Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
 
(Не показані 20 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]  
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально процесуальний кодекс України].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
== Загальні положення ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/vb001700-05#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 1 "Про практику застосування судами законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності"]
Під давністю притягнення до кримінальної відповідальності розуміють закінчення вказаних у кримінальному законі строків після вчинення злочину, внаслідок чого особа, що його вчинила, звільняється від кримінальної відповідальності.
== Поняття, види та порядок обчислення строків давності ==
Для застосування інституту давності притягнення до кримінальної відповідальності необхідна наявність таких передбачених законом умов:
У загальноприйнятому розумінні '''давність притягнення до кримінальної відповідальності - це закінчення вказаних у кримінальному законі строків після вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого особа, що його вчинила, звільняється від кримінальної відповідальності. '''
* сплив встановлених статтею 49 Кримінального кодексу України строків;
 
* відсутність обставин, які порушують їх перебіг;
Загалом законом передбачено два види строків давності''':'''
* згода обвинуваченого на звільнення від кримінальної відповідальності за цією підставою.
* диференційований, тривалість якого залежить від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;  
Законом передбачено два види строків давності:
* загальний для всіх кримінальних правопорушень 15-річний строк для осіб, які ухилилися від досудового розслідування або суду.
* диференційований, тривалість якого залежить від тяжкості вчиненого злочину;
'''До уваги!''' Тривалість строків давності за кримінальним законодавством залежить від класифікації кримінальних правопорушень, передбачених статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України (далі - КК України)].
* загальний для всіх злочинів 15-річний строк для осіб, які переховуються від слідства чи суду.
 
Тривалість строків давності за чинним кримінальним законодавством залежить від класифікації злочинів, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 12 Кримінального кодексу України].<br />
Отже, згідно з положеннями частини першої статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
Згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 49 Кримінального кодексу України] особа, що скоїла злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо від дня вчинення злочину та до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
* два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
* два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
* три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
* три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження чи позбавлення волі;
* п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 частини 1 статті 49 КК України;
* п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
* десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
* десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
* п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
* п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.  
При вчиненні кількох злочинів різної тяжкості строки давності для кожного з них визначаються на загальних підставах і можуть бути різними за тривалістю.
'''Додатково зауважимо!''' Згідно зі статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2012.%20%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C КК України]:
== Механізм обчислення строків давності ==
* '''''кримінальним проступком''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України]  діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі;
Початок обчислення - день учинення злочину, кінець - набрання вироком законної сили. Тож будь-які процесуальні дії з притягнення особи до кримінальної відповідальності не припиняють сплив строків давності. Обчислення їх проводиться аж до набрання вироком суду законної сили.
* '''''нетяжким злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років;
Строк давності обчислюється календарними роками (при зупиненні строку - також місяцями та днями) і закінчується через передбачену статтею 49 Кримінального кодексу України кількість років у 00:00 годин останнього дня відповідного року. Наприклад, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за злочин середньої тяжкості, вчинений 1 червня 2017 року, закінчиться в 00:00 годин 1 червня 2022 року.
* '''''тяжким злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років;
== Зупинення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності ==
* '''''особливо тяжким''''' '''''злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Перебіг строків давності виключає кримінальну відповідальність за умови, що сплив строку давності не був порушений. Беручи до уваги соціальне призначення цього інституту кримінального права, законодавець передбачає випадки, в яких перебіг давності зупиняється в разі ухилення винної особи від слідства чи суду та переривається, якщо до спливу передбаченого законом строку особа вчинила новий злочин.<br />
Початковим моментом обчислення строку давності є день вчинення кримінального правопорушення та кінцевим - набрання вироком законної сили.  
Зупинення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності означає, що перебіг його припиняється на весь час, упродовж якого особа, котра вчинила злочин, ухилялася від слідства чи суду. Після затримання особи чи її з'явлення із зізнанням перебіг строку давності поновлюється від дня затримання або з'явлення до правоохоронних органів. У такому разі час, який сплинув до моменту ухилення від слідства чи суду, підсумовується до часу, що пройшов після затримання особи або її з'явлення із зізнанням. Якщо сукупно час до моменту набрання вироком законної сили становить п'ятнадцять років і давність не була перервана скоєнням нового злочину, особа звільняється від кримінальної відповідальності. У такому разі закон передбачає недиференційований загальний для всіх строк давності притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від слідства та суду. Факт свідомого ухилення особи від відповідальності свідчить про те, що вона все ще є суспільно небезпечною та це зумовлює необхідність більш суворого підходу до неї при вирішенні питання про давність притягнення до кримінальної відповідальності. Перебіг строку давності притягнення до кримінальної відповідальності переривається, якщо особа вчинила новий злочин.
 
== Умови переривання перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності й особливості наслідків. ==
При цьому, строк давності обчислюється календарними роками (при зупиненні строку - також місяцями та днями) і закінчується через передбачену статтею 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] кількість років у 00:00 годин останнього дня відповідного року.  
* Новий злочин, учинений особою, має бути середньої тяжкості, тяжким або особливо тяжким. Якщо особа вчинила злочин невеликої тяжкості, строк давності за перший злочин продовжує спливати, як і досі, а строк давності кримінального переслідування за новий злочин починає спливати окремо, незалежно від першого злочину. Наприклад, якщо особа спочатку вчинила підміну дитини ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 148 Кримінального кодексу України]), то вчинене пізніше зловживання опікунськими правами ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 167 Кримінального кодексу України]) не перериває перебігу п'ятирічного строку давності щодо першого злочину, оскільки другий злочин за класифікацією (стаття 12 Кримінального кодексу України) належить до злочинів невеликої тяжкості. Строк давності за другий злочин починає спливати з дня його вчинення.
 
* Учинення нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину перериває сплив як диференційованих строків давності, вказаних у частина 1 статті 49 Кримінального кодексу України, так і 15-річного загального для всіх строку давності щодо осіб, які ухиляються від слідства та суду, передбачений частина 2 статті 49 Кримінального кодексу України.
'''Зверніть увагу!''' Будь-які процесуальні дії щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності не припиняють сплив строків давності, оскільки обчислення цих строків проводиться аж до набрання вироком суду законної сили.
* У разі переривання строку давності у зв'язку зі вчиненням нового злочину частина строку давності, що спливла до моменту вчинення нового злочину, втрачає своє значення та до уваги не береться. Обчислення давності в такому разі починається від моменту вчинення нового злочину одночасно, паралельно та самостійно щодо кожного з них. Наприклад, особа, що схиляла неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 324 Кримінального кодексу України]), до закінчення трирічного строку давності умисно вбила свою новонароджену дитину ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 117 Кримінального кодексу України]). Із часу останнього злочину наново починається трирічний строк давності за перший злочин і п'ятирічний строк давності - за другий. Якщо після скоєння другого злочину пройшов трирічний строк, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів, а коли мине п'ятирічний строк, вона звільняється від кримінальної відповідальності й за умисне вбивство своєї новонародженої дитини.
 
* Згідно з частина 4 статті 49 Кримінального кодексу України, питання застосування строку давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначене довічне позбавлення волі, вирішує суд.
'''У разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 151<sup>2</sup>-156<sup>1</sup>, 301<sup>1</sup>-303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи обчислення строків, визначених частинами першою і другою  статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України], розпочинається з дня, коли така потерпіла особа досягла повноліття або, у разі її смерті, мала б досягти повноліття (частина 6 статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України]).'''
* Окрім вказаного вище факультативного порядку незастосування строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, закон, у відповідності до норми міжнародного права, передбачає обов'язкове незастосування цього інституту (частина 5 статті 49 Кримінального кодексу України) щодо осіб, які вчиняли злочини проти миру, безпеки людства, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 437 - 439, частиною 1 статті 442 Кримінального кодексу України]. Особи, що вчинили такі злочини, можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності незалежно від часу, що сплинув від моменту його вчинення, зокрема й за порушення законів і звичаїв війни, застосування зброї масового знищення, геноцид, посягання на життя представника іноземної держави, - із можливим призначенням покарання у виді довічного позбавлення волі.
== Умови зупинення та переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності==
'''Перебіг давності зупиняється''', якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п’ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 частина 2 статті 49 КК України])
 
'''Перебіг давності переривається''', якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 частина 3 статті 49 КК України]). Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
 
'''Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин''', за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 частина 4 статті 49 КК України]).
 
'''Давність не застосовується''' у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114<sup>2</sup>, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 КК України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 частина 5 статті 49 КК України]).
== Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку ==
'''Особа звільняється від відбування покарання''', якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
* два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;
* три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі;
* п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
* десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;
* п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
'''До уваги!''' Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду (частини перша і друга статті 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n429 КК України]).
 
Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 передбачені пунктами 1-3 частини 1 статті 80 КК України], подвоюються.
 
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених строків засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
 
'''Зверніть увагу!''' Давність не застосовується у разі засудження за катування, передбачене частиною третьою статті 127, злочини проти миру та безпеки людства, передбачені статтями 437-439 і частиною першою статті 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України].
== Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності ==
'''Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49, 80 та з урахуванням положень статті 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України].'''
 
Щодо неповнолітніх встановлюються такі '''строки давності''':
* два роки - у разі вчинення кримінального проступку;
* п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину;
* сім років - у разі вчинення тяжкого злочину;
* десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Окрім цього, щодо неповнолітніх встановлюються такі '''строки виконання обвинувального вироку''':
* два роки - у разі засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання за кримінальний проступок;
* п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
* сім років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкий злочин;
* десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.
[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]
[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]
[[Категорія:Звільнення від покарання]]
[[Категорія:Діти]]

Поточна версія на 08:00, 15 травня 2024

Нормативна база

Поняття, види та порядок обчислення строків давності

У загальноприйнятому розумінні давність притягнення до кримінальної відповідальності - це закінчення вказаних у кримінальному законі строків після вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого особа, що його вчинила, звільняється від кримінальної відповідальності.

Загалом законом передбачено два види строків давності:

  • диференційований, тривалість якого залежить від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;
  • загальний для всіх кримінальних правопорушень 15-річний строк для осіб, які ухилилися від досудового розслідування або суду.

До уваги! Тривалість строків давності за кримінальним законодавством залежить від класифікації кримінальних правопорушень, передбачених статтею 12 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Отже, згідно з положеннями частини першої статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

  • два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
  • три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
  • п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 частини 1 статті 49 КК України;
  • десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
  • п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Додатково зауважимо! Згідно зі статтею 12 КК України:

  • кримінальним проступком є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі;
  • нетяжким злочином є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років;
  • тяжким злочином є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років;
  • особливо тяжким злочином є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Початковим моментом обчислення строку давності є день вчинення кримінального правопорушення та кінцевим - набрання вироком законної сили.

При цьому, строк давності обчислюється календарними роками (при зупиненні строку - також місяцями та днями) і закінчується через передбачену статтею 49 КК України кількість років у 00:00 годин останнього дня відповідного року.

Зверніть увагу! Будь-які процесуальні дії щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності не припиняють сплив строків давності, оскільки обчислення цих строків проводиться аж до набрання вироком суду законної сили.

У разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 1512-1561, 3011-303 КК України, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи обчислення строків, визначених частинами першою і другою статті 49 КК України, розпочинається з дня, коли така потерпіла особа досягла повноліття або, у разі її смерті, мала б досягти повноліття (частина 6 статті 49 КК України).

Умови зупинення та переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п’ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років (частина 2 статті 49 КК України)

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій статті 49 КК України строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (частина 3 статті 49 КК України). Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк (частина 4 статті 49 КК України).

Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-1142, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 КК України (частина 5 статті 49 КК України).

Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку

Особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:

  • два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;
  • три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі;
  • п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
  • десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;
  • п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.

До уваги! Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду (частини перша і друга статті 80 КК України).

Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини 1 статті 80 КК України, подвоюються.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених строків засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Зверніть увагу! Давність не застосовується у разі засудження за катування, передбачене частиною третьою статті 127, злочини проти миру та безпеки людства, передбачені статтями 437-439 і частиною першою статті 442 КК України.

Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності

Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49, 80 та з урахуванням положень статті 106 КК України.

Щодо неповнолітніх встановлюються такі строки давності:

  • два роки - у разі вчинення кримінального проступку;
  • п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину;
  • сім років - у разі вчинення тяжкого злочину;
  • десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Окрім цього, щодо неповнолітніх встановлюються такі строки виконання обвинувального вироку:

  • два роки - у разі засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання за кримінальний проступок;
  • п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
  • сім років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкий злочин;
  • десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.