Зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріусом

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Закон України «Про нотаріат»
• Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
• Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану! Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни

Процедура зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріусом

Пунктом 9 статті 34 Закону України "Про нотаріат" передбачена така нотаріальна дія як зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягають державній реєстрації.

Стаття 74 Закону України "Про нотаріат" встановлює, що одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Безпосередньо процедура зняття заборони відчуження нерухомого майна регламентована пунктом 5 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок), а саме: нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення:

• кредитора про погашення позики;
• про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки);
• про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки;
• про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору;
• органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини;
• про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу відкриття спадщини на майно особи, оголошеної померлою;
• про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт;
• про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав;
• про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір;
• про відчуження майна, переданого під виплату ренти;
• за рішенням суду;
• в інших випадках, передбачених законом.

Якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав, він направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.

У випадках, передбачених частиною першою статті 537 Цивільного кодексу України, нотаріус може зняти заборону відчуження заставленого майна за заявою боржника. Як доказ зазначеного нотаріусу боржником подаються:

1. копія зобов'язання;
2. копія договору застави/іпотеки;
3. квитанція про внесення в депозит нотаріуса належних кредиторові грошових коштів або цінних паперів, які свідчили б про повне і безумовне виконання зобов'язання;
4. копія повідомлення нотаріуса кредиторові про внесення боргу в депозит;
5. копія заяви боржника, переданої нотаріусом кредиторові відповідно до вимог Порядку, щодо вчинення цим кредитором необхідних дій із зняття заборони відчуження тощо.

При знятті заборони на примірнику правочину, що залишається у справах нотаріуса, проставляється відмітка про зняття заборони, проставляються дата, підпис нотаріуса та його печатка.

Про зняття заборони нотаріус письмово повідомляє кредитора.

Про зняття заборони на майно нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

Державна реєстрація припинення обтяження речових прав

Відповідно до частини четвертої ст. 31^-2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація припинення обтяження речових прав у результаті зняття нотаріусом заборони на відчуження нерухомого майна відповідно до Закону України "Про нотаріат" проводиться нотаріусом, яким знято відповідну заборону на відчуження нерухомого майна, одночасно з її зняттям.

Слід звернути увагу, що нотаріус у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно зі вчиненням такої нотаріальної дії, самостійно формує та реєструє заяву про державну реєстрацію прав та проводить державну реєстрацію прав у порядку, що передбачено частиною шостою ст. 31-2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"[1]

Див. також

• Накладення заборони відчуження нерухомого майна
• Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки