Механізм передачі земель сільськогосподарського призначення об'єднаній територіальній громаді

Нормативна база

1. Земельний кодекс України
2. Указ Президента Укрїни від 15 жовтня 2020 року № 449 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин"
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року №1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин"
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру»

Загальні положення

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури гуртових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою гуртових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Загальний порядок передачі земель з державної у комунальну власність визначено статтею 117 Земельного кодексу України.

Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями відповідно до повноважень, визначених Земельним кодексом України.

Такими суб’єктами є:

• Держгеокадастр відповідно до частини четвертої статті статі 122 Земельного кодексу України та постанови КМУ від 14 січня 2015 р. № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру»
• міські, селищні, сільські ради, що представляють територіальні громади, відповідно до частини першої статті 12 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 117 Земельного кодексу України у рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у комунальну власність зазначаються:

• кадастровий номер земельної ділянки;
• її місце розташування;
• площа;
• цільове призначення;
• відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку;
• обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності територіальної громади на неї.

До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об’єктів у комунальну власність. До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у державну власність.

Алгоритми передачі земельних ділянок

Передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення можна здійснювати одним із варіантів:

-після проведення інвентаризації земель в межах території всієї територіальної громади або адміністративно-територіальної одиниці. Такий варіант дозволить провести інвентаризацію одночасно всієї території, але є довготривалим та дороговартістним;

-поетапно, шляхом проведення інвентаризації земель територіальної громади по частинам. Такий варіант є більш гнучким та дозволить в короткі строки отримати вже земельні ділянки у комунальну власність.

Алгоритм 1

• Держгеокадастр розробляє відповідну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель частини території сільської, селищної, міської ради.
• Держгеокадастр приймає наказ про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності
• ОМС та Держгеокадастр підписують акт приймання передачі земельних ділянок.
• ОМС реєструє право власності територіальної громади на такі земельні ділянки в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

• ОМС інформує землекористувача про перехід права власності від держави до ОМС.

Алгоритм 2

І. Сформовані земельні ділянки, які зареєстровані у Державному земельному кадастрі, зокрема на які укладені договори оренди, орендодавцем яких є Держгеокадастр, а також земельні ділянки, які були проінвентаризовані раніше.

Такі ділянки можуть бути передані без розробки документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за таким алгоритмом:

1. ОМС звертається до Держгеокадастру із клопотанням передати в першу чергу, до проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення держаної власності у комунальну, земельних ділянок, які є вже сформовані та/або зареєстровані в ДЗК (зокрема, це можуть бути ділянки які передані у оренду Держгеокадастром, були раніше проінвентаризовані);
2. Держгеокадастр приймає наказ про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності.
3. Після прийняття відповідного наказу Держгеокадастром ОМС приймає рішення про прийняття таких земель у комунальну власність.
4. ОМС та Держгеокадастр підписують акт приймання передачі земельних ділянок
5. ОМС реєструє право власності територіальної громади на такі земельні ділянки в реєстрі речових прав на нерухоме майно.
6. ОМС інформує землекористувача про перехід права власності від держави до ОМС.

ІІ. Землі сільськогосподарського призначення державної власності, які не надані у власність і у користування

Такі землі можуть бути передані у комунальну власність лише після формування їх у земельні ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель:

1. ОМС визначає пріоритетні масиви земель, які можуть бути передані у комунальну власність.
2. ОМС приймає рішення про ініціювання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну. У рішенні зазначаються пріоритетні масиви як реалізація першого етапу передачі земель.
3. Держгеокадастр розробляє відповідну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель частини території сільської, селищної, міської ради.
4. Держгеокадастр приймає наказ про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності.
5. Після прийняття відповідного наказу Держгеокадастром ОМС приймає рішення про прийняття таких земель у комунальну власність.
6. ОМС та Держгеокадастр підписують акт приймання передачі земельних ділянок
7. ОМС інформує землекористувача про перехід права власності від держави до ОМС.

ІІІ. Земельні ділянки, які перебувають у користуванні фізичних та юридичних осіб, але не зареєстровані у Державному земельному кадастрі.

1. провести інвентаризацію документів, що були видані до 2013 року, та посвідчують право користування на земельні ділянки (рішення рад про надання земельних ділянок, договори оренди, державні акти на право постійного користування тощо);
2. провести інвентаризацію державних актів на право власності на земельні ділянки, які були видані до 2013 року.
3. встановити фактичне місцезнаходження таких ділянок.