Оформлення матеріалів про адмінправопорушення за незаконну передачу заборонених предметів особам, яких тримають у слідчих ізоляторах

Нормативна база

• Конституція України
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363
• Порядок зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2012 року №17
• Інструкція з оформлення посадовими особами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 вересня 2015 року №1674/5

Порядок складення протоколу

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) посадові особи установ виконання покарань та слідчих ізоляторів мають право складати матеріали про адміністративні правопорушення за незаконну передачу заборонених предметів особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань.

Наказом Міністерства юстиції України від 08 вересня 2015 року №1674/5 затверджено Інструкцію з оформлення посадовими особами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів матеріалів про адміністративні правопорушення (далі - Інструкція).

Відповідно до статті 255 КУпАП уповноваженими посадовими особами установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів (далі - уповноважені особи) у разі вчинення передбаченої статтею 188 КУпАП прихованої від огляду передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких тримають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів (далі - заборонені предмети) складається протокол про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, другий надсилається до суду. Копія протоколу про адміністративне правопорушення зберігається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі у відповідній справі.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:

• дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
• відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
• місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
• нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
• прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є;
• пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
• матеріальна шкода, заподіяна правопорушенням, якщо вона була заподіяна;
• інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Якщо правопорушення вчинено кількома особами, то протокол про адміністративне правопорушення складається на кожну особу окремо.

Протокол про адміністративне правопорушення підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол підписується також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, свідків правопорушення).

Кожний документ, що долучається до протоколу про адміністративне правопорушення, повинен мати свої реквізити (назву, дату складення, місцезнаходження установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, місце проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписи) і відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права і обов’язки, передбачені статтями 29, 63 Конституції України та статтями 267, 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі.

Відповідно до пункту 5 Інструкції протокол про адміністративне правопорушення разом з іншими матеріалами протягом трьох календарних днів з дати його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

Уповноважені особи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення, визначаються наказом начальника установи виконання покарань чи слідчого ізолятора. До складення протоколу про адміністративне правопорушення залучається персонал відділів (секторів, груп) оперативної роботи, відділів нагляду і безпеки та відділів режиму та охорони.

Адміністративне затримання

Відповідно до статті 260 КУпАП з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей та вилучення заборонених предметів.

У протоколі про адміністративне затримання зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмови затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Протокол про адміністративне затримання повинен бути пронумерований друкарським способом, тобто на ньому мають бути проставлені серія і номер.

Особі, стосовно якої складається протокол про адміністративне затримання, в обов’язковому порядку роз’яснюються права та обов’язки затриманої особи, передбачені статтями 29, 63 Конституції України та статтями 267, 268 КУпАП, а саме: мотиви затримання, можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися допомогою захисника, можливість негайного інформування родичів затриманого, а також можливість оскарження адміністративного затримання у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно установи виконання покарань чи слідчого ізолятора (посадової особи), який (яка) застосував(ла) ці заходи, або до суду.

При отриманні під час затримання заяв чи зауважень у протоколі про адміністративне затримання робиться запис, ким вони зроблені, і викладається їх суть.

У протоколі про адміністративне затримання зазначаються дата, час і підстави для звільнення затриманої особи, а також чи має особа, яка звільняється, претензії, про що свідчить особистий підпис цієї особи.

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більше як три години.

Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту затримання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, для складання протоколу.

Про місцеперебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на прохання цієї особи також повідомляються адміністрація за місцем роботи, її адвокат.

Відповідно до пункту 2 Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363, негайно після фактичного затримання особи уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, повідомляє за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги (0-800-213103) та інші телефонні номери, електронної пошти або через комплексну інформаційно-аналітичну систему забезпечення надання безоплатної правової допомоги відповідному регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків адміністративного затримання, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника, про випадок затримання особи.

Для тримання осіб, затриманих за вчинення адміністративного правопорушення, обладнується відповідне приміщення в адміністративній будівлі установи виконання покарань чи слідчого ізолятора за межами зони, що охороняється. Облік таких осіб здійснюється у журналі обліку осіб, затриманих за вчинення адміністративного правопорушення.

Особистий огляд та огляд речей

З метою вилучення у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, заборонених предметів, уповноважені особи проводять особистий огляд і огляд речей відповідно до статті 264 КУпАП.

У разі неможливості забезпечити присутність власника (володільця) заборонених предметів (втеча або зникнення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення) їх огляд здійснюється за участю не менше двох понятих.

Рішення про проведення особистого огляду затриманої особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, приймають начальники установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів, їх перші заступники або особи, які виконують їхні обов’язки, а в разі їх відсутності - чергові помічники начальників установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів.

Особистий огляд і огляд речей здійснюються молодшими інспекторами, які входять до складу чергових змін з нагляду і безпеки, варт з охорони об’єктів установ виконання покарань, резервної та оперативної груп, відділів режиму та охорони слідчих ізоляторів, а також іншими особами з числа персоналу установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів із застосуванням технічних засобів.

Огляд речей здійснюється у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. Особистий огляд проводиться уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.

Огляду повинна передувати пропозиція пред’явити заборонені предмети, придбання і зберігання яких особам, узятим під варту, і засудженим заборонено, про що зазначається у протоколі.

Особистий огляд здійснюється в окремому приміщенні. Забороняється проводити в одному приміщенні особистий огляд декількох осіб одночасно.

За результатами проведення особистого огляду і огляду речей складається протокол особистого огляду і огляду речей, який повинен бути пронумерований друкарським способом, тобто на ньому мають бути проставлені серія і номер.

Відповідно до статті 265 КУпАП заборонені предмети, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються. Про вилучення заборонених предметів робиться відповідний запис у протоколах про адміністративне правопорушення, про особистий огляд і огляд речей або адміністративне затримання.

Посадові особи, які проводять особистий огляд, а також огляд речей, зобов’язані бути ввічливими щодо осіб, які оглядаються, і не припускатися дій, що принижують їхню гідність. Під час огляду не допускається безпідставне пошкодження одягу та речей, які оглядаються.

Крім того, у протоколі особистого огляду і огляду речей зазначається, виявлені чи ні у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при особистому огляді тілесні ушкодження. Якщо так, зазначається, які саме (синці, подряпини, різані рани тощо), на яких частинах тіла вони розташовані. Якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, потребує медичної допомоги, викликається черговий лікар установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, а за потреби - бригада швидкої медичної допомоги. У протоколі зазначаються час надання медичної допомоги, номер бригади швидкої медичної допомоги, прізвище та ініціали лікаря, до якого закладу охорони здоров’я госпіталізовано особу.

Наказами начальників установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів визначаються місця зберігання вилучених заборонених предметів та особи, відповідальні за їх збереження, відповідно до Порядку зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2012 року № 17.

Після розгляду судом справи про адміністративне правопорушення згідно з прийнятим ним рішенням заборонені предмети у встановленому законодавством порядку конфіскуються, або повертаються власникові (володільцеві), або знищуються.

У разі вилучення речей (наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, зброя), за зберігання яких передбачена кримінальна відповідальність, вони відповідно до Кримінального процесуального кодексу України передаються до компетентних органів для прийняття рішення у встановленому законодавством порядку разом з оригіналами складених протоколів.

Порядок оскарження

Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення заборонених предметів можуть бути оскаржені заінтересованою особою до органу вищого рівня (вищій посадовій особі) відносно установи виконання покарань чи слідчого ізолятора (посадової особи), який(а) застосував(ла) ці заходи, або до суду (пункт 15 Інструкції).

Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення не зупиняє їх виконання.

Знищення вилученого

Знищення вилучених заборонених предметів, речей, речовин і виробів проводиться комісією (не менше трьох осіб), склад якої щороку визначається наказом начальника установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.

Знищення оформляється актом про знищення заборонених предметів, речей, речовин і виробів, у якому зазначаються посади, спеціальні звання та прізвища членів комісії, перелік заборонених предметів, речей, речовин і виробів, які були знищені, та спосіб їх знищення. Акт підписується членами комісії, затверджується начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або особою, яка виконує його обов’язки, чий підпис скріплюється гербовою печаткою.

Перший примірник акта долучається до висновку, другий - до особової справи засудженого або особи, взятої під варту.