Робочий час працівників. Надурочні роботи

Нормативна база

• Конвенція Міжнародної організації праці від 22.06.1935 р. № 47 «Про скорочення робочого часу до сорока годин на тиждень»
• Кодекс законів про працю України
• Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163 «Про затвердження переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня»
• Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 07 червня 2010 року № 340 «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів»
• Наказ Міністерства інфраструктури України від 15 вересня 2014 року № 444 «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв трамвая та тролейбуса»
• Наказ Міністерства інфраструктури України від 29 лютого 2012 року № 135 «Про затвердження Положення про робочий час та час відпочинку плаваючого складу морського і річкового транспорту України»
• Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 року № 138 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу"

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану! 15 березня 2022 року прийнято Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"(далі - Закон), відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. Відповідно до статті 6 Закону: Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень. П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин. У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п’ятої статті 67, статей 71, 73 (святкові і неробочі дні), 78-1 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України "Про відпустки". У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці. Норми частин першої, другої та п’ятої цієї статті не застосовуються до праці неповнолітніх. У період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота. У період дії воєнного стану норми частин першої і другої статті 54 Кодексу законів про працю України не застосовуються (стаття 8 Закону).

Надурочні роботи та робочий час

Робочий час - це час, протягом якого працівник зобов'язаний виконувати трудову функцію відповідно до трудового договору і законодавства про працю. Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 1 Конвенція МОП про скорочення тривалості робочого часу до сорока годин на тиждень від 22.06.1935 № 47, ч. 1 ст. 50 КЗпП України). Проте трапляються випадки, коли роботодавці залучають працівників до роботи понад встановлену законодавством нормальну тривалість робочого часу, яка визначається для кожного працівника індивідуально. У таких випадках вважається, що працівник залучається до надурочних робіт.

Надурочні роботи - це роботи понад встановлену тривалість робочого дня.

Так, надурочною роботою вважається робота:

• понад установлену тривалість робочого дня чи робочої зміни (при поденному обліку робочого часу). Так, при п"ятиденному робочому тижні, зазвичай нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень, або 8 годин на день. Якщо працівник працює 9 годин, то 8 годин - це нормальна тривалість робочого часу, а 1 година - надурочні роботи. На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 години при тижневій нормі 24 години. Таким чином, робота, яка виконується понад ці встановлені норми, і буде надурочною;
• понад скорочену тривалість робочого дня для працівників зі скороченою тривалістю робочого часу (ст. 51 КЗпП України — для осіб віком від 16 до 18 років тощо);
• понад установлену згідно із законодавством скорочену тривалість роботи напередодні святкових, неробочих та вихідних днів;
• понад норму робочого часу за обліковий період при підсумованому обліку робочого часу. Надурочна робота за обліковий період визначається як різниця між фактичною кількістю відпрацьованих робочих годин в обліковому календарному періоді та кількістю робочих годин за нормою за цей же обліковий період.

Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу, як правило, є місяць. В окремих випадках застосовуються інші облікові періоди – декада (10 календарних днів місяця), квартал, півріччя, рік тощо. Годинна ставка для оплати надурочної роботи при обліковому періоді тривалістю рік обчислюється шляхом ділення окладу (місячної тарифної ставки), встановленого працівникові на момент нарахування зазначеної оплати (у кінці року – при обліковому періоді рік), на середньомісячне число годин за обліковий період (рік), яке має розраховуватись з урахуванням норми тривалості робочого часу за рік.

Граничні норми

Встановлені граничні норми застосування надурочних робіт.

Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника:

• 4 годин протягом двох днів підряд;
• 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП України).

ВАЖЛИВО! Забороняється компенсувати надурочну роботу відгулом

Виняткові випадки застосування

Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Проте, у виняткових випадках, власник або уповноважений ним орган може залучати працівника до надурочних робіт (ст. 62 КЗпП України).

Зокрема, до таких випадків належать:

1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;

2) проведення громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв’язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;

3) при необхідності закінчення початої роботи, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, якщо її припинення може призвести до псування або знищення майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, іншого обладнання або іншого устаткування, якщо їх несправність викликає зупинення робіт для значної кількості працівників;

4) необхідність виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;

5) для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

Крім того, ст. 64 КЗпП України передбачає, що залучення працівників до надурочних робіт може здійснюватися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) відповідного підприємства, установи чи організації.

Кого не можна залучати до надурочних робіт?

До надурочних робіт забороняється залучати:

• вагітних жінок (ст.176 КЗпП України);
• жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст.176 КЗпП України);
• осіб, молодших вісімнадцяти років (ст. 192 КЗпП України);
• працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять (ст. 220 КЗпП України).

Законодавством можуть бути передбачені й інші категорії працівників, яких забороняється залучати до надурочних робіт.

До надурочних робіт можуть залучатися за їхньою згодою:

• жінки, які мають дітей від 3 до 14 років або дитину з інвалідністю (ст.177 КЗпП України);
• особи з інвалідністю,за умови, що така робота не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 172 КЗпП України).

Як оформити надурочні роботи

Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника. А для їх застосування обов’язково слід отримати дозвіл виборного органу первинної профспілки (профспілкового представника) підприємства, установи, організації.

Покроковий алгоритм дій наступний:

1. Власник (уповноважений орган) направляє виборному органу первинної профспілкової організації лист (подання) про одержання дозволу на проведення надурочних робіт. У цьому листі потрібно зазначити персонально працівників (прізвище, ім’я, по батькові, посада), яких планується залучити до надурочних робіт, та обґрунтувати винятковість ситуації їх застосування. Наприклад, необхідність негайного усунення наслідків виробничої аварії, непередбачуваність обставин порушення систем водопостачання, газопостачання тощо, неможливість закінчити почату роботу в нормальний робочий час без псування або загибелі майна; необхідність ремонту устаткування для запобігання зупиненню робіт у значної кількості працівників; необхідність виконання вантажно-розвантажувальних робіт при скупченні вантажів та загрозі простою рухомого складу; нез’явлення змінника при безперервній роботі. Ці виняткові випадки передбачено ч. 3 ст. 62 КЗпП України.

2. Виборний орган первинної профспілкової організації розглядає даний лист (подання) на засіданні. У разі відсутності підстав, які перешкоджали б запровадженню надурочних робіт, він надає власнику (уповноваженому органу) виписку/витяг з протоколу засідання з дозволом на проведення надурочних робіт.

3. Видається наказ по підприємству (установі, організації) про проведення надурочних робіт та порядок їх оплати.

4. Проведення надурочних робіт.

5. Видається наказ по підприємству (установі, організації) про виплату компенсації за роботу в надурочний час.

Трапляються різні випадки, коли дозвіл профспілки отримати неможливо з ряду різних причин:

1. профспілкова організація на підприємстві відсутня і дозвіл на проведення надурочних робіт ні у кого запитувати, в такому випадку необхідно дотримуватися граничних норм застосування надурочних робіт та винятковості умов їх проведення;
2. в екстрених ситуаціях (у разі аварії, стихійного лиха тощо), коли час є обмеженим - надурочні роботи може бути проведено з подальшим повідомленням виборного органу первинної профспілкової організації.

Оплата надурочних робіт

Погодинна система	робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки
Відрядна система	виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою,- за всі відпрацьовані надурочні години
Підсумований облік робочого часу	оплачуються, як надурочні, всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді (ст. 106 КЗпП України)

ВАЖЛИВО! Водіям легкових автомобілів (крім таксі)у разі потреби може встановлюватися ненормований робочий день, тобто понад нормальну тривалість робочого часу. Ця робота не вважається надурочною, і за неї не здійснюється додаткова оплата перепрацьованого часу.

Способи захисту порушених прав працівників

У випадку незаконного залучення до надурочних робіт (наприклад, залучення особи, що належать до тієї категорії працівників, яких не можна залучати до надурочних робіт, відсутня згода первинної профспілкової організації чи профспілкового представника на залучення до надурочних робіт тощо), можливі два шляхи вирішення проблеми: позасудовий і судовий.

Позасудовий порядок

У випадку, якщо на підприємстві, в установі, організації обрано комісію по трудових спорах (далі- Комісія), то необхідно протягом трьох місяців з дня, коли особа дізналися або повинна була дізнатися про порушення свого права, звернутися із заявою (додаток 1) до Комісії. Заява подається безоплатно. Комісія зобов’язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Такий спір повинен розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою (ст.ст. 225, 226 КЗпП України)

Судовий порядок

У випадку, якщо особа не згодна із рішенням Комісії, можна оскаржити його до районного, районного у місті чи міськрайонного суду за місцезнаходженням відповідача або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування особи, у десятиденний строк з дня, коли особі було вручено виписку з протоколу засідання Комісії чи копію цього протоколу. Пропуск вказаного строку не є підставою для відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. Також можна звернутися і безпосередньо до суду із позовною заявою про скасування наказу про залучення до надурочних робіт (Додаток 2). У випадку звернення до суду, розмір судового збору для фізичних осіб, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.