Переуступка майнових прав

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Можуть бути відступлені права вимоги за будь-якими договорами (купівля-продаж, постачання, позика, позичка, кредит тощо) будь-яким кредитором.

Законодавство:

1. Податковий кодекс України;
2. Цивільний кодекс України.
3. Постанова ВАСУ від 19.11.2013 р. № К/800/17433/13 у справі № 2а-7912/12/1370.
4. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»

Істотні умови договору про відступлення права вимоги.

• Форма договору про відступлення права вимоги.(правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
• Двосторонній правочин (договір).
• Сторони. Первісний кредитор та новий кредитор, якому  первісний кредитор передає свої права.
• Оплатність. Може бути оплатним або безоплатним
• Предмет договору - передача кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
• Може передбачати правонаступництво,виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем), виконання обов'язку боржника третьою особою.

Спорідненість з договором купівлі-продажу.

Договори відступлення права вимоги кваліфікуються як договори купівлі-продажу права вимоги (відповідно до Постанови ВАСУ від 19.11.2013 р. № К/800/17433/13 у справі № 2а-7912/12/1370).

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, договір купівлі-продажу та договір відступлення права вимоги відрізняються за своєю правовою природою, оскільки договір відступлення права вимоги не завжди є договором купівлі-продажу права вимоги, і навпаки.

Відмінності  відступлення права вимоги  від договору факторингу.

Факторинг вважається фінансовою послугою.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відмінні ознаки договору факторингу від відступлення права вимоги :

• Предметом договору є право грошової вимоги до іншої особи (строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога)

• Фактор передає або зобов'язується передати в розпорядження іншої сторони грошові кошти.

• Послуга є оплатною.

Зазначені ознаки слід  враховувати під час інтерпретації  договору відступлення права вимоги як факторингу .

[[Категорія:Цивільне право]]