Оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 7 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:


* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]  
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]  
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/page Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/page Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/89130842 Постанова Верховного суду України від 06 травня 2020 року справа № 201/11183/16-ц, провадження № 61-23601св18]


== Оспорювання батьківства ==  
== Загальна інформація ==
Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі <u>Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n586 частина перша статті 122 Сімейного кодексу України]).


Оспорювання батьківства – це невизнання особою реєстрації себе як батька дитини. Особа, яка записана батьком дитини згідно з положеннями Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. <br />
'''Оспорювання батьківства''' – це невизнання особою реєстрації себе як батька дитини. Особа, яка записана батьком дитини згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n648 Сімейного кодексу України], має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.  


'''Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.''' (стаття 136 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України])
<u>Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n648 стаття 136 Сімейного кодексу України]).


Оспорювання батьківства відповідно до ст. 122 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], дитина, яка зачата або народжена у шлюбі походить від подружжя. Але, на жаль, останнім часом дуже часто відбувається зачаття, а іноді навіть народження дитини задовго до офіційної реєстрації шлюбу. Крім того, як свідчить практика, нерідко батьком дитини, народженої в шлюбі, є зовсім інший чоловік.
==Хто має право на оспорення батьківства ==
 
Оспорити своє батьківство в судовому порядку має право <u>особа, яка записана батьком дитини</u> відповідно до статей 122, 124 і 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n586 Сімейного кодексу України]. А саме чоловік має право оспорити своє батьківство:
Оспорити своє батьківство в судовому порядку має право особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст.ст. 122, 124 і 126 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]. А саме чоловік має право оспорити своє батьківство:


# якщо дитина народжена у шлюбі;
# якщо дитина народжена у шлюбі;
# якщо на момент народження дитини батьки в шлюбі не перебували, але при реєстрації народження батько визнав своє батьківство;
#якщо на момент народження дитини батьки в шлюбі не перебували, але при реєстрації народження батько визнав своє батьківство;
# якщо дитина народилася до спливу десяти місяців з моменту розірвання шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу його матері з іншою особою.
#якщо дитина народилася до спливу десяти місяців з моменту розірвання шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу його матері з іншою особою.
 
Не має права оспорювати своє батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є батьком цієї дитини, а також особа, яка дала згоду на використання допоміжних репродуктивних технологій.
 
Але для оспорювання батьківства та звернення до суду повинні бути вагомі підстави. Найчастіше ця ситуація виникає в тих випадках, коли подружжя давно припинили шлюбні відносини, жінка фактично проживає з іншим чоловіком, не надаючи значення тому, що вона юридично все ще є дружиною першого чоловіка. Вона вагітніє і народжує дитину від іншого чоловіка, а коли приходить до ДРАЦС для реєстрації народження дитини - виникають проблеми. Звичайно, це питання можна вирішити без суду, якщо з'явитися в державну реєстрацію актів цивільного стану разом з «юридичним» і «фактичним» чоловіком і написати відповідні заяви. А якщо «юридичного» чоловіка знайти неможливо? У такому випадку він буде записаний батьком дитини і зможе оспорити своє батьківство лише в судовому порядку.
 
Буває інша ситуація: подружжя давно проживають в законному шлюбі. Дітей не мають. Чоловік їде у тривале відрядження, а після повернення дізнається, що скоро стане батьком. Дружина клянеться, що це його дитина, але друзі і сусіди кажуть, що бачили, як у відсутність «законного чоловіка» до неї заходив її колишній друг. Народжується дитина, відповідно до ч.1 ст.121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу] чоловіка записують батьком дитини, але сумніви залишаються. Дружина відмовляється від проведення експертизи. У такому випадку чоловік має право оспорити своє батьківство у суді.
 
Наприклад в Біляївському  районному  суді Одеської області задовольнив  позов громадянина Б. про виключення відомостей щодо нього, як батька, з актового запису про народження дитини.
 
Про це повідомляє Судова влада України.


Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив виключити відомості про нього як батька з актового запису про народження дитини, мотивуючи тим, що він знаходиться в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою та у зв’язку з постійними сварками та непорозуміннями в квітні 2017 року він припинив з нею шлюбні відносини та ведення спільного господарства. Однак в січні  2017 року у них народився син, і його (позивача) було записано батьком дитини. Після фактичного припинення шлюбних стосунків з відповідачкою, він неодноразово дізнавався від знайомих, що у період ймовірного зачаття дитини відповідачка зустрічалася з іншими чоловіками. Крім того, в той час він працював на будівництві в іншому місті та по три дні не знаходився вдома, а тому у нього є сумніви щодо батьківства по відношенню до народженої відповідачкою дитини.
Не має права оспорювати своє батьківство особа, записана батьком дитини, якщо '''в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є батьком цієї дитини''', а також особа, яка '''дала згоду на використання допоміжних репродуктивних технологій''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n648 частина п'ята статті 136 Сімейного кодексу України]).


Сама ж відповідачка в судовому засіданні по суті позовних вимог нічого не пояснила, лише заперечувала проти позовних вимог.
Особа, яка записана батьком дитини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n586 статей 122, 124, 126 і 127 Сімейного кодексу України], має право оспорити своє батьківство, пред’явивши <u>позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини</u>. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (частини перша та друга статті 136 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n648 Сімейного кодексу України]).


Згідно частин 1, 2 статті 136 Сімейного кодексу України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Як роз’яснено в пункті 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"], предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою записаною батьком і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.


Відповідно до висновків експертів про біологічне батьківство наданого «medical genomics» КУ Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи позивач не є біологічним батьком дитини, народженої відповідачкою.
До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини '''[[позовна давність]] не застосовується'''.


Як роз’яснено в пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою записаною батьком і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
♦ <u>Діти-спадкоємці зазначеної вище особи</u> у випадку, якщо він: помер до народження дитини і залишив нотаріусу заяву про невизнання свого батьківства, або помер після народження дитини, але за життя подав позов до суду про виключення свого імені з актового запису про народження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n656 частина перша та частина друга статті 137 Сімейного кодексу України]).  


Оскільки в судовому засіданні доведено відсутність кровного споріднення між позивачем та сином відповідачки, а тому суду ухвалив виключити запис про позивача, як батька, з актового запису про народження дитини.
♦ <u>Дружина або батьки (спадкоємці)</u> після смерті особи, яка за життя не знала, що записана батьком дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n656 частина третя статті 137 Сімейного кодексу України]).  


Важливо: відповідно до статті 136 Сімейного кодексу України: оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
♦ Мати дитини, якщо батьком дитини записаний її чоловік, а насправді ним є інший чоловік – біологічний батько (за умови, що справжній батько підтвердить це у своїй заяві про визнання себе батьком дитини) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n661 статті 138 Сімейного кодексу України]).


Які докази враховуються судом при розгляді справи: відповідно до статті 76 Цивільно процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
♦ Чоловік, який вважає себе батьком, має право пред’явити позов до чоловіка матері дитини про визнання свого батьківства (стаття 129 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n623 Сімейного кодексу України]). До вимоги про визнання батьківства застосовується '''позовна давність в один рік''', яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.


Ці дані встановлюються такими засобами:
При розгляді спору суд має виходити зі змісту частини другої статті 128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n616 Сімейного кодексу України], відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України]. Причому судово-генетична експертиза має важливе значення в процесі доказування батьківства позивача та спростування батьківства чоловіка, який записаний батьком дитини.
# письмовими, речовими і електронними доказами;
# висновками експертів;
# показаннями свідків.


== Коло осіб ==
==Порядок звернення до суду з позовною заявою про оспорення батьківства==
Усі справи позовного провадження в порядку цивільного судочинства розглядаються ''районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами''.


# ''особа, записана в свідоцтві про народження батьком дитини'';
До суду подається позовна заява про оспорення батьківства ([[Файл:Pozovna-zayava.pdf|міні]]) та її копії (відповідно до кількості осіб, які братимуть участь у справі).  
# ''діти-спадкоємці'' ''зазначеної вище особи'' у випадку, якщо він: помер до народження дитини і залишив нотаріусу заяву про невизнання свого батьківства, або помер після народження дитини, але за життя подав позов до суду про виключення свого імені з актового запису про народження.  
# ''дружина або батьки'' (спадкоємці) після смерті особи, яка за життя не знала, що записана батьком дитини;
# ''мати дитини'', якщо батьком дитини записаний її чоловік, а насправді ним є інший чоловік – біологічний батько (за умови, що справжній батько підтвердить це у своїй заяві про визнання себе батьком дитини).
Існує ще стаття 129 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], в якій мова йде щодо спору про батьківство між чоловіком матері та чоловіком, який вважає себе батьком. У такому разі: чоловік, який вважає себе батьком, має право пред’явити позов до чоловіка матері дитини про визнання свого батьківства.


Особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.  
<u>До позовної заяви додаються:</u>
*копія свідоцтва про народження дитини (за можливості);
*копії інших доказів, які свідчать про те, що особа, яка звернулася до суду з таким позовом не може бути батьком/матір'ю дитини;
Відповідно до статті 76 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільно процесуального кодексу України] [[Поняття та види доказів у цивільному процесі. Витребування доказів у цивільному процесі|доказами]] є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, наприклад:
#показання свідків (сусіди можуть підтвердити, що до дружини навідувався сторонній чоловік або що подружжя довгий час не проживало разом);
#речові докази (наприклад, квитки, відрядні лист і тощо, що підтверджують факт тривалої відсутності чоловіка в той період, коли дружина завагітніла);
#результати судово-медичної, генетичної, біологічної експертиз [[:Файл:Клопотання про проведення ДНК експертизи.docx|(зразок клопотання про проведення судово-генетичної експертизи)]].
[[Файл:Клопотання про проведення ДНК експертизи.docx|міні|Клопотання про проведення ДНК експертизи]]
Відповідно до статті 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, '''може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена''', або відмовити у його визнанні.
*відмова органу реєстрації актів цивільного стану про внесення змін (виключення) до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька;
*квитанція про сплату судового збору (крім випадків, коли заявник звільнений від сплати судового збору).
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2024 року - 1211,20 грн.).


При розгляді спору суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Причому судово-генетична експертиза має важливе значення в процесі доказування батьківства позивача та спростування батьківства чоловіка, який записаний батьком дитини.
Деякі категорії громадян мають пільги щодо сплати судового збору. Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору наведені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 статті 5 Закону України «Про судовий збір»].


Відповідачами у даній справі є батько дитини та державний орган реєстрації актів цивільного стану, якщо у позовній заяві стоїть питання про виключення з актового запису про народження відповідача та запису батьком позивача. Матір дитини для повного і всебічного з'ясування усіх обставин справи слід залучати у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.
Відповідачем в даній категорії справ є другий з батьків, або опікун. Оскільки при поданні позову ставиться вимога і про оспорення батьківства і про виключення з актового запису (внесення змін до актового запису) про народження дитини, то третьою особою необхідно залучити органи реєстрації актів цивільного стану.


До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
== Обмеження права на оспорювання батьківства==


Щодо  позовної давності при вирішенні спору про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини. Згідно зі ст. 129 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК] зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. Причому законодавець виходить з того, що особі 12 місяців достатньо для прийняття такого рішення
Тимчасові обмеження для заперечування батьківства бувають двох типів:  
 
*стосуються віку дитини;
== Куди звернутися ==
*стосуються строків позовної давності.
 
''До моменту народження дитини, оспорювати батьківство не можна.'' Граничним моментом, до якого ще можна оспорити батьківство, є повноліття дитини. ''Неможливо оспорити батьківство після смерті дитини.''
Орган, компетентний розглядати дані питання, – суд загальної юрисдикції. У своєму рішенні суд визнає/не визнає батьком дитини і вирішить питання щодо актового запису – внести в нього зміни або залишити в первісному вигляді.
 
В такому випадку, необхідно буде довести відсутність кровного споріднення між заявником та дитиною. Слід зазначити, якщо особа яка записана батьком дитини, знала в момент реєстрації її батьком, що вона не є батьком дитини, то така особа не має права оспорювати своє батьківство (ст. 136 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного Кодексу України]).
Для звернення до суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/page Законом України “Про судовий збір”], окрім випадків коли особи звільнені від сплати судового збору.<br />
 
Розміри ставок судового збору доступні на сайті [http://court.gov.ua/ Судової влади України].
 
== Порядок звернення до суду з позовною заявою про оспорення батьківства ==
 
До суду подається позовна заява про оспорення батьківства
([[Файл:Pozovna-zayava.pdf|міні]]) та її копії (відповідно до кількості осіб, які братимуть участь у справі). До позовної заяви додається копія свідоцтва про народження дитини (за можливості надати), копії інших доказів, які свідчать про те, що особа, яка звернулася до суду з таким позовом не може бути батьком/матір'ю дитини, за наявності також необхідно додати відмову органів РАЦС внести зміни (виключити) до актового запису про народження щодо  відомостей про батька дитини.<br />
До позовної заяви також необхідно додати квитанцію про сплату судового збору. <br>
Слід врахувати, що якщо при мотивації своїх вимог, посилатися на якісь письмові докази, то їх також слід долучити, бажано, в оригіналі (якщо подаються копії, то найімовірніше, відповідач або суд клопотатиме про надання оригіналів, а це – непотрібне затягування часу).<br>
Відповідачем в даній категорії справ є другий з батьків, або опікун.<br>
Оскільки при поданні позову ставиться вимога і про оспорення батьківства і про виключення з актового запису (внесення змін до актового запису) про народження дитини, то третьою особою необхідно залучити органи РАЦС
 
== Чи обмежено тимчасовими рамками право на оспорювання батьківства ==
 
Тимчасові обмеження для заперечування батьківства бувають двох типів:
* стосуються віку дитини;
* стосуються строків позовної давності.  
''До моменту народження дитини, оспорювати батьківство не можна.'' Граничним моментом, до якого ще можна оспорити батьківство, є повноліття дитини.
''Неможливо оспорити батьківство після смерті дитини.''<br />


Позовної давності для оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини, немає. Для матері цей термін обмежується '''1 роком''' ''з дня, коли жінка довідалася або могла довідатися про те, що вона є матір’ю дитини'' (стаття 139 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]). [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Оспорити батьківство мають право особа,  яка записана батьком дитини  в  Книзі реєстрації народжень, - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі, - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Для вимог чоловіка про виключення  відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство.]
Позовної давності для оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини, немає. Для матері цей термін обмежується '''1 роком''' ''з дня, коли жінка довідалася або могла довідатися про те, що вона є матір’ю дитини'' (стаття 139 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]). [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Оспорити батьківство мають право особа,  яка записана батьком дитини  в  Книзі реєстрації народжень, - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі, - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Для вимог чоловіка про виключення  відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство.]
Такий же термін – '''1 рік''' – визначено для можливості подати позов про визнання батьківства за статтею 129 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України].<br />
Також існує обставина, при якій особа, зареєстрована батьком, не може оспорювати батьківство незалежно від тимчасових термінів: якщо він заздалегідь перед проведенням державної реєстрації знав, що дитина не є йому рідною, і все одно надав свою згоду, а також надав згоду на штучне заплідення своєї дружини.
== Які докази слід надати для заперечування батьківства ==
Конкретного переліку можливих доказів для обгрунтування позовних вимог про оспорення батьківства СК не надає, тому, застосовуючи аналогію закону, звертаємося до ЦПК ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цівiльного процесуального кодексу]). Ґрунтуючись на положеннях Цивiльного процесуального кодексу України ними можуть бути:
– Показання свідків (сусіди можуть підтвердити, що до дружини навідувався сторонній чоловік або що довгий час не проживали разом);
– Речові докази (наприклад, квитки, що підтверджують факт тривалої відсутності в той період, коли дружина завагітніла, відрядні лист і т.д.);
– Результати судово-медичної, генетичної, біологічної експертиз. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У  разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.] Пленум Верховного Суду дав своє пояснення в [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанові №3 від 15.05.2006] року на рахунок того, як бути в ситуації, якщо особа щодо якої призначено експертизу, ухиляється від дачі біологічного матеріалу: суд може визнати факт, для встановлення якого ця експертиза була призначена.
Відповідно до ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, '''може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена''', або відмовити у його визнанні.
Таким чином, керуючись зазначеною нормою закону, якщо відповідач (наприклад, ймовірний батько дитини) ухиляється від здачі біологічних матеріалів для проведення експертизи, суд може визнати батьківство такої особи без відповідного висновку експертизи.
Зазначена практика відображена в рішеннях Верховного Суду ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/74262075 ВС/КЦС № 760/3977/15-ц від 16.05.2018]), та застосовується судами України.


Крім того, Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»], зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (справа "[http://hrlibrary.umn.edu/russian/euro/Rkalachevacase.html Калачова проти Російської Федерації]" № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).  
Такий же термін – '''1 рік''' – визначено для можливості подати позов про визнання батьківства за статтею 129 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України].
[[Категорія:Сімейне право]]
== Судова практика==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/89130842 Постанова Верховного Суду від 06 травня 2020 року справа № 201/11183/16-ц] (суд не врахував, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_2 про час та місце відбору біологічних зразків з метою проведення вказаної експертизи).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74262075 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року № 760/3977/15-ц] (якщо відповідач (наприклад, ймовірний батько дитини) ухиляється від здачі біологічних матеріалів для проведення експертизи, суд може визнати батьківство такої особи без відповідного висновку експертизи).
*[http://hrlibrary.umn.edu/russian/euro/Rkalachevacase.html Рішення Європейського суду з прав людини від 07 травня 2009 року у справі "Калачова проти Російської Федерації"] (на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства).
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]

Поточна версія на 12:38, 3 липня 2024

Нормативна база

Загальна інформація

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини (частина перша статті 122 Сімейного кодексу України).

Оспорювання батьківства – це невизнання особою реєстрації себе як батька дитини. Особа, яка записана батьком дитини згідно з положеннями Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття (стаття 136 Сімейного кодексу України).

Хто має право на оспорення батьківства

♦ Оспорити своє батьківство в судовому порядку має право особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124 і 126 Сімейного кодексу України. А саме чоловік має право оспорити своє батьківство:

  1. якщо дитина народжена у шлюбі;
  2. якщо на момент народження дитини батьки в шлюбі не перебували, але при реєстрації народження батько визнав своє батьківство;
  3. якщо дитина народилася до спливу десяти місяців з моменту розірвання шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу його матері з іншою особою.

Не має права оспорювати своє батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є батьком цієї дитини, а також особа, яка дала згоду на використання допоміжних репродуктивних технологій (частина п'ята статті 136 Сімейного кодексу України).

Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (частини перша та друга статті 136 Сімейного кодексу України).

Як роз’яснено в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою записаною батьком і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Діти-спадкоємці зазначеної вище особи у випадку, якщо він: помер до народження дитини і залишив нотаріусу заяву про невизнання свого батьківства, або помер після народження дитини, але за життя подав позов до суду про виключення свого імені з актового запису про народження (частина перша та частина друга статті 137 Сімейного кодексу України).

Дружина або батьки (спадкоємці) після смерті особи, яка за життя не знала, що записана батьком дитини (частина третя статті 137 Сімейного кодексу України).

♦ Мати дитини, якщо батьком дитини записаний її чоловік, а насправді ним є інший чоловік – біологічний батько (за умови, що справжній батько підтвердить це у своїй заяві про визнання себе батьком дитини) (статті 138 Сімейного кодексу України).

♦ Чоловік, який вважає себе батьком, має право пред’явити позов до чоловіка матері дитини про визнання свого батьківства (стаття 129 Сімейного кодексу України). До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

При розгляді спору суд має виходити зі змісту частини другої статті 128 Сімейного кодексу України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Причому судово-генетична експертиза має важливе значення в процесі доказування батьківства позивача та спростування батьківства чоловіка, який записаний батьком дитини.

Порядок звернення до суду з позовною заявою про оспорення батьківства

Усі справи позовного провадження в порядку цивільного судочинства розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

До суду подається позовна заява про оспорення батьківства (Файл:Pozovna-zayava.pdf) та її копії (відповідно до кількості осіб, які братимуть участь у справі).

До позовної заяви додаються:

  • копія свідоцтва про народження дитини (за можливості);
  • копії інших доказів, які свідчать про те, що особа, яка звернулася до суду з таким позовом не може бути батьком/матір'ю дитини;

Відповідно до статті 76 Цивільно процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, наприклад:

  1. показання свідків (сусіди можуть підтвердити, що до дружини навідувався сторонній чоловік або що подружжя довгий час не проживало разом);
  2. речові докази (наприклад, квитки, відрядні лист і тощо, що підтверджують факт тривалої відсутності чоловіка в той період, коли дружина завагітніла);
  3. результати судово-медичної, генетичної, біологічної експертиз (зразок клопотання про проведення судово-генетичної експертизи).

Файл:Клопотання про проведення ДНК експертизи.docx Відповідно до статті 109 Цивільного процесуального кодексу України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

  • відмова органу реєстрації актів цивільного стану про внесення змін (виключення) до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька;
  • квитанція про сплату судового збору (крім випадків, коли заявник звільнений від сплати судового збору).

Згідно підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2024 року - 1211,20 грн.).

Деякі категорії громадян мають пільги щодо сплати судового збору. Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору наведені в статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідачем в даній категорії справ є другий з батьків, або опікун. Оскільки при поданні позову ставиться вимога і про оспорення батьківства і про виключення з актового запису (внесення змін до актового запису) про народження дитини, то третьою особою необхідно залучити органи реєстрації актів цивільного стану.

Обмеження права на оспорювання батьківства

Тимчасові обмеження для заперечування батьківства бувають двох типів:

  • стосуються віку дитини;
  • стосуються строків позовної давності.

До моменту народження дитини, оспорювати батьківство не можна. Граничним моментом, до якого ще можна оспорити батьківство, є повноліття дитини. Неможливо оспорити батьківство після смерті дитини.

Позовної давності для оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини, немає. Для матері цей термін обмежується 1 роком з дня, коли жінка довідалася або могла довідатися про те, що вона є матір’ю дитини (стаття 139 Сімейного кодексу України). Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень, - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі, - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Такий же термін – 1 рік – визначено для можливості подати позов про визнання батьківства за статтею 129 Сімейного кодексу України.

Судова практика