Визнання права власності на пай, за умови неотримання спадкодавцем за життя сертифікату або помилкового невключення до списку власників

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 13:52, 26 жовтня 2020, створена Kyiv4.kyiv (обговорення | внесок) (Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] * [https://zakon.rada.g...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Аналіз законодавства

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
За пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Список громадян, як додаток до державного акта, формується самим підприємством відповідно до статуту, розглядається і затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) членів підприємства та підписується головою сільськогосподарського підприємства та головою місцевої ради.
За змістом статей 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов:

  1. перебування в членах КСП на час паювання;
  2. включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю;
  3. одержання КСП цього акта.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право спадкоємців на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Аналіз судової практики

У своїй постанові від 17.03.2020 року по справі № 396/1683/18-ц Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду зазначив, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям». Проаналізувавши судову практику можна зробити висновок, що довести право спадкоємця на земельну частку (пай) можливо лише за наявності трьох умов:

  1. перебування спадкодавця в членах КСП на час паювання;
  2. включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю;
  3. одержання КСП акта на право колективної власності на землю.

Пропозиція щодо можливих варіантів вирішення питання

Таким чином, якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (або безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, спадкоємці мають звернутися до суду з позовною заявою.

Вартість

За подання позовної заяви позивач сплачує судовий збір у розмірі ставок судового збору для позовних заяв майнового характеру (стаття 4 Закону України «Про судовий збір»), а саме: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судова практика