Порушення таємниці голосування

Нормативна база

• Міжнародний пакт про громадянські і політичні права
• Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
• Кодекс належної практики у виборчих справах. Керівні принципи та пояснювальна доповідь, ухвалені Венеціанською комісією на 52-й сесії(Венеція, 18-19 жовтня 2002 року)
• Кримінальний кодекс України
• Закон України "Про вибори народних депутатів України"
• Закон України "Про місцеві вибори"
• Закон України "Про вибори Президента України"

Поняття

Принцип таємного голосування належить до загальновизнаних принципів виборчого права. Він закріплений у статті 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права і статті 3 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Голосування на виборах є таємним: контроль за волевиявленням виборців забороняється (ст. 7 Закону України "Про вибори Президента України", ст.7 Закону України "Про вибори народних депутатів України", ст.7 Закону України "Про місцеві вибори"). Відповідно до Кодексу належної практики у виборчих справах для виборців таємне голосування – це не тільки право, але й обов'язок, невиконання якого має бути покаране шляхом визнання недійсним будь-якого виборчого бюлетеня, зміст якого став відомий іншим (пп.а п.4 Загальноєвропейських принципів у галузі виборів), а порушення таємниці голосування має тягти за собою накладення санкцій (пп.d п.4 Загальноєвропейських принципів у галузі виборів).
Порушення таємниці голосування - це умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі.

Об'єкт

Об'єктом злочину є виборче право громадян у частині здійснення ними голосування під час виборів.

Об'єктивна сторона

Об'єктивна сторона злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування. Це можуть бути:

• прохання або висунення вимоги до виборців показувати заповнені бюлетені перед опусканням їх до виборчих скриньок;
• домагання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок партій виборець віддав свій голос;
• незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування;
• визначення місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином, що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування;
• створення перешкод для голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосування;
• перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб;
• видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень заповнював;
• встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо.

Суб'єкт злочину

Суб'єкт злочину спеціальний. Ним може бути лише член виборчої комісії або інша службова особа, які порушують таємницю голосування, використовуючи владу чи службове становище. Порушення таємниці голосування іншими особами за наявності підстав може кваліфікуватися як самоправство (ст. 356), злочин проти здоров'я (наприклад, погроза вбивством - ст. 129) або інший злочин.

Суб'єктивна сторона

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом; винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування, і бажає вчинити такі дії.

Покарання

Порушення таємниці голосування є злочином, передбаченим статтею 159 Кримінального кодексу України), яка встановлює відповідні санкції.
І. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі, карається :

• штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 грн. до 5100 грн.);
• виправними роботами на строк до 2 років;
• обмеженням волі на строк до 3 років.

ІІ. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або комісії з референдуму чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища, карається :

• штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 грн. до 8500 грн.);
• обмеженням волі на строк до 3 років;
• позбавленням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

Куди звертатися

У випадку порушення таємниці голосування необхідно звертатися до органів Національної поліції.