Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду

Нормативна база

• Сімейний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Закон України "Про охорону дитинства"
• Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"
• Наказ Міністерства соціальної політики України від 31 березня 2016 року № 318 "Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах"
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав"

Підстави позбавлення батьківських прав

Позбавити батьківських прав можливо лише у судовому порядку, іншого порядку не передбачено.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони:

1. не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування (без поважної причини);
2. ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
3. жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо);
4. є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);
5. вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю), примушують її до жебракування та бродяжництва; 
6. засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Хто не може бути позбавлений батьківських прав

Підстави для позбавлення батьківських прав відсутні при вчиненні кримінального правопорушення батьками з необережності (наприклад, випадкове заподіяння шкоди здоров'ю дитини у ході гри, при домашніх роботах і тощо). 

Не може бути позбавлена батьківських прав особа, яка не виконує своїх батьківських обов'язків внаслідок душевної хвороби, недоумства, тривалого відрядження, утворення перешкод з боку іншого з батьків, з яким проживає дитина відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав".

Відповідно частини другої статті 164 Сімейного кодексу України не можуть бути позбавлені батьківських прав особи до досягнення повноліття з підстав коли вони ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або здобуття нею освіти, є хронічними алкоголіками або наркоманами, чи вдаються до будь яких видів експлуатації дитини.

Порядок позбавлення батьківських прав

Позбавлення батьківських прав допускається тільки лише щодо дітей, які не досягли 18 років.

Для позбавлення батьківських прав необхідно вчинити наступні дії:

1. встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов'язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани) та зібрати всі необхідні підтверджуючі докази;
2. звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків (Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган опіки та піклування).docx; Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган місцевого самоврядування).docx);
3. звернутись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав (зразок Файл:Позовна заява про позбавлення батьківських прав.docx) та отримати за результатами розгляду прийняте судом рішення.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Судовий розгляд позовної заяви

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за позовною заявою: 

1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім'ї якої проживає дитина;
2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
3. органу опіки та піклування;
4. прокурора;
5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

При розгляді судом справи обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов'язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме, що він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.

• Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Відповідно до частини першої статті 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, якщо батьки:

• ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
• жорстоко поводяться з дитиною;
• є хронічними алкоголіками або наркоманами;
• вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
• в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Факт застосування до одного з батьків запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, який унеможливлює виконання ним батьківських обов'язків, не є безумовною підставою для позбавлення його батьківських прав (постанова Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 362/4847/20).

Підсудність справи

Справи про позбавлення батьківських прав батька чи матері за загальним правилом розглядає місцевий суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування того з батьків (відповідача), якого хочуть позбавити прав.

Якщо особа, яка подає позов до суду про позбавлення батьківських прав доповнить позовні вимоги стягненням чи зміною розміру аліментів, то заяву можна подавати до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позови до одного із батьків, якого хочуть позбавити батьківських прав, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням його майна чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позовна заява про позбавлення батьківських прав обох батьків, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред’являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з них за вибором позивача.

Вартість

За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно до Закону України "Про судовий збір" (у 2024 році - 1211,20 грн.).

Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати судового збору на сайті "Судова влада"

Позбавлення батьківських прав (частина 1)

Позбавлення батьківських прав (частина 2)

Згідно з частини 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може звільнити від сплати судового збору на підставі, зокрема, коли до суду звертається особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Документи, які подаються до позовної заяви

До позовної заяви додаються:

• свідоцтво про народження дитини;
• свідоцтво, що підтверджує укладення шлюбу або свідоцтво про розірвання шлюбу (рішення суду про розірвання шлюбу);
• довіреність на представлення інтересів дитини (якщо позов подається опікунською радою або навчальною/медичною установою);
• акт обстеження побутових та житлових умов за адресою проживання дитини;
• висновок органу опіки та піклування про обґрунтованість подачі позову в суд;
• рішення суду про стягнення аліментів (якщо на відповідача були раніше покладені такі зобов’язання);
• відомості з виконавчої служби про наявність боргу за аліментними виплатами, порушення виконавчого провадження, кримінального провадження;
• довідка з навчального закладу (про те, що батька дитини не забирав дитину, не цікавився фізичним, духовним, моральним розвитком дитини);
• судовий вирок (якщо відповідач був засуджений за ухилення від сплати аліментів, нанесення побоїв дитині, неналежне виконання батьківських обов’язків і тощо);
• відомості з органів поліції про факти жорстокого поводження з неповнолітнім або іншим членом сім’ї;
• довідка з наркологічного лікувального закладу про наявність у відповідача захворювань на алкоголізм, наркоманію;
• пояснення, свідчення;
• аудіо-, фото-, відеофайли;
• квитанція про сплату судового збору

Наслідки позбавлення батьківських прав настають для батька (матері)

Позбавлення батьківських прав стосується тільки дітей, щодо яких є рішення суду. Стосовно інших дітей батьківські права зберігаються.

Мати чи батько, яких було позбавлено батьківських прав, втрачають свої права щодо дитини, які за загальним правилом належать їм як батькам за фактом спорідненості з нею, а саме:

1. втрачають особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо), а також звільняються від обов'язків щодо її виховання;
2. перестають бути законним представником дитини (не можуть як раніше представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах і тощо);
3. втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
4. не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);
5. не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника тощо); 
6. втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);
7. втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли їх спадкування передбачене заповітом дитини).

Увага! Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Влаштування дитини при позбавленні батьківських прав

Якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні. Суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, у якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, у яке може поселитися, або постановити рішення про примусовий поділ житла чи його примусовий обмін.

Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

У випадку відсутності передати дитину зазначеним родичам, дитина передається на опікування органу опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання: призначають опікуна (піклувальника) або, в залежності від віку та стану здоров'я, віддають дитину до дитячого будинку, сімейного дитячого будинку, школи-інтернату.

Чи може мати або батько, які позбавлені батьківських прав, бачитися з дитиною?

Згідно статті 168 Сімейного кодексу України мати та батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною.

З цією метою необхідно подати до суду відповідну заяву про надання  права на побачення.

Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.

Чи можливо позбавити батьківських прав, якщо один із батьків знаходиться на непідконтрольній території?

Позбавлення батьківських прав особи, що знаходиться на тимчасово окупованій території, відбувається у такому ж порядку, як і всіх інших.

Особливості такої справи пов’язані з тим, до якого суду необхідно звертатися для розгляду справи. Адже, за загальним правилом, позов про позбавлення батьківських прав подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

На окупованій території українські суди не працюють. Але для кожного населеного пункту, який залишився на цій території, визначений відповідний суд на підконтрольній території, до якого можна звернутися з позовом.

Незначна складність розгляду таких справ пов’язана із викликами відповідача у судове засідання. Для цього суд просто розміщує відповідне оголошення на своєму сайті. У такому випадку не має значення чи прибув відповідач у судове засідання, воно може відбутися і без нього. Якщо позивач також не може особисто бути присутнім у судовому засіданні, бо проживає в іншому місті, то можливо провести розгляд справи у режимі відеоконференції.

Чи можливо відмовитися від дитини?

Добровільно відмовитися від дитини неможливо! Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини – застосовується процедура оспорювання батьківства.

В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів").

Однак, при розгляді справ про позбавлення батьківських прав трапляються випадки, коли батько подає до суду заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення батьківських прав. Суд оцінює таку заяву, разом з усіма іншими доказами, а тому навіть у такому випадку потрібно доводити наявність підстав для позбавлення батьківських прав.

Поновлення батьківських прав

Мати чи батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право їх поновити в судовому порядку лише у випадку, коли будуть відсутні підстави, які слугували для прийняття судом рішення про позбавлення батьківських прав.

Судова практика

• Постанова Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц (факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини).
• Постанова Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц.
• Постанова Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 641/2867/17-ц (позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків).
• Постанова Верховного Суду від 6 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).
• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 320/5094/19 - щодо обставин, які не є підставою для позбавлення батьківських прав (сам по собі факт реєстрації та проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ст. 126-1 КК України (домашнє насильство) не є підставою для позбавлення батьківських прав).
• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17 - щодо відсутності підстав для позбавлення батьківських прав (позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача).
• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 - щодо підстав для позбавлення батьківських прав (Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав).
• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19 - щодо обставин, які свідчать про ухилення від виконання батьківських обов`язків (зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини).
• Постанова Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 362/4847/20 (факт взяття відповідача під варту 13 липня 2018 року є об'єктивною причиною, що унеможливлює виконання відповідачем його батьківських обов'язків з вказаного часу)
• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2022 року у справі № 175/1713/20 - щодо наявності правових підстав для позбавлення усиновлювачів батьківських прав відносно малолітньої дитини Постанова Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18 [1] (озвучена в судовому засіданні думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується під час вирішення питання про позбавлення батьківських прав, оскільки вона може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким дитина через малолітній вік неспроможна надавати об'єктивну оцінку, та не завжди відповідає інтересам самої дитини.).

Див. також

• Позбавлення батьківських прав осіб - іноземців
• Поновлення батьківських прав
• Опіка і піклування над дітьми