Відповідальність за порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці
Нормативна база
- Конституція України
- Лісовий кодекс України
- Кодекс України про адміністративні правопорушення
- Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів»
Загальне поняття лісових ресурсів
Ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.
Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави:
- Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.
- Стійкі до кліматичних змін ліси - ліси з неінвазійних видів дерев, структура яких має високу стійкість та здатна адаптуватися до загроз змін клімату, підтримуючи водоохоронні, захисні та інші функції.
- Інвазійні види дерев - інтродуковані в Україні види дерев із значною здатністю до неконтрольованого поширення, які розповсюджуються природним шляхом або за допомогою людини і становлять значну загрозу для флори та фауни.
- Лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо).
- До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.
- Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.
- Природні ліси (природні лісові екосистеми) - ліси (лісові екосистеми), в яких локально і тимчасово проявився антропогенний вплив, але він не змінив ценотичної структури фітоценозів і тому природні лісові екосистеми здатні протягом короткого часу регенеруватися (відновитися) природним шляхом до стану пралісових екосистем.
- Праліси (пралісові екосистеми) - споконвічний, стародавній ліс (природні лісові екосистеми), що сформувався природним шляхом і в ході розвитку не зазнав безпосереднього антропогенного впливу.
- Квазіпраліси - умовно пралісові екосистеми, в яких відбувся незначний тимчасовий антропогенний вплив, що не змінив природної структури лісостанів і при припиненні якого натуральний стан екосистем повністю відтворюється протягом короткого періоду.
- Самозалісена ділянка - земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.
- Інші лісовкриті землі - земельні ділянки, вкриті лісовою рослинністю, заростями багаторічних дерев’янистих кущових рослин, у тому числі самозалісені, та не надані для ведення лісового господарства.
Лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.
Об'єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки.
Суб'єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України.
Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Лісовим кодексом України, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері лісових відносин регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, Лісовим кодексом України.
Лісові відносини, що виникають при використанні землі, надр, вод, а також відносини щодо охорони, використання й відтворення рослинного та тваринного світу, не врегульовані Лісовим кодексом України, регулюються відповідними законодавчими актами.
Дозвіл на вирубку
Використання лісових ресурсів можливе виключно за наявності спеціального дозволу – лісорубного дозволу чи лісорубного квитка (стаття 69 Лісового кодексу України).
Відповідно Кабінет Міністрів України затвердив Порядок видачі спецдозвілу на використання лісових ресурсів.
Лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем для:
- заготівлі другорядних лісових матеріалів;
- здійснення побічних лісових користувань;
- використання корисних властивостей лісів на умовах короткострокового тимчасового користування (п.8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів).
Українцям для заготівлі дров потрібно отримати лісовий (лісорубний) квиток, який надається органом виконавчої влади з питань лісового господарства, лісогосподарськими підприємствами чи постійними лісокористувачами, їм дозволено ліквідувати захаращеність у лісі – така робота пов'язана із підвищеною небезпекою. Сухі, повалені та мертві дерева або їх частини, що лежать на поверхні ґрунту, є лісовими ресурсами, що належать державі. Їх дозволено використовувати лише власникам лісів чи постійним лісокористувачам шляхом заготівлі сировини.
Лісогосподарським підприємствам заборонено надавати дозвіл на виготовлення заготівлі дров без спеціального документа.Проте, деякі ресурси можна збирати без них. Йдеться про лісову підстилку - листя, кору, хвою і дрібні гілки.
Лісорубний квиток можна також оформити у додатку "Дія".
Строк зберігання виданого лісорубного або лісового квитка - 10 років.
При цьому він доступний лише після того, як заготівельник сплатить нормативний збір до місцевого бюджету розмір якого встановлений у стаття 256.3.1 Податкового кодексу України.
Покарання за збирання дров у лісі
Збір сухостою, відмерлих гілок та інших частин дерева в лісі вважається незаконною самовільною заготівлею лісових ресурсів і прирівнюється до крадіжки чужого майна.
За такі дії передбачено штраф 50-100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи на 80-240 годин, виправні роботи до дворічного періоду та арешт від 6 місяців до 3 років.
Стаття 64 КУпАП - порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці може накладатися штраф від шести до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до шістнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 65 КУпАП - незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шестисот до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 65-1 КУпАП "Знищення або пошкодження полезахисних смуг та захисних лісових насаджень" передбачає накладення штрафу на громадян від тридцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
А порушення за ст. 66 КУпАП "Знищення або пошкодження підросту в лісах" тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
