Наслідки неявки свідка на виклик слідчого (прокурора): відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування
(закон,грошове стягнення ,підстава,привід)
 
(Не показані 14 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== '''Вступ''' ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page Кодекс України про адміністративні правопорушення]
== Загальні положення ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст. 133 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України]), слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#top КПК України] випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.


У людини, що отримала повістку про виклик до слідчого відразу ж  виникає купа питань: чи мають право його викликати? чи обов’язково з’являтися  за викликом слідчого (прокурора)? в яких випадках можливо не приходити? що трапиться, якщо проігнорувати повістку? чи необхідно приходити самому або вже разом із адвокатом?
Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.
<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст. 133 Кримінального процесуального кодексу України], в разі необхідності слідчий ( прокурор ) під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.
Особа, яка отримала повістку, зобов’язана з’явитися на виклик.
<br />
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page п.1 ч.2 ст.66 КПК України] '''свідок зобов’язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора'''.


 
Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page п.1 ч. 2 ст. 66 КПК України] '''свідок зобов’язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора'''.
== '''Нормативно-правова база''' ==
== Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні ==
 
'''Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом:'''
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінальний процесуальний кодекс України]
* вручення повістки про виклик;
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком;
 
* здійснення виклику по телефону;
== '''Порядок здійснення виклику''' ==
 
=== Шляхи виклику: ===
Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом:
* вручення повістки про виклик,
* надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком  
* здійснення виклику по телефону
* здійснення виклику телеграмою.
* здійснення виклику телеграмою.
=== Особливості вручення повісток: ===
=== Особливості вручення повісток: ===
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.<br />
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.


Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув’язнення.<br />
Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув’язнення.


Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. <br />
Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику.  


Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, якщо це обумовлюється обставинами кримінального провадження.<br />
Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, якщо це обумовлюється обставинами кримінального провадження.


Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику.<br />
Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику.


Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.<br />
Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.


Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв’язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.
Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв’язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.
Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кодексом] строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
== '''Що слід знати''' ==
Разом з тим, не варто допускати порушення своїх прав та свавілля з боку правоохоронців.<br />
По-перше, слід пам’ятати, що виклик до слідчого (прокурора) повинен бути здійснений з дотриманням порядку, визначеного КПК України (не пізніше ніж за три дні до дня, коли особа зобов’язана прибути за викликом)<br />
По-друге, необхідно знати, що існують обставини, які дозволяють не з’являтися за повісткою на виклик слідчого або прокурора. Так, в  КПК України передбачені поважні причини неприбуття особи на виклик.<br />
=== Поважні обставини неприбуття за викликом ===
'''''Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст.138 КПК України] до таких обставин відносяться:'''''<br />
1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання (тобто коли особа, яка викликається, не має можливості фізично прибути за викликом через знаходження її під вартою);<br />
2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення  (наприклад, до особи застосована міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах іншого кримінального провадження);<br />
3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);<br />
4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;<br />
5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад (ця обставина повинна бути підтверджена відповідною довідкою, при цьому вона стосується саме такого стану здоров’я, яке унеможливлює без надмірних труднощів  прибуття за викликом);<br />
6) смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;<br />
7) несвоєчасне одержання повістки про виклик (у відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ч.8 ст.135 КПК України] особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом;<br />
8) інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи за викликом (оскільки неможливо заздалегідь визначити усі випадки, що можуть виникнути в житті людини та перешкодити прибуттю за викликом, законом передбачена можливість віднесення до поважних причин неприбуття до слідчого (прокурора) інших обставин, наявність яких унеможливлює своєчасне прибуття за повісткою; такі обставини оцінюються у кожному окремому випадку)<br />
Таким чином, зайнятість на роботі, перебування на навчанні, наявність інших планів або подібні обставини не є поважними причинами, що дозволяють не з’являтися за викликом слідчого (прокурора).<br />
Разом з тим, у разі виникнення складнощів з прибуттям за викликом у визначений час майже завжди є можливість  зв’язатися зі слідчим по телефону та повідомити йому про обставини, що перешкоджають прибуттю за викликом, а також узгодити інший час. У більшості випадків слідчий може перенести час зустрічі через те, що він зацікавлений в присутності особи, що була викликана.<br />
Якщо слідчий не може забезпечити прибуття особи за викликом звичайними засобами він приймає інші засоби реагування.<br />
== '''Наслідки неприбуття свідка до органів поліції чи прокуратури''' ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Статтею 139 КПК України] передбачено наслідки неявки особи за викликом  слідчого (прокурора): в разі якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, можуть настати такі наслідки:<br />


'''1)''' може бути накладено '''грошове стягнення'''<br />
Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом '''не пізніше ніж за три дні до дня''', коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page КПК України] строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
== Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом ==
Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом '''є розпис особи про отримання повістки''', в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.


Відповідне рішення приймається слідчим суддею за клопотанням слідчого чи прокурора. Розмір грошового стягнення, що може бути накладено за неприбуття на виклик, визначається в межах:<br />
Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.
* від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; <br />
== Зміст повістки про виклик ==
'''У повістці про виклик повинно бути зазначено:'''
* прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;
* найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку;
* ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;
* найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;
* процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;
* час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;
* процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;
* наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження;
* передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення;
* підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.
== Поважні причини неприбуття особи на виклик ==
'''Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст.138 КПК України] до таких обставин відносяться:'''
* затримання, тримання під вартою або відбування покарання;


* від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.<br />
* обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
'''2)''' може бути застосований '''привід''' <br />
* обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
(відповідне рішення також приймається тільки слідчим суддею за клопотанням слідчого або прокурора. Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час  (така особа повинна прибути за викликом у супроводі особи, виконуючої ухвалу про примусовий привід, а в разі невиконання відповідних вимог – до нього можуть бути застосовані заходи фізичного впливу).
* відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
* тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
* смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
* несвоєчасне одержання повістки про виклик;
* інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.
Таким чином, зайнятість на роботі, перебування на навчанні, наявність інших планів або подібні обставини не є поважними причинами, що дозволяють не з’являтися за викликом слідчого (прокурора).


Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка. <br />
Разом з тим, у разі виникнення складнощів з прибуттям за викликом у визначений час майже завжди є можливість зв’язатися зі слідчим по телефону та повідомити йому про обставини, що перешкоджають прибуттю за викликом, а також узгодити інший час. У більшості випадків слідчий може перенести час зустрічі через те, що він зацікавлений в присутності особи, що була викликана.


''Привід свідка не може бути застосований до:''<br />
Якщо слідчий не може забезпечити прибуття особи за викликом звичайними засобами він приймає інші засоби реагування.
== Наслідки неприбуття на виклик ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Статтею 139 КПК України] передбачено наслідки неявки особи за викликом слідчого (прокурора): в разі якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#top КПК України] порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, можуть настати такі наслідки:


- неповнолітньої особи<br />
'''1)''' може бути накладено '''грошове стягнення'''


- вагітної жінки<br />
Відповідне рішення приймається слідчим суддею за клопотанням слідчого чи прокурора. Розмір грошового стягнення, що може бути накладено за неприбуття на виклик, визначається в межах:
* від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;


- інвалідів першої або другої груп<br />
* від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
'''2)''' може бути застосований '''привід''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1448 ст.140 КПК України] )<br />(відповідне рішення також приймається тільки слідчим суддею за клопотанням слідчого або прокурора. Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час (така особа повинна прибути за викликом у супроводі особи, виконуючої ухвалу про примусовий привід, а в разі невиконання відповідних вимог – до нього можуть бути застосовані заходи фізичного впливу).


- особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей-інвалідів<br />
Закон розрізняє коло осіб, до яких можуть бути застосовані грошове стягнення та привід.


- а також осіб, які згідно із цим Кодексом не можуть бути допитані як свідки. <br />
Грошове стягнення застосовується до підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого, цивільного відповідача, які були в установленому КПК порядку викликані. Привід же застосовується лише до підозрюваного, обвинуваченого та свідка. До потерпілого цей захід не застосовується, оскільки брати участь у кримінальному провадженні є його правом, а не обов\’язком (див. ст. 56 КПК). Утім відповідно до п. 1 ст. 57 КПК прибути за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду є обов\’язком потерпілого, а в разі неможливості своєчасного прибуття його обов\’язок полягає у повідомленні про це, а також про причини неможливості прибуття.


Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу.<br />
Фактичною підставою застосування грошового стягнення є нез\’явлення передбачених у ч. 1 коментованої статті осіб за викликом, який був зроблений у встановленому КПК порядку. Зокрема, у кримінальному провадженні має міститися підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом. При цьому мають бути відсутні поважні причини неприбуття або взагалі відсутні будь-які дані стосовно причини невиконання обов\’язку з\’явитися за викликом.


'''3)''' може бути притягнено до '''адміністративної відповідальності'''
Правовою підставою застосування грошового стягнення на досудовому розслідуванні є ухвала слідчого судді, яка виноситься в порядку, передбаченому ст. 146 КПК, а в судовому провадженні – ухвала суду.
([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page ст.185-4 КпАП України] передбачено накладення штрафу в сумі від 51 грн до 136 грн. )
Даний захід може бути застосований тільки за злісне ухилення від виклику, яке звичайно проявляється в систематичному неприбутті на виклики.<br />


Такий захід застосовується суддею за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, що складається слідчим (прокурором).<br />
За злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несе відповідальність, встановлену законом.


Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.


''Вищезазначені наслідки можуть настати тільки при наявності наступних обставин:''<br />
'''''Привід свідка не може бути застосований до:'''''
* неповнолітньої особи;
* вагітної жінки;
* осіб з інвалідністю першої або другої груп;
* особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей з інвалідністю;
* а також осіб, які згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#top КПК України] не можуть бути допитані як свідки.
Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу.


• особа була викликана в установленому законом порядку (найголовніше, щоб було підтвердження отримання нею повістки про виклик чи ознайомлення з її змістом іншим шляхом)<br />
'''3)''' може бути притягнено до '''адміністративної відповідальності''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page ст.185-4 КУпАП ]), згідно якої


• особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття.
злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування -
тягне за собою накладення штрафу ''від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'' ( в сумі від 51 грн до 136 грн.)


Даний захід може бути застосований тільки за злісне ухилення від виклику, яке, звичайно, проявляється в систематичному неприбутті на виклики.


Такий захід застосовується суддею за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, що складається слідчим (прокурором).


Ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (''неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази'') підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.


[[Категорія: Кримінально-процесуальне право]]
''<u>Вищезазначені наслідки можуть настати тільки при наявності наступних обставин:</u>''<br />
• особа була викликана в установленому законом порядку (найголовніше, щоб було підтвердження отримання нею повістки про виклик чи ознайомлення з її змістом іншим шляхом)<br />
• особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття.
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Поточна версія на 08:22, 15 травня 2024

Нормативна база

Загальні положення

Відповідно до ст. 133 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених КПК України випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.

Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 66 КПК України свідок зобов’язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора.

Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні

Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом:

  • вручення повістки про виклик;
  • надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком;
  • здійснення виклику по телефону;
  • здійснення виклику телеграмою.

Особливості вручення повісток:

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув’язнення.

Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику.

Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, якщо це обумовлюється обставинами кримінального провадження.

Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику.

Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв’язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення КПК України строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом

Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.

Зміст повістки про виклик

У повістці про виклик повинно бути зазначено:

  • прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;
  • найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку;
  • ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;
  • найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;
  • процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;
  • час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;
  • процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;
  • наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження;
  • передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення;
  • підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.

Поважні причини неприбуття особи на виклик

Відповідно до ст.138 КПК України до таких обставин відносяться:

  • затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
  • обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
  • обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
  • відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
  • тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
  • смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
  • несвоєчасне одержання повістки про виклик;
  • інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.

Таким чином, зайнятість на роботі, перебування на навчанні, наявність інших планів або подібні обставини не є поважними причинами, що дозволяють не з’являтися за викликом слідчого (прокурора).

Разом з тим, у разі виникнення складнощів з прибуттям за викликом у визначений час майже завжди є можливість зв’язатися зі слідчим по телефону та повідомити йому про обставини, що перешкоджають прибуттю за викликом, а також узгодити інший час. У більшості випадків слідчий може перенести час зустрічі через те, що він зацікавлений в присутності особи, що була викликана.

Якщо слідчий не може забезпечити прибуття особи за викликом звичайними засобами він приймає інші засоби реагування.

Наслідки неприбуття на виклик

Статтею 139 КПК України передбачено наслідки неявки особи за викликом слідчого (прокурора): в разі якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому КПК України порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, можуть настати такі наслідки:

1) може бути накладено грошове стягнення

Відповідне рішення приймається слідчим суддею за клопотанням слідчого чи прокурора. Розмір грошового стягнення, що може бути накладено за неприбуття на виклик, визначається в межах:

  • від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;
  • від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

2) може бути застосований привід (ст.140 КПК України )
(відповідне рішення також приймається тільки слідчим суддею за клопотанням слідчого або прокурора. Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час (така особа повинна прибути за викликом у супроводі особи, виконуючої ухвалу про примусовий привід, а в разі невиконання відповідних вимог – до нього можуть бути застосовані заходи фізичного впливу).

Закон розрізняє коло осіб, до яких можуть бути застосовані грошове стягнення та привід.

Грошове стягнення застосовується до підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого, цивільного відповідача, які були в установленому КПК порядку викликані. Привід же застосовується лише до підозрюваного, обвинуваченого та свідка. До потерпілого цей захід не застосовується, оскільки брати участь у кримінальному провадженні є його правом, а не обов\’язком (див. ст. 56 КПК). Утім відповідно до п. 1 ст. 57 КПК прибути за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду є обов\’язком потерпілого, а в разі неможливості своєчасного прибуття його обов\’язок полягає у повідомленні про це, а також про причини неможливості прибуття.

Фактичною підставою застосування грошового стягнення є нез\’явлення передбачених у ч. 1 коментованої статті осіб за викликом, який був зроблений у встановленому КПК порядку. Зокрема, у кримінальному провадженні має міститися підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом. При цьому мають бути відсутні поважні причини неприбуття або взагалі відсутні будь-які дані стосовно причини невиконання обов\’язку з\’явитися за викликом.

Правовою підставою застосування грошового стягнення на досудовому розслідуванні є ухвала слідчого судді, яка виноситься в порядку, передбаченому ст. 146 КПК, а в судовому провадженні – ухвала суду.

За злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несе відповідальність, встановлену законом.

Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.

Привід свідка не може бути застосований до:

  • неповнолітньої особи;
  • вагітної жінки;
  • осіб з інвалідністю першої або другої груп;
  • особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей з інвалідністю;
  • а також осіб, які згідно із КПК України не можуть бути допитані як свідки.

Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу.

3) може бути притягнено до адміністративної відповідальності (ст.185-4 КУпАП ), згідно якої

злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування - тягне за собою накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( в сумі від 51 грн до 136 грн.)

Даний захід може бути застосований тільки за злісне ухилення від виклику, яке, звичайно, проявляється в систематичному неприбутті на виклики.

Такий захід застосовується суддею за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, що складається слідчим (прокурором).

Ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Вищезазначені наслідки можуть настати тільки при наявності наступних обставин:
• особа була викликана в установленому законом порядку (найголовніше, щоб було підтвердження отримання нею повістки про виклик чи ознайомлення з її змістом іншим шляхом)
• особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття.