Порядок виправлення помилки у правовстановлюючому документі: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Створена сторінка: == Нормативна база == [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] [htt...)
 
(Виправлено розрахунок судового збору було застосовано загальний прожитковий мінімум у розмірі 2920, коли треба для працездатних осіб 3028 грн.)
 
(Не показані 15 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України "Про Державний бюджет на 2024 рік"]
 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]
'''Правовстан́овлюючий докум́ент''' — документ, який підтверджує права́ суб'єкта пра́ва власності на майно та складений у порядку, передбаченому законодавством.
 
== Куди звертатися? ==
== Куди звертатися? ==
'''Правовстан́овлюючий докум́ент''' — документ, який підтверджує права́ суб'єкта пра́ва власності на майно та складений у порядку, передбаченому законодавством.


На сьогоднішній день існує два способи виправити помилки в документі:
На сьогоднішній день існує два способи виправити помилки в документі:
* 1. Позасудовий (шляхом звернення до органу, що видав документ);
* 1. Позасудовий (шляхом звернення до органу, що видав документ);
Органи, що видали правовстановлюючий документ, можуть виправити помилку в такому документі лише у тому разі, якщо в документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ даної помилки не було, і помилка була допущена саме з вини органу, який видав правовстановлюючий документ (у разі виявлення орфографічних або технічних помилок).
Органи, що видали правовстановлюючий документ, можуть виправити помилку в такому документі лише у тому разі, якщо в документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ даної помилки не було, і помилка була допущена саме з вини органу, який видав правовстановлюючий документ (у разі виявлення орфографічних або технічних помилок).


Якщо ж в документах на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може тільки суд.
Якщо ж в документах на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може тільки суд.
* 2. Судовий (шляхом встановлення належності правовстановлюючого документа конкретній особі).
* 2. Судовий (шляхом встановлення належності правовстановлюючого документа конкретній особі).
Суд може розглянути справу про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо:
Суд може розглянути справу про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо:
# Такі факти породжують юридичні наслідки (тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення прав громадян);
# Такі факти породжують юридичні наслідки (тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення прав громадян);
Рядок 23: Рядок 18:
# Встановлення факту не пов’язано з наступним вирішенням спору про право.
# Встановлення факту не пов’язано з наступним вирішенням спору про право.
# Якщо встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.
# Якщо встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.
Дана категорія справ розглядається судом у порядку окремого провадження.
Дана категорія справ розглядається судом у порядку окремого провадження.


'''Окреме провадження''' — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
'''Окреме провадження''' — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.


Така заява подається до місцевого загального суду за місцем проживання особи та в ній повинно бути зазначено:
Заява про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
 
Така заява подається до місцевого загального суду за місцем проживання особи. <br>
# який факт заявник просить встановити (факт належності особі правовстановлюючого документу) та з якою метою;
Відповідно до статті 318 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
# причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
*який факт заявник просить встановити та з якою метою;
# докази, що підтверджують факт.
*причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
 
*докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.<br>
Так, виправити помилковий запис у трудовій книжці має роботодавець який його зробив, у разі його відсутності - правонаступник, якщо підприємство ліквідовано відповідне виправлення робить архівна установа.
== Хто може звернутися? ==
== Хто може звернутися? ==
До суду із заявами про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів можуть звернутися як безпосередньо заінтересовані в цьому особи (особи, в правовстановлюючих документах яких допущені помилки, та їх правонаступники), а також інші громадяни та організації в інтересах інших осіб, в передбачених законом випадках (наприклад, орган опіки та піклування, або опікун в інтересах малолітніх дітей, коли потрібно цим дітям оформити пенсію по втраті годувальника, а в правовстановлюючих документах померлих батьків є помилки), та прокурор.
До суду із заявами про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів можуть звернутися як безпосередньо заінтересовані в цьому особи (особи, в правовстановлюючих документах яких допущені помилки, та їх правонаступники), а також інші громадяни та організації в інтересах інших осіб, в передбачених законом випадках (наприклад, орган опіки та піклування, або опікун в інтересах малолітніх дітей, коли потрібно цим дітям оформити пенсію по втраті годувальника, а в правовстановлюючих документах померлих батьків є помилки), та прокурор.
== Вартість? ==
== Вартість? ==
До заяви обов’язково необхідно додати документ, що підтверджує сплату судового збору. Розмір судового збору для фізичних осіб становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"].


До заяви обов’язково необхідно додати документ, що підтверджує сплату судового збору. Розмір судового збору для фізичних осіб становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»] установлено станом на 1 січня 2017 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1600 гривень. Отже, за подання в 2017 році фізичною особою заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 320 грн.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Законом України "Про Державний бюджет на 2024 рік"] установлено станом на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень. Отже, за подання у 2024 році фізичною особою заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
== Не підлягають встановленню факту належності особі: ==
Не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні заяви про встановлення факту належності особі вироку або рішення суду, паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, посвідчення до ордена чи медалі, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану. Зазначені питання вирішуються органом, який видає документ.


== Не підлягають встановленню факту належності особі : ==
Не підлягає встановленню належність документів, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання тощо. Зазначене є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі (наприклад, факту реєстрації народження).


* Паспорта;
Описки та помилки в судовому рішенні виправляються не шляхом встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а шляхом виправлення описки у порядку, передбаченому статтею 269 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]
* Військового квитка;
* Квитка про членство в об’єднанні громадян;
* Свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану.


При цьому слід звернути увагу, що суд під час судового розгляду має встановити саме факт належності правовстановлюючого документу, а не факти, які підтверджуються цим документом. Судом лише встановлюється, що документ, виданий певній особі, в дійсності їй належить, але суд не вправі вносити виправлення у цей документ.
При цьому слід звернути увагу, що суд під час судового розгляду має встановити саме факт належності правовстановлюючого документу, а не факти, які підтверджуються цим документом. Судом лише встановлюється, що документ, виданий певній особі, в дійсності їй належить, але суд не вправі вносити виправлення у цей документ.
 
== Див. також ==
* [[Встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів]]
* [[Виправлення помилок у державному акті на землю]]
* [[Усунення недоліків нотаріального акту]]
* [[Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру]]
* [[Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Суди]]

Поточна версія на 06:47, 14 травня 2024

Нормативна база

Куди звертатися?

Правовстан́овлюючий докум́ент — документ, який підтверджує права́ суб'єкта пра́ва власності на майно та складений у порядку, передбаченому законодавством.

На сьогоднішній день існує два способи виправити помилки в документі:

  • 1. Позасудовий (шляхом звернення до органу, що видав документ);

Органи, що видали правовстановлюючий документ, можуть виправити помилку в такому документі лише у тому разі, якщо в документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ даної помилки не було, і помилка була допущена саме з вини органу, який видав правовстановлюючий документ (у разі виявлення орфографічних або технічних помилок).

Якщо ж в документах на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може тільки суд.

  • 2. Судовий (шляхом встановлення належності правовстановлюючого документа конкретній особі).

Суд може розглянути справу про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо:

  1. Такі факти породжують юридичні наслідки (тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення прав громадян);
  2. Законодавством не передбачено інший порядок їх встановлення;
  3. Встановлення факту не пов’язано з наступним вирішенням спору про право.
  4. Якщо встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.

Дана категорія справ розглядається судом у порядку окремого провадження.

Окреме провадження — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Заява про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 ЦПК України. Така заява подається до місцевого загального суду за місцем проживання особи.
Відповідно до статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:

  • який факт заявник просить встановити та з якою метою;
  • причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
  • докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Так, виправити помилковий запис у трудовій книжці має роботодавець який його зробив, у разі його відсутності - правонаступник, якщо підприємство ліквідовано відповідне виправлення робить архівна установа.

Хто може звернутися?

До суду із заявами про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів можуть звернутися як безпосередньо заінтересовані в цьому особи (особи, в правовстановлюючих документах яких допущені помилки, та їх правонаступники), а також інші громадяни та організації в інтересах інших осіб, в передбачених законом випадках (наприклад, орган опіки та піклування, або опікун в інтересах малолітніх дітей, коли потрібно цим дітям оформити пенсію по втраті годувальника, а в правовстановлюючих документах померлих батьків є помилки), та прокурор.

Вартість?

До заяви обов’язково необхідно додати документ, що підтверджує сплату судового збору. Розмір судового збору для фізичних осіб становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Законом України "Про Державний бюджет на 2024 рік" установлено станом на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень. Отже, за подання у 2024 році фізичною особою заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Не підлягають встановленню факту належності особі:

Не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні заяви про встановлення факту належності особі вироку або рішення суду, паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, посвідчення до ордена чи медалі, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану. Зазначені питання вирішуються органом, який видає документ.

Не підлягає встановленню належність документів, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання тощо. Зазначене є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі (наприклад, факту реєстрації народження).

Описки та помилки в судовому рішенні виправляються не шляхом встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а шляхом виправлення описки у порядку, передбаченому статтею 269 ЦПК України

При цьому слід звернути увагу, що суд під час судового розгляду має встановити саме факт належності правовстановлюючого документу, а не факти, які підтверджуються цим документом. Судом лише встановлюється, що документ, виданий певній особі, в дійсності їй належить, але суд не вправі вносити виправлення у цей документ.

Див. також