Інститут приватних виконавців

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 12:49, 3 грудня 2024, створена Iryna.fina (обговорення | внесок) (змінено з" контролю "на "контроль" 03.12.2024)

Нормативна база

Поняття приватні виконавці

З набранням сили Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», в Україні запроваджено змішану систему виконання судових та інших рішень, зокрема, створено інститут приватних виконавців.

Приватний виконавець це суб’єкт незалежної професійної діяльності, який уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.

Перевірити чи дійсно особа є приватним виконавцем можна:

Що роблять приватні виконавці

Виконуватимуть рішення суду та інших органів чи посадових осіб. Їхня юрисдикція буде обмеженою. Зокрема, приватні виконавці не займатимуться провадженнями, що стосуються вселення-виселення із житла, відібрання дитини, виконання рішень стосовно недієздатних осіб, в тому числі — щодо дітей, а також ті рішення, де учасником виконавчого провадження є держава.

Вимоги до приватного виконавця

Відповідно до ст.18 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит.

Приватним виконавцем не може бути особа:

  1. яка не відповідає вимогам, встановленим частиною першою цієї статті;
  2. визнана судом обмеженою у цивільній дієздатності або недієздатною;
  3. яка має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимість;
  4. яка вчинила корупційне правопорушення або порушення, пов’язане з корупцією, - протягом трьох років з дня вчинення;
  5. якій за порушення вимог законодавства анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною чи адвокатською діяльністю або діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яку позбавлено права на здійснення діяльності приватного виконавця, - протягом трьох років з дня прийняття відповідного рішення;
  6. звільнена з посади судді, прокурора, працівника правоохоронного органу, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування у зв’язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності, - протягом трьох років з дня звільнення.

Приватний виконавець під час здійснення своєї діяльності не може займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), інструкторської та суддівської практики із спорту та роботи в органах Асоціації приватних виконавців України) або підприємницькою діяльністю. (ч. 3 ст. 18 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Кваліфікаційний іспит приватних виконавців

Для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, та вирішення питання щодо надання права на здійснення діяльності приватного виконавця при Міністерстві юстиції України утворюється Кваліфікаційна комісія приватних виконавців (далі - Кваліфікаційна комісія). (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Кваліфікаційна комісія проводить кваліфікаційний іспит протягом трьох місяців з дня надання допуску особі до складення кваліфікаційного іспиту. (ч. 1 ст. 21 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом автоматизованого анонімного тестування особи, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця. (ч. 3 ст. 21 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, Міністерство юстиції України на підставі відповідного рішення Кваліфікаційної комісії протягом 10 днів з дня складення кваліфікаційного іспиту видає посвідчення приватного виконавця. (ч. 4 ст. 21 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, має право скласти його повторно не раніше ніж через шість місяців. Посвідчення про право на здійснення діяльності приватного виконавця видається без обмеження строку його дії. За видачу посвідчення приватного виконавця особа, яка склала кваліфікаційний іспит, вносить плату у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Початок роботи приватного виконавця

З дня внесення Мінюстом інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності.

Про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України.

У повідомленні про початок діяльності обов’язково зазначаються:

  1. виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність;
  2. інформація про офіс приватного виконавця (обов’язково має чи придбати, чи орендувати);
  3. реквізити договору страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, інформація про страховика та страхову суму;
  4. інформація про помічників приватного виконавця (у разі їх наявності).

Доступ до інформації Єдиного реєстру приватних виконавців України є безоплатним, здійснюється цілодобово і без обмежень на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із забезпеченням можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування інформації без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів.

Приватний виконавець зобов’язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами. Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця має становити 10 відсотків загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року. (ст. 24 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Приватний виконавець має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлюються Міністерством юстиції України.

Хто і скільки платитиме приватним виконавцям

За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця може бути у вигляді:

  1. фіксованої суми – у разі виконання рішення немайнового характеру;
  2. відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Основна винагорода у вигляді фіксованої суми стягується після повного виконання рішення.

Закон забороняє стягнення з боржника додаткової винагороди приватному виконавцю, а також додаткових витрат, крім визначених Міністерством юстиції України. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року № 643)
Приватний виконавець для здійснення діяльності відкриває в державному банку окремі рахунки для:

  1. обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам;
  2. зарахування коштів виконавчого провадження;
  3. зарахування винагороди.

Особливості здійснення діяльності приватного виконавця

Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".

Залучення працівників поліції для сприяння у вчиненні виконавчих дій здійснюється за мотивованою постановою приватного виконавця, яка подається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії та має бути розглянута по суті не пізніше наступного робочого дня. У задоволенні постанови приватного виконавця може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень, а також до подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

Особа не має права здійснювати діяльність приватного виконавця після внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України запису про зупинення або припинення права на здійснення діяльності приватного виконавця.

Забороняється здійснення діяльності приватного виконавця без чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності.

Приватний виконавець має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлюються Міністерством юстиції України. Правила ведення діловодства та архіву приватного виконавця затверджуються Міністерством юстиції України.

Матеріали виконавчих проваджень та архів приватного виконавця є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного виконавця у зв’язку із здійсненням ним діяльності з виконання рішень.

Приватний виконавець зобов’язаний забезпечити зберігання документів діловодства та архіву протягом усього строку здійснення ним діяльності. Приватний виконавець зобов’язаний подавати Міністерству юстиції України інформацію про свою діяльність у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Зупинення діяльності приватного виконавця

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" діяльність приватного виконавця зупиняється у таких випадках:

  1. за власним бажанням на підставі заяви приватного виконавця про зупинення діяльності;
  2. у разі тимчасової відсутності приватного виконавця, що триває понад 10 календарних днів, - на строк такої тимчасової відсутності;
  3. якщо приватний виконавець не уклав договору про страхування цивільно-правової відповідальності на належну страхову суму відповідно до вимог частин третьої та четвертої ст. 24 цього Закону - на строк до укладення такого договору, але не більш як на один місяць з дня встановлення цих обставин;
  4. у разі застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця - на строк, визначений у рішенні Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення;
  5. у разі застосування до приватного виконавця як підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово або у робочий час чи тримання під вартою - на час дії запобіжного заходу, у разі застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом - на час дії такого заходу;
  6. у разі несплати приватним виконавцем членських внесків Асоціації приватних виконавців України - до сплати таких внесків.

У разі зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пунктів 1-4,6 приватний виконавець зобов’язаний вирішити питання про його заміщення іншим приватним виконавцем. Заміщення приватного виконавця здійснюється за погодженням із стягувачем на підставі договору, укладеного з іншим приватним виконавцем. У разі відсутності згоди стягувача приватний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу або відповідно до рішення стягувача передає його відповідному органу державної виконавчої служби або іншому приватному виконавцю.

Під час дії воєнного стану приватний виконавець, який зупиняє свою діяльність, може заміщуватися приватним виконавцем, який здійснює свою діяльність в іншому виконавчому окрузі, крім випадків, коли офіс приватного виконавця, який здійснюватиме заміщення, розташований у територіальній громаді, що належить до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.

Відповідно до Закону України " Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів ( посадових осіб)у період дії воєнного стану" діяльність приватного виконавця може бути зупинена строком на один місяць на підставі наказу Міністерства юстиції України за поданням керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженим не менше ніж п’ятьма членами Дисциплінарної комісії, у разі виявлення ознак грубого порушення (мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу) приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов’язків. Протягом п’яти робочих днів з дня закінчення зазначеного строку чи дня припинення або скасування воєнного стану Міністерство юстиції України видає наказ про поновлення діяльності приватного виконавця.

Наказ Міністерства юстиції України про зупинення діяльності приватного виконавця може бути оскаржено до суду.

Контроль за діяльністю приватного виконавця

Учасник виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вправі письмово звернутися до Міністерства юстиції та в Раду приватних виконавців України щодо перевірки діяльності приватного виконавця. Крім цього, у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, остання направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України.

Контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Рада приватних виконавців України має право за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою здійснити перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним:

  1. статуту Асоціації приватних виконавців України;
  2. Кодексу професійної етики приватного виконавця;
  3. рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України, пов’язаних із діяльністю приватних виконавців.

Підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком приватного виконавця є:

  • факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
  • порушення правил професійної етики приватного виконавця;
  • розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
  • невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків;
  • невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України.

Див. також:

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Інститут_приватних_виконавців&oldid=51800