Звільнення працівника за угодою сторін: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
Однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП України). | Однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП України). | ||
Припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, але пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/82635922 Постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року № 264/2678/17]). | |||
=== '''Переваги для працівника''' === | === '''Переваги для працівника''' === | ||
* ''' | * '''Перевагою для працівника при звільненні за угодою сторін є''' можливість звільнення у будь-який строк. Головним, у такому разі, є наявність спільної згоди між працівником та роботодавцем, тому саме звільнення може відбутися як у день внесення пропозиції, так і у будь-який інший момент. | ||
'''ВАЖЛИВО!''' При звільнені працівника за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України допомога по безробіттю виплачується з 31-го календарного дня. Проте '''під час дії воєнного стану''' допомога по безробіттю призначається з першого дня після дня надання статусу безробітного. | |||
''' | |||
Роботодавець в день звільнення зобов'язаний видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у цей же день. Якщо працівник в день звільнення не працював, то виплата належних сум повинна бути здійснена не пізніше наступного дня після того, як звільнений зажадав розрахунок. | Роботодавець в день звільнення зобов'язаний видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у цей же день. Якщо працівник в день звільнення не працював, то виплата належних сум повинна бути здійснена не пізніше наступного дня після того, як звільнений зажадав розрахунок. Роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116 КЗпП) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника. | ||
== Строк звільнення == | == Строк звільнення == | ||
При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за згодою сторін '''договір припиняється в строк, визначений сторонами'''. | При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за згодою сторін '''договір припиняється в строк, визначений сторонами'''. | ||
| Рядок 27: | Рядок 24: | ||
Саме у цьому полягає згода сторін, коли працівник і роботодавець '''<u>спільно вирішують коли і як звільнитися працівникові.</u>''' | Саме у цьому полягає згода сторін, коли працівник і роботодавець '''<u>спільно вирішують коли і як звільнитися працівникові.</u>''' | ||
Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п.1 ст.36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст.38 КЗпП) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92#Text абз. 2 п. 8. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]). | |||
== Форма угоди == | == Форма угоди == | ||
Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України можуть бути в письмовій або в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. '''Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі'''. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1 статті 36 КЗпП України і раніше домовлена дата звільнення (Постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року № 264/2678/17). | |||
Якщо | |||
== Відмова роботодавця == | == Відмова роботодавця == | ||
У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України (за угодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. | |||
Розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України (за угодою сторін), суди повинні з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін до припинення договору за угодою сторін; '''і була згода власника або уповноваженого ним органу на анулювання угоди сторін про припинення трудового договору'''. | |||
Якщо роботодавець і працівник домовились про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. '''Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою на це власника або уповноваженого ним органу і працівника''' (постанова Верховного Суду від 16 лютого 2022 року № 591/4938/18). | |||
У разі, якщо сторони не дійшли згоди щодо припинення трудового договору за п. 1 ч.1 ст. 36 КЗпП, працівник має право написати заяву на звільнення за власним бажанням. | |||
== Порядок оскарження необґрунтованої відмови роботодавця == | == Порядок оскарження необґрунтованої відмови роботодавця == | ||
Вимоги спрямовані на захист трудових прав працівників, виникають із трудових правовідносин, то вони підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. | |||
Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції (ст. 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України]). | |||
Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися на вибір позивача за місцем знаходження підприємства (установи організації) або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (ст. 27, 28 Цивільного процесуального кодексу України). | |||
== Сплата судового збору == | == Сплата судового збору == | ||
Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (у 2024 році - 1211.20 грн.). | Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (у 2024 році - 1211.20 грн.). | ||
Версія за 12:31, 16 жовтня 2024
Нормативна база
- Кодекс законів про працю України
- Цивільний процесуальний кодекс України
- Закон України «Про судовий збір»
- Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»
- Закон України «Про відпустки»
- Наказ Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці»
- Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»
Порядок звільнення
Однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).
Припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, але пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою (Постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року № 264/2678/17).
Переваги для працівника
- Перевагою для працівника при звільненні за угодою сторін є можливість звільнення у будь-який строк. Головним, у такому разі, є наявність спільної згоди між працівником та роботодавцем, тому саме звільнення може відбутися як у день внесення пропозиції, так і у будь-який інший момент.
ВАЖЛИВО! При звільнені працівника за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України допомога по безробіттю виплачується з 31-го календарного дня. Проте під час дії воєнного стану допомога по безробіттю призначається з першого дня після дня надання статусу безробітного.
Роботодавець в день звільнення зобов'язаний видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у цей же день. Якщо працівник в день звільнення не працював, то виплата належних сум повинна бути здійснена не пізніше наступного дня після того, як звільнений зажадав розрахунок. Роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116 КЗпП) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Строк звільнення
При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за згодою сторін договір припиняється в строк, визначений сторонами.
У заяві про звільнення за угодою сторін працівник ставить бажану дату звільнення, яка може співпадати з датою подачі заяви, а роботодавець, розглядаючи цю заяву вирішує задовольняти її чи ні.
Саме у цьому полягає згода сторін, коли працівник і роботодавець спільно вирішують коли і як звільнитися працівникові.
Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п.1 ст.36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст.38 КЗпП) (абз. 2 п. 8. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).
Форма угоди
Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України можуть бути в письмовій або в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1 статті 36 КЗпП України і раніше домовлена дата звільнення (Постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року № 264/2678/17).
Відмова роботодавця
У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України (за угодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.
Розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України (за угодою сторін), суди повинні з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін до припинення договору за угодою сторін; і була згода власника або уповноваженого ним органу на анулювання угоди сторін про припинення трудового договору.
Якщо роботодавець і працівник домовились про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою на це власника або уповноваженого ним органу і працівника (постанова Верховного Суду від 16 лютого 2022 року № 591/4938/18).
У разі, якщо сторони не дійшли згоди щодо припинення трудового договору за п. 1 ч.1 ст. 36 КЗпП, працівник має право написати заяву на звільнення за власним бажанням.
Порядок оскарження необґрунтованої відмови роботодавця
Вимоги спрямовані на захист трудових прав працівників, виникають із трудових правовідносин, то вони підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції (ст. 23 Цивільного процесуального кодексу України).
Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися на вибір позивача за місцем знаходження підприємства (установи організації) або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (ст. 27, 28 Цивільного процесуального кодексу України).
Сплата судового збору
Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (у 2024 році - 1211.20 грн.).
Перелік осіб які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи визначається ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Судова практика
- Постанова Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 591/1375/19 (Відсутність у заяві конкретної дати звільнення свідчить про відсутність волевиявлення працівника на припинення трудового договору за взаємною угодою сторін.)
Див. також
Лист-роз’яснення Міністерства соціальної політики України від 04 квітня 2014 року № 60/06/186-14
