Порядок звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 5: Рядок 5:
== Загальний порядок звернення суду України із судовим дорученням до судів або установ інших держав ==
== Загальний порядок звернення суду України із судовим дорученням до судів або установ інших держав ==
При розгляді цивільної справи в суді України може виникнути необхідність зробити ті або інші дії за її межами, на території іноземної держави. Оскільки судова влада поширюється тільки на територію своєї держави, виникає необхідність надання їй правової допомоги в здійсненні таких дій, а також і допомоги сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі.У цьому випадку необхідно звернутися з дорученням про виконання певної процесуальної дії до іноземного суду.
При розгляді цивільної справи в суді України може виникнути необхідність зробити ті або інші дії за її межами, на території іноземної держави. Оскільки судова влада поширюється тільки на територію своєї держави, виникає необхідність надання їй правової допомоги в здійсненні таких дій, а також і допомоги сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі.У цьому випадку необхідно звернутися з дорученням про виконання певної процесуальної дії до іноземного суду.
Так, відповідно до ст. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 498 ЦПК України], у випадку, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.<br>
Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.<br>
Питання судових доручень регулюються статтями 1-16 Гаазької конвенції з питань цивільного процесу від 1 березня 1954 р., Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових до кументів у цивільних або торговельних справах від 15 листопада 1965 р., Конвенцією про збір за кордоном доказів по цивільних та торговельних справах від 18 березня 1970 р., статтями 4-19 Мінської конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 г., а також консульськими конвенціями.


Так, відповідно до ст. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 498 ЦПК України], у випадку, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
== Процедура звернення ==
 
При зверненні суду однієї держави до суду іншої держави засто­совуються чотири історично сформовані процедури:
Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
* безпосереднє звернення суду однієї держави до суду іншої держави;
 
* звернення суду до міністерства закордонних справ своєї держави, що через посольство або консульство звертається до міністерства закордонних справ відповідної держави з нотою. Після цього дане міністерство направляє доручення суду своєї держави;
Питання судових доручень регулюються такими міжнародними договорами: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_922#Text Гаазької конвенції з питань цивільного процесу від 1 березня 1954 р. (ст. 1-14)] ., [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_890#Text Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових до кументів у цивільних або торговельних справах від 15 листопада 1965 р.], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_922#Text Конвенцією про збір за кордоном доказів по цивільних та торговельних справах від 18 березня 1970 р]., а також консульськими конвенціями.
* виконання доручень в одній державі спеціально уповноваженою особою, призначеною судом іншої держави;
* виконання доручень шляхом передачі їх центральним органам юстиції
'''Зверніть увагу:''' Враховуючи положення пункту 8 частини 1 статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 8 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.


== Зміст і форма судового доручення ==
== Зміст і форма судового доручення ==
Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам , що предбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 ст. 499 ЦПК України].
Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам , що предбачені в ст. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 499 ЦПК України].<br>
 
Так, у судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються:
У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються:
 
* назва суду, що розглядає справу;
* назва суду, що розглядає справу;
* за наявності міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, - посилання на його положення;
* за наявності міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, - посилання на його положення;
Рядок 23: Рядок 27:
* процесуальне становище осіб, щодо яких необхідно вчинити процесуальні дії;
* процесуальне становище осіб, щодо яких необхідно вчинити процесуальні дії;
* чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
* чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
* інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме доручення.
* інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме доручення.<br>
 
Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Доручення підписується суддею та скріплюється гербовою печаткою суду України, який складає доручення. Документи, що додаються до доручення, повинні бути оформлені відповідно до законодавства України, засвідчені підписом судді і печаткою суду України в належних випадках. (п. 2.1.5, 2.1.6 Інструкції).
Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що до нього додаються, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.<br>
 
Судове доручення повинне бути забезпечене апостилем — спе­ціальним посвідчувальним штампом. Забезпечення апостиля ком­петентним органом держави, в якому документ був зроблений, засвідчує дійсність підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, і в належному випадку — дійсність печатки або штампа, якими скріплений цей документ. За відсутності угоди, що передбачає інший порядок, судове доручення складається або мовою держави, яка здійснює запит, або мовою, про яку досягнута домовленість між двома зацікавленими державами, або до нього повинен бути доданий переклад на одну із зазначених мов, засвідчений дипломатичним або консульським представником держави, яка здійснює запит, або присяжним перекладачем такої держави (ст. 10 Гаазької конвенції з питань цивільного процесу 1954 р.).<br>
Доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України.
''У разі потреби в одному дорученні можна поєднувати декілька прохань, наприклад, про вручення документів, про виконання процесуальних дій чи надання іншої правової допомоги, якщо це стосується однієї і тієї самої особи.''<br>
 
'''Зверніть увагу!''', що цивільна справа призначається до розгляду українським судом з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. Відповідно до міжнародної практики, яка склалася, документи повинні надсилатися компетентним органам іноземних держав не менше, як за 6 місяців до дня розгляду справи. У разі можливості судом призначається через 1 місяць резервна дата розгляду справи.
Витрати, пов'язані із залученням перекладача, сплачуються у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 ст. 139 ЦПК України] (2.3 Інструкції).
 
Відповідно до міжнародних договорів України доручення та додані до нього документи не потребують засвідчення в порядку консульської легалізації або шляхом проставлення апостилю (п. 2.4 Інструкції).
 
== Процедура звернення ==
Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави (п. 2.1.1 Інструкції).
 
Суд України направляє доручення через міжрегіональне управління до Мін'юсту, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п. 2.5 Інструкції).
 
Міжрегіональне управління перевіряє наявність та чинність міжнародного договору України, відповідно до якого складено доручення, у відносинах з запитуваною державою, відповідність оформлення такого доручення положенням відповідного міжнародного договору України, у тому числі наявність у дорученні інформації, що вимагається для його виконання згідно з міжнародним договором України, та направляє доручення до Мін'юсту протягом чотирнадцяти календарних днів з дня його надходження (п. 2.6 Інструкції).
 
Мін'юст протягом тридцяти календарних днів опрацьовує доручення та направляє його до центрального органу з питань надання міжнародної правової допомоги у цивільних справах запитуваної держави згідно з міжнародним договором України (п. 2.7 Інструкції).
 
У разі виявлення недоліків чи порушень міжрегіональне управління або Мін’яст повертає доручення до суду України з метою доопрацювання (п. 2.6, 2.7 Інструкції)
 
Отриману інформацію і документи, що стосуються виконання за кордоном доручення суду України, Мін'юст направляє до суду України, що склав доручення, через міжрегіональне управління (п. 2.8 Інструкції).
 
У випадках, передбачених міжнародним договором України, з метою вручення документів, отримання доказів чи вчинення інших процесуальних дій відносно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, суд України може направити доручення через Міністерство закордонних справ України для виконання консульською установою України на території відповідної іноземної держави, де проживає така особа. Консул виконує доручення судів України про надання правової допомоги в цивільних справах з додержанням чинного процесуального законодавства України (п. 2.10 Інструкції).
 
Якщо в процесі виконання доручення за кордоном постають питання щодо встановлення умов для виконання або покриття витрат, вони вирішуються судом України напряму з компетентним органом запитуваної держави або за посередництвом Мін'юсту та/чи міжрегіонального управління (п. 2.8 Інструкції).
 
== '''Призначення розгляду справи, зупинення провадження у справі''' ==
У разі надіслання судом України доручення для виконання за кордоном цивільна справа, у зв'язку з якою складається доручення, призначається до розгляду з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. У разі можливості судом України призначається дата наступного судового засідання, на яке може прибути особа, що викликається (п. 2.2 Інструкція).
 
Також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 п. 8 ч. 1 ст. 252 ЦПК України] суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 п. 12 ч. 1 ст. 253 ЦПК України] провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 п. 8 ч. 1 ст. 252 ЦПК України], - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.


== Пов'язані статті ==
== Пов'язані статті ==

Версія за 11:26, 24 квітня 2023

Нормативна база

Загальний порядок звернення суду України із судовим дорученням до судів або установ інших держав

При розгляді цивільної справи в суді України може виникнути необхідність зробити ті або інші дії за її межами, на території іноземної держави. Оскільки судова влада поширюється тільки на територію своєї держави, виникає необхідність надання їй правової допомоги в здійсненні таких дій, а також і допомоги сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі.У цьому випадку необхідно звернутися з дорученням про виконання певної процесуальної дії до іноземного суду. Так, відповідно до ст. 498 ЦПК України, у випадку, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Питання судових доручень регулюються статтями 1-16 Гаазької конвенції з питань цивільного процесу від 1 березня 1954 р., Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових до кументів у цивільних або торговельних справах від 15 листопада 1965 р., Конвенцією про збір за кордоном доказів по цивільних та торговельних справах від 18 березня 1970 р., статтями 4-19 Мінської конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 г., а також консульськими конвенціями.

Процедура звернення

При зверненні суду однієї держави до суду іншої держави засто­совуються чотири історично сформовані процедури:

  • безпосереднє звернення суду однієї держави до суду іншої держави;
  • звернення суду до міністерства закордонних справ своєї держави, що через посольство або консульство звертається до міністерства закордонних справ відповідної держави з нотою. Після цього дане міністерство направляє доручення суду своєї держави;
  • виконання доручень в одній державі спеціально уповноваженою особою, призначеною судом іншої держави;
  • виконання доручень шляхом передачі їх центральним органам юстиції

Зверніть увагу: Враховуючи положення пункту 8 частини 1 статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 8 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

Зміст і форма судового доручення

Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам , що предбачені в ст. 499 ЦПК України.
Так, у судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються:

  • назва суду, що розглядає справу;
  • за наявності міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, - посилання на його положення;
  • найменування справи, що розглядається;
  • прізвище, ім’я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, а також інші дані, необхідні для виконання доручення;
  • процесуальне становище осіб, щодо яких необхідно вчинити процесуальні дії;
  • чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
  • інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме доручення.

Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що до нього додаються, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.
Судове доручення повинне бути забезпечене апостилем — спе­ціальним посвідчувальним штампом. Забезпечення апостиля ком­петентним органом держави, в якому документ був зроблений, засвідчує дійсність підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, і в належному випадку — дійсність печатки або штампа, якими скріплений цей документ. За відсутності угоди, що передбачає інший порядок, судове доручення складається або мовою держави, яка здійснює запит, або мовою, про яку досягнута домовленість між двома зацікавленими державами, або до нього повинен бути доданий переклад на одну із зазначених мов, засвідчений дипломатичним або консульським представником держави, яка здійснює запит, або присяжним перекладачем такої держави (ст. 10 Гаазької конвенції з питань цивільного процесу 1954 р.).
У разі потреби в одному дорученні можна поєднувати декілька прохань, наприклад, про вручення документів, про виконання процесуальних дій чи надання іншої правової допомоги, якщо це стосується однієї і тієї самої особи.
Зверніть увагу!, що цивільна справа призначається до розгляду українським судом з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. Відповідно до міжнародної практики, яка склалася, документи повинні надсилатися компетентним органам іноземних держав не менше, як за 6 місяців до дня розгляду справи. У разі можливості судом призначається через 1 місяць резервна дата розгляду справи.

Пов'язані статті

Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику суду чи інших документів

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Порядок_звернення_суду_України_із_судовим_дорученням_про_надання_правової_допомоги_до_іноземного_суду&oldid=42664