Звільнення керівника підприємства

Нормативна база

• Конституція України
• Господарський кодекс України
• Кодекс законів про працю України
• Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань
• Про господарські товариства

Порядок звільнення керівника

Конституцією України, а саме ст. 43 передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. В тому числі використання примусової праці забороняється.

Керівник (директор) - найманий працівник, суб'єкт управління, зайнятий професійною організаторською діяльністю в органах керування підприємства, фірми, установи, наділений суб'єктом власності визначеними необхідними повноваженнями для прийняття рішень та несе всю повноту відповідальності за результати роботи очолюваного ним колективу. (Вікіпедія)

Для звільнення керівника юридичної особи необхідно:

1. Розірвати трудовий договір відповідно до вимог Кодексу законів про працю України (дивитись статтю Порядок розірвання трудового договору).
2. Виключити керівника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
3. Повідомити орган Державної податкової служби за місцем реєстрації юридичної особи.

Для розірвання трудового договору з керівником необхідно:

• прийняти рішення уповноваженого органом, який прийняв (призначив) керівника (це може бути рішення власника, протокол загальних зборів учасників тощо);
• видати наказ про звільнення із зазначенням у ньому підстав для звільнення і з посиланням на відповідну норму Кодексу законів про працю;
• ознайомити з наказом працівника під підпис;
• унести запис про звільнення до трудової книжки працівника на підставі виданого наказу;
• провести повний розрахунок із працівником у день його звільнення і видати йому трудову книжку.
  

Відомості про керівника підприємства містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) (ст. 17 Закону України № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»). Тому про звільнення керівника необхідно повідомити держравного реєстратора. Для цього, згідно з вимогами ч. 4 ст. 17 Закону № 755, держреєстратору необхідно подати:

• заповнену реєстраційну картку форми 3 (затверджена наказом Мін’юсту від 29.08.2018 2824/5);
  
• примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв’язку з юридичною особою;
  
• реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об’єднання, політичні партії;
  
• документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;
  
• структуру власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;

Враховуючи, що директор (керівник) є відповідальною особою за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, протягом 10 днів з моменту звільнення необїхідно повідомити про це податковий орган (п. 66.4 Податкового кодексу, далі – ПК). Повідомляти податковий орган потрібно за затвердженою формою № 1-ОПП із позначкою «Зміни», як це передбачено п. 9.3 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.11 р. № 1588 (далі – Порядок № 1588). Крім того, слід замінити в податковому органі довідку форми № 4-ОПП. Для цього необхідно принести стару довідку і подати заяву з проханням замінити її у зв'язку зі зміною керівника підприємства (п. 9.4 Порядку № 1588).

Звільнення керівника якщо місце перебування засновника не відоме

У таких випадках директор має право реалізувати своє право звільнитися за власним бажанням, передбачене ст. 38 КЗпП. Для цього директор повинен видати наказ про визнання себе звільненим за власним бажанням.

Але спочатку директор повинен зробити кроки, які доведуть, що він діяв за процедурою, установленою ст. 38 КЗпП. Тобто перш ніж видавати наказ про своє звільнення, йому треба повідомити засновника про своє бажання звільнитися. Потрібно написати заяву з проханням про звільнення за власним бажанням і направити її рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення за останньою відомою йому адресою засновника. Наприклад, за адресою, зазначеною в установчих документах, або за фактичним місцем проживання засновника.

Припустимо, листа не було вручено адресатові, а фактичне місцезнаходження засновника невідоме. Тоді необхідно підтвердити документально факт відсутності (неможливості встановлення місцезнаходження) засновника. Для отримання підтвердного документа директорові слід звернутися до поліції із заявою про розшук засновника. Розшук зниклих осіб належить до повноважень поліції (п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII). І вже виходячи з офіційної відповіді, наданої поліцією, стане ясно, за якою адресою направляти засновникові заяву про звільнення. У заяві слід зазначати бажану дату звільнення, краще з урахуванням часу поштового пробігу листа і можливого небажання або неможливості отримання листа адресатом – засновником на пошті. Це може становити приблизно від 34 до 40 днів: від 4 до 7 днів поштового пробігу рекомендованого листа (п. 1, 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Мінінфраструктури від 28.11.13 р. № 958) плюс місячний (30 днів) строк зберігання цінного листа на пошті в разі неможливості його вручення адресатові (п. 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.09 р. № 270), та повернення листа поштою.

Потім треба дочекатися отримання повідомлення про вручення листа засновникові або повернення листа, не врученого адресатові. І вже після цього директор може видати наказ про визнання себе звільненим за власним бажанням і внести на підставі цього наказу запис про звільнення до своєї трудової книжки.

Звільнення керівника, якщо є два засновника і один із них відмовляється звільнити

У такому разі, хоча це і не передбачено законодавчо, рекомендовано директорові подати дві заяви про звільнення однакового змісту: кожному засновникові окремо.

Засновникові, який заперечує проти звільнення директора, направити заяву поштою, рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення. Опис вкладення підтвердить, що листом направлено саме заяву про звільнення. А повідомлення про вручення підтвердить дату отримання цієї заяви засновником. Із цієї дати і треба починати відлік двотижневого строку відробітку перед звільненням.

Якщо засновниками так і не буде прийнято рішення про звільнення директора, то на 14-й день відробітку директор може видати наказ про своє звільнення за власним бажанням і внести запис про звільнення до своєї трудової книжки. Що стосується документації та печатки підприємства, то їх можна буде передати за описом засновникові, який погоджував звільнення, або направити бандероллю чи посилкою з описом вкладення будь-якому з двох засновників підприємства.