Правнича допомога

Нормативна база

• Конституція України
• Закон України "Про безоплатну правничу допомогу" (далі - Закон)
• Закон України "Про Державний бюджет на 2024 рік"

Право на професійну правничу допомогу

Згідно статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Поняття безоплатної правничої допомоги

Порядок звернення до МЦ або бюро для отримання БПД

Безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел

Право на безоплатну правничу допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правничу допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правничу допомогу у випадках, передбачених Законом.

Безоплатна первинна правнича допомога

Безоплатна первинна правнича допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи та обов’язки, порядок їх реалізації та виконання, відновлення прав у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Безоплатна первинна правнича допомога включає такі види правничих послуг:

надання правової інформації; надання консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правничої допомоги та медіації.

Суб'єкти права на безоплатну первинну правничу допомогу

Право на безоплатну первинну правничу допомогу згідно з Конституцією України мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.

Суб'єкти надання безоплатної первинної правничої допомоги

Суб'єктами надання безоплатної первинної правничої допомоги в Україні є:

1. органи виконавчої влади;
2. органи місцевого самоврядування;
3. центри з надання безоплатної правничої допомоги;
4. спеціалізовані установи з надання безоплатної первинної правничої допомоги, утворені органами місцевого самоврядування з урахуванням потреб територіальної громади;
5. юридичні особи приватного права, які мають право надавати правничу допомогу, залучені органами місцевого самоврядування у встановленому законом порядку;
6. адвокати та інші фахівці у відповідній галузі права, залучені органами місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.

Безоплатна вторинна правнича допомога

Безоплатна вторинна правнича допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Згідно частини другої статті 13 Закону безоплатна вторинна правнича допомога включає такі види правничих послуг:

1. захист;
2. здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
3. складення документів процесуального характеру.

Суб'єкти права на безоплатну вторинну правничу допомогу

Згідно статті 14 Закону право на безоплатну вторинну правничу допомогу мають такі категорії осіб:

1. повнолітні особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід, розрахований відповідно до методики, затвердженої Міністерством юстиції України, не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або державну соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" і "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
2. діти - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
3. особи, до яких застосовано адміністративне затримання, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону;
4. особи, до яких застосовано адміністративний арешт, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону;
5. особи, які відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України вважаються затриманими, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, а також на правничі послуги, передбачені пунктом 2 частини другої статті 13 Закону, у разі якщо такі особи є заявниками, визнані потерпілими або є свідками в іншому кримінальному провадженні, у зв’язку з незаконністю такого затримання, у разі порушення прав затриманої особи, застосування насильства, катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження під час затримання, до завершення відповідних проваджень;
6. особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону, а також на правничі послуги, передбачені пунктом 2 частини другої статті 13 Закону, у разі застосування до таких осіб насильства, катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження під час перебування під вартою;
7. особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається захисник для здійснення захисту за призначенням, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону, а також на правничі послуги, передбачені пунктом 2 частини другої статті 13 Закону, у разі застосування до таких осіб насильства, катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження;
8. особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається захисник для проведення окремої процесуальної дії, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону;
9. особи, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
10. особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з моменту подання особою заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою;
11. іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з моменту затримання;
12. особи, які звернулися із заявою про визнання особою без громадянства, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з дня подання особою заяви про визнання особою без громадянства до прийняття остаточного рішення за заявою, а також під час оскарження відмови про визнання особою без громадянства, отримання дозволу на імміграцію, оформлення посвідки на тимчасове чи постійне проживання;
13. особи, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею таких документів;
14. внутрішньо переміщені особи - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
15. особи, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, що пов’язані з оскарженням рішення про відмову в отриманні довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання зазначеної довідки або з питань, пов’язаних із встановленням фактів, що мають юридичне значення стосовно таких осіб;
16. громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території або на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, пов’язаних із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (у тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією території України;
17. ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
18. особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, що пов’язані з отриманням такого статусу;
19. особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, та особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
20. особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, що пов’язані з реабілітацією;
21. особи, які постраждали від торгівлі людьми, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначених Законом України "Про протидію торгівлі людьми";
22. особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначених законами України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" і "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків";
23. потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень;
24. особи, стосовно яких суд розглядає справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною; поновлення цивільної дієздатності недієздатних фізичних осіб та фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, звільнення від повноважень опікунів чи піклувальників таких осіб, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, протягом розгляду справи в суді;
25. особи, стосовно яких суд розглядає справи про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку або примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, протягом розгляду справи в суді;
26. викривачі у зв’язку з повідомленням ними інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав у зв’язку з таким повідомленням;
27. особи, які повідомили про активи, зазначені у пунктах 1, 1¹ частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав у зв’язку з таким повідомленням;
28. особи, стосовно яких згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону, на час позбавлення особистої свободи та після звільнення у зв’язку із захистом прав і законних інтересів, порушених через позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України;
29. громадяни України, які звернулися з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з відновленням втрачених документів, необхідних для отримання компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають таке саме право на безоплатну вторинну правничу допомогу, як і громадяни України, крім винятків, встановлених Конституцією, законами України чи міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Особи, які перебувають під юрисдикцією іноземної держави, з якою Україна уклала відповідний міжнародний договір, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу на підставах та в порядку, передбачених відповідним міжнародним договором України.

Суб’єкти права на безоплатну вторинну правничу допомогу, визначені пунктами 1, 14, 17, 19, 20, 26-29 частини першої цієї статті, мають право на отримання такої допомоги не більше шести разів протягом бюджетного періоду та одночасно не більше ніж за шістьма рішеннями про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, прийнятими центрами з надання безоплатної правничої допомоги.

Суб'єкти надання безоплатної вторинної правничої допомоги

Отримання БПД за кордоном

Суб'єктами надання безоплатної вторинної правничої допомоги в Україні є:

1. центри з надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
2. адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.

Підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги

Особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1. особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частинами першою - третьою статті 14 Закону;
2. особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу;
3. вимоги особи щодо захисту стосуються вчинення дій чи підготовки документів, що не передбачені законодавством;
4. особі раніше надавалася безоплатна вторинна правнича допомога з одного і того ж питання;
5. особа використала право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до частини четвертої статті 14 Закону;
6. особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правничої допомоги. У разі якщо особі відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги на цій підставі, до рішення про відмову додається письмове роз'яснення про порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги

Відповідно до статті 23 Закону надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги у разі якщо:

1. особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу (у разі припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до цього пункту 1 особа, яка отримувала таку допомогу, зобов’язана відшкодувати вартість фактичних витрат, пов’язаних з наданням допомоги);
2. обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до однієї з категорій осіб, передбачених частинами першою - третьою статті 14 Закону, припинили своє існування;
3. особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до Закону (рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом або працівником центру, до якого додається копія документа, що підтверджує повноваження іншого захисника/представника, залученого особою. Копія рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги надсилається слідчому, дізнавачу, прокурору, слідчому судді чи суду);
4. особа використала всі національні засоби правового захисту у справі (рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру);
5. особа відмовилася від отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, крім випадків, якщо участь захисника (адвоката) є обов’язковою;
6. особа, якій надається безоплатна вторинна правнича допомога, померла, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, крім випадків щодо реабілітації померлої особи, скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою;
7. особа подала повторне звернення з одного і того самого правового питання, з якого особі надавалася безоплатна правнича допомога, про що стало відомо після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги (рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру);
8. особа безпідставно не надає документів та доказів, що обґрунтовують вимоги особи щодо захисту її прав (рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру);
9. особа безпідставно не виконує обов’язки суб’єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу, визначені пунктами 1, 2, 4, 5 частини другої статті 26-1 Закону;
10. кримінальне провадження, в якому особі надається безоплатна вторинна правнича допомога, зупинено.

Надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється у разі повного виконання суб’єктом надання безоплатної вторинної правничої допомоги своїх зобов’язань.

Підстави та порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання безоплатної вторинної правничої допомоги, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу

Адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.

Адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі:

1. хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги;
2. неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору (у цьому випадку центр з надання безоплатної правничої допомоги може запропонувати Координаційному центру з надання правничої допомоги виключити такого адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу);
3. відмови адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги від виконання доручення/рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги з підстав, передбачених законом;
4. зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
5. припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
6. неналежного надання безоплатної вторинної правничої допомоги працівником центру з надання безоплатної правничої допомоги;
7. припинення трудового договору з працівником центру з надання безоплатної правничої допомоги;
8. зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
9. виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу;
10. наявності інших підстав, передбачених законом.

Під час заміни одного адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги іншим адвокатом або працівником центру з надання безоплатної правничої допомоги забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

Відповідальність за порушення законодавства про безоплатну правничу допомогу

• Особи, які порушили цей Закон, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.
• Особи, які подали завідомо неправдиві відомості або фальшиві документи, що стали підставою для віднесення їх до категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

Див. також

• Правничі послуги
• Договір про надання правничої допомоги