Вирішення колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем

Нормативна база

• Конституція України
• Господарський кодекс України
• Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"
• Наказ Національної служби посередництва і примирення від 01 грудня 2020 року № 68 "Про затвердження Положення про трудовий арбітраж"
• Наказ Національної служби посередництва і примирення від 18 листопада 2008 року № 132 "Про затвердження Положення про арбітра"

Поняття трудового арбітражу

З ініціативи однієї із сторін колективного трудового спору або незалежного посередника у триденний строк утворюється трудовий арбітраж у разі:

1) неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного спору: а)встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;

2) виникнення колективного спору з питань: а) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; б) невиконання вимог законодавства про працю.
Трудовий арбітраж – це орган, який складається із залучених сторонами колективного трудового спору фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті спору. Згідно з пунктом 1.6 Положення про трудовий арбітраж арбітраж утворюється і здійснює свою діяльність на основі принципів: законності, незалежності членів трудового арбітражу та підкорення їх тільки законові; рівності сторін спору перед законом і арбітражем; всебічності, повноти та об’єктивності вирішення спорів; змагальності сторін і свободи в наданні ними доказів і доведення їх переконливості; добровільної згоди членів арбітражу на їх призначення, арбітрування, тобто сприяння досягнення угоди між сторонами; гласності та відкритого розгляду справи, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом таємниці, або коли є обґрунтовані заперечення однієї із сторін; обов’язковості виконання рішень арбітражу, якщо сторони спору попередньо про це домовилися; сприяння сторонами у досягненні ними угоди про вирішення спору на будь-якій стадії його розгляду.

Порядок утворення трудового арбітражу

Трудовий арбітраж утворюється з ініціативи однієї із сторін колективного трудового спору (конфлікту) або незалежного посередника у триденний строк у разі:

• неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) з питань, передбачених пунктами "а" і "б" статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)";
• виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з питань, передбачених пунктами "в" і "г" статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

Трудовий арбітраж утворюється шляхом прийняття кожною із сторін відповідного рішення та підписання спільної угоди про його утворення, в якій визначається порядок організаційного та матеріально-технічного забезпечення роботи арбітражу і порядок оплати праці його членів. Склад арбітражу формується шляхом призначення угодою між сторонами спору його членів. Трудовий арбітраж може розглядати справи в складі трьох членів або в будь-якій іншій непарній кількості. Якщо сторони не погодили кількісний склад арбітражу, то розгляд спору здійснюється трудовим арбітражем у складі трьох членів. До складу арбітражу також можуть входити народні депутати України, представники органів держаної влади, органів місцевого самоврядування й інші особи.

Поняття, права та обов’язки арбітра як члена трудового арбітражу

Арбітр – це підготовлена Національною службою посередництва і примирення (далі - НСПП) особа, яка в разі залучення її сторонами колективного трудового спору для участі в роботі трудового арбітражу, набуває статусу члена трудового арбітражу і має право розгляду колективного трудового спору з метою прийняття рішення по його суті. (пункт 1.2 Положення про арбітра).

Основною метою діяльності арбітра як члена трудового арбітражу є участь в прийнятті рішення щодо колективного трудового спору (конфлікту), яке приймається трудовим арбітражем з урахуванням інтересів сторін колективного трудового спору (конфлікту). (пункт 1.3 Положення про арбітра).

Діяльність арбітра в разі залучення його для участі у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) як члена трудового арбітражу не може зазнавати втручання з боку будь-якого органу, організації, фізичної особи з метою перешкоджання веденню переговорів, спонукання арбітра до прийняття певного рішення. (пункт 1.4 Положення про арбітра).

Сфера діяльності кожного арбітра (галузь економіки, напрями соціально-економічних відносин тощо) визначається, при необхідності, Головою НСПП. (пункт 1.5 Положення про арбітра).

Для забезпечення проведення примирних процедур НСПП в Україні формується Список арбітрів, який являє собою систему обліку арбітрів та відповідних даних про них. Список публікується в офіційних засобах масової інформації. Кандидатуру арбітрів подаються НСПП її територіальними підрозділами в містах Києві і Севастополі, АРК та областях, у тому числі і з урахуванням рекомендацій регіональних об’єднань профспілок та роботодавців. Вимоги, умови і порядок підготовки посередників та арбітрів, їх сертифікацій, порядок проведення розрахунків за підготовку і підвищення кваліфікації принципово не вирізняються. Після закінчення підготовки арбітр складає встановлені навчальною програмою екзамени і йому видається відповідний документ про проходження підготовки. Арбітр набуває своїх прав і обов’язків із дня його включення до Списку, про що йому видається відповідне посвідчення. Підвищення кваліфікації та повторна атестація арбітра проводится кожні три роки. Повноваження арбітра припиняються у випадках: а) прийняття такого рішення головою НСПП; б) письмової відмови арбітра від подальшого виконання повноважень; в) за результатами атестації; г) в інших випадках, передбачених законодавством.

Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" визначена важлива соціальна функція арбітра – прийняття рішення по суті колективного трудового спору. Арбітр при здійсненні своїх повноважень виступає носієм обов’язків по відношенню до сторін спору та суспільства в цілому. Надзвичайна важливість функціонального навантаження трудових арібтражів вимагає від арбітрів слідування високим етичним стандартам поведінки; водночас специфіка, комплексний характер обов’язків, що лежить на трудових арбітражах, обумовлюють необхідність збалансування інтересів сторін колективного трудового спору з інтересами суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права. Успішне досягнення мети саморегуляції професійної поведінки арбітрів на такому високому рівні, який передбачає врахування складного співвідношення різнопланових обов’язків арбітра, їх пріоритетів та конкретного втілення в ситуаціях, коли такі обов’язки вступають в суперечність один з одним, а також відшукування шляху їх реалізації, що оптимально відповідає покликанню і статусу трудових арбітражів, диктує необхідність встановлення правил професійної етики арбітрів, які мають стати путівником арбітра в обранні належних варіантів професійної поведінки. Виходячи з наведених міркувань та з метою уніфікованого закріплення традицій і досвіду українських трудових арбітражів в сфері тлумачення норм етики арбітрів НСПП наказом від 8 вересня 2000 року №72 затверджені Правила етики арбітра (члена трудового арбітражу), норм яких не відміняють і не замінюють положень чинних законодавчих та нормативно-правових актів про трудові арбітражі і арбітрів, а доповнюють і конкретизують їх.

Вимоги до особи, яка може бути призначена арбітром

Членом арбітражу може бути призначена особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору, а також має визнанні сторонами знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору. Член трудового арбітражу не може брати участі у розгляді справи, й після його призначення підлягає відводу чи самовідводу:

• якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;
• якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках;
• на його прохання або за спільним рішенням сторін;
• у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ’єктивним ставлення члена трудового арбітражу до справи, про яке сторона дізналася після його призначення;
• якщо член трудового арбітражу бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов'язаний із виконанням ним службових повноважень, наданих державою.
  

=== Порядок залучення Арбітрів ===

Кандидатури Арбітрів пропонується для участі в роботі трудового арбітражу НСПП за письмовою заявою однієї із сторін колективного спору. Протягом 24 годин після надходження письмової заяви від сторін колективного спору НСПП чи її відділення в АРК та областях пропонує сторонам кандидатуру арбітрів із Списку арбітрів. У подальшому сторони колективного трудового спору за своїм вибором можуть залучати до участі в роботі трудового арбітражу будь-якого арбітра, який входить до Списку арбітрів, з наступним повідомленням про це НСПП. Арбітр із об’єктивних причин може відмовитися від участі в роботі трудового арбітражу після вибору його кандидатури сторонами колективного трудового спору. Після отримання доручення для участі в роботі трудового арбітражу арбітр протягом доби зобов’язаний повідомити про це адміністрацією за місцем своєї основної роботи та погодити всі питання, пов’язані з його тимчасовою відсутністю. Арбітр приступає до виконання своїх повноважень з моменту отримання письмового доручення від НСПП, про що він повідомляє сторони колективного трудового спору протягом доби. Відшкодування витрат, пов’язаних з оплатою праці арбітра та інших витрат на його участь в роботі трудового арбітражу проводиться сторонами колективного трудового спору (конфлікту).

Виконання особою обов’язків трудового арбітра або незалежного посередника не містить ознак підприємницької діяльності.
Сторони колективного спору після прийняття рішення про утворення трудового арбітражу розглядають питання про обов’язковість рішення цього примирного органу. Узгоджена домовленість сторін про обов’язковість рішення трудового арбітражу оформляється відповідною угодою.

Процес розгляду спору трудовим арбітражем

Правила розгляду колективного трудового спору трудовим арбітражем визначаються Регламентом роботи трудового арбітражу по розгляду і вирішенню колективного трудового спору (конфлікту), що затверджений наказом НСПП від 8 серпня 2008 року №95. Завдання трудового арбітражу в розгляді конкретного трудового спору – встановити порушені норми права й захистити порушені права. Наявність права та необхідність його захисту можуть бути виявлені лише в результаті розгляду спору трудовим арбітражем, а сторонам колективного спору мають бути надані рівні можливості у відстоюванні своєї правоти. Трудовий арбітраж зобов’язаний забезпечити рівність можливостей сторін спору в доказовій діяльності. Процес розгляду спору трудовим арбітражем здійснюється у формі змагання між сторонами, підставою для якого є протилежність їх матеріально-правових інтересів.

Трудовий арбітраж повинен прийняти рішення в десятиденний строк з дня його створення, який рішенням більшості членів може бути продовжено до двадцяти днів. Засідання арбітражу є відкритим, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної чи комерційної таємниці. Трудовий арбітраж, його члени не вправі розголошувати відомості та інформацію, що стали йому відомі під час розгляду спору, без згоди сторін або їх правонаступників. Колективний трудовий спір розглядається арбітражем із обов’язковою участю представників сторін, а в разі потреби – представників інших заінтересованих органів та організацій. Кожна сторона спору повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Трудовий арбітраж має право вимагати від сторін надання доказів, необхідних для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору. Кожне його засідання оформляється протоколом.

Порядок та строки прийняття рішення по суті спору

Після дослідження усіх обставин справи приймається рішення трудового арбітражу. Рішення приймається більшістю голосів його членів, оформляється протоколом і підписується повним складом арбітражу, в тому числі і членом трудового арбітражу, який має окрему думку. Окрема думка викладається письмово та додається до рішення трудового арбітражу. Кожній стороні і НСПП направляється по одному примірнику рішення. У разі відмови сторони одержати рішення або її неявки без поважних причин у засідання арбітражу, де воно оголошується, рішення вважається таким, що оголошене сторонам, про що на рішенні робиться відповідна відмітка, а копія такого рішення надсилається такій стороні. Рішення про вирішення колективного трудового спору є обов’язковим для виконання, якщо сторони про це попередньо домовилися. Рішення трудового арбітражу є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених законодавством України.

Див.також

Колективні трудові спори

Комісія по трудових спорах