Виклик (повістка) в кримінальному провадженні

Нормативна база

• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"
• Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"
• Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014
• Наказ Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 "Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України"

Що є викликом в кримінальному провадженні, хто може викликати, його форма та зміст?

Одним з заходів забезпечення кримінального провадження є виклик слідчим, дізнавачем, прокурором, судовий виклик і привід.

Фактично виклик – це є повідомлення у кримінальному провадженні, яке в свою чергу є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених КПК випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.

Слідчий суддя під час досудового розслідування чи суд під час судового провадження має право за власною ініціативою або за клопотанням слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, його представника здійснити судовий виклик певної особи, якщо слідчий суддя чи суд встановить наявність достатніх підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.

Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою.

Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця попереднього ув'язнення у встановленому законодавством порядку, з урахуванням положень Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державної судової адміністрації України, Генеральної прокуратури України від 26.05.2015 № 613/785/5/30/29/67/68.

Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, якщо це обумовлюється обставинами кримінального провадження.

Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику.

Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правничу допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Крім того, надсилання через контакт-центр виконавчих документів, судових рішень, повідомлень, судових повісток, судових повісток-повідомлень та інших процесуальних документів або їх веб-адрес в Єдиному державному реєстрі судових рішень учасникам судового процесу та іншим особам за допомогою електронної пошти або інших засобів зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику можливо лише після подання особою до суду за допомогою електронного кабінету заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді. Тобто, якщо особа не надавала згоди на отримання судової повістки за допомогою електронної пошти або засобами мобільного зв'язку, таке повідомлення не буде належно оформленим викликом, та не потягне за собою застосування до неї відповідних санкцій.

Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.

Строки отримання повістки

Відповідно до ч.9 ст. 135 КПК України, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення Кримінальним процесуальним кодексом України строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Зміст повістки про виклик регулюється ст. 137 КПК України. Надання зазначеним у ній положенням нормативного характеру передбачає необхідність їх дотримання при застосуванні будь-якого способу здійснення виклику.

У повістці про виклик повинно бути зазначено:

• прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;
• найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку;
• ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;
• найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;
• процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;
• час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;
• процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;
• наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження;
• передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення;
• підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.

Поважні причини неприбуття на виклик

Відповідно до ст. 138 КПК України, поважними причинами неприбуття особи на виклик є:

• затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
• обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
• обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
• відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
• тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
• смерть близьких родичів, членів сім'ї чи Інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
• несвоєчасне одержання повістки про виклик;
• інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.

Повідомляти суд про неявку на судове засідання повинен саме учасник процесу  або за наявності, його адвокат чи законний представник

Відповідальність за неприбуття на виклик

Відповідно до ст. 139 КПК України, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:

• від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;
• від 0,5 до 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

Важливо!!! Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає: з 1 січня 2024 року - 3028 гривні.

У випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка може бути застосовано привід.

Приклад,ухвала Петрівського районного суду Кіровоградської області, судді Колесник С. І.про примусовий привід обвинуваченого від 15 березня 2023 року

Приклад,ухвала Камінь-Каширського районного суду Волинської області судді Гамула Б.С. про примусовий привід свідка від 24 березня 2023 року.

За злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несе відповідальність, встановлену законом.

Приклад, ухвала судді Гуренко М.О., про накладення грошового стягнення відносно потерпілої, від 13.03.2018 року.

Приклад,ухвала судді судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Матвієнко Ю.О. від 10 березня 2023 року, про накладення грошового стягнення відносно свідка

Наслідком неприбуття особи за викликом без поважної причини або неповідомлення про причини свого неприбуття може бути застосування до неї грошового стягнення чи приводу як заходів забезпечення кримінального провадження.

Безоплатна правнича допомога

Безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Право на безоплатну правничу допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правничу допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правничу допомогу у випадках, передбачених Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".

За детальною інформацією, щодо отримання консультації і вторинної правничої допомоги, Ви можете звернутися за номером гарячої лінії 0800-213-103, або обрати найближчий до Вас центр для отримання правничої допомоги.