Наслідки неявки свідка на виклик слідчого (прокурора)
Нормативна база
Загальні положення
Відповідно до ст. 133 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених КПК України випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.
Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 66 КПК України свідок зобов’язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора.
Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні
Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом:
- вручення повістки про виклик;
- надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком;
- здійснення виклику по телефону;
- здійснення виклику телеграмою.
Особливості вручення повісток:
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув’язнення.
Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику.
Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, якщо це обумовлюється обставинами кримінального провадження.
Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику.
Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв’язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.
Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення КПК України строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом
Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.
Зміст повістки про виклик
У повістці про виклик повинно бути зазначено:
- прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;
- найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку;
- ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;
- найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;
- процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;
- час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;
- процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;
- наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження;
- передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення;
- підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.
Поважні причини неприбуття особи на виклик
Відповідно до ст.138 КПК України до таких обставин відносяться:
- затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
- обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
- обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
- відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
- тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
- смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
- несвоєчасне одержання повістки про виклик;
- інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.
Таким чином, зайнятість на роботі, перебування на навчанні, наявність інших планів або подібні обставини не є поважними причинами, що дозволяють не з’являтися за викликом слідчого (прокурора).
Разом з тим, у разі виникнення складнощів з прибуттям за викликом у визначений час майже завжди є можливість зв’язатися зі слідчим по телефону та повідомити йому про обставини, що перешкоджають прибуттю за викликом, а також узгодити інший час. У більшості випадків слідчий може перенести час зустрічі через те, що він зацікавлений в присутності особи, що була викликана.
Якщо слідчий не може забезпечити прибуття особи за викликом звичайними засобами він приймає інші засоби реагування.
Наслідки неприбуття на виклик
Статтею 139 КПК України передбачено наслідки неявки особи за викликом слідчого (прокурора): в разі якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому КПК України порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, можуть настати такі наслідки:
1) може бути накладено грошове стягнення
Відповідне рішення приймається слідчим суддею за клопотанням слідчого чи прокурора. Розмір грошового стягнення, що може бути накладено за неприбуття на виклик, визначається в межах:
- від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;
- від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
2) може бути застосований привід (ст.140 КПК України )
(відповідне рішення також приймається тільки слідчим суддею за клопотанням слідчого або прокурора. Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час (така особа повинна прибути за викликом у супроводі особи, виконуючої ухвалу про примусовий привід, а в разі невиконання відповідних вимог – до нього можуть бути застосовані заходи фізичного впливу).
За злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несе відповідальність, встановлену законом.
Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.
Привід свідка не може бути застосований до:
- неповнолітньої особи;
- вагітної жінки;
- осіб з інвалідністю першої або другої груп;
- особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей з інвалідністю;
- а також осіб, які згідно із КПК України не можуть бути допитані як свідки.
Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу.
3) може бути притягнено до адміністративної відповідальності (ст.185-4 КУпАП ), згідно якої
злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування - тягне за собою накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( в сумі від 51 грн до 136 грн.)
Даний захід може бути застосований тільки за злісне ухилення від виклику, яке, звичайно, проявляється в систематичному неприбутті на виклики.
Такий захід застосовується суддею за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, що складається слідчим (прокурором).
Ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Вищезазначені наслідки можуть настати тільки при наявності наступних обставин:
• особа була викликана в установленому законом порядку (найголовніше, щоб було підтвердження отримання нею повістки про виклик чи ознайомлення з її змістом іншим шляхом)
• особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття.
