Відповідальність за зґвалтування

Нормативна база

• Конституція України
• Кримінальний кодекс України
• Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану! Про алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінальних правопорушень проти статевої свободи в умовах воєнного стану детальніше в консультації: Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни.

Загальні положення

Найвищою соціальною цінністю в України визнаються людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека (стаття 3 Конституції України)

Посягання на ці права тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Так, одним із злочинів проти статевої недоторканності є зґвалтування - вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (стаття 152 Кримінального кодексу України).

Склад злочину

Об'єкт

Безпосереднім об'єктом такого злочину є суспільні відносини, що забезпечують статеву свободу, а якщо потерпіла особа не досягла статевої зрілості або перебувала в стані безпорадності, — її статеву недоторканість. Визначальними ознаками зґвалтування визнаються вступ в статеві зносини:

• з дитиною, що не досягла 14 років – незалежно від її згоди;
• всупереч або ігноруючи волевиявлення потерпілої сторони;
• із застосуванням по відношенню до неї фізичного насильства або погроз такого застосування;
• з використанням безпорадного стану потерпілої сторони, у випадках, коли постраждала особа не могла дати відсіч або усвідомлювати в повній мірі те, що відбувається через безпорадність, непритомність, алкогольне чи наркотичне сп’яніння, вік, психічні вади тощо.

Потерпілою особою може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із ґвалтівником, наприклад, перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо.

Об'єктивна сторона

З об’єктивної сторони зґвалтування полягає у вчиненні дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

Склад злочину - формальний.

Суб’єктивна сторона

Вина - прямий умисел. Суб’єкт злочину усвідомлює, що вчиняє протиправні дії сексуального характеру відносно іншої особи і бажає цього. Мотивом зґвалтування є переважно прагнення задовольнити статеву пристрасть.

Суб’єкт

Безпосереднім фізичним виконавцем злочину може бути будь-яка осудна особа (як чоловік, так і жінка), протилежної з потерпілою особою статі і яка досягла 14-річного віку.

Відповідальність

До кримінальної відповідальності за зґвалтування можуть бути притягнуті особи, яким на момент вчинення діяння виповнилося 14 років (стаття 22 Кримінального кодексу України).

В залежності від конкретних обставин справи зґвалтування карається:

1. позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років – за вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи;
2. позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років – за зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 153-155 Кримінального кодексу України, або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
3. позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років – за зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи (віком від 14 до 18 років);
4. позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;
5. позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років – за зґвалтування, що спричинило тяжкі наслідки;
6. позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених частинами четвертою або п’ятою статті 153, статтею 155 або частиною другою статті 156 Кримінального кодексу України.

Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Докладніше: Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі

Особливості застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи

З метою однакового та правильного застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, Верховний Суд України дав судам відповідні роз'яснення, серед яких:

• якщо в ході зґвалтування з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи було заподіяно тілесні ушкодження її родичам чи близьким їй особам, такі дії слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтею 152 Кримінального кодексу України та відповідними статтями Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за злочини проти здоров'я особи, оскільки у такому разі умисел суб'єкта злочину направлений не тільки на вчинення зґвалтування потерпілої особи, а й на заподіяння шкоди здоров'ю іншій особі.
• при вчиненні двох або більше зґвалтувань відповідальність за які передбачена різними частинами статті 152 Кримінального кодексу України, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю відповідно до вимог статті 33 Кримінального кодексу України. Це правило застосовується і тоді, коли перший злочин було вчинено без обтяжуючих обставин, а другий кваліфікується за частиною другою статті 152 Кримінального кодексу України лише за ознакою його повторності. Таким же чином слід кваліфікувати і дії винної особи, якщо вчинені нею злочини мали різні стадії, а також коли один із злочинів вона чинила одноособово чи як виконавець (співвиконавець), а при вчиненні іншого була організатором, підбурювачем або пособником.
• кримінальна відповідальність за вчинення зґвалтування неповнолітньої чи малолітньої особи настає лише за умови, якщо винна особа усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що вчиняє такі дії щодо неповнолітньої або малолітньої особи, а так само, коли вона повинна була і могла це усвідомлювати. Неповнолітній або малолітній вік потерпілої особи не може бути підставою для кваліфікації вказаних дій за частиною третьою чи четвертою статті 152 Кримінального кодексу України якщо буде доведено, що винна особа сумлінно помилялася щодо фактичного віку потерпілої особи.
• відповідальність за спричинення особливо тяжких наслідків настає як тоді, коли винна особа передбачала можливість їх настання, так і тоді, коли вона хоча і не передбачала, але повинна була і могла передбачити настання таких наслідків.

Судова практика

Правова позиція	Рішення суду
"...потрібно встановити, що дії сексуального характеру були вчинені за відсутності чітко вираженого, явного, переконливого, такого, щоб інша особа зрозуміла, що особа бажає сексуального проникнення в її тіло, волевиявлення, за якого кожен із партнерів упевнений у добровільній згоді іншого на конкретні дії сексуального характеру, що виражена в певній зовнішній формі (вербально, жестами, мімікою чи конклюдентними діями тощо). Сексуальне проникнення в тіло не може вважатись вчиненим за добровільною згодою в контексті супутніх обставин, якщо воно було здійснено внаслідок застосування фізичного насильства, погрози його застосування чи інших, подібних до них за особливостями впливу на психіку потерпілої особи способів вчинення злочину, шляхом використання безпорадного стану"	Постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 684/289/20
За усталеними в правозастосовній практиці положеннями, стан алкогольного чи іншого сп`яніння жертви; її поведінка до події; нехтування нею заходами особистої безпеки; моральне обличчя потерпілої особи та спосіб її життя; аморальна чи інша віктимна поведінка потерпілої особи, яка, можливо, свідомо провокувала сексуальну поведінку злочинця з наміром припинити надалі вчинення дій сексуального характеру щодо неї, не виключають кримінальної відповідальності за ст. 152 КК України	Постанова Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 566/1420/19
Зґвалтування визнається закінченим з моменту проникнення статевого органу чоловіка, іншого органу людини (наприклад, руки чи пальця) або певного предмета в один із природних отворів потерпілої особи незалежно від того, чи вдалося винуватому збудити та (чи) задовольнити свою статеву пристрасть. Мається на увазі проходження хоча б частиною статевого органу, іншого органу людини чи певного предмета меж тієї чи іншої природної порожнини тіла людини (наприклад, для ротової порожнини це губи, а для анального отвору сфінктерне кільце ануса). Якщо зґвалтування набуло вигляду недобровільного природного статевого акту, то злочин, за загальним правилом, визнається закінченим з початку такого акту. При цьому не вимагається продовження копулятивних фрікцій (зворотно-поступальних рухів статевого органу чоловіка у піхві жінки), обов`язкової дефлорації (порушення цілісності дівочої пліви), досягнення оргазму чи еякуляції (закінчення статевого акту у фізіологічному розумінні)	Постанова Верховного суду від 08 лютого 2022 року у справі № 637/965/19

Див. також

• Дії особи у випадку її зґвалтування
• Сексуальне насильство