Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Закон України “Про захист прав споживачів”
• Закон України “Про захист прав споживачів” (новий закон набирає чинності через один рік з дня його опублікування та по завершенні воєнного стану)
• Закон України «Про споживче кредитування»
• Закон України «Про банки і банківську діяльність»

Увага!!! З 24 лютого 2022 р., відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану! 15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 Цивільного кодексу України, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). При цьому, Національний банк України на своєму офіційоному сайті звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати. Введено ряд захищених категорій мають право на відмову від взаємодії з банком/колекторами до закінчення воєнного стану та 90-та днів після його скасування це зокрема: військовослужбовці та службовці СПОСП, ДССТ, ДССЗтЗІУ, військовослужбовці які отримали інвалідність, члени сімей військовослужбовців, які загинули чи пропали безвісти; особи, які перебувають у полоні (члени їх сімей). Це означає що зазначенні категорії та їх близькі особи можуть позбутись будь-яких форм взаємодії (тиску), наприклад дзвінків, листів, тощо, для цього потрібно повідомити дані установи про приналежність до захищеної категорії з долученням підтверджуючих документів згідно Прикінцевих положень ст. 6-2 Закону України "Про споживне кредитування"

Загальні положення

Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов’язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1¹ частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування») (далі - Закон).

Споживчий кредит - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит.

Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Умови договору про споживчий кредит

У договорі про споживчий кредит зазначаються:

1. найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника);
2. тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання;
3. загальний розмір наданого кредиту;
4. порядок та умови надання кредиту;
5. строк, на який надається кредит;
6. необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов’язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності);
7. види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення);
8. процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;
9. реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені;
10. порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);
11. інформація про наслідки прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов’язання за договором про споживчий кредит;
12. порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;
13. порядок дострокового повернення кредиту;
14. відповідальність сторін за порушення умов договору;
15. право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості (ч. 1 ст. 12 Закону).

У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені й інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.

УВАГА! Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача, зазначених у договорі про споживчий кредит або в додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону (ч. 3 ст. 12 Закону).

Кредитодавець, новий кредитор не має права залучати колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, якщо умовами договору про споживчий кредит не передбачено таке право кредитодавця, нового кредитора.

Кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія має право звертатися до третіх осіб у порядку та на умовах, передбачених статтею 25 Закону, з метою інформування про необхідність виконання споживачем зобов’язань за договором про споживчий кредит, якщо таке право прямо передбачено умовами договору про споживчий кредит, а у разі якщо такий договір укладається шляхом приєднання - в індивідуальній частині договору.

Умови договору про споживчий кредит повинні передбачати заборону кредитодавцю, новому кредитору, колекторській компанії повідомляти інформацію про укладення споживачем договору про споживчий кредит, його умови, стан виконання, наявність простроченої заборгованості та її розмір особам, які не є стороною цього договору. Така заборона не поширюється на випадки повідомлення зазначеної інформації представникам, спадкоємцям, поручителям, майновим поручителям споживача, третім особам, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, а також на випадки передачі інформації про прострочену заборгованість близьким особам споживача із дотриманням вимог ч.6 ст. 25 Закону, за умови наявності у договорі про споживчий кредит волевиявлення споживача щодо передачі зазначеної інформації. У разі якщо такий договір укладається шляхом приєднання, зазначене волевиявлення повинно міститися в індивідуальній частині договору.

Таким чином, рекомендується уважно ознайомлюватися з договором споживчого кредиту, а у разі якщо такий договір укладається шляхом приєднання - з індивідуальною частиною договору, щодо наявності в кредитора права залучати колекторську компанію та звертатися до третіх осіб з метою інформування про необхідність виконання споживачем зобов’язань, покладених на нього договором.

Крім того, варто звертати увагу на наявність у договорі про споживчий кредит пунктів стосовно волевиявлення споживача щодо передачі зазначеної інформації про споживчий кредит, його умови, стан виконання, наявність простроченої заборгованості та її розмір особам, які не є стороною цього договору.

У випадку якщо в договорі споживчого кредиту будуть наявні пункти стосовно наявності в кредитора права залучати колекторську компанію, звертатися до третіх осіб та передавати їм вищевказану інформацію, в наступному захист прав споживача може бути значно ускладнений.

У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу.

Особливості

• Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законом, є нікчемними.

• Споживач НЕ зобов’язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.
• Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін.
• Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.
• Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні закону.

Якщо кредитодавець на основі умов договору (у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці) про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту:

1. такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом 30 календарних днів;
2. за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця;
3. якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність (ч. 4 ст. 16 Закону).

При цьому кредитодавцю забороняється:

• надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;
• вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;
• зазначати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;
• вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;
• звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які пов'язані зі споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача;
• вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою;
• вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Реструктуризація заборгованості за договором про надання споживчого кредиту

Кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту (ст. 17 Закону).

Форма договору про споживчий кредит

Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них:

• укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством);
• кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього;
• примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами;
• примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням зазначених у договорі контактних даних;
• обов’язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (ч.1 ст. 13 Закону).

Укладення договору про споживчий кредит

Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит, на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв’язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.

Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.

У разі відмови кредитодавця від укладення договору про споживчий кредит на підставі інформації, отриманої з офіційних джерел, визначених законодавством, зокрема з бюро кредитних історій, споживачу безоплатно надається відповідна інформація із зазначенням таких джерел, за його бажанням - у письмовій формі (ст. 14 Закону).

Зверніть увагу:

• НЕ вважається пропозицією укласти договір про споживчий кредит застереження про можливість надання кредиту під час придбання товару (послуги).
• Забороняється вимагати від споживача укладення договору про споживчий кредит як обов’язкової умови придбання будь-яких товарів чи послуг у кредитодавця або у його спорідненої чи пов’язаної особи.

Право споживача на відмову від договору про споживчий кредит

Відмовитись від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання грошових коштів, можна протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит.

Для цього необхідно:

1. Повідомити кредитодавця про намір відмовитись від договору у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) до закінчення встановленого строку. Якщо споживач подає повідомлення не особисто, воно має бути засвідчене нотаріально або подане і підписане представником за наявності довіреності на вчинення таких дій.
2. Протягом 7 календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов’язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит. При цьому Споживач не зобов’язаний сплачувати будь-які інші платежі у зв’язку з відмовою від договору про споживчий кредит.
3. Відмова від договору про споживчий кредит є підставою для припинення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг, що були визначені як обов’язкові для отримання кредиту, укладених споживачем. Кредитодавець або третя сторона зобов’язані повернути споживачу кошти, сплачені ним за такі додаткові чи супутні послуги, не пізніш як протягом 14 календарних днів з дня подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит, якщо такі послуги не були фактично надані до дня відмови споживача від договору про споживчий кредит у порядку, визначеному законодавством (ст. 15 Закону).

Право на відмову від договору про споживчий кредит не застосовується щодо:

1. договорів про споживчий кредит, виконання зобов’язань за якими забезпечено шляхом укладення нотаріально посвідчених договорів (правочинів);
2. споживчих кредитів, наданих на придбання робіт (послуг), виконання яких відбулося до закінчення строку відмови від договору про споживчий кредит.

Особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит

Споживач, який порушив своє зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки.

У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним:

• НЕ може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня;
• НЕ може бути більшою за 15% суми простроченого платежу.

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов’язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит:

• НЕ може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором;
• НЕ може бути збільшена за домовленістю сторін.

Застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов’язання за договором про споживчий кредит заборонено (стаття 21 Закону).

Куди звернутися за захистом порушених прав

У випадку порушення його прав споживач має право звернутися до Національного банку України, який здійснює нагляд за додержанням кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією встановлених законодавством вимог щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки) (ст. 26 Закону).

Судовий захист прав споживачів

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування або не відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Судова практика

• Постанова Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (Способом підтвердження виконання переддоговірного обов’язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту, який не є складником кредитного договору. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит і дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не фіксується воля сторін договору та його зміст).
• Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
• Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов’язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов’язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п’ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).
• Дайджест судової практики Верховного Суду у справах, пов’язаних із виконанням кредитних зобов’язань

Див. також:

• Захист прав споживачів кредитних послуг
• Реструктуризація боргу за кредитним договором
• Стягнення боргу за онлайн кредитом