Договір позики

Нормативно-правова база

1. Цивільний кодекс України
2. Цивільний процесуальний кодекс України
3. Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"

Загальні положення

Поняття договору позики міститься в ст. 1046 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є реальним, одностороннім, відплатним або безоплатним договором. Це значить, що він набуває чинності тільки після передачі майна, всі обов’язки покладені лише на позичальника і у визначених законом випадках договір позики може бути як оплатним так і безоплатним.
Предметом договору позики є речі, визначені родовими ознаками, та грошові кошти.

Суб’єктами позики є будь-які фізичні та юридичні особи. Боржника за договором позики називають позичальником, а кредитора – позикодавцем.

Договір позики як і кредитний договір (та і договір банківського вкладу), оформлює єдині по своїй економічній природі відносини. Відмінності між ними головним чином полягають у тому, що кредитором по кредитному договору виступають банки та інші фінансові установи, а в якості позикодавця по договору позики можуть виступати будь-які фізичні та юридичні особи.

Форма договору позики

Договір позики укладається як в усній так, і в письмовій формі. В Цивільному кодексі України зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст. 1047 ЦК України).

Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики, проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї з сторін, договір може бути нотаріально посвідчений.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦКУ).

Отже, за загальним правилом, розписка є достатнім документом, аби укласти договір позики і в майбутньому мати можливість повернути отримані кошти. Наявність оригіналу розписки у тієї чи іншої сторони є підтвердженням наявності боргу або факту виконання зобов’язання за договором позики (якщо оригінал розписки у позичальника, то вважається, що позикодавець отримав кошти і повернув її позичальнику).

Проценти за договором позики

У відповідності до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

• він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
• позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Обов'язок позичальника повернути позику

У відповідності до ст. 1049 Цивільного Кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Наслідки порушення договору позичальником

У відповідності до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 Цивільного кодексу України, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Забезпечення виконання зобов'язання позичальником

У відповідності до ст. 1052 Цивільного Кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного Кодексу України, якщо інше не встановлено договором.

Стягнення коштів за договором позики

Претензійний порядок

В претензії бажано вказати наступне:

• повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та позичальника;
• дата пред’явлення претензії;
• обставини, на підставі яких пред’явлено претензію;
• документи, що підтверджують ці обставини;
• вимоги позикодавця з посиланням на нормативні акти;
• сума претензії та її розрахунок;
• платіжні реквізити позикодавця претензії;
• перелік документів, що додаються до претензії.

Законом не передбачено обов’язкової вимоги направлення претензії, проте під час судового розгляду може виникнути питання, чи намагався позивач врегулювати спір в позасудовому порядку. Після направлення претензії, навіть у випадку неотримання відповіді, необхідно звертатися до суду в порядку цивільного судочинства.

Позасудовий порядок

За нотаріально посвідченим договором позики, в разі неповернення боргу, позикодавець може звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про стягнення заборгованості на підставі пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1999 № 1172.

Судовий порядок

У випадку, коли позичальник відмовляється повертати кошти добровільно, необхідно звернутися до суду з позовом про стягнення коштів за договором позики.

При зверненні до суду для забезпечення подальшого реального виконання рішення суду і недопущення відчуження відповідачем майна та коштів за час судового розгляду справи бажано вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника.

Зразок позовної заяви про стягнення боргу за договором позики