Повернення сплаченого адвокату гонорару
Нормативна база
- Конституція України
- Цивільний кодекс України
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
- Закону України "Про судовий збір"
- Правила адвокатської етики
Поняття гонорару адвоката
Відповідно до положень статті 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу та вільно обирає захисника своїх прав. Для забезпечення такого права в судах та інших державних органах діє адвокатура.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Загальні вимоги до змісту угоди про надання правової допомоги встановлені статтею 17 Правил адвокатської етики.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (зразок договору).
Статтею 28 Правил адвокатської етики, визначено, що:
1. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;
2. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги;
3. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.
Особливості визначення розміру гонорару
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.
Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Не погодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
При цьому, Рада адвокатів України в рішенні №147 від 15.11.2019 року, звертає увагу на 31 Правил адвокатської етики,згідно якої клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, має право розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку на умовах, передбачених договором. При цьому, клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, зобов’язаний сплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об’єднанню) гонорар за всю роботу, що була виконана (надані послуги) чи підготовлено до виконання, а також компенсувати усі витрати за цим договором. Розірвання договору про надання правової допомоги з ініціативи клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, не є показником незадовільної роботи адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання). Відповідно статті 33 Правил адвокатської етики, договір про надання правової допомоги може бути в будь-який час розірваний за взаємною згодою адвоката та клієнта.
Правові наслідки дострокового розірвання договору клієнтом
Звернення до суду за захистом своїх прав
Адвокат зобов’язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом. У разі якщо умови повернення гонорару адвокатом не прописані в договорі або адвокат вважає звинувачення клієнта щодо невиконання або неналежного виконання адвокатом обов’язків за договором необґрунтованими, кожна особа відповідно до [./Http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 4 Цивільно процесуального кодексу України] має право звернутися з позовом до суду (Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі) за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позови до фізичної особи (адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально) пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України).
Позови до юридичних осіб (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України).
Судовий збір
При подачі позовів (про розірвання договору про надання правової допомоги, невиконання або неналежного виконання адвокатом обов’язків за договором, повернення сплаченого адвокату гонорару) повстає питання сплати судового збору.
До правовідносин у цій справі не застосовуються норми Закону України "Про захист прав споживачів" з аналізу п. 22 ч. 1 цього Закону, де дано визначення поняття „споживач” та з аналізу ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», де зазначено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Такі самі висновки містить узагальнення по Судовій практиці з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012 рр.) від 01.02.2013, зроблене ВСУ, де зазначено, що Закон України "Про захист прав споживачів" не застосовується до відносин із надання професійної юридичної допомоги адвокатами.
Сплатіть судовий збір, буде мати такі складові в залежності від кількості вимог, які будуть предявленій у позовній заяві:
- судовий збір за немайнову вимогу про розірвання договору (Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб);
- судовий збір за майнову вимогу про відшкодування шкоди (Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб);
- судовий збір за майнову вимогу повернення сплаченого адвокату гонорару (Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Довідково:
- Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3028 грн.
- Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку
Право звернення зі скаргою на невиконання або неналежне виконання адвокатом своїх професійних обов’язків до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Також клієнт має право звернутися зі скаргою на невиконання або неналежне виконання адвокатом своїх професійних обов’язків до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури розглядає скарги громадян, окремі ухвали суддів, постанови, подання слідчих органів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії або її членів, заяви адвокатських об'єднань, підприємств, установ, організацій на дії адвокатів та вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, розглядає порушені з цих питань справи, приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (ч. 2 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та за результатами розгляду має право:
- залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;
- змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;
- скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;
- направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії (ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття (ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Судова практика
Справа про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення коштів.
Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення коштів у зв’язку з тим, що адвокат отримав гонорар, проте правову допомогу за договором не надав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач умови договору не виконав. Тому позовні вимоги задоволено у повному обсязі: договір розірвано, з відповідача стягнуто гонорар та судовий збір.
Справа про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди
Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення коштів у зв’язку з тим, що адвокат отримав гонорар, проте правову допомогу за договором не надав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, спір залишився не вирішеним, рішення судом не прийнято. Позовні вимоги задоволено частково: договір розірвано, з відповідача стягнуто гонорар частково та судовий збір.
Справа про стягнення попередньої оплати за договором про надання правової допомоги
ТОВ Маріупольська автобаза звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Адвокатського об`єднання Маріупольська міська колегія адвокатів заслуженого юриста України Г.А. Конишева про стягнення 20000 грн попередньої оплати за договором про надання правової допомоги від 30.11.2018 №268.
В обґрунтування позовних позивач посилався на невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги. В судовому засіданні встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання. В результаті судом ухвалено рішення про задоволення позовних вимог позивача.
Позивач уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом, згідно якого останній мав представляти його інтереси в суді під час розгляду справи за його позовом.
Оскільки відповідач виконувала свої обов'язки за договором у спосіб, який не влаштовував позивача, той наполіг на поверненні частини гонорару. Відповідач погодилась повернути частину гонорару, про що видала позивачу розписку. Однак кошти так і не повернула.
Позов задоволено частково: з відповідача стягнуто частину сплаченого гонорару. В частині відшкодування завданої моральної шкоди відмовлено у зв’язку з тим, що позивач не довів, що договором, укладеним з відповідачем, була передбачена відповідальність за завдану моральну шкоду.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору про надання правової допомоги та додаткових угод недійсним та стягнення заборгованості.
Відповідачем не підтверджено факту надання послуг, а також здійснення будь-яких витрат, пов’язаних з виконанням доручення. Суду не було надано акту (актів) наданих послуг, звіту про використання коштів на видатки, пов’язані з виконанням доручення, або інших доказів зі сторони відповідача. Також адвокат дав клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, що суперечить законодавству.
Тому, судом прийнято рішення про визнання недійсними додаткових угод про оплату видатків. Угоду про гонорар визнано частково недійсною, так як правова допомога адвокатом частково була надана. Судом застосовано наслідки недійсності правочину ст. 216 Цивільного кодексу України та вирішено стягнути з адвоката частину основного боргу, трьох процентів річних за користування коштами та інфляційних втрат.
