Оскарження постанови за порушення правил карантину

Нормативна база

• Конституція України
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"
• Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя»
• Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року № 540-IX
• Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"

Визначення та поняття адміністративної відповідальності за порушення карантину

З 12 березня 2020 року до 30 квітня 2023 року на усій території України встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами), від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

За порушення карантину передбачена адміністративна відповідальність за:

• у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами (частина перша ст. 44-3 КУпАП).
  

При цьому, частина перша статті 44-3 КУпАП не визначає конкретних правил карантину, за порушення яких настає відповідальність, проте такі правила встановлюються відповідними актами законодавства.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 КУПАП розглядатимуть районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) (ст. 221 КУПАП).

• перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно (частина друга статті 44-3 КУпАП).
• Розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 44-3 КУПАП віднесено до компетенції органів Національної поліції, органів Державної санітарно-епідеміологічної служби (без складання протоколу (ч.2 ст.258, ст.ст. 222, 236 КУПАП).

Звільнення від адміністративної відповідальності

Особу може бути звільнено від адміністративної відповідальності за порушення карантину у разі, коли вона діяла в стані крайньої необхідності.

Порядок оскарження протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності

Після оформлення протоколу та доданих до нього матеріалів відповідний орган направляє протокол до суду, у якому й буде розглядатись справа про адміністративне правопорушення.
При розгляді справи в суді повинно бути з’ясувано, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та чи можна за допомогою такого протоколу та доданих до нього матеріалів справи встановити наявність в діях відповідної особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Види найбільш розпосвюджених помилок при складанні адміністративного протоколу:

• неконкретизована суть адміністративного правопорушення
  

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення, яка повинна відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті 44-3 КУпАП, згідно якої складено протокол.
Стаття 44-3 КУпАП носить бланкетний характер, а тому ознакою такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути зазначено, яку конкретно заборону відповідного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються правила карантину, порушила особа, щодо якої складено протокол.

• Відсутність або недостатність доказів, які підтверджують вчинення особою правопорушення.
  

Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Такими доказами можуть бути: пояснення свідків, фото та відеоматеріали, та інші докази, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення достатніх доказів для підтвердження факту вчинення правопорушення, позбавляють права притягнути особу до адміністративної відповідальності.

Звертаємо увагу, що суд позбавлений права самостійно збирати докази у справі про адміністративне правопорушення. А отже згідно ст. 62 Конституції України відсутність та неповнота доказів можуть трактуватись на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене рекомендуємо подавати до суду клопотання про закриття провадження у справі, у яких звертати увагу на вищезазначені недоліки.

Див.також

• Адміністративна відповідальність за порушення карантину