Правове регулювання охорони вод від забруднення відходами промисловості

Номативна база

• Конституція України;
• Водний кодекс України;
• Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року»

Проблема забруднення вод

У відповідності до Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», в Україні забрудненими є майже усі поверхневі водойми та ґрунтові води. Основними забруднюючими речовинами виступають – суміші азоту і фосфору, органічні речовини, які легко окислюються, отрутохімікати, продукти нафтопереробки, важкі метали, феноли.
До факторів, які спричиняють забруднення водойм відходами промисловості можна віднести:

• використання застарілих технологій виробництва та устаткування;
  
• надмірна концентрація промислових підприємств;
  
• незручна структура промислового виробництва, що полягає в значному рівні зосередження екологічно небезпечних виробництв у межах певних регіонів чи місцевостей;
  
• недосконалість або відсутність необхідних природоохоронних систем;
  
• відсутність необхідного юридичного та економічного механізмів, які б заохочували запровадження екологічно безпечних технологій і природоохоронних систем.

Цілі запобігання забруднення водойм

Для цілей запобігання забруднення водойм, у тому числі, відходами промисловості Водним кодексом України (надалі – ВК України) у ст.ст. 35-40 закріплено відповідні нормативи стосовно використання та охорони водних об’єктів, до яких належать: вимоги екологічної безпеки водокористування; екологічні вимоги щодо якості води; вимоги стосовно дозволеного рівня скидання забруднюючих відходів; галузеві технологічні вимоги формування речовин, що викидаються у водойми; технологічні вимоги відносно використання води. Окрім того, ст. 110 ВК України, передбачено можливість застосування заходів дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності у разі недодержання водного законодавства.

Правова охорона водних ресурсів

Відповідно до ВК України всі води становлять її водний фонд. До нього належать:
поверхневі води:

• природні водойми (озера, водостоки – річки, струмки),штучні водостоки (водосховища, ставки, канави, інші водні об’єкти),
• підземні води та джерела,
• внутрішні морські води та територіальне море.
  

До земель водного фонду належать землі, зайняті морями, іншими водоймищами, болотами, а також островами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок, водойм, гідротехнічними і іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі виділені під смуги відведення для них, береговими смугами водних шляхів.
Усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання, та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдати шкоди здоров’ю людей, зменшенню рибних запасів, погіршенню умов існування деяких тварин, зниження родючості землі та інші несприятливі явища в наслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Досвід Європейського союзу

На рівні Європейського Союзу (надалі – ЄС) проблемі забруднення водних ресурсів відходами промисловості приділяється особлива увага. Так, для цілей захисту водного середовища запроваджено переліки небезпечних речовин, скидання яких у водні об’єкти взагалі заборонено або може здійснюватися виключно за наявності відповідного дозволу у встановлених обсягах. Окрім того, на держави-члени ЄС покладено зобов’язання розробити відповідні програми для цілей зменшення обсягів забруднення водойм, які містять стандарти екологічної якості водних ресурсів. Також розроблено критерії оцінки хімічного стану води, критерії виявлення значних і підвищених тенденцій зростання концентрацій забруднень у підземних водах та виявлення початку зворотної тенденції тощо.