Особливості укладання договорів на біржах, аукціонах та конкурсах

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Господарський кодекс України
• Закон України "Про товарну біржу"
• Закон України "Про заставу"
• Закон України "Про виконавче провадження"
• Постанова Кабінет Міністрів України від 22.12.1997 № 1448 "Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна"
• Наказ Міністерство юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна"
• Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.06.2021  № 380 "Про затвердження Положення про провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах"

Особливості укладання договорів на біржах

Загальні поняття

Товарна біржа є юридичною особою, що функціонує у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю та провадить професійну діяльність з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, професійну діяльність з організації укладання деривативних контрактів на товарних біржах, а також інші види діяльності, передбачені цим ЗУ «Про товарні біржі» (ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про товарні біржі»).

Членами товарної біржі можуть бути юридичні особи - засновники (акціонери, учасники - залежно від організаційно-правової форми, в якій утворена товарна біржа), а також інші юридичні особи - резиденти і нерезиденти. Порядок прийняття у члени біржі та вибуття із складу її членів визначається правилами товарної біржі (ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про товарні біржі»).

Біржові брокери (брокери) є фізичними особами, які уповноважені членами товарної біржі або іншими учасниками торгів, які не є членами товарної біржі (у випадках, передбачених правилами товарної біржі), на виконання доручень таких осіб щодо здійснення біржових та позабіржових операцій (ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про товарні біржі»).

Біржові операції - дія (сукупність дій) товарної біржі та/або учасників біржових торгів, спрямована на укладання і виконання біржових угод та біржових договорів (ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про товарні біржі»).

Біржові торги - організоване подання учасниками біржових торгів заявок на купівлю/продаж біржових товарів, укладання біржових угод (біржових договорів) та вчинення інших дій на товарній біржі щодо таких біржових товарів відповідно до правил товарної біржі (ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про товарні біржі»).

Електронна торгова система - багатостороння система, вимоги до якої встановлені цим Законом, за допомогою якої товарна біржа організовує біржові торги в електронній формі (ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про товарні біржі»).

Особливості укладання договорів на біржах

Державне регулювання діяльності товарних бірж здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про товарні біржі»).

Правила товарної біржі розробляються відповідно до вимог, встановлених ЗУ «Про товарні біржі» та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, укладання біржових угод (біржових договорів), ведення біржової торгівлі та розв’язання спорів з цих питань (ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про товарні біржі»).

Особливості та порядок проведення біржових торгів визначено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.06.2021  № 380 «Про затвердження Положення про провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах».

Предметом біржових торгів є продукція та інші речі, визначені родовими ознаками, визнані біржовим товаром та допущені до біржових торгів згідно з правилами такої товарної біржі, та купівля-продаж якого на товарних біржах не заборонена законодавством України.

Порядок допуску товарів до біржових торгів визначається правилами товарної біржі шляхом встановлення сукупності процедур щодо перевірки товарною біржою відповідності товарів вимогам, установленим законодавством та правилами товарної біржі, для запровадження на цій товарній біржі централізованого вчинення (укладання) біржових угод, біржових договорів. Товари, допущені до біржових торгів, включаються до реєстру біржових товарів. Реєстр біржових товарів оприлюднюється товарною біржею на власному вебсайті.

Учасниками торгів можуть бути члени товарної біржі, від імені яких діють біржові брокери, та інші особи, яким надано право здійснювати торгівлю у випадках, встановлених законодавством та/або правилами товарної біржі.

Біржові торги проводяться в електронній торговій системі.

Біржові торги біржовими товарами можуть проводитися за технологією двостороннього безперервного зустрічного аукціону (ринку заявок), одностороннього аукціону та за іншими технологіями, а також з послідовним застосуванням декількох технологій відповідно до правил та/або інших внутрішніх документів товарної біржі.

Біржові торги проводяться на засадах:

• рівного доступу,
• конкуренції,
• конфіденційності,
• відсутності дискримінації,
• протидії зловживанням.

Учасники торгів можуть подавати адресні (заявки, адресовані іншому учаснику торгів або кільком учасникам торгів) та безадресні (заявки, адресовані усім учасникам торгів), анонімні (заявки, умови яких не дозволяють учасникам торгів до моменту укладення біржової угоди ідентифікувати учасника торгів, який виставив таку заявку) та неанонімні заявки.

За результатами біржових торгів учасники торгів укладають біржові угоди / біржові договори від свого імені та за свій рахунок, від імені клієнтів і за їх рахунок відповідно до правил та інших внутрішніх документів товарної біржі.

Біржові угоди / біржові договори укладаються за встановленою товарною біржею формою, якщо інше не визначено правилами товарної біржі.

Укладенні біржові угоди / біржові договори реєструються товарною біржею за встановленою нею процедурою.

Товарна біржа надає учасникам торгів звіти за укладеними ними біржовими угодами (договорами) за встановленою нею формою.

Внутрішні документи товарної біржі можуть встановлювати особливості виконання біржових договорів, порядок розрахунків та умови поставки біржових товарів.

Товарна біржа зобов’язана доводити до відома учасників торгів інформацію про їхні права та обов’язки та процедури виконання біржових договорів.

Зміст біржових угод (договорів) не підлягає розкриттю (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання), крім випадків, передбачених законодавством України та правилами товарної біржі (ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про товарні біржі»).

До укладення господарських договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних організованих ринків капіталу, організованих товарних ринків, ярмарків та публічних торгів (ст. 185 ГКУ).

Особливості укладення договору за результатами аукціону

Загальні поняття

Аукціон - спосіб публічного, почергового продажу товарів на основі конкурсу покупців; спеціалізований ринок з аукціонного продажу певного різновиду товарів, який функціонує постійно або періодично.

Шляхом проведення аукціону можуть укладатися господарські договори різного виду (купівлі-продажу майна у процесі приватизації, закупівлі продукції для державних потреб, оренди майна виробничого призначення, підряду на капітальне будівництво, щодо права користування надрами тощо).

Публічні (прилюдні) торги, які проводяться при зверненні стягнення на майно боржника, відбуваються у формі аукціону, що передбачено Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 р. № 1448 та Порядоком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016  № 2831/5.
Особливість таких торгів полягає у тому, що вони проводяться не з ініціативи власника майна (або уповноваженого ним органу), а лише з підстав, передбачених чинним законодавством (при реалізації заставленого майна - згідно із ЗУ "Про заставу", при виконанні рішення суду - згідно із ЗУ "Про виконавче провадження").

Особливості проведення аукціону заставленого майна

Порядок реалізації заставленого майна визначений Постановою КМУ від 22.12.1997 р. N 1448 «Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) зреалізації заставленого майна»

Реалізація  майна здійснюється  організатором  аукціону (публічних  торгів), а майна  державних підприємств та відкритих акціонерних  товариств, створених  у  процесі корпоратизації, всі акції  яких перебувають  у  державній власності,  - відповідним органом  приватизації.

Після отримання виконавчих документів організатор аукціону здійснює підготовку до збирання необхідних матеріалів з реалізації майна,  визначає початкову вартість реалізації,  готує і  публікує інформацію про майно, що підлягає реалізації.

Термін підготовки  до аукціону  не повинен перевищувати двох місяців  з  дати отримання  організатором   аукціону  виконавчих документів.

Початкова  вартість реалізації майна визначається виходячи з оцінки майна (оцінка майна державних підприємств  та  відкритих акціонерних  товариств, створених  у процесі корпоратизації,  всі акції  яких перебувають  у  державній  власності,   здійснюється відповідно до  Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої Кабінетом Міністрів України).

Покупцям до  реєстрації  надається право  ознайомитися з майном, що підлягає реалізації, за його місцезнаходженням.

Реалізація майна на аукціоні здійснюється за наявності  не менше двох  покупців.

Під час аукціону ведеться протокол.

Затверджений  організатором аукціону протокол є підставою для внесення  протягом  10  днів  переможцем  аукціону  коштів  за придбане майно на зазначені у протоколі рахунки.

З моменту подання  переможцем аукціону зазначених документів внесені  ним  до початку  аукціону  кошти протягом  п'яти   днів перераховуються організатором аукціону заставодержателю.

У цей   же  термін  організатор  аукціону складає  акт  про проведений аукціон і подає його на затвердження суду, який прийняв рішення  про   звернення   стягнення на  заставлене  майно, або нотаріусу, що вчинив виконавчий напис.

Особливості проведення аукціону арештованого майна

Порядок реалізації арештованого майна затверджений наказом Міністерство юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна».

Реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження».

Вартість майна, що передається на реалізацію, зазначається в заявці на реалізацію арештованого майна відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

У разі якщо боржник є платником податку на додану вартість, вартість майна, що передається на реалізацію, зазначається в заявці на реалізацію арештованого майна з урахуванням податку на додану вартість.

Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Для участі в електронному аукціоні (аукціоні за фіксованою ціною) учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, подає заявку на участь в електронному аукціоні за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок Організатора та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком.

Електронний аукціон розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон день.

Усі учасники, що були зареєстровані Організатором, мають онлайн доступ до перебігу електронного аукціону.

Учасники висувають свої цінові пропозиції щодо лота. Цінова пропозиція подається через Веб-сайт з кроком підвищення ставки, зазначеним у повідомленні про електронний аукціон.

Після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом.

На підставі копії протоколу переможець електронного аукціону протягом десяти календарних днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно

Особливості укладення договорів за конкурсом

Конкурс - це спосіб укладення договору, за яким право на придбання товару (виконання роботи, надання послуги) передається покупцю (замовникові), який у ході торгів запропонує найкращі умови подальшої експлуатації обєкта (застосування виконаної роботи, наданої послуги), а за рівних умов - найвищу ціну.

Проведення різного роду конкурсів, як правило регулюється на рівні підзаконних нормативних актів.

Предметом конкурсу є право на укладення договору.

Продаж об'єктів господарських прав за конкурсом є механізмом нетрадиційної конкуренції, спрямований на організацію конкуренції серед потенційних контрагентів з метою визначення найкращого проекту договору (оферти), що буде підписаний ініціатором конкурсу після додаткового узгодження його умов.

Сповіщення про проведення конкурсу є запрошенням роботи оферти для визначення під час конкурсу найкращої. На підставі висновків конкурсної комісії приймається рішення про переможця конкурсу, яке оформлюється відповідним протоколом.

Учасником процедури закупівлі є фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка письмово підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та/або подала пропозицію конкурсних торгів або цінову пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Переможцем конкурсу визнається претендент, який запропонував найкращі умови своєї участі в договірних відносинах (найкращий проект договору відповідно до умов конкурсу.

Переможець конкурсу отримує право на укладення договору, безпосередня реалізація якого здійснюється після узгодження істотних умов договору обома сторонами.

При укладенні договору з особою, яка є переможцем конкурсу з визначення приватного партнера, права й обов'язки сторін виникають з юридичного складу, першим елементом якого є організація та оприлюднення інформації про проведення конкурсу, другим – проведення конкурсу та визначення переможця; третім – укладення договору з переможцем конкурсу.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.