Порядок виконання покарання у виді громадських робіт

Нормативна база

• Кримінальний кодекс України
• Кримінально-виконавчий кодекс України
• Закон України "Про пробацію"

Громадські роботи як вид кримінального покарання

Стаття 51 Кримінального кодексу України перелічує види покарань, які можуть бути застосовані судом до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, в числі яких — громадські роботи. Громадські роботи є основним видом покаранням, тобто таким, що не може додаватися до інших покарань і застосовується лише як самостійне покарання за той чи інший злочин. Основні покарання є найбільш суворими позбавленнями і обмеженнями прав і свобод, що застосовуються тільки самостійно і не можуть приєднуватися одне до одного або поєднуватися.
Відповідно до статті 56 Кримінального кодексу України( далі - КК України), громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Характер цих робіт може бути різним: прибиран­ня вулиць, сміття, благоустрій населених пунктів, ремонт будинків, споруд, доріг, комунікацій, вантажно-розвантажувальні, сільськогосподарські роботи тощо. При виконанні покарання може враховуватися професія (спеціальність, кваліфікація) за­судженого (наприклад, слюсар-сантехнік може використовуватися для ремонту від­повідного обладнання). Але особа може залучатися до виконання і некваліфікованих, у тому числі трудомістких робіт (прибирання сміття, розчищення доріг та вулиць від снігу тощо).
Громадські роботи не призначаються:

• особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи,
• вагітним жінкам,
• особам, які досягли пенсійного віку,
• військовослужбовцям строкової служби ( ч.3 ст. 56 КК України).

КК України не передбачає можливості звільнення осіб, засуджених до громадських робіт, від відбування покарання з випробуванням (ст. 75), умовно-дострокового їх звільнення від покарання (ст. 81), а також заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням (ст. 82).
Громадські роботи є одним з видів покарань, які можуть застосовуватись до неповнолітніх. Громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день.

Строк відбування покарання

1. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин. Строк покарання у виді громадських робіт обчислюється в годинах, протягом яких засуджений працював за визначеним місцем роботи ( ч.2 ст. 56 КК України).

2. Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми - дві години на день, але не менше двадцяти п'яти годин на місяць ( ч.2 ст. 38 Кримінально-виконавчого кодексу України(далі - КВК України) .
Вільним від роботи чи навчання часом є вихідні, святкові дні, а також денний час, що залишається після робочого дня (часу навчання). Виконання цього покарання в нічний час (з 22-ї до 6-ї години) щодо працюючих вдень осіб є недопустимим, оскільки це суперечить нормам законодавства, що встановлюють право особи на відпочинок. Безробітні можуть відбувати це покарання і в нічний час.

До відпрацьованого часу зараховується тільки той строк, який засуджена особа відпрацювала згідно з повідомленням власника підприємства, весь інший час до строку відбування покарання не зараховується (у тому числі й час хвороби). Не зараховується до часу відбування покарання час, якщо засуджена особа прибула для виконання робіт у стані сп'яніння.
Кількість відпрацьованих засудженою особою годин заноситься в картку обліку, яка заповнюється щомісяця. Після відпрацювання встановленої вироком суду кількості годин уповноважений орган з питань пробації надсилає власнику підприємства повідомлення про припинення відбування покарання засудженою особою, і вона знімається з обліку.

Порядок виконання громадських робіт та умови відбування покарання у виді громадських робіт

Покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем проживання засудженого.

Виконання покарання у виді громадських робіт включає в себе:

• облік засуджених осіб;
• роз'яснення порядку і умов відбування покарання;
• погодження з органами місцевого самоврядування переліку
• об'єктів, на яких засуджені особи відбувають громадські роботи;
• здійснення контролю за додержанням умов відбування покарання
• засудженими особами і власником підприємства за місцем відбування
• засудженими особами громадських робіт;
• облік відпрацьованого засудженими особами часу;
• проведення інших заходів, передбачених законом.

Виконання покарання у виді громадських робіт здійснюється на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю за їхньою поведінкою. Судове рішення приводиться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання судовим рішенням законної сили або звернення його до виконання. Контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації, відповідно до ст. 10 Закону України "Про пробацію".
Згідно ст. 37 КВК України, засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов’язані:

• додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання;
• сумлінно ставитися до праці;
• працювати на визначених для них об’єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт;
• повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
• з’являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.
  

Поважними причинами неявки засудженого за викликом уповноваженого органу з питань пробації у призначений строк є:

• несвоєчасне одержання виклику
• хвороба
• інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.

Зверніть увагу! Громадські роботи мають безоплатний характер і виконуються без оплати пра­ці засудженого (ч. 1 ст. 56 КК України). Оскільки ці роботи здійснюються не за трудовим до­говором, а за вироком суду, то час їх відбування не зараховується до трудового стажу засудженого, а надання йому щорічної чергової відпустки за основним місцем роботи не зупиняє виконання покарання у виді громадських робіт (ч. 2 ст. 37 КВК України).

Стосовно особи, яка після ухвалення судового рішення визнана особою з інвалідністю першої або другої групи або досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, уповноважений орган з питань пробації направляє до суду подання про звільнення її від подальшого відбування покарання.
Важливо! Засудженому забороняється без погодження з уповноваженим органом з питань пробації виїжджати за межі України.
Після отримання копії вироку суду кожна засуджена особа викликається до уповноваженого органу з питань пробації (неповнолітній - з батьками або особою, яка їх заміняє). З нею проводиться бесіда, під час якої роз'яснюються порядок та умови відбування покарання, повідомляється про стягнення, які можуть бути накладені, про відповідальність за ухилення від відбування громадських робіт. За результатами бесіди засуджена особа дає підписку, у якій власноручно зазначає про ознайомлення з вимогами щодо осіб, засуджених до громадських робіт. Крім цього, засуджена особа заповнює анкету.
Заздалегідь визначивши з органом місцевого самоврядування перелік підприємств, на яких засуджені особи відбувають громадські роботи, працівник уповноваженого органу з питань пробації не пізніше десятиденного строку з дня отримання копії вироку суду видає засудженій особі направлення на одне з цих підприємств, де вона відбуватиме покарання. Працівник уповноваженого органу з питань пробації виносить постанову про встановлення днів явки на реєстрацію та контролює періодичність явки засуджених осіб на реєстрацію. Періодичність явки на реєстрацію встановлюється постановою, яка затверджується начальником уповноваженого органу з питань пробації та оголошується засудженій особі під підпис, після чого заводиться листок реєстрації . Періодичність явки засудженої особи на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації встановлюється від одного до чотирьох разів на місяць у залежності від злочину, за який її засуджено, ставлення засудженої особи до відбування покарання та праці.
Виконання покарання у виді громадських робіт припиняється, а засуджені особи знімаються з обліку у зв'язку із:

1. Відбуттям призначеної судом кількості годин громадських робіт - за наявності повних даних з підприємства про відпрацьований час.
2. Засудженням за ухилення від відбування громадських робіт - за наявності вироку суду, який набрав законної сили.
3. Амністією - за наявності відповідної постанови (ухвали) суду.
4. Скасуванням вироку - за наявності відповідної постанови (ухвали) суду.
5. Іншими підставами, передбаченими законодавством.
   

З обліку також знімаються:

1. Померлі - за наявності відповідної довідки органу реєстрації актів громадянського стану.
2. Особи, засуджені за учинення нового злочину, - за наявності копії вироку суду, що набрав законної сили.
3. Засуджені особи, які змінили місце проживання і вибули за межі території обслуговування, - за наявності підтвердження про отримання особової справи уповноваженим органом з питань пробації за новим місцем проживання.

Відповідальність засуджених до покарання у виді громадських робіт

Ухилення від відбування громадських робіт утворює склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України та карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
За порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт, а також порушення громадського порядку, за яке засудженого було притягнуто до адміністративної відповідальності, до нього уповноваженим органом з питань пробації може бути застосоване застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності ( ч.1 ст.40 КВК України ).
Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді громадських робіт, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали правоохоронним органам для відповідного реагування для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 КК України. .
Ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є:

• систематичне невиконання встановлених обов’язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження;
• невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння ( ч.3 ст.40 КВК України ).
  

Засуджений до громадських робіт, розшук якого оголошено у зв'язку з ухиленням від покарання, затримується і конвоюється органом Національної поліції у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.

Строки погашення судимості

Згідно із п. 5 ст. 89 КК України особи, засуджені до громадських робіт, вважаються такими, що мають судимість протягом одного року з дня відбуття цього покарання, а якщо до нього було приєднане додаткове покарання, передбачене ст. 55 КК України (Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю), - про­тягом року з дня відбуття останнього.

Тобто, такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені за вчинення злочину до основного покарання у виді громадських робіт, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.

Питання про погашення судимості в осіб, які вчинили злочин до досягнення ними 18-річного віку і були засуджені за нього до громадських робіт, вирішується на підставі п. 1 ч. 2 ст. 108 КК України.