Права дитини

Нормативна база

• Конституція України
• Конвеція про права дитини
• Закон України «Про охорону дитинства»
• Цивільний кодекс України
• Сімейний кодекс України
• Закон України "Про безоплатну правову допомогу"

Права та свободи дитини

Права дитини — система можливостей, які необхідні особі для її комплексного та цілісного розвитку в умовах і відповідно до вимог середовища, беручи до уваги незрілість дитини (за міжнародно-правовими актами визнається «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до даної особи, вона не досягає повноліття раніше»)

1. Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я.
2. Кожна дитина з моменту народження має право на ім’я та громадянство.
3. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
4. Кожна дитина має право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності, отримання інформації, що відповідає її віку.
5. Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.

Права дитини відповідно до Конвенції про права дитини

Дитиною є «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку», якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше. Всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною забезпечуються без будь-якої дискримінації. В усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава поважає відповідальність, права і обов’язки батьків чи членів розширеної сім’ї.

• Кожна дитина має невід’ємне право на життя.
• Дитина має право на ім’я і набуття громадянства, а також право знати своїх батьків і право на їх піклування.
• Дитина має право на збереження своєї індивідуальності і громадянства.
• Дитина має право не розлучатися з батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
• Дитина має право вільно висловлювати власні погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага.
• Дитина має право вільно висловлювати свої думки; це право включає свободу шукати, одержувати і передавати інформацію та ідеї будь-якого роду.
• Повинно поважатися право дитини на свободу думки, совісті та релігії.
• Дитина має право на свободу асоціацій і мирних зборів.
• Жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.
• Держава забезпечує право дитини на доступ до інформації із національних та міжнародних джерел.
• Дитина має право на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я з приділенням першочергової уваги розвитку первинної медико-санітарної допомоги.
• Дитина має право користуватися благами соціального забезпечення.
• Дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
• Дитина має право на освіту.
• Дитина має право користуватися своєю культурою.
• Дитина має право на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом.
• Дитина має право на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може завдати шкоди її життю та розвитку.
• Дитина повинна бути захищена від незаконного зловживання наркотичними засобами.

Держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.

Держава зобов’язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень; від використання дитини з метою експлуатації у проституції або в іншій незаконній сексуальній практиці, у порнографії та порнографічних матеріалах. Держава зобов’язана вживати всіх можливих заходів з метою забезпечення захисту дітей, яких торкається збройний конфлікт, та догляду за ними.

Цивільні права неповнолітніх

1. Самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.
2. Здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
3. Самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами.
4. Самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
5. Бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи.
6. Бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи.
   

Діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Відповідно до ст.14 ЗУ "Про безоплатну правову допомогу" діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту мають право на безоплатну вторинну правову допомогу.

Захист порушених прав дітей в Україні

Захист прав дітей в Україні здійснюється:

• прокуратурою;
• органом опіки та піклування;
• органами внутрішніх справ.

Орган опіки та піклування здійснює контроль за захистом прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб, за умовами, в яких вони проживають, а також вихованням і освітою. Даний орган веде облік і пошук дітей, які залишилися без нагляду батьків, а також з урахуванням певних обставин вибирають місце їх подальшого влаштування.

Прокуратура, в свою чергу, має право подати позов про позбавлення батьківських прав, скасувати рішення про усиновлення дитини, подати позов про поновлення порушених прав дитини, обов’язковий учасник судового засіданні при розгляді справи про захист прав дитини в Україні, має право оскаржити акт органів, які мають пряме відношення до захисту прав дитини.

Поліція приймає участь у справах, що стосуються примусового виконання рішення про відібрання дитини, а також при розшуку осіб, які не виконують рішення суду щодо виховання дитини.