Строк та термін в цивільному праві: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
 
(Не показані 10 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID–19)»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], продовжуються на строк його дії. ''Факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.'''''
 
Згідно висновку Верховного касаційного адімінстративного суду в постанові від 29.09.2022 року по справі №500/1912/22, протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
|}
== Поняття строку та терміну в цивільному праві ==
== Поняття строку та терміну в цивільному праві ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Відповідно до ст. 251 Цивільного Кодексу України:]
Відповідно до ст. 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного Кодексу України]:
* Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
* Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
* Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.<br />
* Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.<br />
'''''Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.'''''
'''''Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.'''''
== Види цивільно-правових строків ==
== Види цивільно-правових строків ==
Рядок 13: Рядок 21:
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|-
|-
| Законні || це строки, що визначаються законодавчими органами в актах цивільного законодавства (у ЦК, законах України, указах Президента тощо). Так, наприклад, закон встановлює 6-місячний строк для прийняття спадщини або відмови від неї ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1270 ЦКУ]), строк позовної давності та інші.
| Законні || це строки, що визначаються законодавчими органами в актах цивільного законодавства (у ЦК, законах України, указах Президента тощо). Так, наприклад, закон встановлює 6-місячний строк для прийняття спадщини або відмови від неї (ст. 1270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]), строк позовної давності та інші.
|-
|-
| Договірні || це строки, що визначаються сторонами в правочинах за їхнім бажанням, будь-якої тривалості, якщо інше не передбачено в законі.
| Договірні || це строки, що визначаються сторонами в правочинах за їхнім бажанням, будь-якої тривалості, якщо інше не передбачено в законі.
|-
|-
| Судові строки || це строки, що встановлюються судом, господарським або третейським судом. Наприклад, суд може визначити строк для примирення сторін.  
| Судові строки || це строки, що встановлюються процесуальними законами або судом. Наприклад, суд може визначити строк для примирення сторін.  
 
|}
|}
'''''Залежно від того, які правові наслідки вони створюють строки поділяються'''''<br />
'''''Залежно від того, які правові наслідки вони створюють строки поділяються'''''<br />
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|-
|-
| Правовстановлюючі або правостворюючі || це строки, з яки¬ми пов´язане виникнення правовідносин або окремих прав та обов´язків. Так, саме з досягненням громадянином повноліття (18-ти років) законодавець пов´язує виникнення цивільної дієздатності в повному обсязі, що дає можливість громадянинові са¬мостійно набувати та здійснювати конкретні цивільні права.
| Правовстановлюючі або правостворюючі || це строки, з якими пов´язане виникнення правовідносин або окремих прав та обов´язків. Так, саме з досягненням громадянином повноліття (18-ти років) законодавець пов´язує виникнення цивільної дієздатності в повному обсязі, що дає можливість громадянинові самостійно набувати та здійснювати конкретні цивільні права.
|-
|-
| Правоприпиняючі  || це строки, з перебігом яких законодавець пов´язує припинення певних правовідносин, окремих прав та обов´язків. Так, по закінченню певного часу кредитор втрачає право звернутися з претензією до поручителя.
| Правоприпиняючі  || це строки, з перебігом яких законодавець пов´язує припинення певних правовідносин, окремих прав та обов´язків. Так, по закінченню певного часу кредитор втрачає право звернутися з претензією до поручителя.
|-
|-
| Правозмінюючі || це строки по закінченню яких припиняються одні права та обов´язки і виникають інші. Так, якщо особа загубила річ, і ця річ певний час зберігалася в органах внутрішніх справ, то по закінченню визначеного строку особа перестає бути власником речі і право власності на цю річ виникає у держави.  
| Правозмінюючі || це строки по закінченню яких припиняються одні права та обов´язки і виникають інші. Наприклад, якщо особа загубила річ, і ця річ певний час зберігалася в органах внутрішніх справ, то по закінченню визначеного строку особа перестає бути власником речі і право власності на цю річ виникає у держави.  
|}
|}
 
'''''Залежно від ступеня самостійності сторін у встановленні строку вини поділяються'''''
'''''Залежно від ступеня самостійності сторін у встановленні строку вини поділяються'''''  
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|-
|-
| Імперативні строки || тобто такі, що не можна змінити за домовленістю сторін (строки позовної давності, претензійні строки).
| Імперативні строки || тобто такі, що не можна змінити за домовленістю сторін (строки позовної давності, претензійні строки).
|-
|-
| Диспозитивні строки || тобто такі, які хоч і передбачені законом, але можуть бути змінені за погодженням сторін. Нап¬риклад, боржник повинен виконати зобов´язання, визначене моментом витребування в 20-денний строк від дня пред´явлення вимоги кредитором, якщо сторони в договорі не передбачили негайного виконання цього зобов´язання.
| Диспозитивні строки || це строки, які хоч і передбачені законом, але можуть бути змінені за погодженням сторін. Наприклад, боржник повинен виконати зобов´язання, визначене моментом витребування в 20-денний строк від дня пред´явлення вимоги кредитором, якщо сторони в договорі не передбачили негайного виконання цього зобов´язання.
|}
|}
'''''Залежно від способу визначення строки поділяються'''''  
'''''Залежно від способу визначення строки поділяються'''''
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|-
|-
| Визначені календарною датою || (строк повернення боргу).
| Визначені календарною датою || Наприклад (строк повернення боргу)
|-
|-
| Певним періодом часу  || (поставка продукції - поквартальна, щомісячна).
| Певним періодом часу  || (поставка продукції - поквартальна, щомісячна)
|-
|-
| Вказівкою на подію|| яка неодмінно має настати (настання навігації - за договором перевезення водним транспортом: кожного року неможливо визначити конкретну дату настання цієї події).
| Вказівкою на подію|| яка неодмінно має настати (настання навігації - за договором перевезення водним транспортом: кожного року неможливо визначити конкретну дату настання цієї події)
|}
|}
'''''За поширенням:'''''
- '''загальні строки''' (терміни) мають загальне значення та стосуються всіх без винятку суб'єктів та всіх однотипових випадків. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України);
- '''спеціальні строки''' (терміни) встановлюються для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ст. 258 ЦК України).
{| class="wikitable"
|Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до  вимог
|1) про стягнення  неустойки (штрафу, пені);
|-
| rowspan="7" |
|2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у медіа ( цьому разі  позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у медіа або  від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості)
|-
|3) про переведення на  співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права  купівлі частки у праві спільної часткової власності
|-
|4) у зв'язку з  недоліками проданого товару
|-
|5) про розірвання  договору дарування
|-
|6) у зв'язку з  перевезенням вантажу, пошти
|-
|7) про оскарження дій  виконавця заповіту
|-
|8) про визнання  недійсним рішення загальних зборів товариства.
|-
|Позовна  давність у чотири роки застосовується
|за вимогами  про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
|}
== Строки здійснення суб'єктивних цивільних прав ==
Строки здійснення суб'єктивних цивільних прав - строки, впродовж яких володілець суб'єктивного права може реалізувати ті можливості, які закладено в суб'єктивному праві. Строки здійснення суб'єктивних цивільних прав поділяють на такі:
- строки існування цивільних прав - це строки дії суб'єктивного права в часі;
[[Файл:98507265 c9887366-d2b1-4d30-b28b-a7980e6bf39a.jpg|міні]]
- преклюзивний строк - це період, із закінченням якого припиняється цивільне право як таке;
- претензійний строк - строк, упродовж якого уповноважений суб'єкт вправі, а іноді й зобов'язаний звернутися до безпосередньо зобов'язаної особи для врегулювання спору, що виник між ними перед зверненням до суду за захистом свого порушеного права;
- гарантійний строк - період часу, впродовж якого продавець, виготівник чи інший послугонадавач гарантує придатність товару (речі) чи послуги для використання за звичайним призначенням, а набувач (користувач) вправі вимагати безоплатного усунення виявлених недоліків, заміни товару (послуги) чи застосування інших встановлених законом чи договором наслідків.


== Порядок визначення моменту спливу строку та закінчення строку ==
== Порядок визначення моменту спливу строку та закінчення строку ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 253 Цивільного Кодексу України:]
Відповідно до ст. 253 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]:
''Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.''
''Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.''
* Що стосується закінчення строку то згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 254 Цивільного Кодексу України:]
* Що стосується закінчення строку то згідно ст. 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]:
* Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
* Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
* До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року.
* До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року.
Рядок 58: Рядок 101:
* Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.
* Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.
* Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
* Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
== Порядок вчинення дій в останній день строку ==
== Порядок вчинення дій в останній день строку ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 255 Цивільного Кодексу України:]
Відповідно до ст. 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]:
* Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
* Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
* Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
* Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
 
== Продовження строків на період дії карантину ==
== Позовна давність ==
2 квітня 2020 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID–19)» (далі – Закон № 540-ІХ)], яким розділ ХІІ «Прикінцеві положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), '''строки,''' визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також '''інші процесуальні строки''' щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами '''продовжуються на строк дії такого карантину».'''
'''Позовна давність''' - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Значення позовної давності полягає у наданні потерпілому строго визначеного, проте цілком достатнього строку для захисту його права. Після збігу строку позовної давності потерпілий позбавляється можливості примусового (судового) захисту свого права, але саме порушене право зберігається.<br>
'''Строки позовної давності поділяються на:'''
* Загальний
* Спеціальні<br>
'''Загальний строк''' позовної давності встановлюється в три роки та поширюється на всі правовідносини, окрім тих, по відношенню до яких встановлюється спеціальний строк.<br>
'''Спеціальні строки''' позовної давності встановлюються:
 
'''1) один рік:'''
 
- на вимогу про стягнення неустойки (штрафу, пені);
 
- на вимогу про спростування поміщених у засобах масової інформації відомостей, що ганьблять честь, гідність, ділову репутацію, який обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи повинна була довідатися про ці відомості;
 
- про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 362 ЦК України);
 
- на вимоги, що виникають у зв'язку з недоліками проданого товару (ст.681 ЦК України);
 
- на вимогу про розірвання договору дарування (ст.728 ЦК України);
 
- на вимоги, що виникають у зв'язку з перевезенням вантажу (ст.925 ЦК України);
 
- на вимоги про оскарження дій виконавця заповіту (ст.1293 ЦК України);
 
'''2) п'ять років''' – на вимогу про визнання недійсним правочин, що був вчинений під впливом насильства, погрози, обману;
 
'''3) десять років''' – на вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.<br>
 
Позовна давність імперативно встановлюється в законі і не підлягає відміні чи зменшенню за згодою сторін. Однак, за взаємною згодою сторони можуть збільшувати позовну давність, встановлену законом.<br>
 
Велике значення для обрахування строків позовної давності має початок перебігу строку позовної давності. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася чи повинна була довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а з невизначеним строком - з моменту, коли у кредитора виникає право поставити вимогу про виконання зобов'язання.<br>
 
В переважних випадках строк позовної давності перебігає безперервно. Проте законодавець встановлює цілий ряд випадків, коли, в залежності від обставин, можливо зупинення та переривання строку позовної давності.<br>
 
Сутність зупинення строку позовної давності полягає в тому, що час, впродовж якого діє обставина, що перешкоджає захисту порушеного цивільного права, не зараховується у встановлений законом строк позовної давності.<br>
 
'''Перебіг позовної давності зупиняється:'''
 
1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила) на весь час існування цих обставин;
 
2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
 
3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
 
4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.<br>
 
Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Переривання строку позовної давності означає, що час, який збіг до настання обставини, що стала підставою переривання, в цей період не зараховується і він починає бігти з початку.<br>
 
'''Перебіг позовної давності переривається у випадках:'''
Пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.<br>
 
Вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.<br>
 
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
 
Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові. При цьому сплив строку позовної давності за основною вимогою автоматично вважається спливом строку позовної давності за додатковими вимогами. Проте особа, яка виконала зобов'язання після закінчення позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, хоча б у момент виконання вона не знала про її закінчення.
 
'''Позовна давність не поширюється на вимоги:'''
 
1) що випливають із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;
 
2) вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
 
3) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;
 
4) власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право;
 
5) страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).<br>
 
Цей перелік не є виключним, і законом можуть бути передбачені й інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.
 
 


[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Суди]]

Поточна версія на 06:58, 14 травня 2024

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії. Факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Згідно висновку Верховного касаційного адімінстративного суду в постанові від 29.09.2022 року по справі №500/1912/22, протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Поняття строку та терміну в цивільному праві

Відповідно до ст. 251 Цивільного Кодексу України:

  • Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
  • Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Види цивільно-правових строків

Розмаїття строків, що регулюються цивільним правом, зумовлює потребу їхньої класифікації. Строки у цивільному праві групуються за різними критеріями:

Залежно від того, де і ким вони визначаються строки поділяються

Законні це строки, що визначаються законодавчими органами в актах цивільного законодавства (у ЦК, законах України, указах Президента тощо). Так, наприклад, закон встановлює 6-місячний строк для прийняття спадщини або відмови від неї (ст. 1270 ЦК України), строк позовної давності та інші.
Договірні це строки, що визначаються сторонами в правочинах за їхнім бажанням, будь-якої тривалості, якщо інше не передбачено в законі.
Судові строки це строки, що встановлюються процесуальними законами або судом. Наприклад, суд може визначити строк для примирення сторін.

Залежно від того, які правові наслідки вони створюють строки поділяються

Правовстановлюючі або правостворюючі це строки, з якими пов´язане виникнення правовідносин або окремих прав та обов´язків. Так, саме з досягненням громадянином повноліття (18-ти років) законодавець пов´язує виникнення цивільної дієздатності в повному обсязі, що дає можливість громадянинові самостійно набувати та здійснювати конкретні цивільні права.
Правоприпиняючі це строки, з перебігом яких законодавець пов´язує припинення певних правовідносин, окремих прав та обов´язків. Так, по закінченню певного часу кредитор втрачає право звернутися з претензією до поручителя.
Правозмінюючі це строки по закінченню яких припиняються одні права та обов´язки і виникають інші. Наприклад, якщо особа загубила річ, і ця річ певний час зберігалася в органах внутрішніх справ, то по закінченню визначеного строку особа перестає бути власником речі і право власності на цю річ виникає у держави.

Залежно від ступеня самостійності сторін у встановленні строку вини поділяються

Імперативні строки тобто такі, що не можна змінити за домовленістю сторін (строки позовної давності, претензійні строки).
Диспозитивні строки це строки, які хоч і передбачені законом, але можуть бути змінені за погодженням сторін. Наприклад, боржник повинен виконати зобов´язання, визначене моментом витребування в 20-денний строк від дня пред´явлення вимоги кредитором, якщо сторони в договорі не передбачили негайного виконання цього зобов´язання.

Залежно від способу визначення строки поділяються

Визначені календарною датою Наприклад (строк повернення боргу)
Певним періодом часу (поставка продукції - поквартальна, щомісячна)
Вказівкою на подію яка неодмінно має настати (настання навігації - за договором перевезення водним транспортом: кожного року неможливо визначити конкретну дату настання цієї події)

За поширенням:

- загальні строки (терміни) мають загальне значення та стосуються всіх без винятку суб'єктів та всіх однотипових випадків. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України);

- спеціальні строки (терміни) встановлюються для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ст. 258 ЦК України).

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у медіа ( цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у медіа або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості)
3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності
4) у зв'язку з недоліками проданого товару
5) про розірвання договору дарування
6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти
7) про оскарження дій виконавця заповіту
8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
Позовна давність у чотири роки застосовується за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Строки здійснення суб'єктивних цивільних прав

Строки здійснення суб'єктивних цивільних прав - строки, впродовж яких володілець суб'єктивного права може реалізувати ті можливості, які закладено в суб'єктивному праві. Строки здійснення суб'єктивних цивільних прав поділяють на такі:

- строки існування цивільних прав - це строки дії суб'єктивного права в часі;

98507265 c9887366-d2b1-4d30-b28b-a7980e6bf39a.jpg

- преклюзивний строк - це період, із закінченням якого припиняється цивільне право як таке;

- претензійний строк - строк, упродовж якого уповноважений суб'єкт вправі, а іноді й зобов'язаний звернутися до безпосередньо зобов'язаної особи для врегулювання спору, що виник між ними перед зверненням до суду за захистом свого порушеного права;

- гарантійний строк - період часу, впродовж якого продавець, виготівник чи інший послугонадавач гарантує придатність товару (речі) чи послуги для використання за звичайним призначенням, а набувач (користувач) вправі вимагати безоплатного усунення виявлених недоліків, заміни товару (послуги) чи застосування інших встановлених законом чи договором наслідків.

Порядок визначення моменту спливу строку та закінчення строку

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України: Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

  • Що стосується закінчення строку то згідно ст. 254 Цивільного кодексу України:
  • Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
  • До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року.
  • Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням.
  • Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.
  • Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.
  • Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Порядок вчинення дій в останній день строку

Відповідно до ст. 255 Цивільного кодексу України:

  • Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
  • Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Продовження строків на період дії карантину

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID–19)» (далі – Закон № 540-ІХ), яким розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».