Рекультивація порушених земель

Нормативна база

• Земельний кодекс України
• Закон України "Про охорону земель"

Поняття рекультивації порушених земель

Рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель (ст. 166 Земельного кодексу України).

Рекультивація порушених земель здійснюється для їх відновлення в сільськогосподарських, лісогосподарських, водогосподарських, будівельних, рекреаційних, природоохоронних і санітарно-оздоровчих цілях .

При знятті ґрунтового покриву здійснюється пошарове зняття і роздільне складування верхнього, найбільш родючого шару ґрунту, та інших прошарків ґрунту відповідно до структури ґрунтового профілю, а також материнської породи.

Об'єм ґрунтової маси, що підлягає зняттю і роздільному складуванню, визначається в робочих проектах землеустрою.

Рекультивація земельних ділянок здійснюється шляхом пошарового нанесення на малопродуктивні земельні ділянки або ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрунтової маси, а в разі потреби - і материнської породи в порядку, який забезпечує найбільшу продуктивність рекультивованих земель (ст. 52 Закону України "Про охорону земель").

Роботи із зняття, складування, збереження та нанесення ґрунтової маси на порушені земельні ділянки здійснюються за рахунок фізичних та юридичних осіб, з ініціативи або вини яких порушено ґрунтовий покрив, а роботи з нанесення знятої ґрунтової маси на малопродуктивні землі здійснюються за бажанням власників або землекористувачів, у тому числі орендарів, цих земельних ділянок за їх рахунок.

Землі, які підлягають рекультивації

Рекультивації підлягають землі:

• порушені при розробці родовищ корисних копалин відкритим або підземним способом, а також добуванні торфу;
• прокладці трубопроводів, проведенні будівельних, меліоративних, лісозаготівельних, геологорозвідувальних, випробувальних, експлуатаційних, проектно-дослідницьких і інших робіт, пов’язаних з порушенням ґрунтового покриву;
• ліквідації промислових, військових, цивільних і інших об’єктів і споруд; складуванні і похованні промислових, побутових і інших відходів;
• будівництві, експлуатації і консервації підземних об’єктів і комунікацій (шахтні вироблення, сховища, метрополітен, каналізаційні споруди і ін.);
• ліквідації наслідків забруднення земель, якщо за умов їх відновлення потрібне зняття верхнього родючого шару ґрунту; проведенні військових навчань за межами спеціально відведених для цих цілей полігонів.

Тобто, рекультивації підлягають землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт (ч. 2 ст. 166 Земельного кодексу України).

Етапи проведення рекультивації

Процес рекультивації порушених земель здійснюється поетапно.

Розрізняють три головні етапи:

• підготовчий - включає в себе обстеження порушених і порушуваних земель, складання техніко-економічних обґрунтувань і технічних робочих проектів з рекультивації.
• гірничотехнічний - передбачає планування, формування укосів, зняття і нанесення родючого шару ґрунту, будову гідротехнічних і меліоративних споруд, поховання токсичних вскришних порід, а також проведення інших робіт, що створюють необхідні умови для подальшого використовування рекультивованих земель за цільовим призначенням, або для проведення заходів щодо відновлення родючості ґрунтів (біологічний етап).
• біологічний - включає комплекс агротехнічних і фіто-меліоративних заходів, направлених на поліпшення агрофізичних, агрохімічних, біохімічних і інших властивостей ґрунту.

Важливо! Розробка проектів рекультивації здійснюється на основі діючих екологічних, санітарно-гігієнічних, будівельних, водогосподарських, лісогосподарських і інших нормативів і стандартів з урахуванням регіональних природно-кліматичних умов і місця розташування порушеної ділянки.

Порядок отримання спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву ділянок

Власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Дозвіл не вимагається у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів.

Дозвіл видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою, у якому повинні бути визначені умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель.

Увага! Якщо в проекті ці умови не визначені чи визначені в неповному обсязі, відповідний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів відмовляє у видачі дозволу.

Відповідно до п. «з» ст. 25, ст. 26 Закону України «Про землеустрій» робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель мають право розробляти юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. Термін виконання робіт: від 2-х тижнів до 1 місяця

Список докуметів необхідний для розробки проетів землеустрою по зняттю родючого шару грунту:

1. Нотаріально завірена копія правовстановлюючого документа на землю (державний акт, договір дарування, договір купівлі - продажу, договір оренди, свідоцтво про право власності);
2. Копії паспортних даних та ідентифікаційного кода власника (користувача) фізичної особи, або завірені копії уставних документів юридичної особи;
3. Копія проекту будівництва;
4. інші докумети в залежності від характеру робіт.

Вимоги для отримання дозволу

Для отримання дозволу власник земельної ділянки, землекористувач або їх представник звертається із письмовою заявою до відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру).

До заяви додаються такі документи:

• копія документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою;
• копія паспорта громадянина (для військових - посвідчення офіцера; юридичних осіб - копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копія статуту (положення), інформація щодо прізвища, ім'я та по батькові керівника (заступника), а також особи, відповідальної за додержання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, їх номери телефонів;
• представників - копія паспорта громадянина /посвідчення офіцера/, довіреність на отримання дозволу, інформація щодо прізвища, ім'я та по батькові особи, відповідальної за додержання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, її номер телефону);
• проект землеустрою із зазначенням його розробника, копія ліцензії на проведення робіт із землеустрою;
• копія агрохімічного паспорта земельної ділянки;
• копія договору на виконання земляних робіт (у разі якщо заявник уклав договір на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки з іншою фізичною чи юридичною особою), прізвище, ім'я та по батькові особи, відповідальної за додержання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, її номер телефону;
• копія документа, що підтверджує сплату коштів за відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (у разі їх наявності).

Термін розгляду

Заява про видачу дозволу та додані до неї матеріали розглядаються в термін не більше 30 календарних днів з дня їх одержання. У разі необхідності проведення обстеження значних площ земельних ділянок, на яких планується провести зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), термін розгляду заяви може бути продовжено за письмовою згодою заявника, але не більше ніж на 10 календарних днів.

Результат

За результатами розгляду матеріалів інспекційний орган видає дозвіл чи відмовляє у його видачі. У разі відмови - письмово повідомляє про це заявника із зазначенням причин відмови.

Дозвіл оформляється у двох примірниках. Перший примірник дозволу вручається під підпис або надсилається рекомендованим листом заявнику, другий - залишається в органі, що його видав.

Строк дії дозволу встановлюється відповідно до строків проведення земельних робіт, визначених у проекті землеустрою.

До відома! Бланки дозволів повинні бути надруковані в друкарні, мати єдину наскрізну нумерацію в межах відповідного інспекційного органу Держгеокадастру. Після отримання бланків дозволів з друкарні вони реєструються, видаються та обліковуються відповідно до вимог чинного законодавства.

Контроль за виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту

Контроль за виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у проекті землеустрою, здійснює інспекційний орган, який видав дозвіл, та територіальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.

Після проведення рекультивації порушених земель проводиться обстеження земельної ділянки і складається акт, який підписується представниками інспекційного органу, територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади та заявником. В акті зазначається відповідність виконаних робіт умовам, визначеним у проекті землеустрою, фіксуються показники агрохімічного паспорта земельної ділянки, з якої було знято родючий шар ґрунту, а також показники агрохімічного паспорта рекультивованої земельної ділянки.

Підставами та порядок анулювання дозволу є:

• заява юридичної чи фізичної особи, які отримали спеціальний дозвіл, (заява власника земельної ділянки; користувача земельної ділянки, що перебуває у приватній власності, за погодженням з її власником; користувача земельної ділянки, що перебуває у державній чи комунальній власності;
• смерть власника земельної ділянки;
• припинення діяльності юридичної особи шляхом ліквідації;
• припинення права користування земельною ділянкою;
• зміна власника земельної ділянки чи землекористувача;
• звернення стягнення на земельну ділянку, яка перебуває у власності, на вимогу кредитора;
• конфіскація земельної ділянки, яка перебуває у власності, за рішенням суду;
• визнання дозволу недійсним у судовому порядку;
• невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту чи порядку проведення рекультивації порушених земель, визначених у проекті землеустрою;
• використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, якщо це призводить до забруднення чи засмічення земель, погіршання чи втрати родючості ґрунтів;
• невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб інспекційних органів Держгеокадастру.

Анулювання дозволу здійснюється органом, який його видав, шляхом прийняття рішення про анулювання дозволу.

Матеріали, які свідчать про наявність підстав для анулювання дозволу, розглядаються у присутності заявника.

У разі його нез'явлення до відповідного органу Держгеокадастру рішення про анулювання дозволу виносяться без його присутності.

Важливо! Особа, яка їх виносить, зобов'язана переконатись у наявності даних про своєчасне повідомлення заявника про час і місце розгляду матеріалів та відсутності клопотання про відкладення розгляду справи.

Копія рішення про анулювання дозволу вручається під підпис заявнику в триденний термін із дня його прийняття, а в разі якщо порушення призводить до забруднення чи засмічення земель, погіршення чи втрати родючості ґрунтів, рішення про анулювання дозволу вручається негайно (у можливо короткі строки).

Увага! Одночасно із врученням копії рішення про анулювання дозволу вилучається оригінал дозволу.

Підставами для переоформлення спеціального дозволу є:

• зміна власника чи користувача земельної ділянки.

У разі виникнення підстав для переоформлення спеціального дозволу, власник чи користувач земельної ділянки зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня настання таких підстав подати в установленому законодавством порядку заяву про переоформлення дозволу. Переоформлення дозволу здійснюється протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації заяви про переоформлення дозволу. У переоформленому спеціальному дозволі вказується той же строк, на який був виданий дозвіл, що переоформляється. Переоформлення спеціального дозволу здійснюється на безоплатній основі.

Підставами для видачі дубліката спеціального дозволу є:

• втрата раніше отриманого дозволу;
• пошкодження дозволу, внаслідок чого він став непридатним для використання.

Видача дубліката дозволу здійснюється на безоплатній основі протягом трьох робочих днів з дати реєстрації заяви про видачу дубліката. Дублікат дозволу видається на той же строк, на який був виданий втрачений чи пошкоджений дозвіл".

Порядок оскарження дій у разі відмови у видачі або анулювання дозволу

Дії посадових осіб інспекційних органів Держгеокадастру щодо відмови у видачі дозволу чи його анулювання можуть бути оскаржені заявником в інспекційному органі Держгеокадастру вищого рівня в 10-денний строк з дня одержання рішення.

Подання скарги на дії посадової особи інспекційного органу призупиняє виконання рішення про анулювання дозволу, крім випадків, коли це призводить до забруднення чи псування земель.

Про результати розгляду скарги інспекційний орган у 3-денний строк з моменту прийняття рішення письмово повідомляє заявника.

У разі оскарження дій посадової особи в суді строк та порядок розгляду скарги встановлюються чинним законодавством.

Відповідальність

Зняття та перенесення ґрунтового покриву власником або землекористувачем без отримання такого спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, незалежно від обсягу заподіяної земельній ділянці шкоди, тягне адміністративну відповідальність відповідно до ст. 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу::

• для громадян - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
• для посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.