
• військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я.

Особливості звільнення від покарання особи, яка під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу

Умови звільнення від покарання особи, яка під час виконання покарання захворіла на психічну хворобу:

• відбування особою покарання;
• захворювання її на психічну хворобу;
• позбавлення її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.

Підставою для звільнення таких осіб є неможливість їх виправлення.

Психічна хвороба, яка позбавляє особу можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, не дає їй можливості усвідомлювати примусовий характер державного впливу на нього, який полягає у позбавленні чи обмеженні прав і свобод особи.

Такі особи звільняються від покарання незалежно від тяжкості вчиненого ними злочину, тривалості невідбутої частини покарання, наявності порушень режиму та інших обставин. Закон передбачає можливість застосування до них примусових заходів медичного характеру відповідно до статей 92-95 Кримінального кодексу України.

Підстави звільнення від покарання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу

Умови звільнення від покарання особи яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу:

• особа захворіла на іншу тяжку хворобу, крім психічної;
• це сталося після вчинення злочину або постановлення вироку.

Зверніть увагу! У таких випадках суд має враховувати тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

Тяжкість вчиненого злочину визначається згідно зі статтею 12 Кримінального кодексу України.

Особу засудженого характеризують поведінка під час відбування покарання, дисциплінованість, ставлення до праці, ступінь виправлення, ухилення від призначеного лікування тощо.

До інших обставин, які суд може врахувати при вирішенні цього питання, можна віднести: тривалість відбутого покарання; обставини, які при звільненні від покарання або від подальшого його відбування можуть поставити засудженого у безвихідне становище (наприклад, відсутність постійного місця проживання, рідних чи близьких тощо), а також той факт, що засуджений захворів на тяжку хворобу в результаті навмисного заподіяння собі ушкоджень під час відбування покарання.

До уваги! Відбування покарання такими особами є недоцільним через неможливість їх виправлення в умовах відбування покарання і застосування заходів виправно-трудового впливу. Однак, захворювання на тяжку хворобу є підставою для звільнення особи від покарання або від подальшого його відбування лише у випадку, якщо ця хвороба перешкоджає відбуванню покарання, тобто коли подальше відбування покарання загрожує її життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків.

Умови звільнення від покарання за станом здоров’я військовослужбовців, засуджених до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні

Згідно частини 3 статті 84 Кримінального кодексу України військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я звільняються від покарання.

Отже, даний вид звільнення від покарання можливо застосувати за таких умов:

• суб’єктом звільнення від покарання є військовослужбовець, засуджений до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні;
• він визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я.

Зверніть увагу! Захворювання засудженого військовослужбовця може і не бути тяжким. Важливим є те, що воно робить його непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатним до військової служби на мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Така непридатність, наприклад, для військовослужбовців ЗС визначається на підставі Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України, що є додатком до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402.

Військовослужбовці можуть бути визнані ВЛК непридатними до військової служби тільки після стаціонарного обстеження і лікування. Звільнення військовослужбовців без огляду ВЛК забороняється.

Порядок підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання за хворобою

Медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають засуджені, які захворіли в установах виконання покарань, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 13 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572.

Медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби (надалі за текстом - ДКВС), а у разі неможливості перенаправлення хворого засудженого до закладу охорони здоров’я ДКВС медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я державної або комунальної форм власності після обов’язкового лікування і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров’я ДКВС або закладів охорони здоров’я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу.

З урахуванням результатів медичного огляду засудженого лікарсько-консультативна комісія негайно складає висновок про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, за встановленою формою.

Після медичного огляду голова комісії доводить висновок засудженому, про що у медичній карті № 003/о робиться відмітка та ставиться особистий підпис засудженого. Якщо засуджений за станом здоров’я не може власноруч поставити особистий підпис, про це у медичній карті № 003/о робиться відмітка із зазначенням причини.

Висновок комісії негайно передається до установи виконання покарань, за якою значиться такий хворий засуджений на дату огляду комісією.

На підставі висновку комісії начальник установи виконання покарань, за якою значиться засуджений, протягом доби після отримання висновку комісії готує подання до суду про вирішення питання для звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою. До подання додаються особова справа засудженого і висновок комісії.

Засуджений, щодо якого встановлено наявність підстав для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою, залишається в закладі охорони здоров’я ДКВС або закладі охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності до прийняття судом остаточного рішення.

У разі прийняття судом рішення про звільнення засуджений звільняється безпосередньо із закладу охорони здоров’я ДКВС або закладу охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності.

У разі звільнення засудженого від подальшого відбування покарання у зв’язку із психічним розладом до нього судом можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Якщо судом прийнято рішення про відмову у задоволенні подання про звільнення засудженого за хворобою такий засуджений з урахуванням його стану здоров’я продовжує лікування у закладі охорони здоров’я ДКВС або закладі охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності або повертається до установи виконання покарань, з якої він прибув.

У разі погіршення стану здоров’я засудженого, якому суд відмовив у звільненні від подальшого відбування покарання за хворобою, на підставі повторного висновку комісії подання про звільнення від відбування покарання повторно подається до суду.

Оскарження рішення суду щодо звільнення від покарання за хворобою

Ухвала суду першої інстанції, постановлена за наслідками розгляду клопотання (подання) щодо звільнення від покарання за хворобою може бути оскаржена протягом семи днів до суду апеляційної інстанції, з дня її проголошення.

Апеляційну скаргу мають право подати прокурор, засуджений, його захисник, законний представник, а потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи - лише у випадках, коли питання, пов'язане із виконанням вироку, вирішувалося судом за їх клопотанням.