Штатний розпис. Виведення поза штат працівників

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Поняття штатного розпису

Штатний розпис - це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати і посадові оклади працівників відповідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 27.06.2007 № 162/06/187-07. Штатний розпис містить назви посад, численність персоналу та оклади за кожною посадою.

Законодавство не містить прямої вказівки на те, що роботодавець повинен обов’язково мати штатний розпис. Але практика свідчить, що без цього кадрового документа роботодавцеві не обійтися.

Відповідно до ч.3 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Форма штатного розпису затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2002 р. № 57 лише для підприємств, установ та організацій, які фінансуються з бюджету. Проте її можна взяти за зразок і підприємствам (установам, організаціям) небюджетної сфери.

Які дані вказують у штатному розписі?

У штатному розписі вказують:

  • № з/п структурного підрозділу. Посади окремо у штатному розділі не нумерують;
  • назву структурного підрозділу відповідно до затвердженої структури підприємства (наприклад, «Адміністративно-господарський відділ», «Фінансовий відділ», «Бухгалтерія», «Відділ кадрів», «Відділ маркетингу»);
  • назву посади та код відповідно до Класифікатора професій, у т.ч. щодо основних працівників, сумісників, а також щодо вакантних посад. Зверніть увагу: неправильна назва посади або неправильний код у штатному розписі зумовить неправильні записи в документах під час прийняття на роботу працівників (у наказі про прийняття на роботу, в особовій картці працівника (форма № П-2), у звітності щодо ЄСВ (додаток 5 до Розрахунку), у статистичній звітності тощо;
  • кількість штатних посад за кожною посадою окремо або за групою штатних одиниць;
  • посадовий оклад (тарифна ставку), надбавки й доплати. Зверніть увагу: ці показники не встановлюють у штатному розписі, а вказують на підставі колективного договору, трудових договорів, положення про оплату праці, інших локальних документів. Для працівників із відрядною системою оплати праці можна не зазначати розмір їх оплати праці, а фіксувати кількість штатних одиниць (див. лист Мінсоцполітики від 28.12.2016 р. № 1812/0/101-16/284). Розміри надбавок і доплат указують у тому разі, коли вони мають постійний характер;
  • фонд заробітної плати на місяць — з урахуванням суми посадового окладу (тарифної ставки) і надбавок та доплат для кожної посади чи групи штатних одиниць працівників за відповідною посадою.

У рядку «Разом по підприємству» указують загальний показник відповідної графи.

Під час розроблення штатного розпису потрібно зважати на:

  • вимоги нормативно-правових актів — КЗпП, Закону про оплату праці, Класифікатора професій тощо;
  • локальні документи роботодавця — колективний договір, структуру й чисельність (якщо вона окремо затверджена), положення про оплату праці, посадові інструкції, інші документи.

Порядок прийняття і затвердження штатного розпису

Штатний розпис складають загалом по підприємству (установі, організації) і затверджують щороку на кожен календарний рік до його початку, з урахуванням змін, унесених до штатного розпису в поточному році.

Керівник підприємства приймає і затверджує штатний розпис шляхом створення відповідного наказу. Розроблення штатного розпису здійснюється на основі внутрішніх організаційно-нормативних документі та з урахуванням вимог нормативно-правових актів, зокрема Класифікатора професій ДК 003-2010 .

Цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності:

  • органів державної влади України, органів місцевого самоврядування;
  • підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності.

Зміни до штатного розпису

За потреби протягом року до штатного розпису можна вносити зміни, це може бути у зв'язку з уведенням чи скороченням штатних одиниць, назв посад, розмірів посадових окладів тощо. Зміни до штатного розпису вносять наказом роботодавця із зазначенням причини їх унесення.

Зміни до штатного розпису можна вносити шляхом:

  • затвердження наказом нового штатного розпису;
  • видання наказу про внесення змін до штатного розпису.

Виведення поза штат працівників

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2008 № 105/13/116-08 позаштатний працівник – це вільний працівник (самозайнята особа) , що виконує разове замовлення або тимчасову роботу без зарахування до штату підприємства (компанії). Чинним законодавством прямої норми щодо порядку виведення поза штат працівників не передбачено. Тому для виведення штатних працівників поза штат перш за все необхідно провести скорочення штату з попередженням працівників не пізніше ніж за 2 місяці згідно ст. 49-2 Кодексу законів про працю України.В такому разі керівник зобов’язаний видати наказ про внесення змін до штатного розпису, або скасувати старий і прийняти новий. Потім скорочених працівників можна прийняти поза штат на підставі договору цивільно правого характеру, де вони зможуть виконувати роботу яка не передбачена штатним розписом. Вимоги до укладення договору про працю з позаштатним працівником регулюються главою 61 Цивільного кодексу України як договір підряду або главою 63 Цивільного кодексу України як договір про надання послуг.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Штатний_розпис._Виведення_поза_штат_працівників&oldid=39701