Відповідальність за спалення листя (рослинних відходів)

Нормативна база

• Конституція України
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Кримінальний кодекс України
• Закон України “Про охорону атмосферного повітря"
• Закон України "Про благоустрій населених пунктів"
• Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"
• Закон України "Про тваринний світ"
• Закон України " Про рослинний світ"
• Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76
• Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України , затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 N 105
• Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу» від 13.04.2020 №556-ІХ

Обов'язки утримувачів житлових будинків та прибудинкових територій

Відповідно до статті 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен має законне право боротися із несанкціонованим спалюванням сухотрав’я і рослинних залишків. Згідно з статтею 20 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” не допускається спалювання промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря. Стаття 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює, що кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище. Стаття 12 цього ж Закону визначає обов’язок кожного берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів. Статтею 16 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що шкідливі впливи на атмосферне повітря, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, забороняються. Відповідно до підпункту 3.6.14. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється. Відповідно до підпункту 3.6. Правил утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України визначено, що на території зелених насаджень забороняється випалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.

Власники або уповноважені ними органи підприємств, установ, організацій та громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані забезпечувати переробку, утилізацію та своєчасне вивезення відходів, які забруднюють атмосферне повітря, на підприємства, що використовують їх як сировину, або на спеціально відведені місця чи об’єкти.

Відповідно до п.3.7.4. та 3.6.14.Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій прибудинкова територія:

• повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.
• спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.

Згідно з п.9.1.19 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком ділянок загонів тощо, забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд (партерний газон, пам'ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо). На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом у смузі завширшки 10-25 м залежно від значущості об'єктів. Спалювати листя категорично забороняється. Листя, подрібнені гілки деревини рослин і трав'янисті рештки квітково-декоративних рослин та скошених газонних трав необхідно вивозити на спеціальні полігони або на відведені площадки на підприємствах зеленого господарства для приготування компостів, садових земель та інших органічних добрив.

Спалювання рослинності на об'єктах природно-заповідного фонду

Дуже часто громадяни удаються до спалювання рослинності на об'єктах природно-заповідного фонду. Територією чи об'єктом природно-заповідного фонду України оголошуються ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об'єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і народногосподарську цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, та які вилучаються з господарського використання повністю або частково. До складу природно-заповідного фонду України належать державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.

З метою недопущення виникнення вищезазначених негативних чинників, а також керуючись природоохоронним законодавством, Державною екологічною інспекцією проводяться спеціальні рейди-перевірки суб’єктів господарювання, які допустили на своїй території спалювання сухої рослинності та її залишків без відповідного дозволу.

Спалювати листя категорично забороняється.

Не дивлячись на законодавчі заборони, забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків продовжується. Кримінальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення донедавна було передбачено штрафні санкції, розмір більшості яких не відповідав вимогам сучасності через занадто малий розмір. Так, не виконувалась превентивна функція покарання, яка б мала забезпечувати уникнення особою порушення норм права через загрозу покарання, настання якого суттєво б погіршило його становище, а тому не варте було ризику шляхом вчинення правопорушення і тих вигод, які мнимо таке правопорушення могло б принести. Також, не повною мірою реалізовувалась виховна функція покарання – навіть сплативши один раз штраф, суми якого подекуди були такі незначні, що становили, наприклад, 51 гривню, особа продовжувала вчиняти правопорушення, вигода від якого, на її думку, перевищувала можливі втрати при сплаті штрафу. 13 квітня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу». Його нормами передбачається удосконалення порядку притягнення осіб до відповідальності за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків для того, аби зменшити руйнівні наслідки та захистити право громадян на безпечне повітря і навколишнє середовище, а також зменшити кількість пожеж.

Види відповідальності

Самовільне спалювання сухої трави наносить шкоду навколишньому об’єктам рослинного та тваринного світу, а також навколишньому середовищу, забруднюючи атмосферу. Тож за недотримання вимог законодавства недобросовісним громадянам загрожує не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність.

Адміністративна відповідальність

Відповідно до ст. 77 Кодексу України Про адміністративні правопорушення

Порушення правил пожежної безпеки в лісах -

• тягне за собою накладення штрафу на громадян від дев’яноста до двохсот сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 530 до 4 590 грн.) і на посадових осіб - від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 4 590 до 15 300 грн.).

Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, -

• тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 4 590 до 15 300 грн.) і на посадових осіб - від шістсот тридцяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 10 710 до 30 600 грн.).

Відповідно до ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, -

• тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3 060 до 6 120 грн.) і на посадових осіб - від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 15 300 до 21 420 грн.).

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, -

• тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 6 120 до 12 240 грн.) і на посадових осіб - від однієї тисячі двохсот шістдесяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 21 420 до 30 600 грн.).

При притягненні винних осіб до адміністративної відповідальності, враховуються всі обставини правопорушення та тяжкість його наслідків.

Важливо знати!

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян — грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах. Тобто штраф за випалення рослинності в населеному пункті для мешканців складатиме від 3060 до 6120 грн!!!

Кримінальна відповідальність

Відповідно до ст. 241 Кримінального кодексу України забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, -

• караються штрафом від однієї тисячі восьмисот до трьох тисяч шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.

Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, -

• караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Відповідно до ст.245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом -

• караються штрафом від п’яти тисяч чотирьохсот до дев’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, -

• караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
• Увага! 3 березня 2022 р. внесено зміни до Кримінального кодексу України, які посилюють відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану. Так, у статті 113 «Диверсія» до переліку злочинів, вчинених з метою ослаблення держави або інших дій, спрямованих на знищення людей чи завдання шкоди їхньому здоров’ю, відтепер додано і навмисні підпали, зокрема й сухої рослинності. Відтепер такі дії розцінюються як злочин, за який передбачено покарання у вигляді ув’язнення строком від 10 до 15 років або довічне ув’язнення з конфіскацією майна.