Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Нормативна база

• Конституція України;
• Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»;
• Сімейний кодекс України;
• Закон України «Про охорону дитинства»;
• Постанова КМУ «Про затвердження Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини»
• Постанова КМУ «Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною"».

Хто є суб'єктом соціального захисту

• Дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки;
• Діти позбавлені батьківського піклування, діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов'язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції, та безпритульні діти.

Органи, які здійснюють соціальний захист дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

• Органи опіки та піклування, тобто районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
• Служба у справах дітей;
• Центри соціальних служб для сім’ї дітей та молоді;
• Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
  

Документи, що підтверджують соціальний статус дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування

• Єдиний квиток (копія);
• Рішення про встановлення опікунства/піклування над дитиною (копія)
• Свідоцтво про народження дитини (копія)
• Свідоцтво про смерть батьків або одного з них (копія)
• Довідка з Управління праці та соціального захисту про отримання соціальної допомоги та її розмір (щорічно)
• Документи про наявність та закріплення житлової площі за дитиною або документи про успадкування житлової площі та майна (або про відсутність).
• Довідка про прописку дитини на житловій площі (у разі, якщо житло не закріплене; щорічно).
• Опис належного дитині майна, відомості про осіб, які відповідають за його збереження.
• Довідка за місцем реєстрації дитини про наявність та закріплення за нею землі (або про відсутність).
• Довідка про стан здоров’я за результатами медичного огляду (копія; щорічно).
• Посвідчення одинокої матері або інший документ, що підтверджує статус одинокої матері (копія; за потребою).
• Інформація про літнє оздоровлення дитини в поточному році (де, в якому закладі, за чий кошт)

А також, для дітей, позбавлених батьківського піклування: 

• Довідка про хворобу, розшук батьків, вирок або рішення суду (копія) та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей.
• Рішення суду (копія) про позбавлення батьківських прав, про визнання їх недієздатними чи обмежено дієздатними, про оголошення їх безвісно відсутніми чи померлими.

Соціальні стандарти та пільги, які надаються дітям сиротам та дітям позбавленим батьківського піклування

Державні соціальні стандарти на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку, незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:

• мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття;
• житлового забезпечення таких дітей після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені нормативи;
• забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку роботи, а в разі неможливості надання робочого місця — встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
• мінімальної разової державної фінансової допомоги по закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;
• мінімального щомісячного утримання таких дітей за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку;
• мінімального медичного обслуговування;
• мінімального забезпечення іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами та журналами відповідного дитячого, юнацького загальнопізнавального та виховного спрямування; — мінімального грошового забезпечення батьків-вихователів, прийомних батьків.

Кабінет Міністрів України може встановлювати інші мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення.

Пільги:

• Соціальний супровід дитини;
• Першочергове працевлаштування на наявні вакантні робочі місця;
• Щорічне безоплатне оздоровлення;
• За дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними тощо до влаштування у відповідні заклади.