Землі запасу: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
 
(Не показані 18 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів 23 липня 2010 року № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]
==Склад земель запасу==
Землями запасу визнаються всі землі, не переведені у власність або не надані у постійне користування. До них належать також землі, право власності або користування якими припинено відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1410 ст.140 та 141 Земельного кодексу України].


== Загальна інформація ==
Цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text ст.1 ЗУ "Про землеустрій"]).
В основі поділу всіх земель України на самостійні категорії покладено їх основне цільове призначення. <br>
Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму.<br>
Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій» [[Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок|цільове призначення земельної ділянки]] - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.<br>
Згідно частини 1 статті 19 Земельний кодексу України, Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
#  землі сільськогосподарського призначення;
#  землі житлової та громадської забудови;
#  землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
#  землі оздоровчого призначення;
#  землі рекреаційного призначення;
#  землі історико-культурного призначення;
#  землі лісогосподарського призначення;
# землі водного фонду;
#  землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
'''Земельні ділянки кожної із вищезазначених категорій земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі''' (ч.2 ст. 19 Земельний кодексу України)<br>
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень визначені статтею 122 ЗК України.<br>
Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення. На землі запасу розповсюджуються вимоги щодо цільового призначення земель конкретної категорії, в межах якої вони перебувають.<br>
'''Землі запасу, не є окремою категорією земель і можуть бути будь-якого цільового призначення.'''


== Використання земель запасу ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81#n248 ч. 1 ст. 19 Земельний кодексу України], землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
Всі неприватизовані землі, які знаходяться в межах населеного пунткту, є комунальною власністю<br>
* землі сільськогосподарського призначення;
Всі неприватизовані землі, які знаходяться за межами населених пунктів є державною власністю.<br>
* землі житлової та громадської забудови;
'''Тобто, землі запасу перебувають або в комунальній, або державній власності.'''<br>
* землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
Землями запасу визнаються всі землі, не переведені у власність або не надані у постійне користування, а також землі, право власності або користування якими припинено відповідно до статей 140 i 141 Земельного кодексу України.<br>
* землі оздоровчого призначення;
'''Відповідно до Земельного кодексу земельні ділянки із земель запасу можуть бути передані у власність або постійне користування громадянам, сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям.'''<br>
* землі рекреаційного призначення;
[[Право постійного користування земельною ділянкою|Права постійного користування земельною ділянкою]] із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.<br>
* землі історико-культурного призначення;
Положеннями ст. 116 ЗК визначено, що '''громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.'''<br>
* землі лісогосподарського призначення;
[[Оренда земельних ділянок|Оренда державної та комунальної землі]] є найбільш розповсюдженим речовим правом на неприватизовану землю.<br>
* землі водного фонду;
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.<br>
* землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
В Україні є два варіанти передачі в оренду неприватних земель:
Земельні ділянки  кожної категорії  земель,  які не надано у власність або користування громадянам чи юридичним особам,  можуть перебувати у запасі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81#n248 ч.2 ст. 19 ЗК України])
* [[Порядок проведення земельних торгів|за результатами проведення земельних торгів]];
* за рішенням відповідного органу розпорядження землею (ст. 124 Земельного кодексу України).
Тобто рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування є необхідною умовою для безпосереднього переходу до укладання договору оренди землі. <br>
Без рішення органу місцевого самоврядування про передачу землі в оренду визнати договір оренди землі укладеним, або в будь-який інший спосіб визнати право оренди земельної ділянки за заявником навіть через суд - незаконно.<br>
'''Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).''' <br>
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зі змінами та доповненнями (ст. 126 ЗКУ). Водночас орендар земельної ділянки зобов’язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди (ст. 25 Закону №161).


== Див. також ==
Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n248 ч.3 ст. 19 ЗК України])
* [[Землі водного фонду]]
 
* [[Землі лісогосподарського призначення]]
Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення. '''Землі запасу, не є окремою категорією земель і можуть бути будь-якого цільового призначення.''' На землі запасу розповсюджуються вимоги щодо цільового призначення земель конкретної категорії, в межах якої вони перебувають.
* [[Землі транспорту]]
{| class="wikitable"
* [[Землі індустріальних парків]]
|[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/p1026697-03#Text Як треба розуміти визначення "землі запасу"? Які землі можуть перебувати у запасі? Враховуючи вимоги чинного законодавства, чи можна отримати земельну ділянку із земель запасу у постійне користування та який порядок справляння земельного податку при цьому?]
* [[Землі історико-культурного призначення та їх правове регулювання]]
|}
 
==Використання земель запасу==
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 Земельного кодексу України] земельні ділянки із земель запасу можуть бути передані у власність або постійне користування громадянам, сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям. Однак слід мати на увазі, що згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81#n780 ст. 92 Земельного кодексу України,] право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
 
♦ органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
 
♦ громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;
 
♦ релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
 
♦господарське товариство, утворене відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4442-17 Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"] та акціонерне товариство, утворене відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2896-20#n2 Закону України] "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом";;
 
♦ заклади освіти незалежно від форми власності;
 
♦ співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;
 
♦ оператор газотранспортної системи, оператор газосховища та оператор системи передачі;
 
♦господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#n6 астиною першою статті 1] Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності;
 
♦ акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України", утворене відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1227-18 Закону України] "Про суспільні медіа України".
 
Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу господарського товариства, утвореного відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4442-17 Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"], а також господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#n6 частиною першою статті 1] Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
 
Статтею 122 Земельного кодексу України, з поміж інших органів влади, визначено повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.
 
Деталізує зазначену норму її перша частина, де зазначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
 
Відповідно до п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
 
♦що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
 
♦ оборони;
 
♦ природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об’єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
 
♦ зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
 
♦ під будівлями, спорудами, іншими об’єктами нерухомого майна державної власності;
 
♦ під об’єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
 
♦ визначених у дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
 
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Тобто, якщо право на ділянку зареєстроване за державою, то громада на підставі цієї норми Кодексу просто реєструє право за собою (прийому-передачі земельної ділянки не потрібно бо Кодекс чітко визначив перехід права).
 
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.(Стосується земель, право на які не зареєстровані в Реєстрі речових прав на нерухоме майно).
 
З вищевказаного стає зрозумілим, що всі землі, які не передані у власність або не надані у користування громадянам чи юридичним особам, є – землями запасу.
 
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надано у власність або користування громадянам чи юридичним особам, можуть перебувати у запасі.
 
Земельний запас у кожної громади різний і певною мірою визначає її потенціал у сільськогосподарській, лісогосподарській та водогосподарській галузях.
 
Саме за рахунок земель запасу забезпечується право громадян на отримання земельних ділянок в межах норм безоплатної приватизації.
 
Після прийняття рішення про затвердження відповідної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність або користування, земельна ділянка змінює свій статус.
 
У випадку ліквідації державного чи комунального підприємства, установи, організації землі, які перебувають у їх постійному користуванні, за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування переводяться до земель запасу або надаються іншим громадянам та юридичним особам для використання за їх цільовим призначенням, а договори оренди земельних ділянок припиняються.
 
==Див. також==
*[[Землі водного фонду]]
*[[Землі лісогосподарського призначення]]
*[[Землі транспорту]]
*[[Землі індустріальних парків]]
*[[Землі історико-культурного призначення та їх правове регулювання]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Земельне право]]

Поточна версія на 07:33, 12 грудня 2024

Нормативна база

Склад земель запасу

Землями запасу визнаються всі землі, не переведені у власність або не надані у постійне користування. До них належать також землі, право власності або користування якими припинено відповідно ст.140 та 141 Земельного кодексу України.

Цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення (ст.1 ЗУ "Про землеустрій").

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельний кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

  • землі сільськогосподарського призначення;
  • землі житлової та громадської забудови;
  • землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
  • землі оздоровчого призначення;
  • землі рекреаційного призначення;
  • землі історико-культурного призначення;
  • землі лісогосподарського призначення;
  • землі водного фонду;
  • землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки  кожної категорії  земель,  які не надано у власність або користування громадянам чи юридичним особам,  можуть перебувати у запасі (ч.2 ст. 19 ЗК України)

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим (ч.3 ст. 19 ЗК України)

Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення. Землі запасу, не є окремою категорією земель і можуть бути будь-якого цільового призначення. На землі запасу розповсюджуються вимоги щодо цільового призначення земель конкретної категорії, в межах якої вони перебувають.

Як треба розуміти визначення "землі запасу"? Які землі можуть перебувати у запасі? Враховуючи вимоги чинного законодавства, чи можна отримати земельну ділянку із земель запасу у постійне користування та який порядок справляння земельного податку при цьому?

Використання земель запасу

У відповідності до Земельного кодексу України земельні ділянки із земель запасу можуть бути передані у власність або постійне користування громадянам, сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям. Однак слід мати на увазі, що згідно зі ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

♦ органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

♦ громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;

♦ релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

♦господарське товариство, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та акціонерне товариство, утворене відповідно до Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом";;

♦ заклади освіти незалежно від форми власності;

♦ співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;

♦ оператор газотранспортної системи, оператор газосховища та оператор системи передачі;

♦господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності;

♦ акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України", утворене відповідно до Закону України "Про суспільні медіа України".

Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу господарського товариства, утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", а також господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Статтею 122 Земельного кодексу України, з поміж інших органів влади, визначено повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Деталізує зазначену норму її перша частина, де зазначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

♦що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

♦ оборони;

♦ природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об’єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

♦ зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

♦ під будівлями, спорудами, іншими об’єктами нерухомого майна державної власності;

♦ під об’єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

♦ визначених у дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Тобто, якщо право на ділянку зареєстроване за державою, то громада на підставі цієї норми Кодексу просто реєструє право за собою (прийому-передачі земельної ділянки не потрібно бо Кодекс чітко визначив перехід права).

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.(Стосується земель, право на які не зареєстровані в Реєстрі речових прав на нерухоме майно).

З вищевказаного стає зрозумілим, що всі землі, які не передані у власність або не надані у користування громадянам чи юридичним особам, є – землями запасу.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надано у власність або користування громадянам чи юридичним особам, можуть перебувати у запасі.

Земельний запас у кожної громади різний і певною мірою визначає її потенціал у сільськогосподарській, лісогосподарській та водогосподарській галузях.

Саме за рахунок земель запасу забезпечується право громадян на отримання земельних ділянок в межах норм безоплатної приватизації.

Після прийняття рішення про затвердження відповідної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність або користування, земельна ділянка змінює свій статус.

У випадку ліквідації державного чи комунального підприємства, установи, організації землі, які перебувають у їх постійному користуванні, за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування переводяться до земель запасу або надаються іншим громадянам та юридичним особам для використання за їх цільовим призначенням, а договори оренди земельних ділянок припиняються.

Див. також