Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] *...)
 
Немає опису редагування
Рядок 32: Рядок 32:


Речові докази, які є об'єктами, що '''''вилучені з цивільного обороту''''' або '''''обмежено оборотоздатні''''', передаються відповідним підприємствам, установам або організаціям у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. '''''За клопотанням державних експертних установ''''' такі речові докази можуть бути передані їм '''''для використання в експертній та науковій роботі'''''.
Речові докази, які є об'єктами, що '''''вилучені з цивільного обороту''''' або '''''обмежено оборотоздатні''''', передаються відповідним підприємствам, установам або організаціям у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. '''''За клопотанням державних експертних установ''''' такі речові докази можуть бути передані їм '''''для використання в експертній та науковій роботі'''''.
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Версія за 09:23, 31 липня 2017

Нормативна база

Поняття

Тимчасове вилучення доказу для дослідження його судом — це захід процесуального примусу, що полягає у відібранні за ухвалою суду документа чи іншого об'єкта матеріального світу, який може бути доказом в цивільній/адміністративній справі, від його володільця з метою дослідження його в суді.

Підстава

Підставою застосування такого заходу, як тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, є протиправне перешкоджання здійсненню цивільного/адміністративного судочинства у формі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання. Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом полягає у припиненні володіння і, як наслідок, — користування й розпорядження особою, яка вчинила правопорушення, певною річчю або документом.

Порядок тимчасового вилучення доказу

Про тимчасове вилучення доказу суд постановляє письмову ухвалу, яка надсилається державному виконавцю для негайного виконання. Ухвалу не може бути оскаржено окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду справи. У ній мають бути зазначені:

  1. ім'я (прізвище, ім'я, по батькові) фізичної особи, найменування органу чи юридичної особи, у якої знаходиться доказ;
  2. місце проживання (перебування) фізичної особи або місцезнаходження органу чи юридичної особи, у якої знаходиться доказ;
  3. назва або опис письмового чи речового доказу, які дають можливість його чітко ідентифікувати;
  4. підстави проведення тимчасового вилучення доказу (тобто слід зазначити, для розгляду якої справи необхідний доказ і внаслідок невиконання якої ухвали про витребування доказу застосовано цей захід процесуального примусу);
  5. зазначення органу державної виконавчої служби, якій доручається провести вилучення.

Виконання ухвали суду про тимчасове вилучення письмових або речових доказів для дослідження судом покладається на державну виконавчу службу.

Повернення тимчасово вилученого доказу

Оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Речові докази повертаються судом після їх дослідження за клопотанням осіб, які їх надали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. В інших випадках речові докази повертаються після набрання рішенням суду законної сили за клопотанням осіб, яким належать ці докази.

Речові докази, які є об'єктами, що вилучені з цивільного обороту або обмежено оборотоздатні, передаються відповідним підприємствам, установам або організаціям у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За клопотанням державних експертних установ такі речові докази можуть бути передані їм для використання в експертній та науковій роботі.