Відповідальність за порушення правил полювання

Нормативна база

• Кримінальний кодекс України (далі - КК України)
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Закон України "Про мисливське господарство та полювання"
• Положення про правила проведення полювань, поводження із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17 жовтня 2011 року № 549
• Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року № 521

Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законами України. Зокрема, відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання несуть особи, винні у: порушенні правил полювання та здійснення інших видів використання мисливських тварин, правил регулювання їх чисельності.

Кримінальна відповідальність за незаконне полювання

Кримінальна відповідальність за незаконне полювання регламентується ст. 248 Кримінального кодексу України, а саме:

Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, - караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії кримінальних проступків.

Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів.

При цьому, істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (шкода повинна бути більше 4250,00 грн.).

Суб'єкт кримінального правопорушення

Суб'єкт кримінального правопорушення загальний. Для ч. 2 ст. 248 КК України можлива наявність спеціального суб'єкта — службової особи. Суб'єктами злочинів проти довкілля можуть бути особи, які досягли 16-річного віку.

Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення

Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується умислом.

Об'єкт кримінального правопорушення

Об'єктом злочину є встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу суходолу - диких звірів і птахів як невід'ємної складової частини довкілля.

Об'єктивна сторона кримінального правопорушення

З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення виражається у:

1. порушенні правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду;
2. незаконному полюванні в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду;
3. полюванні на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України.

Полюванням визнаються дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються у напіввільних умовах. Полюванням у сенсі ст. 248 слід також визнавати перебування осіб:

1. у межах мисливських угідь, у т.ч. на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання;
2. на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Порушення правил полювання означає, що даний вид використання тваринного світу здійснюється без належного дозволу, в заборонений час, у недозволених місцях, у т.ч. на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, забороненими знаряддями або способами, стосовно тих видів тварин, які занесені до Червоної книги.

Полювання без належного дозволу має місце тоді, коли воно здійснюється самовільно, без належного документа, виданого уповноваженим органом. Документами на право полювання є:

посвідчення мисливця;

щорічна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з позначкою про сплату державного мита;

дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка тощо);

відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю;

паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів з відміткою про допуск до полювання у поточному році у разі їх використання під час полювання.

Незаконність полювання слід вбачати і в тому разі, коли воно відбувається з відступом від умов, зазначених у дозвільних документах, наприклад добування тварин, які не зазначені у ліцензії або понад встановлену у дозволах норму, або в угіддях, не зазначених у дозволі.

Полювання в заборонений час означає, що воно здійснюється тоді, коли займатись полюванням на будь-яких тварин заборонено:

1. взагалі (наприклад, у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу) або на тварин, які зазнають лиха);
2. у строки, протягом яких забороняється полювати на певних видів диких звірів і птахів.

Тривалість мисливського сезону стосовно конкретних представників фауни встановлюється законодавством. Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття полювання на той чи інший вид мисливських тварин, дні полювання) визначаються нормативно-правовими актами і доводяться до відома користувачів мисливських угідь і громадськості. Відстріл та відлов хижих і шкідливих тварин, добування мисливських тварин для наукових потреб або переселення у нові місця перебування може здійснюватись у встановленому порядку поза межами мисливського сезону.

Полювання у недозволених місцях - це полювання у таких місцях, де воно взагалі заборонено, або де для цього потрібен спеціальний дозвіл. Полювання забороняється:

1. на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду;
2. на відтворювальних ділянках;
3. у межах населених пунктів, за винятком випадків, передбачених рішеннями обласних рад;
4. на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей.

Забороненими слід визнавати ті знаряддя і способи, якими полювати взагалі не дозволяється або які заборонено використовувати для відстрілу чи відлов певних об'єктів тваринного світу. До таких знарядь і способів слід відносити зокрема: використання клеїв, петель, гачків, самострілів; ловчих ям, отруйних та анестезувальних принад, живих сліпих чи знівечених тварин як принади, звуковідтворювальних приладів та пристроїв, приладів нічного бачення, дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин, заливання нір звірів. На пернату дичину забороняється полювати з нарізною вогнепальною зброєю, а на копитних тварин та ведмедя - з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю чи шротом. Порушення правил полювання є закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди. Незаконне полювання у заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на об'єкти тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, є формальним складом злочину і вважається закінченим з моменту початку полювання незалежно від того, чи були фактично здобуті відповідні мисливські тварини.

Суміжні кваліфікації

Порушення правил полювання, яке не заподіяло істотної шкоди, не здійснюється у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і не пов'язано з полюванням на ті види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, тягне за собою адміністративну відповідальність (ст. 85 КУпАП).

Порядок притягнення до кримінальної відповідальності

Загальний порядок притягнення до кримінальної відповідальності:

1. Повідомлення про підозру.
2. Досудове розслідування.
3. Закінчення досудового розслідування.
4. Судовий розгляд.

Строк притягнення до кримінальної відповідальності

Відповідно до ст. 49 КК України за здійснення незаконного полювання особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули 3 роки за ч. 1 ст. 248 КК України (закінчення строку давності для злочину невеликої тяжкості) та 5 років за ч. 2 ст. 248 КК України (закінчення строку давності для злочину середньої тяжкості).

Адміністративна відповідальність за порушення правил полювання

Адміністративна відповідальність регламентується ст. 85 КУпАП, а саме:

Порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від шести до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від тридцяти до дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від шістдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої або позбавлення права полювання на строк до трьох років з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб - від дев'яноста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої.

Суб'єкт адміністративного правопорушення

Особи, які досягли 16 років.

Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення

Суб'єктивна сторона характеризується умислом або необережністю.

Об'єкт адміністративного правопорушення

Об'єктом є суспільні відносини, що виникають у сфері використання об'єктів тваринного світу.

Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення

Об'єктивна сторона полягає у вчиненні таких дій: порушення правил полювання, яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в дозволі на їх добування; повторне порушення правил полювання чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин.

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності

Протоколи за правопорушення передбачені статтею 85 КУпАП мають право складати уповноважені посадові особи органів, які здійснюють розгляд цього правопорушення.

Зокрема, відповідно до статті 242 КУпАП, справи про адміністративне правопорушення за статтею 85 КУпАП розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства (станом на 2018 рік — наразі таким органом є Державне агентство лісових ресурсів України).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи, уповноважені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, керівники, заступник керівника з питань мисливського господарства, головні лісничі, головні мисливствознавці, державні районні мисливствознавці, керівники, головні лісничі, лісничі, головні мисливствознавці, мисливствознавці держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств.

Керівниками, заступником керівника з питань мисливського господарства, головними лісничими, головними мисливствознавцями, державними районними мисливствознавцями, керівниками, головними лісничими, лісничими, головними мисливствознавцями, мисливствознавцями держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені частиною першою статті 85 цього Кодексу, може стягуватися на місці.

Крім того, протоколи за правопорушення, передбачене статтею 85 КУпАП мають право складати:

• уповноважені працівники органів Державної прикордонної служби України;
• уповноважені працівники органів служби державної охорони природно-заповідного фонду України;
• громадський інспектор з охорони довкілля;
• єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду.

Строк притягнення до відповідальності

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за ст. 85 КУпАП може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при тривалому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.