Оформлення спадщини на земельний пай: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Створена сторінка: == Нормативна база == # [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 435-I...)
 
м (Перевірено на актуальність НПА, перевірено на наявність орфографічних та граматичних помилок)
 
(Не показані 25 проміжних версій 14 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
== Загальні положення ==
'''Земельна частка (пай)''' — умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства.


# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 435-IV]
''Спадкуванням'' є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 стаття 1216 ЦК України]).
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України від 25.10.2001р. №2768-ІІІ]


== Загальні положення ==
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 статті 1225 ЦК України]).


'''Земельна частка (пай)''' — умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства.<br />
Спадкування здійснюється ''за [[Спадкування за заповітом|заповітом]] або за [[Спадкування за законом|законом]]'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 стаття 1217 ЦК України]).


''Спадкуванням'' є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).<br />
'''<u>Детальніше див.</u>''' "[[Оформлення права на спадщину]].
== Оформлення земельного паю у порядку спадкування ==
Для оформлення права власності на земельний пай у порядку спадкування спадкоємцю необхідно:


Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.<br />
→ звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Така заява подається особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Якщо спадкоємець постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого строку у передбаченому законом порядку не відмовився від прийняття спадини, він вважається таким, що її прийняв. При цьому, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття. Загальний строк для прийняття спадщини дорівнює шести місяцям і починає вираховуватися з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого він був оголошений померлим (постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text 469]).


Спадкування здійснюється ''за заповітом або за законом.''<br />
→ після спливу 6-місячного строку з дня відкриття звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.
Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті.<br />


У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.
<u>До заяви нотаріусу необхідно додати наступні документи:</u>
# [[Порядок реєстрації смерті|свідоцтво про смерть спадкодавця]] (видається [https://minjust.gov.ua/ddr/regional-offices відділом реєстрації актів цивільного стану] на підставі лікарської довідки про смерть);
# документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем ([[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|паспорт]], [[Порядок отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків та наслідки відмови від нього|реєстраційний номер платника податків]], свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження);
# оригінал документів, які підтверджують факт володіння земельним паєм (Державний акт на права власності на земельну частку (пай), або Сертифікат на право на земельну частку (пай);
# довідку про [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|нормативну грошову оцінку земельної ділянки (паю)]], яка видається [https://land.gov.ua/index.php/terorhany/ територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] або висновок [[Оціночно-земельна експертиза|оціночно-земельної експертизи]];
# витяг з Поземельної книги та довідки про відсутність обтяжень, обмежень.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину та реєструє право власності у [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно]. З цього моменту особа є повноправним власником успадкованого земельного паю.


== Черги спадкування ==
Часто виникає ситуація, коли був виданий документ на право власності на ім’я померлого, а кадастровий номер земельній ділянці присвоєно не було. Тоді нотаріус не зможе видати свідоцтво на спадщину спадкоємцю через відсутність земельної ділянки в земельному кадастрі, а, отже, і в реєстрі майнових прав на нерухоме майно.
Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг, і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не  успадкувала.
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України] встановлені наступні черги:<br />


'''1 черга:''' діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.<br />
Наступним кроком для спадкоємця буде звернення до землевпорядної організації за виготовленням технічної документації на земельну ділянку. Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб можна знайти за допомогою [https://land.gov.ua/reyestr_inzheneriv_zemlevporyadnykiv/ Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників.] Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт технічна документація буде вважатись недійсною і державну реєстрацію земельну ділянки здійснено не буде. Після розробки і узгодження документації в необхідних установах буде присвоєно кадастровий номер земельній ділянці, а відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру.


'''2 черга:''' рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.<br />
Однак, трапляються випадки коли особа була внесена в державний акт на право колективної власності, але не отримала сертифікат. В такому випадку, щоб отримати земельний пай у спадок, потрібно [[Визнання права власності на пай, за умови неотримання спадкодавцем за життя сертифікату або помилкового невключення до списку власників|визнавати право власності на земельну ділянку]], звернувшись до суду.


'''3 черга:''' рідні дядько та тітка спадкодавця.<br />
'''УВАГА!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] у разі, якщо до '''1 січня 2025 року''' власник паю або його спадкоємець не оформить право власності на цю земельну ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. До цього часу ділянка буде вважатись «незатребуваною». Після 1 січня 2025 року незатребувані ділянки будуть визнані [[Набуття права власності на об’єкти безхазяйної нерухомої речі|безхазяйними]]. Їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані. Проте, якщо власник невитребуваної земельної ділянки або його спадкоємець пропустить строк оформлення земельної ділянки з поважної причини, він може подати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позов до суду]] про визначення додаткового строку для оформлення.


'''4 черга:''' особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини.<br />
'''Варто звернути увагу на правовій позиці Верховного суду про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часом її відкриття, а документ для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку '''([https://verdictum.ligazakon.net/document/94974095 Постанова Верховного Суду у складі колегії судів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2021 року по справі N 609/1231/19])


'''5 черга:''' інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого степеня споріднення.<br />
Після отримання спадщини спадкоємцю необхідно [[Порядок виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власникам земельних часток (паїв)|'''виділити земельний пай в натурі''']].


Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.<br />
== Спадкування паю, що знаходиться в оренді ==
 
Згідно із законодавством зміна власника земельної ділянки (орендодавця) <u>не є підставою для припинення [[Договір оренди земельної ділянки|договору оренди землі]]</u>.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого він оголошується померлим не заявив про відмову від неї.<br />
'''Обов'язкова частка'''<br />
 
Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.<br />
 
== Порядок оформлення земельного паю ==
 
Для того, щоб оформити право власності на земельну ділянку у порядку спадкування, спадкоємцю необхідно здійснити наступні дії:<br />
 
Подати державному або приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Така заява подається особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Дана заява є необхідною лише в тому випадку, якщо спадкоємець постійно не проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини.<br />
 
Місцем відкриття спадщини вважається останнє місце проживання померлого. Якщо таке місце проживання невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини.<br />
 
Оформити право власності на земельну ділянку в порядку спадкування можливе лише у разі, якщо право власності на неї було оформлено спадкодавцем належним чином, іншими словами, - є документ, який підтверджує зазначене право власності.<br />
 
Часто трапляється, що рішення про приватизацію земельної ділянки прийнято, але спадкодавець оформити відповідний державний акт або свідоцтво про право власності не встиг. У такому випадку спадкоємцеві необхідно звернутись до суду із позовом про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування.<br />
 
Цивільний кодекс України встановлює ''6-місячний строк'' для подання заяви про прийняття спадщини. Такий строк обраховується з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого він оголошується померлим.<br />
 
На практиці часто трапляються випадки, коли спадкоємці пропускають зазначений 6-місячний строк. У таких випадках для поновлення даного строку необхідно звернутись з позовною заявою до суду за місцем відкриття спадщини, в якій навести причини пропущення строку.<br />
 
Після спливу 6-місячного строку з дня смерті спадкодавця, необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини, із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину.<br />
 
''До даної заяви необхідно додати наступні документи:''<br />
 
- свідоцтво про смерть спадкодавця (видається відділом РАЦСу на підставі лікарської довідки про смерть);<br />
 
- документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем (паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження);<br />
 
- оригінал документів, які підтверджують факт володіння спадкодавцем паєм (державний акт право власності на земельну ділянку, що спадкується, або сертифікат);<br />
 
- довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (паю), яка видається підрозділами Держгеокадастру або експертно-ринкову оцінку, яка виготовляється сертифікованими суб'єктами оціночної діяльності;<br />
 
- витяг з Поземельної книги та довідки про відсутність обтяжень, обмежень.<br />
 
Нотаріус зобов'язаний зареєструвати право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З цього моменту особа є повноправним власником успадкованої земельної ділянки.<br />
 
== Отримання кадастрового номеру та виготовлення технічної документації ==
 
Частим випадком є коли державний акт на ім'я померлого виданий, але кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний. На жаль, буває й таке, що кадастровий номер в наявності є, але відомості про земельну ділянку в електронній системі Державного земельного кадастру відсутні. Якщо все у порядку, дії, передбачені нижче, слід пропустити. Якщо ж ні, необхідно:<br />
 
Замовити у землевпорядної організації виготовлення технічної документації з відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).<br />


Щоб знайти таку організацію необхідно звернутися до сусідів чи знайомих, які вже оформили документи на землю, та запитати їх, яка організація виконувала роботу для них; звернутися до місцевої ради — як правило, на території сільської чи міської ради працюють декілька землевпорядних організацій; звернутися до районного (міського) відділу (управління) Держгеокадастру України та дізнатися, які організації працюють на території району або населеного пункту; здійснити пошук в мережі Інтернет.<br />
Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, '''протягом одного місяця''' з дня [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|державної реєстрації права власності]] на неї зобов’язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України].


Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника.<br />
'''Повідомлення повинно містити:'''
* кадастровий номер (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;
* найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім’я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;
* місце проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;
* платіжні реквізити (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).
'''Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.'''


Перелік таких осіб розміщений на офіційному сайті Держгеокадастру (“Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників”). Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт технічна документація буде вважатись недійсною і державну реєстрацію земельну ділянки здійснено не буде.<br />
Дані дії є обов’язком нового власника, з метою недопущення несприятливих наслідків для нього у майбутньому (отримання орендної плати, внесення змін до договору, зупинення строків для поновлення дії договору на навий строк). Так, неповідомлення орендодавцем про свої права на спадкове майно і ненадання орендодавцем необхідних платіжних реквізитів для виплати йому орендної плати, позбавляє орендаря можливості належним чином виконати своє зобов`язання за договором оренди, зокрема, сплатити орендну плату у встановлений договором строк. Отже, він не несе відповідальність за невиконання зобов`язання щодо сплати орендної плати. Вказане відповідає правовому висновку викладеному у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87732935 постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі №709/1089/17 (провадження № 61-12745сво18)]. Крім того, у вказаній постанові Верховний суд дійшов висновку, що за відсутності у орендаря даних про нового власника земельної ділянки він не має фактичної можливості сплатити орендну плату новому власнику.
 
Складання технічної документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник має визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати та скласти кадастровий план земельної ділянки. При потребі, землевпорядник відновить межові знаки. Це необхідно для того щоб внести відомості про Вашу земельну ділянку до Державного земельного кадастру. У подальшому це дозволить державним органам, за необхідності, відновлювати межі ділянки. Технічна документація буде виконана у паперовій формі та у формі електронного файлу.<br />
Домовтесь з землевпорядною організацією про вартість, строки виконання робіт та укладіть відповідний договір.<br />
 
''Будьте уважні при укладенні договору!'' <br />
Обов'язково повністю прочитайте проект договору, а якщо якісь із його умов є незрозумілими — зверніться по допомогу до юристів (або інших фахівців). Зверніть увагу на те, щоб в договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! Строк виконання робіт відповідно до законодавства не може перевищувати 6 місяців.<br />
 
Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Технічна документація має бути складена у паперовій формі та у формі електронного документу.<br />
 
Вимагайте від землевпорядної організації надання примірника виготовленої землевпорядної документації у паперовій формі. У разі виникнення спору щодо меж земельної ділянки у суді, вона буде слугувати доказом.<br />
 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] встановлює обов'язковість погодження меж земельної ділянки із власниками та користувачами суміжних ділянок при проведенні кадастрових зйомок. Проте це не означає, що сусід може безпідставно відмовити у такому погодженні, вимагаючи перенесення межі на свою користь. Всі свої вимоги він має аргументувати і підтвердити документально.<br />
Доказами знаходження межі земельної ділянки у певному місці можуть слугувати державний акт на право власності на земельну ділянку сусіда, матеріали інвентаризації земель, дані БТІ тощо. А не підкріплену доказами відмову можна скаржити у судовому порядку.<br />
 
Ініціювати процедуру державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та у результаті — отримати Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Для цього слід звернутись до територіального органу Держгеокадастру в районі (місті).<br />
 
== Спадкування паю, що знаходиться в оренді ==
Згідно із законодавством, зміна власника земельної ділянки (орендодавця) не є підставою для припинення договору оренди землі.<br />
Отже, успадкувавши пай, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на нього, а й права і обов'язки, що виникли у спадкодавця за договором. Причому, до закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір. Якщо, звичайно, в договорі оренди не прописано, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору.<br />


'''Внесення спадкоємцем зміни в договір оренди'''
Отже, успадкувавши пай, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на нього, а й права і обов'язки, що виникли у спадкодавця за договором. Причому, до закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір, крім випадку коли в договорі оренди не прописано, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору.
Після переоформлення права власності на земельну ділянку, спадкоємець може внести зміни в чинний договір оренди. Для зміни договору орендарю необхідно надати копію свідоцтва про право на спадщину, копію державного акта та копію документів, що засвідчують особу нового власника земельної ділянки, підписати додаткову угоду до договору і обов'язково її зареєструвати. Замість копії державного акта можна надавати виписку з Державного земельного кадастру.<br />
=== Внесення спадкоємцем зміни в договір оренди ===
Після оформлення права власності на земельну ділянку, спадкоємець може внести зміни в чинний договір оренди. Для зміни договору орендарю необхідно надати копію свідоцтва про право на спадщину, копію державного акта (виписки з Державного земельного кадастру) та копію документів, що засвідчують особу нового власника земельної ділянки, підписати додаткову угоду до договору і обов'язково її зареєструвати.  


Орендна плата за користування земельною ділянкою має бути виплачена спадкоємцю у повному обсязі згідно з умовами договору оренди, але тільки після переоформлення права власності на земельну ділянку.<br />
Орендна плата за користування земельною ділянкою виплачується спадкоємцю у повному обсязі згідно з умовами договору оренди після оформлення права власності на земельну ділянку.
Якщо новий власник хоче внести зміни до пунктів про умови оренди (наприклад, орендної плати) до закінчення терміну дії старого договору, укладеного орендарем з попереднім власником, то це робиться в судовому порядку.<br />


Якщо спадкоємець бажає внести [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки|зміни до умов договору оренди землі]] (наприклад, щодо орендної плати) до закінчення терміну дії договору, укладеного орендарем з попереднім власником, він повинен звернутись з відповідною пропозицією до орендаря. У випадку недосягнення згоди з орендарем спір вирішується в судовому порядку.
== Див. також ==
* [[Визнання права на земельну частку (пай) у зв’язку з втратою сертифікату на право на відповідну земельну частку (пай)]]
* [[Визнання права власності на земельну частку (пай)]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою|Як розрахувати орендну плату за пай]]
* [[Порядок виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власникам земельних часток (паїв)]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Поточна версія на 18:31, 5 червня 2024

Нормативна база

Загальні положення

Земельна частка (пай) — умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина перша статті 1225 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Детальніше див. "Оформлення права на спадщину.

Оформлення земельного паю у порядку спадкування

Для оформлення права власності на земельний пай у порядку спадкування спадкоємцю необхідно:

→ звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Така заява подається особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Якщо спадкоємець постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого строку у передбаченому законом порядку не відмовився від прийняття спадини, він вважається таким, що її прийняв. При цьому, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття. Загальний строк для прийняття спадщини дорівнює шести місяцям і починає вираховуватися з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого він був оголошений померлим (постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469).

→ після спливу 6-місячного строку з дня відкриття звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

До заяви нотаріусу необхідно додати наступні документи:

  1. свідоцтво про смерть спадкодавця (видається відділом реєстрації актів цивільного стану на підставі лікарської довідки про смерть);
  2. документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем (паспорт, реєстраційний номер платника податків, свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження);
  3. оригінал документів, які підтверджують факт володіння земельним паєм (Державний акт на права власності на земельну частку (пай), або Сертифікат на право на земельну частку (пай);
  4. довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (паю), яка видається територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру або висновок оціночно-земельної експертизи;
  5. витяг з Поземельної книги та довідки про відсутність обтяжень, обмежень.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину та реєструє право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З цього моменту особа є повноправним власником успадкованого земельного паю.

Часто виникає ситуація, коли був виданий документ на право власності на ім’я померлого, а кадастровий номер земельній ділянці присвоєно не було. Тоді нотаріус не зможе видати свідоцтво на спадщину спадкоємцю через відсутність земельної ділянки в земельному кадастрі, а, отже, і в реєстрі майнових прав на нерухоме майно.

Наступним кроком для спадкоємця буде звернення до землевпорядної організації за виготовленням технічної документації на земельну ділянку. Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб можна знайти за допомогою Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників. Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт технічна документація буде вважатись недійсною і державну реєстрацію земельну ділянки здійснено не буде. Після розробки і узгодження документації в необхідних установах буде присвоєно кадастровий номер земельній ділянці, а відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру.

Однак, трапляються випадки коли особа була внесена в державний акт на право колективної власності, але не отримала сертифікат. В такому випадку, щоб отримати земельний пай у спадок, потрібно визнавати право власності на земельну ділянку, звернувшись до суду.

УВАГА! Відповідно до статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» у разі, якщо до 1 січня 2025 року власник паю або його спадкоємець не оформить право власності на цю земельну ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. До цього часу ділянка буде вважатись «незатребуваною». Після 1 січня 2025 року незатребувані ділянки будуть визнані безхазяйними. Їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані. Проте, якщо власник невитребуваної земельної ділянки або його спадкоємець пропустить строк оформлення земельної ділянки з поважної причини, він може подати позов до суду про визначення додаткового строку для оформлення.

Варто звернути увагу на правовій позиці Верховного суду про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часом її відкриття, а документ для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку (Постанова Верховного Суду у складі колегії судів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2021 року по справі N 609/1231/19)

Після отримання спадщини спадкоємцю необхідно виділити земельний пай в натурі.

Спадкування паю, що знаходиться в оренді

Згідно із законодавством зміна власника земельної ділянки (орендодавця) не є підставою для припинення договору оренди землі.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов’язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 1481 Земельного кодексу України.

Повідомлення повинно містити:

  • кадастровий номер (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;
  • найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім’я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;
  • місце проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;
  • платіжні реквізити (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Дані дії є обов’язком нового власника, з метою недопущення несприятливих наслідків для нього у майбутньому (отримання орендної плати, внесення змін до договору, зупинення строків для поновлення дії договору на навий строк). Так, неповідомлення орендодавцем про свої права на спадкове майно і ненадання орендодавцем необхідних платіжних реквізитів для виплати йому орендної плати, позбавляє орендаря можливості належним чином виконати своє зобов`язання за договором оренди, зокрема, сплатити орендну плату у встановлений договором строк. Отже, він не несе відповідальність за невиконання зобов`язання щодо сплати орендної плати. Вказане відповідає правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі №709/1089/17 (провадження № 61-12745сво18). Крім того, у вказаній постанові Верховний суд дійшов висновку, що за відсутності у орендаря даних про нового власника земельної ділянки він не має фактичної можливості сплатити орендну плату новому власнику.

Отже, успадкувавши пай, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на нього, а й права і обов'язки, що виникли у спадкодавця за договором. Причому, до закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір, крім випадку коли в договорі оренди не прописано, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору.

Внесення спадкоємцем зміни в договір оренди

Після оформлення права власності на земельну ділянку, спадкоємець може внести зміни в чинний договір оренди. Для зміни договору орендарю необхідно надати копію свідоцтва про право на спадщину, копію державного акта (виписки з Державного земельного кадастру) та копію документів, що засвідчують особу нового власника земельної ділянки, підписати додаткову угоду до договору і обов'язково її зареєструвати.

Орендна плата за користування земельною ділянкою виплачується спадкоємцю у повному обсязі згідно з умовами договору оренди після оформлення права власності на земельну ділянку.

Якщо спадкоємець бажає внести зміни до умов договору оренди землі (наприклад, щодо орендної плати) до закінчення терміну дії договору, укладеного орендарем з попереднім власником, він повинен звернутись з відповідною пропозицією до орендаря. У випадку недосягнення згоди з орендарем спір вирішується в судовому порядку.

Див. також