Суд присяжних: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
 
(Не показані 108 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база: ==
 
<br />
== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 р. № 1401-VIII]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2453-17 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]  
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]  
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]  
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Закон України "Про судоустрій і статус суддів"]
* [http://sc.gov.ua/uploads/tinymce/files/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%8F%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2020.01.2017%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83.pdf Лист Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції судом присяжних» від 20.01.2017 р. N 223-106/0/4-17]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції "]
 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/171-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»]
== Вступ: ==
*  [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198750-16#Text Наказ Державної судової адміністрації України від 05 жовтня 2016 року 198 "Про затвердження Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов’язків у суді"]
<br />
== Загальні положення ==
Частиною 4 ст. 124 Конституції України (в редакції, із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 8 грудня 2004 року N 2222-IV, від 1 лютого 2011 року N 2952-VI, від 19 вересня 2013 року N 586-VII, від 21 лютого 2014 року N 742-VII), було передбачено наступне:<br />
Відповідно до [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 частини четвертої статті 124 Конституції України] народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.
 
''«Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя '''через народних засідателів і присяжних'''.»'' <br />
 
'''Після внесення змін до Конституції України, згідно Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 р. № 1401-VIII''' (діє з 30.09.2016 р.), зокрема, ч. 4 ст. 124 Конституції України, викладена в такій редакції: <br />
 
''«Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя '''через присяжних'''.»''<br />
 
В Законі України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI ('''''втратив чинність''''', з дня набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. 1402-VIII, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 розділу XII Закону України від 2 червня 2016 року N 1402-VIII), в главі 3 /Народні засідателі та присяжні/ '''''розкривався''''' статус народного засідателя та присяжного (вимоги до народного засідателя, присяжного, процедура призначення/обрання, залучення, підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків народного засідателя та присяжного, обов’язки/повноваження, гарантії).<br />
 
Вказаний Закон України, як вже зазначалось втратив чинність в зв’язку з набранням чинності з 30.09.2016 р. Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII, в Главі 3 /Присяжний/ Розділу III /Судді та присяжні/ відсутнє поняття «народний засідатель».<br />
 
'''''В статтях 63-68 Глави 3 Розділу ІІІ чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII''''' розкривається статус, окреслюються вимоги до присяжного, процедура затвердження списків присяжних, обов’язки, строк повноважень, підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків, залучення присяжних до виконання обов'язків у суді, гарантії прав присяжних.<br />
 
''Тим не менше, в Цивільному процесуальному кодексі України (надалі, - ЦПК) збережене поняття і процесуальний статус - «народний засідатель»''.<br />


== Присяжні в чинному Законі України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. 1402-VIII: ==
В статтях 63-68 Глави 3 Розділу ІІІ [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"] (далі - Закон) розкривається статус, окреслюються вимоги до присяжного, процедура затвердження списків присяжних, обов’язки, строк повноважень, підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків, залучення присяжних до виконання обов'язків у суді, гарантії прав присяжних.
<br />
Зупинимось на розкритті вказаних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII окремо і більш детально:<br />


'''Статус присяжного''' (ст. 63) - Присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.<br />
'''''Присяжним''''' є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя (частина перша статті 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n483 Закону]).


'''Обов’язки присяжного''' (ч. 2 ст. 63) - присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 4 - 6 частини сьомої статті 56 цього Закону /Права та обов'язки судді/, а саме:<br />
<u>Обов’язки присяжного (частина друга статті 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n483 Закону]):</u>
* справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
* справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
* дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;
* дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;
* виявляти повагу до учасників процесу;
* виявляти повагу до учасників процесу;
* не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
* не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
* виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.<br />
* виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
'''Список присяжних''' (ст. 64): Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 цього Закону і дали згоду бути присяжними.<br />
== Порядок затвердження списків присяжних ==
 
Для затвердження списку присяжних [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіальне управління Державної судової адміністрації України] звертається з '''поданням''' до відповідних <u>місцевих рад</u>, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 статті 65 Закону] і дали згоду бути присяжними.
Список присяжних для розгляду господарських справ затверджується в порядку, визначеному законом, з числа осіб, які відповідають вимогам статті 65 цього Закону і дали згоду бути присяжними (''наразі, Господарський процесуальний кодекс України не містить відповідних положень щодо участі в розгляді господарських справ присяжних'').<br />


У разі неприйняття місцевою радою (місцевими радами) протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.<br />
Список присяжних для розгляду господарських справ затверджується в порядку, визначеному законом, з числа осіб, які відповідають вимогам [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 статті 65 Закону] і дали згоду бути присяжними (''наразі, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарський процесуальний кодекс України] не містить відповідних положень щодо участі в розгляді господарських справ присяжних, окрім встановленої [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 пунктом 4 частини першої статті 67], заборони допиту в якості свідка судді та присяжного - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю'').


Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.
У разі неприйняття місцевою радою (місцевими радами) <u>протягом двох місяців</u> з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіальне управління Державної судової адміністрації України] звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної <u>обласної ради</u>.
Після затвердження списку присяжних такий список передається до відповідного окружного суду, в тому числі в електронній формі. Інформацію, що міститься у зазначеному списку, не може бути використано для цілей, що не пов'язані із добором присяжних.<br /><br />
Пунктом 37 Розділу XII /Прикінцеві та перехідні положення/ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII визначено, що списки присяжних мають бути сформовані відповідно до процедури, передбаченої цим Законом, протягом шести місяців з дня набрання ним чинності. До списків присяжних дозволяється включати громадян, обраних народними засідателями.<br />


'''Вимоги до присяжного''' (ст. 65):<br />
Список присяжних затверджується на '''три роки''' і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіального управління Державної судової адміністрації України]. Після затвердження списку присяжних такий список передається до відповідного окружного суду, в тому числі в електронній формі. Інформацію, що міститься у зазначеному списку, не може бути використано для цілей, що не пов'язані із добором присяжних.
 
Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом.
Не включаються до списків присяжних громадяни:<br />


'''''Пунктом 37 Розділу XII /Прикінцеві та перехідні положення/ [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону] визначено, що списки присяжних мають бути сформовані відповідно до процедури, передбаченої цим Законом, протягом шести місяців з дня набрання ним чинності.''''' '''До списків присяжних дозволяється включати громадян, обраних народними засідателями'''.
== Вимоги до присяжного ==
[[Файл:Присяжні.jpg|міні|https://ln.hr.court.gov.ua/sud2024/pres-centr/news/723687/]]
Присяжним може бути <u>громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду</u>, якщо інше не визначено законом ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 стаття 65 Закону]).<br>
'''Не включаються до списків присяжних громадяни:'''
* визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
* визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
* які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;
* які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;
Рядок 62: Рядок 44:
* особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
* особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
* громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;
* громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;
* особи, які не володіють державною мовою.<br />
* особи, які не володіють державною мовою.
Особа, включена до списку присяжних, зобов'язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.


Особа, включена до списку присяжних, зобов'язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.<br />
Спеціальна перевірка щодо осіб, під час розгляду питання про включення їх до списку народних засідателів та присяжних, '''не проводиться ('''абз. 4 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/171-2015-%D0%BF#Text Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №171], в відповідності до пункту 5 ч. 1 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n553 Закону України “Про запобігання корупції”]).
'''Підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків присяжного''' (ст. 66):<br />


За наявності обставин, зазначених у частині другій статті 65 цього Закону, голова суду повинен увільнити особу, яку було включено до списку присяжних, від виконання обов'язків присяжного.
'''Підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків присяжного''':<br />За наявності обставин, зазначених у частині другій [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 статті 65 Закону] , голова суду повинен увільнити особу, яку було включено до списку присяжних, від виконання обов'язків присяжного.
Голова суду також увільняє від виконання обов'язків присяжного (ч. 2 ст. 66):<br />
 
* особу, яка перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім'ї похилого віку;
Голова суду також увільняє від виконання обов'язків присяжного ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 частина друга статті 66 Закону]):
* особу, яка перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей з інвалідністю або членів сім'ї похилого віку;
* керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
* керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
* особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
* особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
* іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.<br />
* іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.
Зазначені особи увільняються від виконання обов'язків присяжного за '''заявою''', поданою до початку виконання цих обов'язків.


Особу, зазначену в частині другій цієї статті, увільняють від виконання обов'язків присяжного за її заявою, поданою до початку виконання цих обов'язків.<br />
Увільнення від виконання обов'язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.
== Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді ==
Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя '''у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік''', крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.


Увільнення від виконання обов'язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.<br />
Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних здійснюється за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
'''Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді''' (ст. 67):<br />


Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.<br />
'''Письмове запрошення''' для участі у здійсненні правосуддя суд надсилає присяжному <u>не пізніше ніж за сім днів</u> до початку судового засідання. Запрошення містить інформацію про права та обов'язки присяжного, вимоги до нього, а також підстави для увільнення від виконання обов'язків. Одночасно із запрошенням надсилається '''письмове повідомлення''' для роботодавця про залучення особи як присяжного.


Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних здійснюється за допомогою автоматизованої системи.<br />
Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом.


Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя суд надсилає присяжному не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. Запрошення містить інформацію про права та обов'язки присяжного, вимоги до нього, а також підстави для увільнення від виконання обов'язків. Одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як присяжного.<br />
Роботодавець <u>зобов'язаний увільнити присяжного від роботи</u> на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається [[Притягнення до відповідальності за неповагу до суду|неповагою до суду]].


Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом.<br />
Присяжний зобов'язаний вчасно з'явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається [[Притягнення до відповідальності за неповагу до суду|неповагою до суду]] ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 стаття 67 Закону]).
== Гарантії прав присяжних ==
♦ Присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198750-16#Text Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов'язків у суді», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 05 жовтня 2016 року № 198] (далі - Порядок). Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові за рахунок коштів Державного бюджету України.


Роботодавець зобов'язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається неповагою до суду.<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198750-16#Text Порядку] присяжному за час виконання ним обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з <u>посадового окладу судді місцевого суду</u> (із застосуванням відповідного регіонального коефіцієнту) з урахуванням фактично відпрацьованого часу у порядку, визначеному статтею 135 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"], з урахуванням пункту 24 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n600 Закону].


Присяжний зобов'язаний вчасно з'явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду.<br />
'''До фактично відпрацьованого часу належить:'''
'''Гарантії прав присяжних''' (ст. 68):<br />
* ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;
* участь присяжного в судовому засіданні;
* перебування присяжного в нарадчій кімнаті;
* час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).
Базовою одиницею для нарахування винагороди присяжному є кількість відпрацьованих годин. У разі, якщо присяжним для виконання обов'язків витрачено менше години, цей час зараховується як одна година.


Присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України.<br />
Виплата винагороди присяжному за час виконання ним обов'язків у суді здійснюється відповідним [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіальним управлінням Державної судової адміністрації України] за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя на підставі '''письмової заяви''' присяжного. До заяви присяжний додає копії паспорта громадянина України та облікової картки платника податків.


За присяжними на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається.<br />
Перерахування коштів здійснюється на відкритий банком рахунок, вказаний у заяві присяжного.


На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов'язків.<br />
♦ За присяжними на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається.


== Народний засідатель в Цивільному процесуальному кодексі України ==
♦ На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов'язків ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 стаття 68 Закону]).
== Перешкоджання явці до суду народного засідателя та присяжного, відповідальність за протиправні дії щодо них ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статті 185<sup>5</sup> Кодексу України про адміністративні правопорушення] перешкоджання посадовою особою під будь-яким приводом явці до суду народного засідателя, присяжного для виконання покладених на них обов'язків тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


В Цивільному процесуальному кодексі України фігурує тільки і виключно поняття «''Народний засідатель''», що передбачено ч. 2 ст. 18 (Склад суду) Глави 3 /Склад суду. Відводи/ - у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді '''і двох народних засідателів''', які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.<br />
Погроза або насильство, посягання на життя щодо народного засідателя чи присяжного, а також щодо їх близьких родичів, умисне знищення або пошкодження майна належного народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя - караються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статей 377, 378, 379 Кримінального кодексу України].


Згадка про поняття «присяжний» в ЦПК міститься тільки в статті 51 ЦПК в частині заборони допиту в якості свідка професійного судді, народного засідателя та присяжного - про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку.<br />
При розгляді кримінальних справ прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 389 КПК України]).
 
== Присяжні в цивільному процесі ==
Частиною 4 ст. 234 ЦПК передбачено, що у випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів, а саме йдеться '''про розгляд наступних справ в порядку окремого провадження''':<br />
У випадках, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України), цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (частина друга статті 34 ЦПК України]).


[https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Пунктом 4 частини першої статті 70 ЦПК України] встановлена заборона допиту в якості свідка присяжного про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю.


Розгляд цивільних справ, за участі присяжних, проводитися судом в порядку окремого провадження у складі одного судді і двох присяжних у справах про ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина четверта статті 293 ЦПК України]):
* обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
* обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
* визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
* визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
* усиновлення;
* усиновлення;
* надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
* надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
* примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.<br />
* примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу .
== Присяжний в Кримінальному процесуальному кодексі України ==
== Присяжні в кримінальному процесі ==
Згадка про поняття «Народний засідатель» міститься тільки в наступних положеннях КПК України:<br />
=== Особливості кримінального провадження стосовно присяжного ===
 
Згадка про народного засідателя в [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальному процесуальному кодексі України] (далі - КПК України) - відсутня, мова йде лише про присяжного.
* п. 7 ч. 2 ст. 65 - '''''в частині заборони допиту в якості свідка''''' професійного судді, '''''народного засідателя''''' та присяжного - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали.
* п. 1 ч. 5 ст. 216 – здійснення детективами Національного антикорупційного бюро України досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206<sup>2</sup>, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366<sup>1</sup>, 368, 368<sup>2</sup>, 369, 369<sup>2</sup>, 410 Кримінального кодексу України, '''''якщо злочин вчинено''''': суддею Конституційного Суду України, суддею суду загальної юрисдикції, '''''народним засідателем''''' або присяжним ('''''під час виконання ними цих функцій'''''), Головою, членами, дисциплінарними інспекторами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Головою, заступником Голови, секретарем секції Вищої ради юстиції, іншим членом Вищої ради юстиції.  
* п. 2 ч. 1 ст. 480 Глави 37 – щодо особливого порядку кримінального провадження стосовно судді Конституційного Суду України, професійного судді, а також присяжного і '''''народного засідателя на час здійснення ними правосуддя'''''.
* п. 3 ч. 1 ст. 481 Глави 37 – '''''щодо здійснення Генеральним прокурором України або його заступником письмового повідомлення про підозру''''' судді Конституційного Суду України, професійному судді, присяжному та '''''народному засідателю на час здійснення ними правосуддя''''', працівникам Національного антикорупційного бюро України.<br /><br />
 
'''''В Кримінальному процесуальному кодексі України в процесуальному статусі фігурує тільки і виключно «Присяжний».'''''<br /><br />
 
Пунктом 23 ч. 1 ст. 23 КПК України визначено що '''''суддею є''''' - голова, заступник голови, суддя Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів, які відповідно до Конституції України на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя, а '''''також присяжний'''''.<br /><br />
 
=== Категорії кримінальних провадженнь, які розглядаються судом присяжних: ===


'''''КПК України передбачено розгляд справ судом присяжних тільки в суді першої інстанції і виключно в двох випадках''''', зокрема (ст. 31 КПК):<br />
В [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 пункті 7 частини другої статті 65 КПК України] міститься заборона допиту у якості свідка присяжного про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали.


* ч. 2 ст. 31 - '''''за клопотанням обвинуваченого в кримінальному провадженні щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі''''', '''''здійснюється колегіально судом присяжних''''' ''у складі двох професійних суддів та трьох присяжних''.
Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206<sup>2</sup>, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366<sup>2</sup>, 366<sup>3</sup>, 368, 368<sup>5</sup>, 369, 369<sup>2</sup>, 410 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2698 Кримінального кодексу України], у випадку їх вчинення, зокрема присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), здійснюється детективами [https://nabu.gov.ua/ Національного антикорупційного бюро України].  
* п. 1 ч. 9 ст. 31 - '''''за клопотанням обвинуваченого, яким є''''' Президент України, повноваження якого припинено, Прем'єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, перший заступник та заступник міністрів, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник та заступник, член Центральної виборчої комісії, народний депутат України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Національного антикорупційного бюро України, член Національного агентства з питань запобігання корупції, Генеральний прокурор України, його перший заступник чи заступник, Голова Конституційного Суду України, його заступник чи суддя Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, його перший заступник, заступник чи суддя Верховного Суду України, голова вищого спеціалізованого суду, його заступник чи суддя вищого спеціалізованого суду, Голова Національного банку України, його перший заступник чи заступник, особа, посади яких належать до категорії "А", а також щодо обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, '''''при умові здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, - колегіально судом присяжних''''' 'складі двох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, та трьох присяжних''.<br />
'''Визначення присяжних для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку присяжних відбувається за допомогою автоматизованої системи документообігу суду''' (п. 2 ч. 1 ст. 35).<br /><br />


'''Обставини, що виключають участь присяжного в кримінальному провадженні''' (ст. 75, 76):<br />
Також, щодо присяжного на час виконання ним обов'язків у суді застосовується особливий порядок кримінального провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text пункту 2 частини першої статті 480 КПК України], а [[повідомлення про підозру]] здійснюється Генеральним прокурором або його заступником або іншим прокурором за їх дорученням ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 пункт 3 частини першої, частина друга статті 481 КПК України]).
=== Категорії кримінальних проваджень, які розглядаються судом присяжних ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Частиною третьою статті 31 КПК України] передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено <u>[[Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі|довічне позбавлення волі]]</u>, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.<blockquote>'''В умовах воєнного стану''', згідно ч. 10 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, '''крім '''здійснення кримінального провадження у суді, '''в якому до моменту введення воєнного стану '''<u>та набрання чинності цією частиною </u>(01.05.2022 р.) було визначено склад суду за участю присяжних.</blockquote>


Присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:<br />
=== Визначення присяжних для судового розгляду ===
Визначення присяжних для судового розгляду відбувається з числа осіб, які внесені до списку присяжних за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text пункт 2 частини першої статті 35 КПК УКраїни]).
=== Обставини, що виключають участь присяжного в кримінальному провадженні, відвід присяжного ===
'''Присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 75, 76 КПК України]):
* якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
* якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
* якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
* якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
* якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
* якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
* за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
* за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
* у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
* у випадку порушення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною третьою статті 35 КПК України] порядку визначення присяжного для розгляду справи;
* Присяжний, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.<br />
* якщо він є родичем будь-кого зі складу суду, що здійснює судове провадження.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.<br />
За наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтями 75, 76 КПК України] присяжний зобов'язаний заявити самовідвід ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 80 КПК України]).


За наявності підстав, передбачених статтею 75 КПК України присяжний зобов'язаний заявити самовідвід (ст. 80).<br />
Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні за наявності цих підстав можуть заявити [[Відводи у кримінальному процесі|відвід]] присяжному ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина друга статті 80 КПК України]).
 
Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні за наявності цих підстав можу заявити відвід. <br />
 
Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.<br />
=== Провадження в суді присяжних ===
=== Провадження в суді присяжних ===
Провадження в суді присяжних врегульоване § 2 Глави 30 Розділ IV КПК України і відноситься до особливих порядків провадження в суді першої інстанції.<br />
Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.
 
Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цим параграфом.<br />
 
Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.<br />
 
'''Роз'яснення права на суд присяжних''' (ст. 384 КПК України):<br />
 
Прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.<br />
 
Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.<br />


Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.<br /><br />
Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити '''клопотання''' про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.


'''Виклик присяжних''' (ст. 385 КПК України):
Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) з числа осіб, які внесені до списку присяжних.
Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.<br />


Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів".<br />
Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку <u>не пізніше ніж за п'ять днів</u> до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 385 КПК України]).


Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.<br />
На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.


На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.<br />
'''Права і обов'язки присяжного ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 386 КПК України])'''
<br />
'''Права і обов'язки присяжного''' (ст. 386 КПК України):<br />


Присяжний має право:<br />
Присяжний має право:
* брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;
* брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;
* робити нотатки під час судового засідання;
* робити нотатки під час судового засідання;
* з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;
* з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;
* просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.<br />
* просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.
 
Присяжний зобов'язаний:
Присяжний зобов'язаний:<br />
 
* правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;
* правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;
* додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;
* додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;
Рядок 188: Рядок 156:
* не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;
* не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;
* не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;
* не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;
* не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.<br />
* не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.
<br />
'''Відбір присяжних у суді ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 387 КПК України])'''
'''Відбір присяжних у суді''' (ст. 386 КПК України):<br />
 
Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.<br />
 
Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.<br />
Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених цим Кодексом або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.<br />


Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.<br />
Відбір присяжних здійснюється <u>після відкриття судового засідання</u>.


Кожному з присяжних, який з'явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених статтями 75 і 76 цього Кодексу.<br />
Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.
Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним. У разі якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирішення питання, пов'язаного зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним (ч. 5 ст. 387 КПК України).<br />


Якщо після виконання вказаних вимог, присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.<br />
Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.
Якщо в результаті виконання дій, зазначених у частині п'ятій цієї статті, присяжних залишилося менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.<br />


Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних з додержанням зазначених у цій статті правил.<br />
Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.


Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.<br />
Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються '''ухвалою суду''' у складі двох суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина п'ята статті 387 КПК України]).


Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу.<br />
Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п’ятою цієї статті, присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.
<br />
'''Приведення присяжних до присяги''' (ст. 388 КПК України):<br />


Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.<br />
'''Приведення присяжних до присяги ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 388 КПК України])'''


За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині".<br />
Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.


Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.<br />
За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту:  
<br />
'''Усунення присяжного''' (ст. 390 КПК України):<br />


Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:<br />
''"Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині"''.


Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.
* у разі невиконання присяжним обов'язків, передбачених частиною другою статті 386 цього Кодексу;
* за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.<br />


Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою ухвалою.<br />
'''Усунення присяжного ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 390 КПК України])'''


У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного в порядку, передбаченому цим параграфом, після чого судове провадження розпочинається з початку.<br />
Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:
<br />
* у разі невиконання присяжним обов'язків, передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частини другої статті 386 КПК України];
'''Порядок наради і голосування в суді присяжних''' (ст. 391 КПК України):<br />
* за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.
Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за <u>ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних</u>, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється '''вмотивованою ухвалою'''.


Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені статтею 368 КПК України (Питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку), проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.<br />
У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного після чого судове провадження розпочинається з початку.


Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.<br />
'''Порядок наради і голосування в суді присяжних([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 391 КПК України])'''


Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.<br />
Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 368 КПК України], проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.
Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.<br />


У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні професійні судді, головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення.<br />
Усі питання вирішуються простою <u>більшістю голосів</u>. Головуючий голосує останнім.
<br />
=== Особливості КПК України щодо участі присяжного в прийнятті судом рішень, інше: ===


* ч. 3 ст. 331 КПК України – передбачено, що під час здійснення судового провадження судом присяжних особисто головуючий вирішує питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою і за наявності підстав суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.
* ч. 1 ст. 361 КПК України – містить заборону проведення огляду на місці під час здійснення провадження судом присяжних.
* ст. 389 КПК України – містить припис, згідно з яким прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому цим Кодексом.<br />
<br />


Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.


29.12.2016
У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні судді, головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення.
[[Категорія:Суди]]
=== Особливості [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3191 КПК України] щодо участі присяжного в прийнятті судом рішень, інше  ===
[[Категорія:Кримінально-процесуальне право]]
* під час здійснення судового провадження судом присяжних особисто головуючий вирішує питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою і за наявності підстав суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина третя статті 331 КПК України]);
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
* заборона проведення огляду на місці під час здійснення провадження судом присяжних ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина перша статті 361 КПК України]);
* прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 389 КПК України]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Цікаво!''' [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00218.html Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2017 року № 223-106/0/4-17 "Про деякі питання здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції судом присяжних"]
|}
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

Поточна версія на 09:54, 3 липня 2024

Нормативна база

Загальні положення

Відповідно до частини четвертої статті 124 Конституції України народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

В статтях 63-68 Глави 3 Розділу ІІІ Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон) розкривається статус, окреслюються вимоги до присяжного, процедура затвердження списків присяжних, обов’язки, строк повноважень, підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків, залучення присяжних до виконання обов'язків у суді, гарантії прав присяжних.

Присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя (частина перша статті 63 Закону).

Обов’язки присяжного (частина друга статті 63 Закону):

  • справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
  • дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;
  • виявляти повагу до учасників процесу;
  • не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
  • виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Порядок затвердження списків присяжних

Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 Закону і дали згоду бути присяжними.

Список присяжних для розгляду господарських справ затверджується в порядку, визначеному законом, з числа осіб, які відповідають вимогам статті 65 Закону і дали згоду бути присяжними (наразі, Господарський процесуальний кодекс України не містить відповідних положень щодо участі в розгляді господарських справ присяжних, окрім встановленої пунктом 4 частини першої статті 67, заборони допиту в якості свідка судді та присяжного - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю).

У разі неприйняття місцевою радою (місцевими радами) протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.

Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України. Після затвердження списку присяжних такий список передається до відповідного окружного суду, в тому числі в електронній формі. Інформацію, що міститься у зазначеному списку, не може бути використано для цілей, що не пов'язані із добором присяжних.

Пунктом 37 Розділу XII /Прикінцеві та перехідні положення/ Закону визначено, що списки присяжних мають бути сформовані відповідно до процедури, передбаченої цим Законом, протягом шести місяців з дня набрання ним чинності. До списків присяжних дозволяється включати громадян, обраних народними засідателями.

Вимоги до присяжного

Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом (стаття 65 Закону).
Не включаються до списків присяжних громадяни:

  • визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
  • які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;
  • які мають незняту чи непогашену судимість;
  • народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
  • особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
  • громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;
  • особи, які не володіють державною мовою.

Особа, включена до списку присяжних, зобов'язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Спеціальна перевірка щодо осіб, під час розгляду питання про включення їх до списку народних засідателів та присяжних, не проводиться (абз. 4 пункту 1 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №171, в відповідності до пункту 5 ч. 1 ст. 56 Закону України “Про запобігання корупції”).

Підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків присяжного:
За наявності обставин, зазначених у частині другій статті 65 Закону , голова суду повинен увільнити особу, яку було включено до списку присяжних, від виконання обов'язків присяжного.

Голова суду також увільняє від виконання обов'язків присяжного (частина друга статті 66 Закону):

  • особу, яка перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей з інвалідністю або членів сім'ї похилого віку;
  • керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
  • особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
  • іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.

Зазначені особи увільняються від виконання обов'язків присяжного за заявою, поданою до початку виконання цих обов'язків.

Увільнення від виконання обов'язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.

Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді

Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.

Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних здійснюється за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя суд надсилає присяжному не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. Запрошення містить інформацію про права та обов'язки присяжного, вимоги до нього, а також підстави для увільнення від виконання обов'язків. Одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як присяжного.

Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом.

Роботодавець зобов'язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається неповагою до суду.

Присяжний зобов'язаний вчасно з'явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду (стаття 67 Закону).

Гарантії прав присяжних

♦ Присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу відповідно до Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов'язків у суді», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 05 жовтня 2016 року № 198 (далі - Порядок). Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до Порядку присяжному за час виконання ним обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду (із застосуванням відповідного регіонального коефіцієнту) з урахуванням фактично відпрацьованого часу у порядку, визначеному статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням пункту 24 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону.

До фактично відпрацьованого часу належить:

  • ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;
  • участь присяжного в судовому засіданні;
  • перебування присяжного в нарадчій кімнаті;
  • час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).

Базовою одиницею для нарахування винагороди присяжному є кількість відпрацьованих годин. У разі, якщо присяжним для виконання обов'язків витрачено менше години, цей час зараховується як одна година.

Виплата винагороди присяжному за час виконання ним обов'язків у суді здійснюється відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя на підставі письмової заяви присяжного. До заяви присяжний додає копії паспорта громадянина України та облікової картки платника податків.

Перерахування коштів здійснюється на відкритий банком рахунок, вказаний у заяві присяжного.

♦ За присяжними на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається.

♦ На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов'язків (стаття 68 Закону).

Перешкоджання явці до суду народного засідателя та присяжного, відповідальність за протиправні дії щодо них

Відповідно до статті 1855 Кодексу України про адміністративні правопорушення перешкоджання посадовою особою під будь-яким приводом явці до суду народного засідателя, присяжного для виконання покладених на них обов'язків тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Погроза або насильство, посягання на життя щодо народного засідателя чи присяжного, а також щодо їх близьких родичів, умисне знищення або пошкодження майна належного народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя - караються відповідно до статей 377, 378, 379 Кримінального кодексу України.

При розгляді кримінальних справ прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому КПК України (стаття 389 КПК України).

Присяжні в цивільному процесі

У випадках, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України), цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді (частина друга статті 34 ЦПК України).

Пунктом 4 частини першої статті 70 ЦПК України встановлена заборона допиту в якості свідка присяжного про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю.

Розгляд цивільних справ, за участі присяжних, проводитися судом в порядку окремого провадження у складі одного судді і двох присяжних у справах про (частина четверта статті 293 ЦПК України):

  • обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
  • визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
  • усиновлення;
  • надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
  • примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу .

Присяжні в кримінальному процесі

Особливості кримінального провадження стосовно присяжного

Згадка про народного засідателя в Кримінальному процесуальному кодексі України (далі - КПК України) - відсутня, мова йде лише про присяжного.

В пункті 7 частини другої статті 65 КПК України міститься заборона допиту у якості свідка присяжного про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали.

Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 2062, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 3662, 3663, 368, 3685, 369, 3692, 410 Кримінального кодексу України, у випадку їх вчинення, зокрема присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України.

Також, щодо присяжного на час виконання ним обов'язків у суді застосовується особливий порядок кримінального провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 480 КПК України, а повідомлення про підозру здійснюється Генеральним прокурором або його заступником або іншим прокурором за їх дорученням (пункт 3 частини першої, частина друга статті 481 КПК України).

Категорії кримінальних проваджень, які розглядаються судом присяжних

Частиною третьою статті 31 КПК України передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

В умовах воєнного стану, згідно ч. 10 ст. 615 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною (01.05.2022 р.) було визначено склад суду за участю присяжних.

Визначення присяжних для судового розгляду

Визначення присяжних для судового розгляду відбувається з числа осіб, які внесені до списку присяжних за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (пункт 2 частини першої статті 35 КПК УКраїни).

Обставини, що виключають участь присяжного в кримінальному провадженні, відвід присяжного

Присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні (статті 75, 76 КПК України):

  • якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
  • якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
  • якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
  • за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
  • у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення присяжного для розгляду справи;
  • якщо він є родичем будь-кого зі складу суду, що здійснює судове провадження.

За наявності підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК України присяжний зобов'язаний заявити самовідвід (стаття 80 КПК України).

Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні за наявності цих підстав можуть заявити відвід присяжному (частина друга статті 80 КПК України).

Провадження в суді присяжних

Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки (стаття 385 КПК України).

На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.

Права і обов'язки присяжного (стаття 386 КПК України)

Присяжний має право:

  • брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;
  • робити нотатки під час судового засідання;
  • з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;
  • просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Присяжний зобов'язаний:

  • правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;
  • додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;
  • не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;
  • не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;
  • не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;
  • не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.

Відбір присяжних у суді (стаття 387 КПК України)

Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.

Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.

Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених КПК України або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним (частина п'ята статті 387 КПК України).

Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п’ятою цієї статті, присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.

Приведення присяжних до присяги (стаття 388 КПК України)

Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.

За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту:

"Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині".

Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.

Усунення присяжного (стаття 390 КПК України)

Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:

  • у разі невиконання присяжним обов'язків, передбачених частини другої статті 386 КПК України;
  • за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.

Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою ухвалою.

У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного після чого судове провадження розпочинається з початку.

Порядок наради і голосування в суді присяжних(стаття 391 КПК України)

Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені статтею 368 КПК України, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.

Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.

Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.

Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні судді, головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення.

Особливості КПК України щодо участі присяжного в прийнятті судом рішень, інше

  • під час здійснення судового провадження судом присяжних особисто головуючий вирішує питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою і за наявності підстав суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців (частина третя статті 331 КПК України);
  • заборона проведення огляду на місці під час здійснення провадження судом присяжних (частина перша статті 361 КПК України);
  • прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому КПК України (стаття 389 КПК України).
Цікаво! Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2017 року № 223-106/0/4-17 "Про деякі питання здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції судом присяжних"