Підстави повернення обвинувального акта прокурору

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база:

Поняття обвинувального акту

Обвинувальний акт - це кримінальний процесуальний акт, в якому відображається рішення слідчого, затверджене прокурором, чи самого прокурора про закінчення досудового розслідування і переведення обвинувачення до суду.
В обвинувальному акті:

  • викладаються юридично значимі обставини кримінального правопорушення;
  • надається юридична кваліфікація кримінального правопорушення.

Підстави складання обвинувального акту

Підставами складання обвинувального акту є:

  1. повідомлення особи про підозру;
  2. обґрунтованість підозри достатньою сукупністю доказів;
  3. відсутність підстав закриття кримінального провадження.


Значення рішення про складання обвинувального акту


  1. це рішення обумовлює розвиток кримінального провадження, перехід його із стадії досудового розслідування в судові стадії;
  2. обвинувальним актом визначаються межі судового розгляду справи;
  3. після спрямування обвинувального акту прокурором до суду підозрюваний набуває процесуального статусу "обвинувачений".

Нормативні вимоги до обвинувального акту

1 - Обвинувальний акт має містити такі відомості:

  • найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
  • анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
  • анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
  • прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
  • виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову квалифікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
  • обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
  • розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
  • підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
  • розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
  • дату та місце його складання та затвердження.

2- Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно

3 - До обвинувального акта додається:

  • реєстр матеріалів досудового розслідування;
  • цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;
  • розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 КПК України);
  • розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цтвільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного4
  • довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

4 - Надання суду інших документів до покачку судового розгляду забороняється.
Зміст обвинувального акту регламентований у ч. 2 ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України(далі - КПК України) .

Підстави повернення обвинувального акта прокурору з підготовчого судового засідання


Процесуальні порушення, які служать у правозастосовній діяльності підставою для повернення обвинувального акта прокурору з підготовчого судового засідання:

  1. щодо неналежного надання копії обвинувального акту;
  2. щодо невідповідності обвинувального акту статусу офіційного документу;
  3. щодо порушень конкретизації злочину та невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України;
  4. обставини, які вказують на те, що обвинувальний акт підписаний особою, яка не наділена повноваженнями;
  5. щодо невідповідності реєстру матеріалів досудового слідства.


Групи підстав повернення обвинувального акту прокурору


Дивлячись на ухвали районних та апеляційних судів, у наукових джерелах з підстав повернення обвинувальних актів прокурору, можемо виділити такі їх групи:

  1. організаційно-формального характеру;
  2. невідповідність нормам КПК України (ст.ст. 291, 293, 109, 110);
  3. неузгодженість між собою рівних за значенням законодавчих актів;
  4. різне праворозуміння та правозастосування норм КПК України;
  5. усунення перешкод для оперативної, якісної та ефективної підготовки справи до судового розгляду.


До найбільш поширених підстав повернення обвинувального акта належать, зокрема, недотримання п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, коли в обвинувальному акті не повністю викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає доведеними, а також відсутній такий важливий елемент, як формулювання обвинувачення. Замість цього обвинувальний акт дублює повідомлення про підозру, що є недопустимим. Правова кваліфікація дій особи повинна містити не тільки посилання на окрему статтю та її частину, а й точне формулювання, зокрема об’єктивної сторони та кваліфікуючих ознак. Досить часто (навіть у вироках), судді пишуть: «…скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.191 Кримінальний кодекс України ( далі - КК України), а саме — привласнив чи розтратив чуже майно, яке було йому ввірене чи перебувало в його віданні». Це є наслідком або неконкретного формулювання обвинувачення, або, як правило, відсутності такого формулювання. Нерідко в обвинувальному акті викладені лише зміст підозри, а також частина тих фактичних обставин правопорушення, у вчиненні якого підозрювалася особа, і правова кваліфікація. За таким «обвинувальним актом» особа має статус не обвинуваченого, а підозрюваного, оскільки відповідно до положень ст.277 КПК України це становить зміст повідомлення про підозру. Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісний і повний її захист і, як наслідок, має бути беззаперечною підставою для скасування вироку.