Порядок надання щорічних відпусток: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
 
(Не показані 40 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (КЗпП України)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України "Про державну службу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/230-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 230 "Про затвердження Порядку відкликання державного службовця із щорічної відпустки"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/231-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 231 "Про затвердження Порядку відшкодування непередбачуваних витрат державного службовця у зв’язку з його відкликанням із щорічної основної або додаткової відпустки"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0489202-08 Наказ Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].
* У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам <u>тривалістю 24 календарні дні</u>.
* У період дії воєнного стану роботодавець <u>може відмовити</u> працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури.
* Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати <u>без обмеження строку</u>, встановленого частиною першою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про відпустки"]. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
*У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про відпустки"]. .
|}
== Право на щорічні відпустки ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Згідно з статтею 6 Закону України "Про відпустки"] (далі - Закон) щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Також цією статтею для окремих категорій працівників встановлено більшу тривалість щорічної основної відпустки.
Крім цього, для окремих категорій працівників тривалість щорічної основної відпустки може установлюватися спеціальними актами законодавства, проте тривалість їх відпустки не може бути меншою 24 календарних днів, а для осіб інвалідністю I і II груп - не менше 30 календарних днів, для для осіб інвалідністю III групи - не менше 26 календарних днів, для осіб віком до 18 років - не менше 31 календарного дня.
Водночас Кабінетом Міністрів України 14 квітня 1997 року прийнято постанову № 346, якою затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/346-97-%D0%BF#n3 Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам].
Поряд із щорічною основною відпусткою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон] передбачає також щорічні додаткові відпустки, до яких належать:
* додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
* додаткова відпустка за особливий характер праці;
* інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.


== Нормативна база ==
Тривалість відпусток незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
{|
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю]
|-
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
| style="border-right:hidden; background:#F0FFF0; width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || style="background:#F0FFF0;" | Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Тому працюючи неповний робочий день та/або неповний робочий тиждень, працівник має право на щорічну основну відпустку повної тривалості.
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати]»
|}
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються.<br>
''Докладніше:'' [[Щорічні та додаткові відпустки]]
== Загальні правила надання щорічних відпусток ==
Щорічні відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.
 
Право працівника на щорічні відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на даному підприємстві.


==Право на відпустку==
У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення 6-місячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, зазначених нижче.
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 ст. 2 Закону про відпустки] право на відпустку мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від їх форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності, іноземні громадяни й особи без громадянства, які працюють в Україні, працівники-сумісники.<br />
Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 ст. 6 цього Закону право на відпустку] мають також сезонні та тимчасові працівники пропорційно відпрацьованому ними часу.<br />
Отже, всім особам, які виконують роботу за трудовим договором, надаються щорічні відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати. Водночас громадяни, які працюють за договорами підряду, що належать до договорів цивільно-правового характеру, не мають права на відпустку. Приватні підприємці (фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників) також не мають права на щорічні відпустки, оскільки вони не перебувають у трудових відносинах.


==Право на відпустку до закінчення шести місяців роботи==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статті 10 Закону] щорічні відпустки повної тривалості до настання 6-місячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:
Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві.<br />
* жінкам - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
Проте є категорії працівників, які відповідно до законодавства мають право на отримання щорічної відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на цьому підприємстві. Такі відпустки надаються:
* жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
* жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
* особам з інвалідністю;
* жінкам, які мають двох дітей і більше віком до 15 років або дитину-інваліда;
* особам віком до вісімнадцяти років;
* інвалідам;
* особам віком до 18 років;
* чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;
* чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;
* особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
* особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом 3 місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
* сумісникам одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
* сумісникам - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
* працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах і бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
* працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
* працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
* працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
* працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
* працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
* батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу.
* батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;
==Види відпусток==
* в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Статтею 4 Закону про відпустки установлено такі види відпусток:]
Працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, за їхнім бажанням надається щорічна відпустка або її частина (не менш як 12 календарних днів) для супроводження дитини до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності 2 або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.
* щорічна основна відпустка;
 
* щорічні додаткові відпустки (за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, за особливий характер роботи тощо);
Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.
* додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;
 
* творчі відпустки;
Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, а також додаткова відпустка за особливий характер праці надаються понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1290-97-%D0%BF#Text Порядок надання додаткової відпустки з кількох підстав] встановлює Кабінет Міністрів України.
* соціальні відпустки (у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв'язку з усиновленням дитини, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей);
 
* відпустки без збереження заробітної плати;
Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї.
* інші види відпусток, установлені законодавством, колективним договором, угодою і трудовим договором.
 
За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.
 
У разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.
{|
|-
| style="border-right:hidden; background:#F0FFF0; width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || style="background:#F0FFF0;" | Ненадання роботодавцем найманим працівникам щорічних відпусток повної тривалості у строки, визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Законом України "Про відпустки"] і [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], є грубим порушенням законодавства про працю, за що такий роботодавець може бути притягнений до [[Відповідальність за порушення трудового законодавства|відповідальності згідно із законодавством]].
|}
== Черговість надання щорічних відпусток ==
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n87 частина десята статті 10 Закону).]
 
Зважаючи на те, що форма графіка надання відпусток законодавчо не встановлена, він складається у довільній формі. У графіку надання відпусток, як правило, зазначається місяць початку використання відпустки, інколи – місяць початку відпустки і місяць її закінчення чи конкретна дата початку відпустки.
 
Як правило, графік надання відпусток затверджують щороку на самому початку календарного року — не пізніше 5 січня поточного року, на дотримання пункту 20 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робочих і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Державного комітету СРСР з питань праці та соціальних питань від 20 липня 1984 року № 213.
 
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за 2 тижні до встановленого графіком терміну.
 
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.
 
Згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статтею 10 Закону] щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:
* особам віком до вісімнадцяти років;
* особам з інвалідністю;
* жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
* жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
* одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
* дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
* ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
* ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
* батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;
*працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року;
* в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
{|
|-
| style="border-right:hidden; background:#F0FFF0; width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || style="background:#F0FFF0;" | Бажання вищезазначених категорій працівників щодо вибору часу відпустки повинні бути враховані працедавцем не лише під час складання графіка відпусток, а й після його затвердження. Тобто навіть якщо відпустка була запланована у графіку відпусток чітко відповідно до побажань таких працівників, вони мають право змінити своє рішення і піти у відпустку в інший час.
|}
Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.


Працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою.


==Тривалість щорічної основної відпустки==
Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, щорічні відпустки за їх бажанням надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.
Згідно із Законом про відпустки щорічна основна відпустка не може бути менша ніж 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік (з дня укладення трудового договору).<br />
Деякі категорії працівників користуються правом на відпустку більшої тривалості.<br />
Так, промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятому на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар'єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні із збільшенням за кожні два відпрацьовані роки на два календарні дні, але не більше ніж 28 календарних днів.<br />
Працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною 150 м і нижче, надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів незалежно від стажу роботи, а в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною до 150 м — 24 календарні дні із збільшенням на чотири календарні дні при стажі роботи на цьому підприємстві два роки і більше.<br />
Працівникам лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів за Списком робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Список робіт, професій і посад працівників лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв, яким надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів, і Порядок застосування цього [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/570-97-%D0%BF Списку затверджено постановою № 570].<br />
Воєнізованому особовому складу гірничо-рятувальних частин надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, невоєнізованим працівникам гірничорятувальних частин — 24 календарні дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на два календарні дні, але не більше ніж 28 календарних днів.<br />
Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів відповідно у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України. Цей Порядок визначено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/346-97-%D0%BF постановою № 346].<br />
Інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, інвалідам III групи — 26 календарних днів.<br />
Особам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.<br />
Сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно відпрацьованому ними часу. Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF постановою № 278].<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Положення ст. 6 Закону про відпустки] щодо тривалості щорічної основної відпустки не поширюються на працівників, тривалість відпустки яким установлюється іншими актами законодавства, проте вона не може бути меншою за передбачену частинами першою, сьомою і восьмою цієї статті.<br />
Так, для державних службовців [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19 ст. 35 Закону про держслужбу] встановлено тривалість щорічної основної відпустки 30 календарних днів; для суддів — 30 робочих днів, у розрахунку на календарні дні — 35 календарних днів [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2862-12/page2 (п. 5 ст. 44 Закону про статус суддів)]; для прокурорів — 30 календарних днів [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1789-12/page2 (ст. 49 Закону про прокуратуру)]; для журналістів — 36 календарних днів [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80 (ст.13 Закону №540)]; працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу:
* у зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення — 44 календарні дні;
* у зоні гарантованого добровільного відселення — 37 календарних днів;
* у зоні посиленого радіоекологічного контролю — 30 календарних днів [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12/page3 (ст. 47 Закону № 796)].
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 91 КЗпПъ] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15/page3 ст. 69 Господарського кодексу підприємстваъ], установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників, у тому числі щорічні відпустки більшої тривалості.


==Стаж роботи, що дає право на щорічну відпустку==
Працівникам художньо-постановочної частини і творчим працівникам театрів щорічні відпустки повної тривалості надаються в літній період у кінці театрального сезону незалежно від часу прийняття їх на роботу.
При обчисленні стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, необхідно керуватися [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 ст. 9 Закону про відпустки], відповідно до якої до стажу роботи, що дає працівнику право на щорічну відпустку, зараховуються такі періоди:
== Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Статтею 9 Закону] передбачено, що до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються:
* час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;
* час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;
* час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу);
* час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу), крім випадків, коли за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігалися місце роботи і посада на підприємстві на час призову ;
* час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
* час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
* час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/page2 25 і 26 цього Закону], за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), до досягнення дитиною 16-річного віку;
* час, коли працівник перебував у [[Щорічні та додаткові відпустки|відпустці без збереження заробітної плати]], за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - до досягнення дитиною 16-річного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - до досягнення дитиною 18-річного віку (Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1162-2018-%D0%BF#n9 постановою Кабінетом Міністрів України від 27.12.2018 № 1162]);
* час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше ніж 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів;
* час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти;
* час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
* час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
* інші періоди роботи, передбачені законодавством.
* час, коли працівник, стосовно якого згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, фактично не працював у зв’язку з позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата;
До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 (статті 7 та 8 Закону про відпустки)], зараховуються:
*інші періоди роботи, передбачені законодавством.
До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки, зараховуються:
* час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;
* час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;
* час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;
* час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;
* час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
* час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
При цьому якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.<br />
Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні відпустки і не одержав за неї грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.
==Порядок надання відпусток==
== Оформлення відпустки ==
Порядок та умови надання щорічних відпусток регулюються [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page3 ст. 79 КЗпП] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 ст. 10 Закону України «Про відпустки»] з нормами зазначених статей надання відпустки є обов’язком роботодавця.
Не пізніше як за два тижні до початку щорічної відпустки роботодавець зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки. Форму такого повідомлення законодавством не встановлено, тому його оформлення має довільний характер. Працівник також вважається письмово повідомленим про відпустку, якщо він поставив підпис у наказі про відпустку.
===Надання щорічної основної відпустки сумісникам===
 
Відповідно до частини другої [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 21 КЗпП] працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Ця норма Кодексу дає змогу працівникам крім основного трудового договору укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.<br />
Якщо працівник йде у відпустку в обумовлений графіком термін, подання заяви про надання відпустки не є обов'язковим.  
Працівник, який уклав трудовий договір на роботу за сумісництвом, перебуває у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, фізичною особою і тому має право на оплачувану щорічну відпустку.<br />
 
Це узгоджується також зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page3 ст. 56 КЗпП], оскільки робота за сумісництвом є одним з різновидів роботи на умовах неповного робочого часу. Частиною третьою цієї статті при роботі на умовах неповного робочого часу гарантовано недопущення будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.<br />
Якщо працівник має намір піти у відпустку в інший період, йому необхідно подати роботодавцю відповідну заяву про поділ відпустки або її перенесення.
Відповідно до зазначеного щорічна основна відпустка сумісникам повинна надаватися такої самої тривалості, як і іншим працівникам відповідної професії, що працюють з повним робочим часом, і оплачуватися згідно із законодавством.<br />
 
Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Оплата відпустки сумісникам чи виплата компенсації за невикористану відпустку провадиться відповідно до законодавства. Розраховують відпускні в такому самому порядку, як і за основним місцем роботи.<br />
У заяві працівник вказує дату початку щорічної відпустки та її тривалість. Зазначати дату закінчення відпустки не обов’язково.
Випадки надання відпустки без збереження заробітної плати<br />
 
Законом про відпустки передбачено надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати:
Надання щорічних відпусток оформлюється наказом. Типова форма наказу (розпорядження) затверджена [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0489202-08 наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці"]
* відпусток, що надаються працівникам за їх бажанням в обов'язковому порядку [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/page2 (ст. 25)];
== Перенесення щорічної відпустки ==
* відпусток, що надаються за згодою сторін (роботодавця і працівника) [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/page2 (ст. 26)].
Щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі:
===Особливість надання відпустки для учасників АТО===
* порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за 2 тижні до встановленого графіком терміну - [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 стаття 10 Закону]);
Відпустка зі збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги – тривалістю до 30 календарних днів (якщо термін вислуги до 10 років).
* несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки (заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n234 статті 21 Закону]).
Для отримання – подати рапорт керівнику військової частини.<br />
Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/paran131#n131 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] військовослужбовцям надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та
* тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;
наданням грошової допомоги, але за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу, на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.<br />
* виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
Тривалість щорічної основної відпустки військовослужбовців:
* які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років – 30 календарних днів;
* які мають вислугу в календарному обчисленні від 10 до 15 років – 35 календарних днів;
* від 15 до 20 років – 40 календарних днів;
* які мають вислугу в календарному обчисленні понад 20 календарних років – 45 календарних днів;
* для прийнятих на військову службу за контрактом тривалість щорічної основної відпустки в році початку військової служби обчислюється з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право, за кожний повний місяць служби до кінця календарного року.
Час для проїзду до місця проведення зазначеної відпустки і назад не надається. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.
Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року.<br />
За сімейними обставинами або у зв’язку з хворобою/пораненням/ з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення тривалістю до 10 календарних днів.<br />
Для отримання – подати рапорт керівнику військової частини. Учасник АТО – військовослужбовець має право на додаткову відпустку згідно зі ст. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/paran131#n131 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей»]:
# За сімейними обставинами / з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення тривалістю до 10 календарних днів.
# У зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
==Перенесення відпусток==
Щорічну відпустку за ініціативою роботодавця як виняток може бути перенесено на інший період лише за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо вплинути на нормальний хід роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше ніж 24 календарні дні буде використана в поточному робочому році.<br />
Щорічну відпустку на вимогу працівника може бути перенесено на інший період у разі:
* порушення роботодавцем терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки;
* несвоєчасної виплати роботодавцем заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки.
При цьому щорічну відпустку може бути перенесено на інший період або продовжено в разі:
* тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку;
* виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
* настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;
* настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;
* збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.
* збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.
При перенесенні щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем. Навіть при продовженні невикористана частина щорічної відпустки не використовується працівником на власний розсуд, а має надаватися шляхом видання роботодавцем наказу.
{|
==Відкликання з відпустки==
|-
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page3 Статтею 79 КЗпП] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/page ст. 12 Закону про відпустки] передбачено, що відкликання із щорічної відпустки допускається за згодою працівника і лише у випадках, передбачених законодавством. Це, зокрема:
| style="border-right:hidden; background:#F0FFF0; width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || style="background:#F0FFF0;" | Якщо працівнику видано листок непрацездатності до початку відпустки, то її початок має бути перенесено на інший строк. Якщо непрацездатність настала у період відпустки, вона підлягає продовженню на кількість календарних днів, протягом яких працівник відповідно до листка непрацездатності хворів.
* для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків;
|}
* для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації.
При продовженні відпустки у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю невикористана частина щорічної відпустки по закінченні тимчасової непрацездатності не використовується працівником самостійно, вона має бути надана ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0030739-12#Text лист Мінсоцполітики від 31.01.2012 № 30/13/133-12]).
Відкликання із щорічної відпустки допускається лише за таких умов:
 
* погодження працівника;
Щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.
* основна безперервна частина відпустки (до відкликання чи після нього) має становити не менше ніж 14 календарних днів;
 
* невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику після закінчення дії причин, за якими працівник був відкликаний з відпустки, або за згодою сторін переноситися на інший період з додержанням вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/page ст. 12 Закону про відпустки].
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням правил поділу щорічної відпустки на частини.
==Особливий порядок відкликання з відпустки встановлено для державних службовців==
 
Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-19 ст. 20 Закону про держслужбу] за рішенням керівника органу державні службовці можуть бути відкликані із щорічної або додаткової відпустки. Таким чином, по-перше, таке відкликання може відбуватися без згоди державного службовця, по-друге, підстави прийняття керівником такого рішення значно ширші, ніж встановлені у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/page ст. 12 Закону про відпустки].<br />
Перенесення відпустки можливе також з ініціативи працівника. Для працівнику достатньо подати заяву на ім’я керівника з проханням перенести відпустку на інший (бажаний) період або поділити її на частини (у разі необхідності). Якщо керівник вирішить, що таке перенесення (поділ) не вплине на виробничий процес, то на підставі заяви працівника він видасть наказ (розпорядження) про перенесення відпустки і внесення змін до графіка відпусток. Таким чином, перенесення відпустки працівника, що не належить до вищезазначених категорій, яким відпустки надаються за їх бажанням у зручний для них час, можливе лише зі згоди роботодавця.
При цьому частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається державному службовцю у будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.<br />
 
У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.
Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.
==Оплата відпусток==
== Поділ щорічної відпустки на частини. Відкликання з відпустки ==
Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.
Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. При цьому основна безперервна частина відпустки тривалістю не менше 14 календарних днів не обов’язково повинна бути першою її частиною.
Порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, відпустки у зв'язку з усиновленням дитини, відпустки для підготовки та участі в змаганнях, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи та компенсації за невикористані відпустки, встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF 08.02.1995р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»].<br />
 
Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.<br>
{|
|-
| style="border-right:hidden; background:#F0FFF0; width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || style="background:#F0FFF0;" | Можливість поділу щорічної відпустки на частини - право, а не обов’язок роботодавця поділити її на частини на бажання працівника. Оскільки остаточне рішення про надання працівникові відпустки приймає роботодавець, з метою недопущення втрат робочого часу, беручи до уваги виробничі обставини, він може й не погодитися поділити відпустку так, як того бажає працівник, а також може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки або не поділити її взагалі.
|}
Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог, що застосовуються при поділі відпустки, та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n145 стаття 12 Закону]).
 
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 статті 60 Закону України "Про державну службу"] для виконання невідкладних завдань державні службовці, які займають посади категорії "А", можуть бути відкликані із щорічної основної або додаткової відпустки за рішенням суб’єкта призначення, а державні службовці, які займають посади категорій "Б" і "В", - за наказом (розпорядженням) керівника державної служби. Порядок відкликання державних службовців із щорічних відпусток затверджено відповідною [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/230-2016-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 230].
 
Частина невикористаної відпустки за погодженням з керівником державної служби надається державному службовцю у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році з відшкодуванням непередбачуваних витрат державного службовця у зв’язку з його відкликанням з відпустки. Порядок відшкодування непередбачуваних витрат державних службовців у зв’язку з їх відкликанням із щорічної основної або додаткової відпустки затверджено відповідною [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/231-2016-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 231].
== Оплата щорічної відпустки ==
Заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором.
 
Порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки та компенсації за невикористані відпустки, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF встановлюється Кабінетом Міністрів України].
 
У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
==Досудовий порядок врегулювання спорів==
Відмова у наданні відпустки в передбачені у графіку строки, роботодавець прямо порушує трудове законодавство.<br />
Щоб отримати відпустку, необхідно написати заяву про надання відпустки та заяву, в якій, виклавши всі обставини та власні міркування щодо письмового обґрунтування відмови надати відпустку. Можна написати дві заяви, а не одну і одночасно надіслати їх двома листами. Перша заява подається на виконання законодавства про працю, зокрема про відпустки. При написанні другої заяви відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»].<br />
Заяви необхідно рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Це буде документальне підтвердження порушень роботодавця. Якщо ж роботодавець усе ж відмовляється надавати відпустку, можна звернутися із скаргою до Державної інспекції України з питань праці. «Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань… здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування… законодавства про працю…».
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/386/2011 П.п. 1 п. 4 Положення про Державну інспекцію України з питань праці], затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р.№386/2011/.
Також, інстанцією у вирішенні трудових спорів на підприємстві є Комісія по трудових спорах (далі- КТС).<br />
Порядок вирішення трудових спорів визначено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page Кодексом законів про працю України] (надалі - Кодекс).<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page6 статті 224 Кодексу], комісія по трудових спорах є обов'язковим первинним органом з розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком спорів, зазначених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page6 статтях 222, 232 цього Кодексу].
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.<br />
Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації.<br />
Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, у тому числі адвокат.<br />
Слід звернути увагу на те, що у разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.<br />
Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому ним органу.<br />
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.<br />
У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк (три дні) працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.<br />


[https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluRDFybFlSQnBNd2s/view?usp=sharing Силка на "Зразок заяви до комісії з трудових спорів"]
Таке відрахування не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи у зв'язку з:
==Порядок звернення до суду==
* призовом або прийняттям (вступом) на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу;
Відповідно до статей [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page6 225] і [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page7 233 КЗпП] працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору до КТС чи безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.<br />
* переведенням працівника за його згодою на інше підприємство або переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;
У разі пропуску з поважних причин зазначених строків орган, що розглядає спір, може поновити ці строки.<br />
* відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмовою від продовження роботи у зв'язку з істотною зміною умов праці;
===Звільнення позивача від сплати судового збору===
* змінами в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
Відповідно до пункту [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»] від  8 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільняються позивачі — за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
* виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи;
===Альтернатива вибору позивачем суду===
* нез'явленням на роботу понад 4 місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено більш тривалий термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;
За загальним правилом позови пред’являються до суду за місцезнаходженням відповідача. Відповідно до частини [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3 2 статті 109 і частини 1 статті 110 ЦПКУ] позови, що виникають із трудових правовідносин, можуть пред’являтися до суду за місцезнаходженням відповідача, а також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
* поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
===Обмеження роботодавця щодо звернення до суду===
* направленням на навчання;
Роботодавець у порядку вирішення трудового спору, на відміну від працівника, може звернутися до суду лише у двох випадках:
* виходом на пенсію.
* для оскарження рішення КТС, якщо він з ним не погоджується;
Відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки у разі смерті працівника не провадиться.
* у питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, завданої роботодавцеві. Звернення роботодавця до КТС не передбачено взагалі.
 
Частиною першою [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 статті 55 Конституції України] передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.<br />
Витрати, пов'язані з оплатою щорічних відпусток, здійснюються за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники.
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v009p710-97 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 25 листопада 1997 року № 9-зп] надав тлумачення, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їхні права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або наявні інші ущемлення прав та свобод. Частину другу [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/page3 статті 124 Конституції України] треба розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі.<br />
 
А отже, працівник має право на звернення безпосередньо до суду в будь-якому разі, якщо він вважає, що його права та законні інтереси були порушені роботодавцем, незалежно від того, чи створено на підприємстві КТС, чи попередньо звертався він до КТС, чи попередньо вживав заходів щодо врегулювання розбіжностей у безпосередніх переговорах із роботодавцем.
В установах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата відпусток провадиться із бюджетних асигнувань на їх утримання.
== Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки ==
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 стаття 83 КЗпП України]).
 
У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів закладів освіти, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.
 
За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
 
'''Зверніть увагу!''' Працівникам, призваним на:
 
* ''строкову військову службу,''
* ''військову службу за призовом осіб офіцерського складу,''
* ''військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період,''
* ''військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом'' - '''''за їхнім  бажанням та на підставі заяви''''' виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 стаття 83 КЗпП України]).
 
Слід зазначити, що накопичувати та використовувати компенсацію можна тільки відпустки, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n23 пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про відпустки»], в тому числі додаткову соціальну відпустку на дітей відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n214 статті 19 цього Закону].
 
До таких відпусток належать:
* щорічна основна відпустка;
* щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;
* щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці;
* інші щорічні додаткові відпустки, передбачені законодавством;
* додаткова соціальна відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи І.
 
Особам віком до 18 років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.
 
У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток виплачується спадкоємцям.


[[Категорія:Трудове право]]
''Докладніше:'' [[Компенсація за невикористану відпустку]]
== Див. також ==
* [[Щорічні та додаткові відпустки]]
* [[Щорічна відпустка після відпустки для догляду за дитиною]]
* [[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]
* [[Оформлення листка непрацездатності (лікарняного) під час перебування у відпустці]]
* [[Відпустка на період карантину]]
[[Категорія:Відпустка]]

Поточна версія на 08:20, 6 червня 2024

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

15 березня 2022 року прийнято Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

  • У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
  • У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури.
  • Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки". Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
  • У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9Закону України "Про відпустки". .

Право на щорічні відпустки

Згідно з статтею 6 Закону України "Про відпустки" (далі - Закон) щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Також цією статтею для окремих категорій працівників встановлено більшу тривалість щорічної основної відпустки.

Крім цього, для окремих категорій працівників тривалість щорічної основної відпустки може установлюватися спеціальними актами законодавства, проте тривалість їх відпустки не може бути меншою 24 календарних днів, а для осіб інвалідністю I і II груп - не менше 30 календарних днів, для для осіб інвалідністю III групи - не менше 26 календарних днів, для осіб віком до 18 років - не менше 31 календарного дня.

Водночас Кабінетом Міністрів України 14 квітня 1997 року прийнято постанову № 346, якою затверджено Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам.

Поряд із щорічною основною відпусткою Закон передбачає також щорічні додаткові відпустки, до яких належать:

  • додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
  • додаткова відпустка за особливий характер праці;
  • інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.

Тривалість відпусток незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.

Знак оклику.png
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Тому працюючи неповний робочий день та/або неповний робочий тиждень, працівник має право на щорічну основну відпустку повної тривалості.

Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються.
Докладніше: Щорічні та додаткові відпустки

Загальні правила надання щорічних відпусток

Щорічні відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Право працівника на щорічні відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення 6-місячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, зазначених нижче.

Відповідно до статті 10 Закону щорічні відпустки повної тривалості до настання 6-місячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:

  • жінкам - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
  • жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
  • особам з інвалідністю;
  • особам віком до вісімнадцяти років;
  • чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;
  • особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом 3 місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
  • сумісникам - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
  • працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
  • працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
  • працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
  • батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;
  • в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, за їхнім бажанням надається щорічна відпустка або її частина (не менш як 12 календарних днів) для супроводження дитини до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності 2 або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.

Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, а також додаткова відпустка за особливий характер праці надаються понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником. Порядок надання додаткової відпустки з кількох підстав встановлює Кабінет Міністрів України.

Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї.

За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

У разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

Знак оклику.png
Ненадання роботодавцем найманим працівникам щорічних відпусток повної тривалості у строки, визначені Законом України "Про відпустки" і КЗпП України, є грубим порушенням законодавства про працю, за що такий роботодавець може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством.

Черговість надання щорічних відпусток

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку (частина десята статті 10 Закону).

Зважаючи на те, що форма графіка надання відпусток законодавчо не встановлена, він складається у довільній формі. У графіку надання відпусток, як правило, зазначається місяць початку використання відпустки, інколи – місяць початку відпустки і місяць її закінчення чи конкретна дата початку відпустки.

Як правило, графік надання відпусток затверджують щороку на самому початку календарного року — не пізніше 5 січня поточного року, на дотримання пункту 20 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робочих і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Державного комітету СРСР з питань праці та соціальних питань від 20 липня 1984 року № 213.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за 2 тижні до встановленого графіком терміну.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.

Згідно зі статтею 10 Закону щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:

  • особам віком до вісімнадцяти років;
  • особам з інвалідністю;
  • жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
  • жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
  • одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
  • дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
  • ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
  • ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
  • батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;
  • працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року;
  • в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
Знак оклику.png
Бажання вищезазначених категорій працівників щодо вибору часу відпустки повинні бути враховані працедавцем не лише під час складання графіка відпусток, а й після його затвердження. Тобто навіть якщо відпустка була запланована у графіку відпусток чітко відповідно до побажань таких працівників, вони мають право змінити своє рішення і піти у відпустку в інший час.

Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою.

Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, щорічні відпустки за їх бажанням надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.

Працівникам художньо-постановочної частини і творчим працівникам театрів щорічні відпустки повної тривалості надаються в літній період у кінці театрального сезону незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку

Статтею 9 Закону передбачено, що до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються:

  • час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;
  • час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу), крім випадків, коли за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігалися місце роботи і посада на підприємстві на час призову ;
  • час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
  • час, коли працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - до досягнення дитиною 16-річного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - до досягнення дитиною 18-річного віку (Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 27.12.2018 № 1162);
  • час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти;
  • час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
  • час, коли працівник, стосовно якого згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, фактично не працював у зв’язку з позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата;
  • інші періоди роботи, передбачені законодавством.

До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки, зараховуються:

  • час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;
  • час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;
  • час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні відпустки і не одержав за неї грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.

Оформлення відпустки

Не пізніше як за два тижні до початку щорічної відпустки роботодавець зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки. Форму такого повідомлення законодавством не встановлено, тому його оформлення має довільний характер. Працівник також вважається письмово повідомленим про відпустку, якщо він поставив підпис у наказі про відпустку.

Якщо працівник йде у відпустку в обумовлений графіком термін, подання заяви про надання відпустки не є обов'язковим.

Якщо працівник має намір піти у відпустку в інший період, йому необхідно подати роботодавцю відповідну заяву про поділ відпустки або її перенесення.

У заяві працівник вказує дату початку щорічної відпустки та її тривалість. Зазначати дату закінчення відпустки не обов’язково.

Надання щорічних відпусток оформлюється наказом. Типова форма наказу (розпорядження) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці"

Перенесення щорічної відпустки

Щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі:

  • порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за 2 тижні до встановленого графіком терміну - стаття 10 Закону);
  • несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки (заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку - статті 21 Закону).

Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:

  • тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;
  • виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
  • настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;
  • збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.
Знак оклику.png
Якщо працівнику видано листок непрацездатності до початку відпустки, то її початок має бути перенесено на інший строк. Якщо непрацездатність настала у період відпустки, вона підлягає продовженню на кількість календарних днів, протягом яких працівник відповідно до листка непрацездатності хворів.

При продовженні відпустки у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю невикористана частина щорічної відпустки по закінченні тимчасової непрацездатності не використовується працівником самостійно, вона має бути надана (лист Мінсоцполітики від 31.01.2012 № 30/13/133-12).

Щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням правил поділу щорічної відпустки на частини.

Перенесення відпустки можливе також з ініціативи працівника. Для працівнику достатньо подати заяву на ім’я керівника з проханням перенести відпустку на інший (бажаний) період або поділити її на частини (у разі необхідності). Якщо керівник вирішить, що таке перенесення (поділ) не вплине на виробничий процес, то на підставі заяви працівника він видасть наказ (розпорядження) про перенесення відпустки і внесення змін до графіка відпусток. Таким чином, перенесення відпустки працівника, що не належить до вищезазначених категорій, яким відпустки надаються за їх бажанням у зручний для них час, можливе лише зі згоди роботодавця.

Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Поділ щорічної відпустки на частини. Відкликання з відпустки

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. При цьому основна безперервна частина відпустки тривалістю не менше 14 календарних днів не обов’язково повинна бути першою її частиною.

Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Знак оклику.png
Можливість поділу щорічної відпустки на частини - право, а не обов’язок роботодавця поділити її на частини на бажання працівника. Оскільки остаточне рішення про надання працівникові відпустки приймає роботодавець, з метою недопущення втрат робочого часу, беручи до уваги виробничі обставини, він може й не погодитися поділити відпустку так, як того бажає працівник, а також може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки або не поділити її взагалі.

Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог, що застосовуються при поділі відпустки, та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки (стаття 12 Закону).

Відповідно до статті 60 Закону України "Про державну службу" для виконання невідкладних завдань державні службовці, які займають посади категорії "А", можуть бути відкликані із щорічної основної або додаткової відпустки за рішенням суб’єкта призначення, а державні службовці, які займають посади категорій "Б" і "В", - за наказом (розпорядженням) керівника державної служби. Порядок відкликання державних службовців із щорічних відпусток затверджено відповідною постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 230.

Частина невикористаної відпустки за погодженням з керівником державної служби надається державному службовцю у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році з відшкодуванням непередбачуваних витрат державного службовця у зв’язку з його відкликанням з відпустки. Порядок відшкодування непередбачуваних витрат державних службовців у зв’язку з їх відкликанням із щорічної основної або додаткової відпустки затверджено відповідною постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 231.

Оплата щорічної відпустки

Заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором.

Порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки та компенсації за невикористані відпустки, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Таке відрахування не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи у зв'язку з:

  • призовом або прийняттям (вступом) на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу;
  • переведенням працівника за його згодою на інше підприємство або переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;
  • відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмовою від продовження роботи у зв'язку з істотною зміною умов праці;
  • змінами в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
  • виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи;
  • нез'явленням на роботу понад 4 місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено більш тривалий термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;
  • поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
  • направленням на навчання;
  • виходом на пенсію.

Відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки у разі смерті працівника не провадиться.

Витрати, пов'язані з оплатою щорічних відпусток, здійснюються за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники.

В установах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата відпусток провадиться із бюджетних асигнувань на їх утримання.

Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 83 КЗпП України).

У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів закладів освіти, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Зверніть увагу! Працівникам, призваним на:

  • строкову військову службу,
  • військову службу за призовом осіб офіцерського складу,
  • військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період,
  • військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом - за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу (стаття 83 КЗпП України).

Слід зазначити, що накопичувати та використовувати компенсацію можна тільки відпустки, які передбачені пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про відпустки», в тому числі додаткову соціальну відпустку на дітей відповідно до статті 19 цього Закону.

До таких відпусток належать:

  • щорічна основна відпустка;
  • щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;
  • щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці;
  • інші щорічні додаткові відпустки, передбачені законодавством;
  • додаткова соціальна відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи І.

Особам віком до 18 років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток виплачується спадкоємцям.

Докладніше: Компенсація за невикористану відпустку

Див. також