Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного

Нормативна база

• Кодекс законів про працю України
• Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"
• Закон України "Про зайнятість населення"
• Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"
• Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"
• Постанова правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 08 квітня 2020 року №217 "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю під час карантину"

Хто є внутрішньо переміщеними особами

Внутрішньо переміщені особи в Україні (ВПО в Україні) — категорія громадян України, іноземців або осіб без громадянства, котрі були змушені були покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту на частині території Донецької і Луганської областей України або окупації Автономної Республіки Крим.
Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Див. також: Територія проведення антитерористичної операції Внутрішньо переміщених осіб прийнято також називати вимушеними переселенцями або просто переселенцями. Від біженців вони відрізняються тим, що не виїжджають за межі країни, громадянами якої є.

Кому надається допомога по безробіттю

Допомога по безробіттю надається тільки тим громадянам, хто отримав офіційний статус безробітного. Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного надається:

1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

2) особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю";

3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників. Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними. Затверджено Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 15 червня 2015 року № 613.

Надання статусу безробітного за відсутності документів, що підтверджують трудовий стаж

Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до чинного законодавства. Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви). Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю цим особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством України на випадок безробіття.

Куди звертатися за допомогою по безробіттю

Отримати офіційний статус безробітного в Україні можна вставши на облік в центр зайнятості. Реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування, оскільки в Україні діє Єдина інформаційно-аналітична система державної служби зайнятості.

Процедура постановки на облік на біржу праці і отримання статусу безробітного передбачає збір всіх необхідних документів (перелік наведено нижче в статті) і звернення в найближчий ЦЗ. Згідно Постанови Кабміну № 613, повторна постановка на облік в Центрі зайнятості і виплата безробітному допомоги можлива в тих випадках, коли раніше призначена допомога виплачувалась менше 360 днів (для безробітних передпенсійного віку — 720 днів) протягом 2-х років з моменту першого отримання виплати з безробіття.

При взятті безробітного на облік, на нього заводиться персональна картка, в якій вказуються особисті дані (прізвище, ім’я та по батькові, число, місяць і рік народження, зареєстроване місце проживання або перебування, ІПН або серія та номер паспорта, відомості про останнє місце роботи або вид діяльності, підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально).

Основні документи, які необхідно мати при собі:

• паспорт;
• довідка про присвоєння ідентифікаційного коду (за наявності);
• трудова книжка (за наявності);
• документи про освіту (за наявності)
  
• довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Розмір допомоги по безробіттю

Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», грошова допомога призначається з 8-го дня після реєстрації в державній службі зайнятості. Безробітним, які звільнені з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин (стаття 38 КЗпП України) або за порушення трудової дисципліни, грошові виплати з безробіття нараховуються лише на 91-й день.

Розмір допомоги по безробіттю
Страховий стаж	Відсоткове співвідношення
до 2 років	50%
від 2 до 6 років	55%
від 6 до 10 років	60%
понад 10 років	70%

Відповідно до українського законодавства загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Однак, існує ряд нюансів (зокрема стаття звільнення), які впливають на тривалість надання фінансової допомоги безробітним. Так, періоди грошових виплат з безробіття наступні:

• 720 днів – для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію)
• 360 днів – стандартна тривалість виплат для більшості непрацюючих громадян
• 270 днів – при звільненні з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, за згодою сторін, а також по пунктах 3, 4, 7, 8 статті 40 і статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України
• 180 днів – для переселенців, а також молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової служби

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

• перші 90 календарних днів — 100%,
  
• упродовж наступних 90 календарних днів — 80%;
  
• у подальшому — 70%.
  

Виплати по безробіттю у 2020 році:

Максимальна сума допомоги по безробіттю на 2020 рік:

• з 01.01.2020 — 8408 гривень
• з 01.07.2020 — 8788 гривень
• з 01.12.2020 — 9080 гривень

Мінімальна сума допомоги по безробіттю в Україні в 2020 році становить 610 гривень (Постанова Правління фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття № 175 від 12.09.2018). У мінімальному розмірі допомога виплачується непрацюючим громадянам, які за останній календарний рік мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останньої роботи з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 7 і 8 статей 40, 41 і 45 Кодексу законів про працю України, а також переселенцям, випускникам навчальних закладів (без досвіду роботи) і демобілізованим зі служби в армії.

Випадки коли допомога по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів

Згідно з Порядком надання допомоги тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:

• звільнення з останнього місця роботи чи служби за власним бажанням без поважних причин або за згодою сторін;
• звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених пунктом 7 статті 36, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пунктами 1, 2, 3, 4 статті 41 і статті 45 Кодексу законів про працю України, а військовослужбовцям - у разі звільнення зі служби з підстав, передбачених пунктом "в" частини третьої, пунктами "е", "є", "ж", "и" "і" частини шостої, пунктами "е", "є", "ж", "з" частини сьомої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу".
• недотримання письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, а саме: невідвідування безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, у визначений і погоджений з ним час; невідвідування роботодавця упродовж 7 календарних днів відповідно до виданого направлення на працевлаштування на підходящу роботу; відмова від проходження професійного навчання у випадках, передбачених частиною другою статті 46 Закону України "Про зайнятість населення"; невиконання без поважних причин обов’язків за договорами про надання соціальних послуг відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", наданими безробітному в письмовій формі (з дня відвідування, під час якого з’ясовано недотримання рекомендацій, що були надані під час попереднього відвідування, або з дня призначеного відвідування особою центру зайнятості, узгодженого з безробітним, яке не відбулось);
• порушення строку звернення без поважних причин до центру зайнятості після закінчення (припинення без поважних причин) професійного навчання за направленням центру зайнятості (з дня, призначеного з урахуванням часу на проїзд для відвідування центру зайнятості).

Нарахування виплат по безробіттю в разі невідвідування центру зайнятості з поважних причин

Виплата допомоги з безробіттю нараховується та виплачується в межах її загальної тривалості в разі невідвідування центру зайнятості з поважних причин, а саме в разі:

• хвороби безробітного — на підставі довідки довільної форми, виданої в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455. За дорученням безробітного, який хворіє, оформленим у встановленому порядку, за наявності названої довідки допомога з безробіття може бути одержана іншою особою;
• надання права безробітному за його заявою залишити місце постійного проживання строком не більш як на 30 календарних днів упродовж календарного року для оздоровлення та літнього відпочинку дітей віком до 14 років;
• сесії чи захисту дипломної роботи, якщо безробітний навчається за заочною чи вечірньою формами навчання в навчальних, закладах не за направленням державної служби зайнятості — за наявності довідки-виклику на сесію та заяви безробітного про невідвідування центру зайнятості впродовж цього періоду;
• призову на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори у Збройні сили України згідно із Законом України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу»;
• визнання особи інвалідом у період одержання допомоги з безробіття, призначеної відповідно до Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності.

Підстави припинення виплати по безробіттю

Виплата допомоги по безробіттю припиняється в такому разі:

1. працевлаштування безробітного;
2. поновлення безробітного на роботі за рішенням суду;
3. вступу до закладу освіти на навчання з відривом від виробництва;
4. відрахування із закладу освіти;
5. призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;
6. набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування;
7. призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку;
8. призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості;
9. подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
10. подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості;
11. зміни місця проживання;
12. закінчення строку їх виплати;
13. зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів;
14. відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності);
15. відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості;
16. смерті безробітного.