Правовий статус трудового колективу

Нормативна база

• Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року
• Кодекс законів про працю України

Зміст та поняття трудової правосуб’єктності трудового колективу

Трудовий колектив підприємства утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Це структурно-цілісне соціально-трудове об'єднання, яке характеризується організаційною єдністю, спільними органами управління в особі власника чи уповноваженого ним органу, що діють в рамках конкретного підприємства.

Трудовий колектив утворюється з моменту виникнення трудових правовідносин між роботодавцем і працівниками. Зміст трудової правосуб’єктності трудового колективу – сукупність трудових прав, обов’язків та повноважень, якими наділяються трудові колективи відповідно до норм трудового законодавства та локальних правових актів.

Трудова правосуб’єктність трудового колективу – це визначена нормами трудового права правова властивість належно організованого колективу працівників через уповноважені органи (представників) мати чи здійснювати (набувати, виконувати) трудові повноваження, а також пов’язані з ними трудові права й обов’язки.

Трудова правосуб'єктність трудового колективу включає в себе:

• правоздатність, тобто обумовлену соціально-економічним і правовим становищем властивість трудового колективу, яке полягає в здатності мати права;
• дієздатність як юридичну можливість реалізовувати права і виконувати обов'язки;
• правовий статус як єдину систему прав і обов'язків, встановлених нормами права, які виражають можливість і необхідність дій трудового колективу.

Згідно статті 245 Кодексу законів про працю України встановлено право працівників брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями через загальні збори (конференції), ради трудових колективів, професійні спілки, які діють у трудових колективах, інші органи, уповноважені трудовим колективом на представництво, вносити пропозиції щодо поліпшення роботи підприємства, установи, організації, а також з питань соціально-культурного і побутового обслуговування.

Трудова правосуб'єктність трудового колективу припиняється в разі звільнення усіх працівників або ліквідації роботодавця в порядку, передбаченому законодавством України.

Ознаки трудової правосуб’єктності трудового колективу

• Зумовлена нормами трудового права;
• Має похідний характер від правового становища працівника;
• Має специфічні умови виникнення;
• Керованість;
• Є передумовою участі трудового колективу в трудових правовідносинах;
• Передбачає здатність мати трудові повноваження, трудові права та обов’язки;
• Є умовою виникнення соціально-партнерських правовідносин за участю трудового колективу;
• Має допоміжно-забезпечувальний характер стосовно трудової правосуб’єктності працівників;
• Припиняється з ліквідацією трудового колективу або роботодавця;
• Втілює оз­на­ку де­мо­кра­тиз­му;
• Наявність чітко окресленої структури взаємодій і визначеного кола обов'язків, прав і завдань.

Класифікація трудових колективів

Класифікація ТК

за формою власності	за сферою діяльності	за організаційно-правовою формою	за рівнем у межах однієї організації	за способом прийняття рішень	за фактором часу	за механізмом формування	за складом	за статусом	за розміром	за рівнем розвитку	за типом організаційних зв'язків	за об'єктом орієнтації:	за стабільністю складу
державні підприємства, установи, організації; приватні підприємства, установи, організації; акціонерні товариства.	виробничі; невиробничі	колективи юридичної особи-роботодавця; колективи фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи.	низові – бригади, відділи, ділянки; працівники структурних підрозділів організації; вся організація.	самостійні; сумісні (з адміністрацією або органом місцевого самоврядування); дорадчого характеру (коли адміністрація приймає рішення і у визначений строк ставить до відома про це трудовий колектив).	постійні; тимчасові.	стихійно сформовані; свідомо організовані.	гомогенні; гетерогенні.	офіційні (формальні); неофіційні (неформальні).	малі; великі.	на стадії зародження; на стадії зрілості; на стадії старіння; на стадії занепаду.	первинні; вторинні.	орієнтовані на досягнення певної мети; на реалізацію спільного інтересу; на спілкування.	постійний; змішаний.

Функції трудових колективів

Основна функція трудового колективу - виконання статутної мети.

Виховна функція - формування ціннісних орієнтацій.

Об'єднуюча - спрямована на підтримку цілісності трудового колективу.

Виробнича і технологічна функції пов'язані з необхідністю постійного здійснення господарської діяльності підприємства.

Організаційно-управлінська функція припускає залучення трудящих до системи громадського самоврядування, прищеплювання навичок, досвіду та інтересу до організаційної роботи.

Функція соціального контролю, що реалізується через оцінку поведінки членів колективу і санкціонування.

Відносини товариського співробітництва і взаємодопомоги.

Функція стимулювання ефективної трудової поведінки та відповідального ставлення до професійних обов'язків.

Задоволення потреб працівників як у виробничій, так і позавиробничій сфері.

Класифікація повноважень трудових колективів

Повноваження ТК
незалежно від його організаційно-правової форми	вирішує питання про необхідність укладання з адміністрацією колективного договору, розглядає і затверджує його проект; розглядає і вирішує питання самоуправління трудового колективу згідно із статутом підприємства; визначає перелік і порядок надання працівникам підприємства соціальних пільг із фондів трудового колективу, матеріальному і моральному стимулюванні продуктивної праці; визначає і регулює форми і умови діяльності на підприємстві суспільних установ; вирішує інші питання згідно із колективним договором.
державне підприємство, а також підприємство, 50 % майна якого належить державі або місцевій раді	розглядає та затверджує сумісно із засновниками зміни та доповнення до статуту підприємства; разом із засновниками підприємства визначає умови найму керівника; приймає рішення про виділення із складу підприємства одного або деяких структурних підрозділів для створення нового підприємства; приймають участь у вирішенні питання про зміни форми власності підприємства згідно із чинним законодавством.
за участю власника чи уповноваженого ним органу	вирішення питань соціального розвитку; поліпшення умов праці, життя і здоров’я членів трудового колективу; гарантії обов’язкового медичного страхування членів трудового колективу та їхніх сімей; складання плану соціального розвитку підприємства на перспективу; створення для всіх працівників на підприємстві безпечних і нешкідливих умов праці; підготовка кваліфікованих робітників і спеціалістів; за сприянням трудового колективу надання власником пільг працівникам –випускникам ПТУ, вищих навчальних закладів та працівникам, які навчаються без відриву від виробництва; поліпшення умов праці жінок і підлітків; можливе запровадження додаткових відпусток, скороченого робочого дня та системи заохочення сумлінно працюючим членам колективу.

Специфіка трудового колективу як органу самовряд­ного колективного суб'єкта трудового права в тому, що його повноваження реалізуються на широкій демокра­тичній основі.

Правовий статус будь-якого виду трудового колективу щодо його трудової правосуб'єктності визначається законами, а також статутом чи положенням, де закріплюються його повноваження й органи, що їх здійснюють.

Органи трудового колективу

Повноваження трудових колективів здійснюються безпосередньо загальними зборами (конференцією) трудового колективу або їх виборними органами - радою трудового колективу та іншими відповідними органами.

1) Загальні збори (конференція) трудового колективу

• вищим органом трудового колективу є загальні збори трудового колективу – основна форма реалізації колективом його повноважень;
• обирають Раду трудового колективу (РТК) і заслуховують звіти про її діяльність;
• наділяють професійні спілки правом представництва трудового колективу;
• розглядають і затверджують проект колективного договору;
• затверджують за поданням адміністрації правила внутрішнього трудового розпорядку;
• обирають представників до ради трудового колективу, установи;
• приймають рішення про оголошення страйку;
• інші питання згідно із колективним договором;

Порядок діяльності загальних зборів (конференції) трудового колективу:

• загальні збори (конференція) трудового колективу скликаються РТК у разі необхідності, але не менше ніж два рази на рік;
• збори (конференція) вважаються правомочними, якщо в них приймають участь більше половини від загального, числа членів колективу (не менше 2/3 делегатів);
• на розгляд зборів виносяться питання за ініціативою РТК, адміністрації, професійної спілки та інших суспільних організацій, окремих членів колективу.

Загальні збори трудового колективу є основною організаційною формою здійснення трудовими колективами своїх повноважень.

Конференція трудового колективу – це форма самоуправління, за якою трудовий колектив у зв’язку з багато чисельністю представляють не всі його члени, а лише делегати (в тому числі від цехів, відділень, представництв тощо). Порядок і склад делегацій визначаються радою трудового колективу (РТК).

2) Рада трудового колективу (РТК)

Рада трудового колективу (РТК) – виборний орган трудового колективу, склад, чисельність, строк діяльності і повноваження якого визначаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу;

Ознаки Ради трудового колективу:

• як правило, повноваження РТК носять організаційний і контрольний характер по відношенню рішень, які приймаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу;
• РТК здійснює повноваження трудового колективу за період між його загальними зборами (які скликаються у разі необхідності, але не менше ніж два рази на рік) і підзвітна загальним зборам;
• член РТК не може бути переведений на іншу роботу, звільнений, до нього не може бути застосоване дисциплінарне стягнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу без згоди РТК;
• рішення РТК, прийняті згідно із її повноваженнями, обов’язкові для адміністрації;
• РТК обирається на строк до двох років таємним голосуванням на загальних зборах;
• загальні збори визначають також її чисельність. Число представників адміністрації в раді трудового колективу не повинно перевищувати ¼ від загального складу;
• на наступних виборах РТК оновлюється на 1/3 від свого складу.