Участь неповнолітньої особи в кримінальному провадженні: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [http://zakon.rada...)
 
Немає опису редагування
 
(Не показані 16 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] (КК України)
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] (КПК України)
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (ЦК України)
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] (СК України)
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України «Про безоплатну правову допомогу»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17 Наказ Міністерства юстиції від 21.12.2017р. №4125/5]
== Загальні положення ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20.11.1989р.]
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенцією про права дитини] дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14 Наказ Міністерства юстиції України від 25.02.2014р. №386/5]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19 Закон України «Про пробацію» від 05.02.2015р. (Редакція від 01.01.2018, підстава 2246-19)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17 Порядок складання досудової доповіді, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 27.01.2017р. №200/5]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]


== Стислий огляд поняття «дитина» ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#n8 статті 1 Закону України «Про громадянство України»] дитина – особа до 18 років.


''Статтею 27 Конституції України'' визначено право кожного на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
В цивільному та сімейному законодавсті України особа, що не досягла 18 років (дитина) визначається поняттями "малолітня" та "неповнолітня".


Значна кількість особистих прав людини, визначена в Основному Законі України, та є змістом поняття “недоторканість особи” - право на свободу та особисту недоторканість (''ст.29''), право на охорону особистого та сімейного життя (''ст.32'').
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n389 п.п. 11-12 статті 3] КПК України:


Відповідно до ''ст.41 Конституції України'' кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Дане право є непорушним сторонньою особою.
* '''''Малолітньою''''' вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років;
* '''''Неповнолітньою''''' вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років;


У випадку негативного впливу в рамках кримінального права є дві сторони: потерпіла від негативних впливів (посягань) та підозрювана/обвинувачена, тобто особа, яка є суб’єктом такого впливу (фізична осудна особа, яка вчинила діяння).
У Кримінальному кодексі України поняття неповнолітньої особи не міститься, але встановлюється 16-річний вік, по досягненню якого неповнолітній підлягає кримінальній відповідальності (ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 ст. 22] КК України). Разом з тим, в окремих випадках, коли мова йдеться про злочини, що являють підвищену суспільну небезпеку або їх значну поширеність, до кримінальної відповідальності притягуються особи, які на момент вчинення злочину досягли 14-річного віку. Вичерпний перелік злочинів, за які кримінальна відповідальність настає з 14 років, встановлено у положеннях ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 ст. 22 КК] України.


Потерпілою особою є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, що визначено ''ст.55 КПК України''.  
== Статус неповнолітньої особи у кримінальному провадженні ==
У кримінальному провадженні неповнолітня особа може перебувати у статусі:
* свідка;
* дитини, що потерпіла від кримінального правопорушення;
* правопорушника - дитини, яка вчинила кримінальне правопорушення.
'''Свідком''' є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n886 стаття 65 КПК України]).


Підозрюваним за ''ст.42 КПК України'' є особа, якій у визначеному КПК України порядку, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не було вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею ''291 КПК України''. Проте підозрювана/обвинувачена особа може бути піддана кримінальному покаранню у разі її осудності, тобто яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними (''ст.19 КК України'').
'''''Потерпілою''''' особою є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, що визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n801 статтею 55 КПК України].


Особи, дотичні до сторін у кримінальному процесі – свідки, тобто фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань (''ст.65 КПК України'').
У свою чергу, '''неповнолітній правопорушник''', який  досягнув віку, з якого особа може бути притягнена до відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення, в залежності від етапу кримінального процесу може мати статус '''''підозрюваного''''' або '''''обвинуваченого'''''.  


Вказаними особами може бути і дитина.  
'''''Підозрюваним''''' за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n696 статтею 42 КПК України] є особа, якій у визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] порядку, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не було вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] для вручення повідомлень.  


Відповідно до ''ст.1 ЗУ «Про громадянство України»'' дитина – особа до 18 років.
'''''Обвинуваченим (підсудним)''''' є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2607 статтею 291 КПК України]. Проте підозрювана/обвинувачена особа може бути піддана кримінальному покаранню у разі її осудності, тобто яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n91 стаття 19] КК України).


В цивільному та сімейному законодавсті України особа, що не досягла 18 років визначається поняттями “малолітньої” та “неповнолітньої”.
== Участь неповнолітнього в кримінальному провадженні як свідка або потерпілого ==
Права та обов’язки '''свідка''' чітко зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n902 статті 66 КПК України]. Слідчий, прокурор чітко вказують про обов’язки, зокрема, про обов’язок з’явитись за викликом та дати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду. Свідок, якому виповнилося 16 років повідомляється про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.


Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років (''ст.6 СК України'', ''ст.31 ЦК України'', ''ст.3 КПК України''). Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (''ст.6 СК України'', ''ст.32 ЦК України'', ''ст.3 КПК України'').
Повістка про '''виклик''' неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, якщо це обумовлюється обставинами кримінального провадження  ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1408 стаття 135] КПК України).


== Вступ адвокатів на стадії досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні ==
Згідно частини 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1448 статті 140] КПК України привід свідка не може бути застосований до неповнолітньої особи.


Дитина, яка вчинила кримінальне правопорушення, потерпіла від кримінального правопорушення, свідок може бути будь-якого віку. Обмеження щодо віку настає тоді, коли йдеться мова про відповідальність за вчинене.
У випадку проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого допит осіб, впізнання осіб чи речей '''під час досудового розслідування''' можуть бути проведені у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування)  ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2161 стаття 232] КПК України).


Відповідно до ''ст.22 КК України'' кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до  вчинення злочину виповнилося 16 років, а за обмежену кількість злочинів, що передбачено ''ч.2'' цієї статті, можуть нести відповідальність неповнолітні від 14 років, а саме: за умисне вбивство (''ст.ст.115-117''), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави (''ст.ст.112, 348, 379, 400, 443''), умисне тяжке тілесне ушкодження (''ст.121, ч.3 ст.ст.345, 346, 350, 377, 398''), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (''ст.122, ч.2 ст.ст.345, 346, 350, 377, 398''), диверсію (''ст.113''), бандитизм (''ст.257''), терористичний акт (''ст.258''), захоплення заручників (''ст.ст.147, 349''), зґвалтування (''ст.152''), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (''ст.153''), крадіжку (''ст.185, ч.1 ст.ст.262, 308''), грабіж (''ст.ст.186, 262, 308''), розбій (''ст.187, ч.3 ст.262, 308''), вимагання (''ст.ст.189, 262, 308''), умисне знищення або пошкодження майна (''ч.2 ст.ст.194, 347, 352, 378, ч.2 та ч.3 ст.399''), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (''ст.277''), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (''ст.278''), незаконне заволодіння транспортним засобом (''ч.ч.2, 3 ст.289''), хуліганство (''ст.296'').  
У разі проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого '''судове провадження''' може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6456#n2880 стаття 336] КПК України).


Законом України «Про безоплатну правову допомогу» передбачено надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – БВПД) як виду державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. (ст.13).
'''Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого''' '''визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6456#n2977 статтею 354] КПК України.'''


Вона включає такі види правових послуг як:
Допит '''малолітнього свідка''' і, за розсудом суду, '''неповнолітнього свідка''' проводиться в присутності законного представника, педагога чи психолога, а за необхідності – лікаря.  
# захист;
# здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
# складення документів процесуального характеру.


Згідно зі ''ст.10 КПК України'' у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, певні категорії осіб, зокрема, неповнолітні, під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями. Другий пункт та третій включає в себе в тому числі, представництво інтересів потерпілого, свідка у кримінальному провадженні та написання документів процесуального характеру саме в інтересах неповнолітнього потерпілого або свідка.
Свідку, який не досяг шістнадцятирічного віку, головуючий роз’яснює обов’язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.  


''Статтею 59 КПК України'' визначено - якщо потерпілим є неповнолітня особа, до участі в процесуальній дії разом з нею залучається її законний представник. Питання участі законного представника потерпілого у кримінальному провадженні визначено положеннями ''ст.44 цього Кодексу''.  
До початку допиту законному представнику, педагогу, психологу або лікарю роз’яснюється їхній обов’язок бути присутніми під час допиту, а також право протестувати проти запитань та ставити запитання. Головуючий має право відвести поставлене питання. У випадках, коли це необхідно для об’єктивного з’ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього свідка, за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження).


Права та обов’язки свідка чітко зазначені в ''ст.66 КПК України''. Слідчий/прокурор чітко вказують про обов’язки, зокрема, про обов’язок з’явитись за викликом та дати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду. Свідок, якому виповнилося 16 років повідомляється про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.
Допит '''малолітнього або неповнолітнього потерпілого''' проводиться з дотриманням правил, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6456#n2977 статтею 354] КПК України.


Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n856 Статтею 59 КПК України] визначено, що коли потерпілим є неповнолітня особа, до участі в процесуальній дії разом з нею залучається її законний представник. Питання участі законного представника потерпілого у кримінальному провадженні визначено положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n736 статті 44 КПК України.]


Законодавець вказав про неможливість застосування приводу так як неповнолітній може не виконати певні обов’язки в зв’язку з байдужістю дорослих.
Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4378 стаття 63] Конституції України).


Крім того, неможливо допитати одночасно двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях за участю малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого разом з підозрюваним, що є позитивним у чинному законодавстві.  
У кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування, '''''одночасний допит''''' двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях '''''не може бути проведений за участю малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого разом з підозрюваним''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1408 стаття 135] КПК України).


Порядок допиту малолітньої чи неповнолітньої особи регулюється ''ст.226 КПК України''. Він проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря. Вказаним особам  роз’яснюється обов’язок бути присутніми при допиті, а також право заперечувати проти запитань та ставити запитання. Проте щодо присутності адвоката вимоги не має, який міг би слідкувати за дотриманням прав дитини, адже допит не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день. Про таку тривалість особа, що допитує не повідомляє, а тому законний представник може цього і не знати.  
При проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря. До початку слідчої (розшукової) дії законному представнику, педагогу, психологу або лікарю роз’яснюється їхнє право за дозволом ставити уточнюючі запитання малолітній або неповнолітній особі. У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого, слідчий, прокурор за клопотанням малолітнього або неповнолітнього чи з власної ініціативи має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих слідчих (розшукових) дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні та залучити замість нього іншого законного представника  ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6456#n2136 стаття 227] КПК України).  


Особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз’яснюється обов’язок про необхідність давання правдивих показань, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання.  
== Участь неповнолітнього у кримінальному провадженні як підозрюваного або обвинуваченого ==
{| class="wikitable"
|+
|У разі затримання неповнолітньої особи уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов’язана негайно повідомити про це його батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2027 стаття 213] КПК України).
|}


Під час проведення слідчих (розшукових) дій звужується обсяг прав законного представника, педагога, психолога, лікаря, яким надається можливість за дозволом ставити уточнюючі запитання малолітній або неповнолітній особі.
==== Підстави кримінальної відповідальності неповнолітніх ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 статті 22] КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося '''16 років.''' Діти віком '''до 14 років''' не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, але до них можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру. Особи, що вчинили кримінальні правопорушення у віці '''від 14 до 16 років''', підлягають кримінальній відповідальності лише за:
# умисне вбивство (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 статті 115-117]'')
# посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правничої допомоги, представника іноземної держави (''статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n726 112], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2405 348], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2712 379], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2830 400], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3061 443]''); 
# умисне тяжке тілесне ушкодження (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n786 стаття 121], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2386 частина третя статті 345], статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2391 346], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 350], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2698 377], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2816 398]''); 
# умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n792 стаття 122], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2384 частина друга статей 345], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2391 346], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 350], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2698 377], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2816 398]''); 
#жорстоке поводження з тваринами (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2063 стаття 299]''); 
# диверсію (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n729 стаття 113]''); 
# бандитизм (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1704 стаття 257]''); 
# терористичний акт (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707 стаття 258]''); 
# захоплення заручників (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n934 статті 147], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2409 349]''); 
# зґвалтування (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 статті 152]''); 
# сексуальне насильство (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986 статті 153]''); 
# крадіжку (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 стаття 185], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1774 частина перша статей 262], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2140 308]''); 
# грабіж (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1225 статті 186], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1773 262], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2140 308]''); 
# розбій (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 стаття 187], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1778 частина третя статей 262], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2140 308]''); 
# вимагання (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 статті 189], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1773 262], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2140 308]''); 
# умисне знищення або пошкодження майна (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1298 частина друга статей 194], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2399 347], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2425 352], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2706 378], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2826 частина друга] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2828 третя статті 399]''); 
# пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1905 стаття 277]''); 
# угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1913 стаття 278]''); 
# незаконне заволодіння транспортним засобом (''частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1981 друга], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1983 третя статті 289]''); 
# хуліганство [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2023 (''стаття 296'']). 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n313 статті 66] КК України вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім є обставиною, яка пом'якшуює покарання.


''Пунктом 3 частини 1 статті 232 КПК України'' визначено про проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування - ''ст.354 КПК України'').
Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n605 Розділом XV] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 Кримінального кодексу України].


Проте ці положення є правом, а не обов’язком. Зокрема, таким правом може за власною ініціативою скористатися суд чи заявити клопотання законний представник.  
==== Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх ====
Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх визначається загальними правилами КПК з урахуванням особливостей, передбачених  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6456#n3880 главою 38 КПК України «Кримінальне провадження щодо неповнолітніх»].  


Згідно зі ''ст.55 КПК України'' визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Саме такі дії має вчинити законний представник неповнолітньої, малолітньої особи, щоб відстояти інтереси дитини внаслідок вчиненого щодо нього протиправного діяння. Вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, '''''зобов’язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього''''' та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз’яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6456#n3882 стаття 484] КПК України).  


Крім того, потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.  
===== Участь законного представника =====
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n736 статті 44] КПК України якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній,  до участі в процесуальній дії разом з ним залучається його законний представник. Як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності - опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім’ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній.  


У разі неподання такої заяви, слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. Зустрічаються випадки, коли після скоєного кримінального правопорушення, законний представник потерпілої дитини, не бажаючи мати справу з правоохоронними органами, судом переїжджають у іншу місцевість, та навіть за кордон з метою уникнення негативного впливу сторонніх на їх життя, що вже є порушенням прав дитини стосовно їх відновлення.  
Батьки або інші законні представники неповнолітнього беруть участь у кримінальному провадженні за участю неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого. Законні представники викликаються в судове засідання. Їхнє неприбуття не зупиняє судового провадження, крім випадків, коли суд визнає необхідною їх участь. Вони перебувають у залі судового засідання протягом усього судового провадження, а в разі необхідності можуть бути допитані як свідки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6456#n3900 стаття 488] КПК України).  


На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення.  
===== Виклик неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого =====
Неповнолітній підозрюваний чи обвинувачений повідомляється або викликається слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею чи судом через його батьків або інших законних представників. Інший порядок допускається лише в разі, якщо це зумовлюється обставинами, встановленими під час кримінального провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6456#n3904 стаття 489] КПК України).  


''Статтею 62 Конституції України'' визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
===== Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого =====
Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого здійснюється згідно з правилами, передбаченими КПК України, у присутності захисника  ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6456#n3906 стаття 490] КПК України).  


Ще одним учасником кримінального провадження, який віднесено до «інших» є цивільний позивач, тобто за ''ст.ст.61, 128 КПК України'' фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред’явила цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря. Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день. Особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз’яснюється обов’язок про необхідність давання правдивих показань, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання. До початку допиту  малолітній або неповнолітній особі роз’яснюється їхній обов’язок бути присутніми при допиті, а також право заперечувати проти запитань та ставити запитання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6456#n2131 стаття 226] КПК України).  


Права та обов’язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду, а їх обсяг, визначений цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.
Якщо неповнолітній не досяг шістнадцятирічного віку або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, на його допиті за рішенням слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду або за клопотанням захисника забезпечується участь законного представника, педагога чи психолога, а у разі необхідності - лікаря. До початку допиту законному представнику, педагогу, психологу або лікарю роз’яснюється їхнє право ставити запитання неповнолітньому підозрюваному чи обвинуваченому  ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6456#n3908 стаття 491] КПК України).  


Згідно ж ''п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»'' від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
===== Застосування до неповнолітнього запобіжного заходу =====
За наявності підстав, передбачених КПК України, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених КПК. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6456#n1723 статті 177] КПК України. Про затримання і взяття під варту неповнолітнього негайно сповіщаються його батьки чи особи, які їх замінюють ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6456#n3911 стаття 492] КПК України).  


Вказане дає  можливість уникнення додаткових витрат під час заявлення вимог майнового характеру. Адже після постановлення вироку суду, яким визнано винним особу обвинуваченого, звернення до суду з позовною заявою про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оплачується судовим збором в повному обсязі, якщо позивач не належить до іншої категорії серед звільнених від його оплати.
До неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України, може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи. Питання передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи розглядається за клопотанням прокурора за правилами обрання запобіжного заходу або за клопотанням сторони захисту під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6456#n3915 стаття 493] КПК України).
 
Крім того, цивільний позивач, його представник чи законний представник має бути присутнім в судовому засіданні або подати клопотання про розгляд позову за його відсутності або якщо обвинувачений чи цивільний відповідач повністю визнав пред’явлений позов. У разі відсутності такої заяви і самого цивільного позивача, його представника чи законного представника позовна заява залишається без розгляду, що визначено ''ст.326 КПК України'', в якій міститься поняття «його представник» поряд із законним представником.
 
У згаданій ''ст.128 КПК України'' право на пред’явлення цивільного позову, який слугує захисту інтересів неповнолітніх осіб, надається лише законним представникам. Відсутня згадка про представника цієї особи. Проте у ''ст.58 КПК України'' вказується на загальне правило на представлення потерпілого у кримінальному провадженні представником, тобто особою, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
 
Також ''п.1 ч.1 ст.66 КПК України'' передбачено право свідка користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями ''статті 50 цього Кодексу''.
 
Відповідно до ''ч.1 ст.63 КПК України'' представником цивільного позивача у кримінальному провадженні може бути особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
 
Основним Законом України  визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
 
Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, незалежність якої гарантується. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Вказане положення зафіксовано ''ст.131 Конституції України''.
 
Згідно із Законом України «Про безоплатну правову допомогу» (далі – Закон) таким особам може бути призначений адвокат, проте за яких обставин – питання. Полягає воно в тому, що згідно з ''ч.2 ст.18 Закону'' звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених ''ч.2 ст.13 цього Закону''.
 
Проте за наявності достатнього матеріального становища законний представник має можливість укласти договір про надання правничої допомоги із адвокатом на умовах сплати гонорару за надані послуги. Протилежна ситуація за відсутності матеріальної можливості.
 
''Пунктом 4 статті 18 Закону'' визначено, що не лише звернення законного представника є підставою призначення адвоката за державні кошти. Разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги законний представник особи повинен подати документи, що підтверджують належність особи або осіб, стосовно яких звертається законний представник, до однієї з вразливих категорій осіб, передбачених частиною першою ''статті 14 цього Закону''.  
 
З урахуванням узгодженої з клієнтом правової позиції адвокат бере участь у всіх процесуальних діях, що проводяться за участю клієнта, або таких, що можуть обмежити або порушити права та законні інтереси клієнта, у межах повноважень, визначених дорученням, на всіх стадіях кримінального провадження (''п.1 Розділу ІV Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі'').  
 
Першим видом правових послуг, які відображені у Законі України «Про безоплатну правову допомогу» як виду державної гарантії є захист.


== Забезпечення гарантій справедливого кримінального провадження за участю дітей ==
== Забезпечення гарантій справедливого кримінального провадження за участю дітей ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4378:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%2C%20%D0%BE%D0%B1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82. Статтею 63] Конституції України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.


''Статтею 63 Конституції України'' передбачено, що підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n465:~:text=2.%20%D0%A3%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20(%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%2C%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%96%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE)%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%8F%D0%BC%D0%B8. статтею 10] КПК України у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом неповнолітні під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями.


''Пунктами 1 та 2 ч.2 ст.52 КПК України'' визначено, що особам, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, або стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, забезпечується обов’язкова участь захисника з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою.
Частиною чотирнадцятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n569:~:text=14.%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85. статті 31] КПК України передбачено, що розгляд кримінального провадження стосовно неповнолітньої особи - обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному чи касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень здійснюються суддею, уповноваженим згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Законом України "Про судоустрій і статус суддів"] на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.


Обов’язок залучити захисника за призначенням згідно з процесуальним Законом покладається на слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд. У даному випадку постановою чи ухвалою (суддя , суд) доручається відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.  
Тому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n102:~:text=6.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B5%D1%8E%2C%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D1%96%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%96. статтею 18] Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено спеціалізацію суддів із здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх та визначено критерії відбору таких суддів: наявність стажу роботи на посаді судді не менше десяти років з наявним досвідом здійснення кримінального провадження в суді і високими морально-діловими та професійними якостями. У разі відсутності в суді суддів з необхідним стажем роботи суддя, уповноважений здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обирається з числа суддів, які мають найбільший стаж роботи на посаді судді.  


Відповідно до ''Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі'' після отримання доручення центру захисник у визначений законодавством або розумний строк ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження, проводить конфіденційне побачення з клієнтом, під час якого роз’яснює йому його права із врученням відповідної пам’ятки (буклета), наданої(го) центром, з’ясовує обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта, отримує від нього інформацію, що має правове значення, узгоджує правову позицію з клієнтом та за результатами складає відповідний протокол за формою згідно  з додатком 1 до цих Стандартів.
Схожа норма міститься і в частині першій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3937 статті 499] КПК України - здійснення досудового розслідування слідчим, дізнавачем, який спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх.  


Підозра про вчинення кримінального правопорушення вручається затриманій особі протягом 24 годин з моменту фактичного затримання, а клопотання про обрання запобіжного заходу має бути розглянуте не пізніше 72 годин з моменту затримання.
=== Безоплатна вторинна правнича допомога як вид державної гарантії ===
[[Правнича допомога|Безоплатна вторинна правнича допомога]] - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n78 стаття 13] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»] )


Підозра про вчинення кримінального правопорушення вручається затриманій особі протягом 24 годин з моменту фактичного затримання, а клопотання про обрання запобіжного заходу має бути розглянуте не пізніше 72 годин з моменту затримання.
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n78:~:text=2)%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B8%20%2D%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2013%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%3B п. 2 ч. 1 статті 14] Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»  '''''діти''''' мають право на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n78 статті 13] цього Закону, а саме:


Позитивним і новим є створення органу пробації у нашій державі, так як її представником є особа, наділена лише їй правами, яка за ухвалою суду складає та подає до суду досудову доповідь.
# захист;
 
# здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на БВПД, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
Складання досудової доповіді є відповідно до ''ст.314 КПК України'' є обов’язковою у кримінальних провадженнях в яких беруть участь неповнолітні, але згідно ''ст.412 Кодексу'' її відсутність не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального Закону.  
# складення документів процесуального характеру.


Досудова доповідь - письмова інформація для суду, що характеризує обвинуваченого. Фактично це збір особистісних характеристик (контроль над поведінкою та мисленням, психічний стан, зловживання алкоголем, наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами). Також опис соціального оточення (стосунки у суспільстві, з рідними та близькими); ставлення до правопорушення; мотивації до зміни способу життя (поведінки, переконань); наявність у обвинуваченого мотивації до позитивних змін (у тому числі з урахуванням бажання обвинуваченого брати участь у підготовці досудової доповіді). Доповідь містить висновок про можливість виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк з урахуванням доступних програм та послуг, за умови реалізації яких можливо досягнути належної поведінки без застосування покарань, пов'язаних з ізоляцією від суспільства.
Пункти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n78:~:text=2)%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%2C%20%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%85%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%3B другий] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n78:~:text=3)%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83. третій] '''включають в себе в тому числі,''' '''представництво інтересів потерпілого, свідка у кримінальному провадженні та написання документів процесуального характеру саме в інтересах неповнолітнього потерпілого або свідка'''.


''Кримінальний кодекс України містить цілий Розділ XV «Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх»''. Як пом’якшуюча обставина є вчинення злочину неповнолітнім. Також містить окрему ''Главу 38 «Кримінальне провадження щодо неповнолітніх»'', яка містить лише 18 статтей, проте це не є вичерпним переліком статтей, які регулюють всі питання, які виникають під час кримінального провадження щодо неповнолітнього.  
=== Обов'язкова участь захисника ===
Пунктами 1 та 2 частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n781 статті 52] КПК України визначено, що особам, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років,  або стосовно яких передбачається застосування [[Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності|примусових заходів виховного характеру]], забезпечується обов’язкова участь захисника з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою.  


''Частиною 14 статті 13 КПК України'' передбачено розгляд кримінального провадження стосовно неповнолітньої особи - обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному чи касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень здійснюються суддею, уповноваженим згідно із ''Законом України "Про судоустрій і статус суддів"'' на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх. Тому ''ч.3 ст.18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"'' передбачено спеціалізацію суддів із здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх ''ч.6'' вказано критерії відбору таких суддів -  наявність стажу роботи на посаді судді не менше десяти років з наявним досвідом здійснення кримінального провадження в суді і високими морально-діловими та професійними якостями. У разі відсутності в суді суддів з необхідним стажем роботи суддя, уповноважений здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обирається з числа суддів, які мають найбільший стаж роботи на посаді судді.
<u>'''Обов’язок залучити захисника за призначенням згідно з процесуальним законодавством покладається на слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд.'''</u>


Схожа норма міститься і в ''ч.1 ст.499 КПК України'' - здійснення досудового розслідування слідчим, який спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх.
У даному випадку постановою чи ухвалою (судді, суду) доручається відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.  


Психологічна обстановка спокійніша, коли є довіра до захисника і наявна в повній мірі узгоджена позиція та чітке виконання порад захисника клієнтом з метою вчинення максимально необхідної кількості дій за для отримання необхідних доказів, які обґрунтовували позицію сторони захисту.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14#Text Стандартів якості надання безоплатної вторинної правничої допомоги у кримінальному процесі, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 25 лютого 2014 року № 386/5], після отримання доручення центру захисник у визначений законодавством або розумний строк ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження, проводить конфіденційне побачення з клієнтом, під час якого роз’яснює йому його права із врученням відповідної пам’ятки (буклета), наданої(го) центром, з’ясовує обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта, отримує від нього інформацію, що має правове значення, узгоджує правову позицію з клієнтом та за результатами складає відповідний протокол за формою згідно  з додатком 1 до цих Стандартів.  


== Див. також ==
* [[Ювенальна юстиція]]
* [[Порядок залучення захисника в кримінальному провадженні]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

Поточна версія на 14:17, 17 грудня 2024

Нормативна база

Загальні положення

Згідно з Конвенцією про права дитини дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про громадянство України» дитина – особа до 18 років.

В цивільному та сімейному законодавсті України особа, що не досягла 18 років (дитина) визначається поняттями "малолітня" та "неповнолітня".

Згідно п.п. 11-12 статті 3 КПК України:

  • Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років;
  • Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років;

У Кримінальному кодексі України поняття неповнолітньої особи не міститься, але встановлюється 16-річний вік, по досягненню якого неповнолітній підлягає кримінальній відповідальності (ч. 1 ст. 22 КК України). Разом з тим, в окремих випадках, коли мова йдеться про злочини, що являють підвищену суспільну небезпеку або їх значну поширеність, до кримінальної відповідальності притягуються особи, які на момент вчинення злочину досягли 14-річного віку. Вичерпний перелік злочинів, за які кримінальна відповідальність настає з 14 років, встановлено у положеннях ч. 2 ст. 22 КК України.

Статус неповнолітньої особи у кримінальному провадженні

У кримінальному провадженні неповнолітня особа може перебувати у статусі:

  • свідка;
  • дитини, що потерпіла від кримінального правопорушення;
  • правопорушника - дитини, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань (стаття 65 КПК України).

Потерпілою особою є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, що визначено статтею 55 КПК України.

У свою чергу, неповнолітній правопорушник, який досягнув віку, з якого особа може бути притягнена до відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення, в залежності від етапу кримінального процесу може мати статус підозрюваного або обвинуваченого.

Підозрюваним за статтею 42 КПК України є особа, якій у визначеному КПК України порядку, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не було вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 КПК України. Проте підозрювана/обвинувачена особа може бути піддана кримінальному покаранню у разі її осудності, тобто яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними (стаття 19 КК України).

Участь неповнолітнього в кримінальному провадженні як свідка або потерпілого

Права та обов’язки свідка чітко зазначені в статті 66 КПК України. Слідчий, прокурор чітко вказують про обов’язки, зокрема, про обов’язок з’явитись за викликом та дати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду. Свідок, якому виповнилося 16 років повідомляється про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, якщо це обумовлюється обставинами кримінального провадження (стаття 135 КПК України).

Згідно частини 2 статті 140 КПК України привід свідка не може бути застосований до неповнолітньої особи.

У випадку проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого допит осіб, впізнання осіб чи речей під час досудового розслідування можуть бути проведені у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) (стаття 232 КПК України).

У разі проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження) (стаття 336 КПК України).

Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого визначаються статтею 354 КПК України.

Допит малолітнього свідка і, за розсудом суду, неповнолітнього свідка проводиться в присутності законного представника, педагога чи психолога, а за необхідності – лікаря.

Свідку, який не досяг шістнадцятирічного віку, головуючий роз’яснює обов’язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.

До початку допиту законному представнику, педагогу, психологу або лікарю роз’яснюється їхній обов’язок бути присутніми під час допиту, а також право протестувати проти запитань та ставити запитання. Головуючий має право відвести поставлене питання. У випадках, коли це необхідно для об’єктивного з’ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього свідка, за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження).

Допит малолітнього або неповнолітнього потерпілого проводиться з дотриманням правил, передбачених статтею 354 КПК України.

Статтею 59 КПК України визначено, що коли потерпілим є неповнолітня особа, до участі в процесуальній дії разом з нею залучається її законний представник. Питання участі законного представника потерпілого у кримінальному провадженні визначено положеннями статті 44 КПК України.

Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом (стаття 63 Конституції України).

У кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування, одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях не може бути проведений за участю малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого разом з підозрюваним (стаття 135 КПК України).

При проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря. До початку слідчої (розшукової) дії законному представнику, педагогу, психологу або лікарю роз’яснюється їхнє право за дозволом ставити уточнюючі запитання малолітній або неповнолітній особі. У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого, слідчий, прокурор за клопотанням малолітнього або неповнолітнього чи з власної ініціативи має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих слідчих (розшукових) дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні та залучити замість нього іншого законного представника (стаття 227 КПК України).

Участь неповнолітнього у кримінальному провадженні як підозрюваного або обвинуваченого

У разі затримання неповнолітньої особи уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов’язана негайно повідомити про це його батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування (стаття 213 КПК України).

Підстави кримінальної відповідальності неповнолітніх

Відповідно до статті 22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося 16 років. Діти віком до 14 років не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, але до них можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру. Особи, що вчинили кримінальні правопорушення у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише за:

  1. умисне вбивство (статті 115-117);
  2. посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правничої допомоги, представника іноземної держави (статті 112, 348, 379, 400, 443);
  3. умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статті 345, статті 346, 350, 377, 398);
  4. умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 377, 398);
  5. жорстоке поводження з тваринами (стаття 299);
  6. диверсію (стаття 113);
  7. бандитизм (стаття 257);
  8. терористичний акт (стаття 258);
  9. захоплення заручників (статті 147, 349);
  10. зґвалтування (статті 152);
  11. сексуальне насильство (статті 153);
  12. крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308);
  13. грабіж (статті 186, 262, 308);
  14. розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308);
  15. вимагання (статті 189, 262, 308);
  16. умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частина друга та третя статті 399);
  17. пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277);
  18. угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278);
  19. незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289);
  20. хуліганство (стаття 296).

Згідно статті 66 КК України вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім є обставиною, яка пом'якшуює покарання.

Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх передбачені Розділом XV Кримінального кодексу України.

Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх

Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх визначається загальними правилами КПК з урахуванням особливостей, передбачених главою 38 КПК України «Кримінальне провадження щодо неповнолітніх».

Під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов’язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз’яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього (стаття 484 КПК України).

Участь законного представника

Згідно статті 44 КПК України якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній, до участі в процесуальній дії разом з ним залучається його законний представник. Як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності - опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім’ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній.

Батьки або інші законні представники неповнолітнього беруть участь у кримінальному провадженні за участю неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого. Законні представники викликаються в судове засідання. Їхнє неприбуття не зупиняє судового провадження, крім випадків, коли суд визнає необхідною їх участь. Вони перебувають у залі судового засідання протягом усього судового провадження, а в разі необхідності можуть бути допитані як свідки (стаття 488 КПК України).

Виклик неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого

Неповнолітній підозрюваний чи обвинувачений повідомляється або викликається слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею чи судом через його батьків або інших законних представників. Інший порядок допускається лише в разі, якщо це зумовлюється обставинами, встановленими під час кримінального провадження (стаття 489 КПК України).

Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого

Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого здійснюється згідно з правилами, передбаченими КПК України, у присутності захисника (стаття 490 КПК України).

Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря. Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день. Особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз’яснюється обов’язок про необхідність давання правдивих показань, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання. До початку допиту малолітній або неповнолітній особі роз’яснюється їхній обов’язок бути присутніми при допиті, а також право заперечувати проти запитань та ставити запитання (стаття 226 КПК України).

Якщо неповнолітній не досяг шістнадцятирічного віку або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, на його допиті за рішенням слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду або за клопотанням захисника забезпечується участь законного представника, педагога чи психолога, а у разі необхідності - лікаря. До початку допиту законному представнику, педагогу, психологу або лікарю роз’яснюється їхнє право ставити запитання неповнолітньому підозрюваному чи обвинуваченому (стаття 491 КПК України).

Застосування до неповнолітнього запобіжного заходу

За наявності підстав, передбачених КПК України, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених КПК. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України. Про затримання і взяття під варту неповнолітнього негайно сповіщаються його батьки чи особи, які їх замінюють (стаття 492 КПК України).

До неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України, може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи. Питання передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи розглядається за клопотанням прокурора за правилами обрання запобіжного заходу або за клопотанням сторони захисту під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу (стаття 493 КПК України).

Забезпечення гарантій справедливого кримінального провадження за участю дітей

Статтею 63 Конституції України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

Згідно зі статтею 10 КПК України у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом неповнолітні під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями.

Частиною чотирнадцятою статті 31 КПК України передбачено, що розгляд кримінального провадження стосовно неповнолітньої особи - обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному чи касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень здійснюються суддею, уповноваженим згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.

Тому статтею 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено спеціалізацію суддів із здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх та визначено критерії відбору таких суддів: наявність стажу роботи на посаді судді не менше десяти років з наявним досвідом здійснення кримінального провадження в суді і високими морально-діловими та професійними якостями. У разі відсутності в суді суддів з необхідним стажем роботи суддя, уповноважений здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обирається з числа суддів, які мають найбільший стаж роботи на посаді судді.

Схожа норма міститься і в частині першій статті 499 КПК України - здійснення досудового розслідування слідчим, дізнавачем, який спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх.

Безоплатна вторинна правнича допомога як вид державної гарантії

Безоплатна вторинна правнича допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя (стаття 13 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» )

Згідно п. 2 ч. 1 статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» діти мають право на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, а саме:

  1. захист;
  2. здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на БВПД, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
  3. складення документів процесуального характеру.

Пункти другий та третій включають в себе в тому числі, представництво інтересів потерпілого, свідка у кримінальному провадженні та написання документів процесуального характеру саме в інтересах неповнолітнього потерпілого або свідка.

Обов'язкова участь захисника

Пунктами 1 та 2 частини другої статті 52 КПК України визначено, що особам, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, або стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, забезпечується обов’язкова участь захисника з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою.

Обов’язок залучити захисника за призначенням згідно з процесуальним законодавством покладається на слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд.

У даному випадку постановою чи ухвалою (судді, суду) доручається відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.

Відповідно до Стандартів якості надання безоплатної вторинної правничої допомоги у кримінальному процесі, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 25 лютого 2014 року № 386/5, після отримання доручення центру захисник у визначений законодавством або розумний строк ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження, проводить конфіденційне побачення з клієнтом, під час якого роз’яснює йому його права із врученням відповідної пам’ятки (буклета), наданої(го) центром, з’ясовує обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта, отримує від нього інформацію, що має правове значення, узгоджує правову позицію з клієнтом та за результатами складає відповідний протокол за формою згідно з додатком 1 до цих Стандартів.

Див. також